Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №520/1542/24
Суддя: Мороко А.С.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
03 листопада 2026 року № 520/1542/24
Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М ФЕМЕЛІ МАРКЕТ" (вул. Ньютона, буд. 108, кв. 35, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61162, код ЄДРПОУ 44413718) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "М ФЕМЕЛІ МАРКЕТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 29644/0901 від 22.09.2023 р., яким згідно з абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" до платника податків було застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій № 29644/0901 від 22.09.2023 р. є необґрунтованим та безпідставним, оскільки його було прийнято на підставі помилкових висновків контролюючого органу, викладених у акті №25956/20-40-09-01-03/44413718 від 25.08.2023 року.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача правом подання до суду відзиву на позов не скористався, заяви про визнання позову до суду не надав.
Приписами ч.6 ст. 162 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області на підставі наказу від 16.08.2023 р. №3474-П та направлень на перевірку від 16.08.2023 № 7154 та № 7155, виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області, була проведена фактична перевірка господарського об`єкту, в якому здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "М ФЕМЕЛІ МАРКЕТ", за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 24 Б.
За результатами проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу був складений акт фактичної перевірки від 25.08.2023 року №25956/20-40-09-01-03/44413718, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ст. 226 Податкового кодексу України та ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального".
Зі змісту акту перевірки вбачається, що під час проведення останньої в ході перевірки обігу підакцизної продукції, встановлено, що за адресою: вул. Валентинівська, 24 Б, м. Харків, здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "М ФЕМЕЛІ МАРКЕТ". Під час перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв/тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва в асортименті.
Під час перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "М ФЕМЕЛІ МАРКЕТ" в ході аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів, встановлено, що у період з 21.05.2023 по 10.08.2023 підприємством було реалізовано через ПРРО з фіскальним № 4000416967: дві пляшки горілки "Малинівка 0,25л" марковані МАП АСОG182977; дві пляшки горілки "Козацька Рала 0,25л" марковані МАП АЕZF783192; дві пляшки горілки "Прайм Горілка Класична 0,2л" марковані МАП ААРI320596; дві пляшки горілки "Козацька Рада 0,5л" марковані МАП АЕНВ752761; дві пляшки горілки "Медоф Горілка Мірна Гралиція 0,5л" марковані МАП АСРТ204541; дві пляшки горілки "Грин Дей Горілка Зелений День 0,5л" марковані МАП АЕYR468194 на загальну суму 1053,39 грн.
Згідно з наведеним, в ході перевірки магазину розташованого за адресок вул. Валентинівська, 24 Б, м. Харків, встановлено реалізацію шести пляшок алкогольних напоїв без МАП встановленого зразка на загальну суму 526,70 грн, оскільки алкогольні напої маркуються безпосередньо маркою у відповідності з видом продукції, міцністю, об`ємом тари, також МАП унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів.
В додатках до акту перевірки зазначено: Додаток № 1.
Під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами розгляду висновків акту перевірки керівником Головного управління ДПС у Харківській області було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 29644/0901 від 22.09.2023 р., яким згідно з абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" до платника податків було застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Позивач, не погодившись із рішенням органу владних повноважень та керуючись положеннями п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 04.12.2023 р. № 35854/6/99-00-06-03-02-06 скаргу залишено без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.09.2023 р. - без змін.
Представником позивача у позовній заяві вказано, що рішення про результати розгляду скарги було отримане позивачем 08.01.2024 року.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. При цьому, представником позивача у позовній заяві вказано, що відповідно до акту перевірку випадки реалізації алкогольних напоїв з дублюванням марки акцизного податку встановлені контролюючим органом не під час проведення фактичної виїзної перевірки 17.08.2023, а шляхом аналізу інформаційної бази ДПС за минулий період, тобто поза межами предмету проведення перевірки і не в рамках контрольної закупівлі. Проте, ані в наказі про проведення перевірки від 19.08.2023 р. № 3474-п, ані у вступній частині акту перевірки не міститься вказівки, що така перевірка здійснюється з метою перевірки даних, наявних в інформаційної бази ДПС, та відповідно до змісту положень пп.14.1.278 ст. 14, пп.75.1.3 та пп.75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України перевірка даних наявних в інформаційної бази ДПС, зокрема в системі СОД РРО, є предметом саме камеральної перевірки, натомість наказом № 3474-п була призначена перевірка фактична. Таким чином, контролюючий орган в питанні реалізації алкогольних напоїв з використанням марок акцизного податку повторно (дублювання номерів) перевищив свої службові обов`язки в частині аналізу торгових операцій за минулий період за допомогою аналітичних баз даних, а не за результатами контрольної закупівлі та фактичної перевірки саме на місці проведення господарської діяльності, як це передбачено Податкового кодексу України та не на основі первинних документів, якими є розрахункові документи, що друкуються відповідним РРО. Також представником позивача зазначено, що внаслідок особливостей форм і розмірів пляшок із алкогольними напоями, а також через плівку, яка обклеює марку акцизного податку, іноді, марки акцизного податку не скануються (через викривлення штрих-коду, відблиск плівки). У такому разі продавці-касири вводять до РРО відповідні реквізити марки акцизного податку ручним методом. Проте не всі продавці-касири відповідально підходять до своїх посадових обов`язків і деякі, у випадках, коли штрих-коди марок акцизного податку не зчитуються можуть вводити будь-які найлегші комбінації літер та цифр (з метою імітації реквізитів марки акцизного податку) для як найшвидшого відпуску покупця. Таким чином, повторювання реквізитів марок акцизного податку у різних фіскальних чеках може пояснюватись невірним введенням ручним методом реквізитів марок акцизного податку до РРО продавцями-касирами, а не наявністю факту продажу алкогольних напоїв без наявності марки акцизного податку відповідного зразку. Також представником позивача вказано, що такі помилки могли бути наслідками некоректної роботи програмного забезпечення програмних реєстраторів розрахункових операцій під час масового відключення енергопостачання та відсутності Інтернету, що мають непоодинокі випадки в результаті ворожих обстрілів або з інших причин. Представником позивача вказано, що під час перевірки відповідач не виявив у магазині позивача алкогольні напої, марковані із відхиленням від вимог або без наявності марок акцизного податку. Висновки про реалізацію алкогольної продукції без наявності марок акцизного податку ґрунтуються виключно на припущеннях, приводом для чого стала інформації з фіскальних чеків надрукованих до перевірки, яка ніяким чином не перевірена.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (надалі - Закону № 481/95-ВР).
Відповідно до абз.2 ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із положеннями п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Положеннями пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Згідно із приписами п. 80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п.80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 05.04.2023 у справі № 200/1354/21-а, від 11.01.2023 у справі № 160/2357/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17), від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16, від 20.03. 2018 у справі № 820/4766/17 пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону Закон № 481/95-ВР покладені на відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 04.07.2024 у справі № 520/5841/21.
Під час розгляду справи зі змісту наявної в матеріалах справи копії наказу № 3474-п від 16.08.2023 вбачається, що підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: "на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 статті 80 ПК України (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах)".
Таким чином у наказі № 3474-п від 16.08.2023 поряд із посиланням на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, зазначено достатню підставу для призначення та проведення перевірки: "здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах".
Отже, наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 3474-п від 16.08.2023 оформлений з дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України.
Аналогічну оцінку було надано вказаному наказу і Другим апеляційним адміністративним судом в рамках розгляду справи №520/37710/23 у постанові від 17.12.2024 року.
Стосовно оскаржуваного у цій справі рішення суд зазначає таке.
Положеннями абз. 3 ч.4 ст.11 Закону № 481/95-ВР визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Водночас, пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
За змістом підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному КМУ щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Приписами ст.226 ПК України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Отже, відповідно до п. 226.1 ст.226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно із п.226.2 ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Пункт 226.3 статті 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого КМУ.
Положеннями п.226.5 ст.226 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються КМУ.
Згідно із п.226.6 ст.226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8.5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8.5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.
Приписи п.226.7 ст.226 ПК України визначають, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Як передбачено приписами п.226.9 ст.226 ПК України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого КМУ, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Пункт 226.11 статті 226 ПК України передбачає, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
Положеннями абз. 20 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР, зокрема, визначено, що реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка тягне застосування фінансової санкції у вигляді штрафу розміром 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000,00 грн.
Згідно із ч.2 ст.17 Закону України № 481-95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000,00 грн.
З аналізу викладених вище норм слід дійти висновку про те, що реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка є протиправним діянням, яке тягне застосування штрафу у розмірі - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000,00 грн.
Приписами п.5 Положення № 1251 передбачено, що марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - зеленій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва (сигарили) - смарагдово-зеленій, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняного виробництва - бузковій, для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - помаранчевій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - синій, для тютюнових виробів імпортного виробництва (сигарили) - рожево-смарагдовій, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - бордовій, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортного виробництва - зелено-помаранчевій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного виробництва - вохристо-зеленій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, імпортного виробництва - рожево-синій кольоровій гамі.
Марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі QR-код) та лінійний штрих-код (далі штрих-код).
На кожну марку наносяться такі реквізити:
слова "Україна", "МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ", "ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ" (для тютюнових виробів);
позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТВ БФ", "тютюн вітчизняний (сигарили)" - "ТВ СГ", "тютюн імпортний (сигарети з фільтром)" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТІ БФ", "тютюн імпортний (сигарили)" - "ТІ СГ", "тютюн вітчизняний (інші вироби)" - "ТВ ІНШІ", "тютюн імпортний (інші вироби)" - "ТІ ІНШІ", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні" - "ТВЕН В", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні" - "ТВЕН І", "рідина імпортна" - "РІ", "рідина вітчизняна" - "РВ";
індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);
реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
Відповідно до пункту 20 Положення № 1251 маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.
З аналізу викладеного вище слід дійти висновку про те, що норми діючого законодавства унеможливлюють факт законного повторного використання марки акцизного податку.
Враховуючи обставини того, що маркування однією і тією ж маркою акцизного податку двох окремих пляшок алкогольного напою з огляду на викладені норм права є фізично неприпустимим, а визначений законодавцем склад протиправного діяння у даному випадку не передбачає такого обов`язкового елементу як вина особи, то епізод другої реалізації суб`єктом господарювання пляшки алкогольного напою із тією ж самою маркою акцизного податку, якою була маркована раніше реалізована пляшка алкогольного напою (за виключенням випадку документального оформлення факту повернення раніше проданого товару - пляшки алкогольного напою, а також за виключенням випадку скасування розрахункової операції з продажу пляшки алкогольного напою) слід кваліфікувати як діяння з приводу реалізації алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у акті перевірки міститься інформація про те, що висновки контролюючого органу щодо встановленого порушення засновані на інформації з системи обліку даних РРО.
З приводу вказаного суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 1743/22055, затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України (далі - Порядок №1057).
У пункті 1.2 Порядку №1057 встановлено:
- система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України;
- система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Відповідно до пункту 1.7 Порядку №1057 суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
Згідно із п. 2.1 та 2.2 Порядку №1057 СЗЗД РРО базується на технології зберігання і збору даних РРО для органів ДПС, розробленої Національного банку. Складовими компонентами СЗЗД РРО, яка використовує таку технологію, є: РРО з КСЕФ; РРО, що друкують контрольну стрічку з модемом; інформаційні еквайри; ЦКММ; ЦІ МБ РРО; комплекс первинної обробки даних РРО, який забезпечує декриптування і перевірку контрольно-звітної інформації, що формується РРО, та оперативне збереження зазначеної інформації для подальшої передачі до СОД РРО.
СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.
Таким чином вся інформація, яка зазначається у фіскальному чеку, технічно дублюється в електронній копії, що надходить до податкового органу.
З аналізу викладеного вище слід дійти висновку про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є правомірним, а відтак така інформація є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому, суд зазначає, що використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23, від 20.11.2024 у справі № 440/9859/23.
Таким чином, контролюючий орган під час проведення спірного заходу контролю у вигляді фактичної перевірки мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Під час розгляду справи зі змісту акту перевірки встановлено, що посадовими особами відповідача в ході аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів, встановлено, що у період з 21.05.2023 до 10.08.2023 року позивачем було реалізовано через ПРРО з фіскальним № 4000416967: дві пляшки горілки "Малинівка 0,25л" марковані МАП АСОG182977; дві пляшки горілки "Козацька Рала 0,25л" марковані МАП АЕZF783192; дві пляшки горілки "Прайм Горілка Класична 0,2л" марковані МАП ААРI320596; дві пляшки горілки "Козацька Рада 0,5л" марковані МАП АЕНВ752761; дві пляшки горілки "Медоф Горілка Мірна Гралиція 0,5л" марковані МАП АСРТ204541; дві пляшки горілки "Грин Дей Горілка Зелений День 0,5л" марковані МАП АЕYR468194 на загальну суму 1053,39 грн, що також зафіксовано у додатку 1 до акту перевірки від 25.08.2023 року №25956/20-40-09-01-03/44413718.
Водночас, судом не встановлено жодних доводів позивача стосовно помилковості або на спростування вказаних висновків контролюючого органу.
Натомість, представник позивача, обґрунтовуючи власну правову позицію, стосовно вказаного порушення послався на обставини того, що дублювання МАП міг спричинити людський фактор.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що останні не можуть слугувати підставою для звільнення товариства від відповідальності за порушення положень ст. 226 ПК України та ст.11 Закону № 481/95-ВР.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23, усі сумніви, які можливо були у позивача щодо достовірності відповідних документів - фіскальних чеків із зазначенням в них обов`язкових реквізитів, а саме зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, повинні були спростовані саме позивачем, якщо він ставив під сумнів та заперечував проти цього шляхом надання роздрукованих своїх чеків.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про правомірність рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 29644/0901 від 22.09.2023, яким згідно з абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР до Товариства з обмеженою відповідальністю "М ФЕМЕЛІ МАРКЕТ" було застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які свідчать про порушення його прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М ФЕМЕЛІ МАРКЕТ" (вул. Ньютона, буд. 108, кв. 35, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61162, код ЄДРПОУ 44413718) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мороко А.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua