Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №607/21569/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 Справа №607/21569/26 Провадження №3/607/5892/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

21.09.2026 о 09:40 біля будинку №47 по вул. Руська у м. Тернополі, ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та погрожував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

21.10.2026 до суду надійшло клопотання захисника – адвоката Багрія Ю.М., згідно з яким захисник зазначає, що його клієнт за станом здоров`я не має фізичної можливості особисто прибути в судове засідання та взяти участь у розгляді справи, у зв`язку з чим просить розглянути справу за його відсутності з метою забезпечення своєчасного розгляду та недопущення затягування провадження. Також у клопотанні вказує, що обставини, які стали підставою для складання адміністративних матеріалів, безпосередньо пов`язані зі станом здоров`я ОСОБА_1 , який страждає на ендокринне захворювання – цукровий діабет, що має прогресуючий характер і супроводжується періодичними порушеннями здатності контролювати власну поведінку та емоційні реакції. Крім того, захисник просить врахувати, що внаслідок інкримінованих ОСОБА_1 дій істотних негативних наслідків не настало, матеріальної чи іншої суттєвої шкоди не завдано, конфліктна ситуація на цей час вичерпана, а претензії з боку інших осіб відсутні.

Водночас захисник звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Однак неможливість особистої явки його клієнта зумовлена об`єктивними обставинами, пов`язаними зі станом здоров`я, а не наміром ухилитися від участі у провадженні.

У зв`язку з викладеним захисник просить суд визнати причини неявки ОСОБА_1 поважними та, за наявності процесуальної можливості, розглянути справу за його відсутності; врахувати стан здоров`я особи, характер і прогресуючий перебіг захворювання, його вплив на поведінку, відсутність істотних негативних наслідків та претензій з боку інших осіб; у разі встановлення складу адміністративного правопорушення застосувати положення ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закрити провадження у справі. У разі неможливості розгляду справи за відсутності особи просить відкласти судовий розгляд.

Суд бере до уваги, що захисник повідомив про причини неявки особи та висловив позицію щодо розгляду справи без її особистої участі. З метою забезпечення своєчасного розгляду справи суд вважає за необхідне розглянути справи за відсутності ОСОБА_1 .

Ознайомившись з клопотанням захисника, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №150394 від 21.09.2026; відеозаписом, що міститься на DVD-R диску, яким підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення; заявою ОСОБА_3 від 21.09.2026 про притягнення до відповідальності водія (невідомого їй чоловіка) транспортного засобу «Рено Дастер», н.з. НОМЕР_2 , який обзивав її нецензурними словами та погрожував, заблокував виїзд з двору, поводив себе неадекватно; поясненнями ОСОБА_3 від 21.09.2026, відповідно до яких 21.09.2026 водій автомобіля «Рено», н.з. НОМЕР_2 , заблокував машиною виїзд з двору, обматюкав, обзивав, погрожував вдарити палкою. Вона привезла особу з інвалідністю ІІ групи опорно-рухового апарату в поліклініку на обстеження до ортопеда-травматолога і мала забрати її, оскільки вона не ходить самостійно. Водій «Рено» викликав поліцію, обзивав і матюкав поліцейських, неадекватно себе поводив; поясненнями ОСОБА_2 від 21.09.2026, згідно з якими 21.09.2026 вона заїхала на вул. Руська, 47 до лікарні. Виник конфлікт з місцевим жителем за проїзд. Чоловік не йшов на контакт при вирішенні проблеми з проїздом. Він нецензурно виражався, погрожував. На автомобілі «Рено», н.з. НОМЕР_2 , місцевий житель не хотів від`їхати, матюкався; рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП від 21.09.2026.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушує громадський порядок і спокій громадян, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті.

Вирішуючи питання про малозначність правопорушення, суд враховує характер вчиненого діяння, ступінь його суспільної шкідливості, особу правопорушника та обставини, за яких було вчинено правопорушення.

У цьому випадку ОСОБА_1 допустив поведінку, яка полягала у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах в сторону інших осіб, при цьому на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Наведені обставини свідчать про зневажливе ставлення до загальноприйнятих правил поведінки в суспільстві та прав інших осіб на спокій та повагу, а тому не дають підстав розцінювати вчинене як діяння, що має виключно формальний характер або є малозначним.

Суд також бере до уваги доводи захисника про те, що ОСОБА_1 страждає на цукровий діабет, який, за твердженням сторони захисту, має прогресуючий характер і може впливати на його поведінку та емоційні реакції. Водночас на підтвердження зазначених обставин захисником не надано медичних документів чи інших належних доказів, які б підтверджували характер і перебіг захворювання, а також його можливий вплив на поведінку особи під час події. За таких обставин наведені твердження самі по собі не можуть бути достатньою підставою для висновку про малозначність вчиненого правопорушення.

Посилання захисника на відсутність істотних негативних наслідків, матеріальної шкоди та претензій з боку інших осіб також не є безумовною підставою для застосування ст. 22 КУпАП, оскільки відсутність матеріальної шкоди не виключає порушення громадського порядку та спокою громадян.

Крім того, суд враховує, що метою адміністративного стягнення є виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин суд доходить висновку, що сукупність обставин справи не свідчить про винятковий характер вчиненого правопорушення та не дає достатніх підстав для визнання його малозначним. Відтак підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП у справі суд не вбачає.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 238,00 грн (двісті тридцять вісім гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель