Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №520/33592/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №520/33592/25

Суддя: Бадюков Ю.В.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2026 року № 520/33592/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бадюкова Ю.В.,

при секретарі – Трунов М.В.,

за участі представників:

позивача – Феленко С.О.,

відповідача – Садієва Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ДИЛЕР» (вул. Сумський шлях, буд.155Ж, м. Дергачі, Харківський р-н, Харківська обл., 62302, код ЄДРПОУ 41083495)

до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Е-ДИЛЕР" (далі по тексту – позивач, ТОВ «Е-ДИЛЕР», товариство) з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту –відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, ГУ ДПС, владний суб`єкт, суб`єкт владних повноважень), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 254093 від 21 жовтня 2025 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ДИЛЕР» (код ЄДРПОУ – 41082514) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-ДИЛЕР» (код ЄДРПОУ – 41082514) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ – 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ДИЛЕР» (код ЄДРПОУ – 41082514) судові витрати по справі, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є протиправним та необґрунтованим, оскільки не містить конкретних підстав (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів для його прийняття. Позивачем було надано пояснення та документи стосовно господарських операцій, які належним чином підтверджують спроможність позивача здійснювати господарську діяльність, однак відповідачем надані документи не були взяті до уваги.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що оскаржуване рішення прийняте в межах чинного законодавства та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги ТОВ "Е-ДИЛЕР".

Ухвалою ХОАС від 10 вересня 2026 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання постановлено подальший розгляд адміністративної справи № 520/33592/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ТОВ "Е-ДИЛЕР" зареєстровано у відповідності до вимог законодавства, про що винесено запис про проведення державної реєстрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.01.2017, взяте на облік ГУ ДПС у м. Києві Центральна ДПІ, номер взяття на облік: 265417007333.

З 18.07.2025 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області.

Місцезнаходження товариства: 62302, Харківська обл., Харківський р-н, місто Дергачі, вул. Сумський шлях, будинок 155-Ж.

Основним видом діяльності Товариства є діяльність за кодом КВЕД 25.99. «Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.».

Іншими видами економічної діяльності Товариства є:

- 46.52. «Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням,

деталями до нього»;

- 46.90. «Неспеціалізована оптова торгівля»;

- 43.21. «Електромонтажні роботи»;

- 63.99. «Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.».

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області 21.10.2025 прийнято рішення №254093 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача визначено таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 та за кодами податкової інформації:

03 – постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг;

11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

10- у податковій звітності платника податку не відображено доходи, нараховані за виконані роботи чи надані послуги та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно зі спірним рішенням:

операції придбання з 03.01.2025 по 02.07.2025 товарів з кодом УКТЗЕД 3926, 8517 і 8544 із ризиковим контрагентом (код ЄДРПОУ – 41082514), дата включення платника до ризикового статусу – 02.07.2025;

операції постачання з 03.01.2025 по 02.07.2025 товарів з кодом УКТЗЕД 8544 із ризиковим контрагентом (код ЄДРПОУ – 41082514), дата включення платника до ризикового статусу – 02.07.2025.

Як убачається зі спірного рішення, Комісія встановила, що ТОВ «Е-ДИЛЕР» у період з 03.01.2025 по 02.07.2025 було задіяно у ризикових операціях з придбання/постачання товарів за кодом УКТЗЕД 3926, 8517, 8544 у ризикового суб`єкта господарювання з кодом ЄДРПОУ 41082514, який присвоєно та є ідентифікаційним кодом самого позивача - ТОВ «Е-ДИЛЕР».

Крім того, у вказаному рішенні зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про внесення його до переліку ризикових платників податку, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, у яких відображено операцію, до якої застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність, розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно із абзацом першим п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня (абзац другий цієї ж норми).

Відповідно до абзацу третього п.6 Порядку №1165 у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом четвертим цієї ж норми встановлено, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, у день прийняття такого рішення (абзац п`ятий п.6 Порядку №1165).

Згідно із абзацом шостим п.6 Порядку №1165 у рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу сьомого цієї ж норми, у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як передбачено абзацом десятим п.6 Порядку №1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац одинадцятий п.6 Порядку №1165).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци 14-20 п.6 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу двадцять другого п.6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (абзац двадцять восьмий п.6 Порядку №1165).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пункт 7 Порядку № 1165 визначає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165 є вичерпним.

Зокрема, пункт 8 додатку 1 до Порядку № 1165 передбачено наступний критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Системний аналіз норм вищевказаного Порядку №1165 свідчить, що для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.

Внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Судом встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення № 254093 від 21.10.2025, згідно з яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податків.

Зазначено наступний код податкової інформації, який став підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

03 – постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг;

11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

10- у податковій звітності платника податку не відображено доходи, нараховані за виконані роботи чи надані послуги та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам.

Як зазначалось судом, оскаржуване рішення прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржуване рішення не містить жодних обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції".

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано.

Судом також встановлено, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Стосовно коду податкової інформації, який став підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

03 – постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо, суд відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою ведення господарської діяльності Товариство орендує наступні приміщення:

нежитлове приміщення (площею 680 м2) складу, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199, орендодавець – платник ПДВ ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАГО» (код ЄДРПОУ 37565481) на підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.23, № 00026953. Реальність придбання послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей за липень 2025 підтверджується Актом надання послуг № 47 від 31.07.2025 та платіжною інструкцією №1726 від 14.10.2025 на суму 102 000 грн.;

нежитлове приміщення (площею 261,2 м2) складу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Козелецька, 2а орендодавець- платник ПДВ ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТОГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 36986178) на підставі Договору оренди від 28.01.25, № 00071100 та Акту приймання- передачі приміщення. Реальність придбання послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей підтверджуються актами наданих послуг за період з 01.02.2025 по 31.07.2025, платіжними інструкціями за період 01.02.2025 по 31.07.2025, а також зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

частину нежитлового приміщення (площею 5,0 м2), що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 155-Ж та орендується у контрагента- не платника податку на додану вартість Дергачівська райспоживспілка (код ЄДРПОУ 01769168) на підставі Договору оренди нерухомого майна від 01.07.25 та Акту приймання-передачі нежитлового приміщення. Реальність придбання послуги оренди даного об`єкту підтверджує Акт надання послуг № 1 від 31.07.2025 та платіжні інструкції.

Позивачем до контролюючого органу було подано повідомлення за формою 20-ОПП, із зазначенням вказаних об`єктів оподаткування, через які проводиться діяльність та які прийняті контролюючим органом.

Наявність основних засобів, які забезпечують здійснення господарської діяльності, які перебувають на балансі Товариства підтверджується ОСВ по рахунку №10.

З метою організації транспортування товарів ТОВ «Е-ДИЛЕР» укладено договори з наступними перевізниками, а саме:

ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ – 31316718, платник ПДВ),

ТОВ «Делівері» (код ЄДРПОУ – 31738765, платник ПДВ),

ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , неплатник ПДВ),

ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 , неплатник ПДВ).

Факт реальності послуг транспортування підтверджується наступним первинними документами:

З контрагентом ТОВ «Нова Пошта»: договором №898949 від 29.12.2024, актами наданих послуг та рахунками на оплату за період з 01.01.2025 по 31.07.2025, а також платіжними документами за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 та зареєстрованими в ЄРПН ПН;

з ТОВ «Делівері: договором №Д-Т-00128496 від 25.07.2025, актами наданих послуг за період з 01.01.2025 по 31.07.2025, а також платіжними документами за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 та зареєстрованими в ЄРПН ПН;

з ФОП ОСОБА_1 : договором на транспортне обслуговування №25072025 від 25.07.2025, актами наданих послуг за період з 01.02.2025 по 30.06.2025 та платіжними документами за період з 01.02.2025 по 30.06.2025;

з ФОП ОСОБА_2 : договором на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №052 від 01.05.2023, актами наданих послуг за період з 01.01.2024 по 31.08.2024.

Стосовно коду податкової інформації, який став підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг.

Як убачається з матеріалів справи, зазначений висновок контролюючого органу спростовується копією наказу від 01.07.25, № 1-25-07 про затвердження та введення в дію штатного розпису, штатним розписом Товариства від 01.07.25 та штатним розписом від 01.01.2025, з яких убачається, що штат працівників Товариства станом на 01.07.2025 складається із посад: директор, бухгалтери, комірники, менеджери (управителі) з постачання, менеджер (управитель) із збуту, експедитор, а всього штат працівників становить 11 осіб.

Факт декларування та сплати ЄСВ за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 підтверджується копіями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, копіями платіжних інструкцій.

Стосовно коду податкової інформації, який став підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

10- у податковій звітності платника податку не відображено доходи, нараховані за виконані роботи чи надані послуги та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам суд відзначає наступне.

Як убачається зі спірного рішення, останнє не містить періоду не відображення доходів, перелік самозайнятих осіб та/або фізичних осіб та перелік операцій та суми, які мали би бути відображені позивачем як доходи, нараховані за виконані роботи чи надані послуги та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам. Отже, в цій частині рішення владного суб`єкта є невмотивованим.

Стосовно коду податкової інформації, який став підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Як було встановлено судом вище, для здійснення господарської діяльності ТОВ «Е-ДИЛЕР» орендує для використання в якості складів, нежитлові приміщення загальною площею 941,2 кв.м.

Доказів того, що приміщення складу є недостатніми для зберігання придбаного товару зі спірного рішення не вбачається, а відповідачем до матеріалів справи не надано, а отже приміщення складів забезпечують необхідні умови для розміщення товарів, їх зберігання та обліку.

Крім того, чинним законодавством не встановлено обов`язкових вимог щодо мінімальної або максимальної площі складу для зберігання певних видів товарів.

Важливими критеріями є відповідність приміщення санітарним, пожежним та іншим нормативним вимогам, що гарантують безпечне та належне зберігання продукції.

Як убачається з Договору позички від 20.04.2023 та Акту приймання-передачі майна, у вказаних складських приміщеннях знаходяться різні складські засоби, призначенні для зберігання, обробки, переміщення товарів та пакування, зокрема:

Стелажі металеві, збірні – 4 шт.;

Рокла – 1 шт;

Тачка садова, двоколісна – 1 шт;

Машинка пакувальна – 1 шт.

Під час придбання та реалізації товарів, навантаження та розвантаження товару відбувається за рахунок та силами Постачальників та Покупців.

Як вказує позивач, у випадку замовлення послуг ТОВ «Нова Пошта» чи ТОВ «Делівері» - навантаження та розвантаження товару проводить служба доставки. Впорядкування на складі забезпечується комірником, який перебуває у штаті Товариства.

Функції завідувача складу за адресою м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199 і за адресою м. Київ, вул. Козелецька, 2а покладені на комірників Товариства.

Щодо твердження контролюючого органу накопичення залишків нереалізованих товарів, то суд відзначає про відсутність належних та допустимих, достатніх та достовірних у розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів такого накопичення, їх кількість, асортимент, вартість, контрагентів - продавців тощо, а також спростовується Інвентаризаційним описом запасів від 01.01.2025, згідно якого відображено фактичний стан і кількість запасів, наявність товарно-матеріальних цінностей, що знаходились на складі станом на 01.01.2025.

Крім того, з метою спростування інформації контролюючого органу про ризиковість операцій з придбання та реалізації товарів, Позивачем надано до суду, копії документів щодо придбання в спірний період товарів у ТОВ “СТІЛНЕТ” згідно з договором №13101 від 13.10.2021, платіжних інструкцій та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, а також документи по реалізації товару на користь ТОВ “ЛЮКС.НЕТ” згідно договору №00063975 від 28.09.2021, копії видаткових накладних та платіжних інструкцій.

Вказані копії документів, разом із іншими, перерахованими вище, також надавалися контролюючому органу до звернення про скасування ризиковості від 16.10.2025, що підтверджується документами довільного формату №23 і №24, №35 і №36.

Отже, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Проте суб`єкт владних повноважень мав би оцінити такі документи, а не залишити поза увагою, і зазначити яких саме йому не вистачає документів для остаточного висновку.

Суд зазначає, що, зазначаючи у спірному рішенні про ненадання платником податків документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, відповідач наводить весь перелік документів, передбачених Порядком зупинення №1165, що вказує на те, що контролюючий орган взагалі не надавав оцінку документам, наданим позивачем разом з поясненнями.

При цьому, суд зазначає, що позивачем після прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку було надано податковому органу як пояснення, так і документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, що не заперечується відповідачем.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відповідності критеріям ризиковості контрагента позивача.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

При цьому, відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Судом встановлено, що при прийнятті спірного рішення відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення".

Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи відповідач не довів належними та допустимими доказами, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165.

Так, усупереч вимогам статті 77 КАС України відповідач у ході розгляду цієї справи у суді не зазначив у тексті свого відзиву на позовну заяву та не подав до суду окремо жодних документальних доказів, як б надали можливість встановити, що саме зазначена податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача, виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене, суд з метою повного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити ТОВ "Е-Дилер" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Е-ДИЛЕР» було укладено з адвокатом Феленко С.О. договір про надання правничої (правової) допомоги №04/11-25 від 04.11.2025, відповідно до п. 1.1. якого Адвокат зобов`язується за дорученням або заявою Клієнта надавати останньому правничу допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та витрати, необхідні для виконання його доручень.

Згідно п. 4.1. даного Договору розмір, порядок і умови оплати гонорару визначаються сторонами в Додатковій угоді до даного Договору.

Так, відповідно до п.1.1 Додаткової угоди №1 від 04.11.2025 до цього Договору, розмір гонорару за надання правничої допомоги за даним Договором щодо представництва прав та інтересів Клієнта в суді першої інстанції по скасуванні рішення про ризиковість №254093 від 21.10.2025 та зобов`язання вчинити певні дії - становить 45 000,00 (сорок п`ять тисяч грн. 00 коп.) грн. без ПДВ. Вказаний розмір гонорару може бути змінений за взаємною згодою сторін.

Вказаний розмір гонорару сплачується Клієнтом в безготівковій формі в наступному порядку:

- передоплата в сумі 25 000,00 грн. протягом 3-х днів з дати укладення Договору;

- решта оплати в сумі 20 000,00 грн. протягом 3-х днів з моменту відкриття провадження у справі.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги від 04.11.2025 Адвокатом на користь Клієнта (Позивача) були виписані рахунки №СФ-1 від 04.11.2025 року на суму 25 000,00 грн. та №СФ-2 від 05.01.2026 на суму 20 000,00 грн. за надання правничої допомоги в суді першої інстанції.

За вказаними рахунками Позивачем було сплачено вартість послуг в розмірі 45 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій №1733 від 10.11.2025 на суму 25 000,00 грн. і №9 від 07.01.2026 на суму 20 000,00 грн.

Факт надання послуг за вказаним договором на суму 45 000,00 грн. підтверджується копією акту наданих послуг №1 від 05.02.2026, підписаним між сторонами в електронному вигляді та відповідним звітом.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд вважає обґрунтованим розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката в контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи.

Враховуючи досліджені докази, що надані на підтвердження витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача також сплачену суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Дилер" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 254093 від 21 жовтня 2025 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “Е-ДИЛЕР” критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “Е-ДИЛЕР” (вул. Сумський шлях, буд.155Ж, м. Дергачі, Харківський р-н, Харківська обл., 62302, код ЄДРПОУ 41083495) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Е-ДИЛЕР” (вул. Сумський шлях, буд.155Ж, м. Дергачі, Харківський р-н, Харківська обл., 62302, код ЄДРПОУ 41083495) сплачену суму судового збору у розмірі 2422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Е-ДИЛЕР” (вул. Сумський шлях, буд.155Ж, м. Дергачі, Харківський р-н, Харківська обл., 62302, код ЄДРПОУ 41083495) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45000, 00 грн. (сорок п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.11.2026 р.

Суддя Бадюков Ю.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua