Суд: Підгаєцький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №607/10537/26
Суддя: Кравчук В. М.
Справа № 607/10537/26
Провадження №2/605/259/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
04 листопада 2026 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Кравчук В.М.,
за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
11.08.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка скерована на розгляд за підсудністю на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.07.2026.
Позивачка просить розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №1).
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що протягом тривалого часу подружнє життя між нею та відповідачем не складається. На даний час вони не підтримують шлюбних відносин, оскільки проживають окремо. Наміру щодо перебування в юридично закріпленому, однак формальному шлюбі, вона не має.
Від даного шлюбу народилося двоє дітей.
Позивачка переконана, що примирення та збереження шлюбу між ними неможливе.
Ухвалою від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16 вересня 2026 року на 15 год. 30 хв.
16.09.2026 у судове засідання сторони не з`явилися. Позивачка в позовній заяві просила розглядати справу без її участі, щодо заочного розгляду справи не заперечувала. Відповідач в судове засідання також не з`явився. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено копію позовної заяви з доданими матеріалами, копію ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження та повідомленням про виклик повернулося 28.08.2026 з позначкою «адресат відсутній».
З огляду на першу неявку відповідача, судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 14 жовтня 2026 року на 14 год. 00 хв. з повторним викликом учасників справи.
14.10.2026 у судове засідання сторони повторно не з`явилися. Позивачка попередньо клопотала про розгляд справи у її відсутності, акцентувала увагу про відсутність заперечень щодо проведення заочного розгляду справи. Відповідач також не з`явився. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено повідомлення про виклик, повернулося 28.09.2026 з позначкою «адресат відсутній».
Ухвалою суду від 14.10.2026 судове засідання для розгляду справи по суті відкладене на 04 листопада 2026 року на 14 год. 00 хв. з повторним викликом учасників справи та з обов`язковою публікацією оголошення про виклик відповідача на веб-порталі судової влади України.
04.11.2026 у судове засідання сторони не з`явилися. Позивачка клопотала у позовній заяві справу розглядати за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала. Крім того, 03.11.2026 представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Говзан М.М. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АТ №1157857 від 03.11.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №674 від 19.12.2008) через систему «Електронний суд» надійшла окрема заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника. Позов підтримують та просять задовольнити.
Відповідач відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань від нього не надходило, про дату та час судового засідання належним чином повідомлявся за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку та на веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ухвалою від 04.11.2026, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд постановив розглянути цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на підставі наявних у суду даних чи доказів з ухваленням заочного рішення.
У разі, коли розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази, вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрували шлюб, про що 22 січня 2007 року в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 1. Це підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Голгочанською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області, України. Після державної реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (арк.спр.8).
У шлюбі народилося двоє дітей:
- син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (запис з реєстру актів громадянського стану Іспанії, том 00036) (арк.спр.11 - 14);
- донька, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (запис з реєстру актів громадянського стану Іспанії, том 00039) (арк.спр.15 - 18).
Позивачка у позовній заяві вказує, що подружні відносини між нею та відповідачем фактично припинилися, сторони разом не проживають протягом тривалого часу, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Шлюб носить формальний характер.
Відповідач у цій справі зайняв пасивну позицію, часу на примирення не просив, заяв чи клопотань не подавав, хоча про дату та час судового засідання належним чином був двічі повідомлений за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку та на веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження /.../ є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Статтею 109 СК України визначено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , суд виходить з того, що сторони фактично не підтримують сімейних, подружніх відносин, не проживають разом, спільного господарства не ведуть, отже шлюб носить формальний характер і вже фактично перестав існувати. Оскільки шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, то його припинення шляхом розірвання є підставним, якщо має місце стійкий розлад подружніх відносин.
Передбачене ч.1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу, за ініціативою цієї сторони.
Оскільки позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував обставини, викладені позивачкою у позові, то відмова в розірванні шлюбу буде певною мірою примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. Розірвання шлюбу не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Питання про розподіл судових витрат позивачкою у позові не ставилося, тому суд його не вирішує.
На підставі ст. ст. 110, 111, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Голгочанській сільській раді Підгаєцького району Тернопільської області 22 січня 2007 року (актовий запис №1) - розірвати.
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачкою апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_4 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: с. Голгоча Тернопільського району Тернопільської області, 48024.
Повний текст рішення суду складено і підписано 04 листопада 2026 року.
Головуюча: Валентина КРАВЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua