Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №500/3241/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №500/3241/26

Суддя: Мартиць Оксана Іванівна

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/3241/26

04 листопада 2026 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000386/1 від 28.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте, Тернопільською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства, за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларацій та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із зазначеним у рішенням доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару. У відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 26.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (далі - АСМО "Інспектор") було згенеровано відповідні форми митного контролю. Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено невідповідності, через що витребовувалися додаткові документи. У митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості товару, у зв`язку з чим розпочато процедуру консультацій, за результатами якої не підтверджено заявлену декларантом митну вартість товару, через що прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови. У графі 33 рішення зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості.

Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення і картка прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 04.06.2026 клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №500/3241/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "БЛАНКЕТА" (код ЄДРПОУ 45073943) зареєстроване як юридична особа 02.03.2023, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №BQ/VKP001 від 20.06.2025, укладеного між компанією «V&K PINEAPPLE CANNING CO., LTD» (Таїланд) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛАНКЕТА» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №VK25/0800 від 18.08.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.

28 листопада 2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Білим Я.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №25UA403070010930U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товар: «Ананаси III гатунку консервовані в сиропі, без додавання спирту, з додаванням цукру (16%), в упаковках масою нетто не більше як 1 кг: - шматочками, в жерстяних банках 24х580, об`єм банки 580 мл (540г) - 1350 ящ. Чиста вага нетто 17496 кг; Всього 1350 картонних ящиків. Торговельна марка: DREAM VALLEY; Виробник: V&K PINEAPPLE CANNING CO., LTD Країна виробництва: TH.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості до інвойсу №VK25/0800 від 18.08.2025; пакувальний лист до інвойсу №K25/0800 від 18.08.2025; рахунок-фактура (інвойс) №VK25/0800 від 18.08.2025;-коносамент №257812319 від 12.09.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №613919 від 11.11.2025; сертифікат про походження товару №CO2025-97Z-01389136 від 19.09.2025; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №б/н від 15.10.2025;- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №266 від 25.11.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №BQ/VKP001 від 20.06.2025; договір (контракт) про перевезення №1092025 від 13.03.2025; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №13638876; інші некласифіковані документи - HEALTH CERTIFICATE від 18.08.2025; інші некласифіковані документи - етикетка від 28.11.2025; інші некласифіковані документи - сертифікат без ГМО до інвойсу VK25/0800 від 18.08.2025.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») згенеровано форми митного контролю:

« 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»;

« 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів».

Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Товар(и) № 1: Це перше митне оформлення імпортером цього коду товару з даною країною походження за останні 365 днів. Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. Індикатори ризику: [3.1.1.], [3.3.2.] Опис такий, що не дозволяє класифікувати товар за заявленим кодом та/або однозначно ідентифікувати товар, його походження, характеристики, що впливають на застосування заходів тарифного та/або нетарифного регулювання. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.».

Під час здійснення митного контролю за МД №25UA403070010930U5 від 28.11.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.06.2025 № BQ/VKP001 (надалі - Контракт). Умовами пункту 6.3 Контракту визначено «Постачальник здійснює поставку товару покупцю на основі Інкотермс 2020, зазначених у відповідному рахунку проформі або рахунку-фактурі (інвойс) до цього Контракту». До митного оформлення надано рахунок–фактуру (інвойс) від 18.08.2025 №VK25/0800 , в якій відсутні умови поставки Інкотермс 2020, на основі яких здійснюється поставка вантажу. Пунктом 6.4 Контракту від 20.06.2025 №BQ/VKP001 передбачено перелік документів, які постачальник надає покупцеві разом з товаром, з яких прайс лист, завірений постачальником до митного оформлення не надано.

2.До митного оформлення надано накладну УМВС від 11.11.2025 №613919 , згідно з якою вантаж слідував по маршруту Щебжешин-Клевань. В рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 25.11.2025 №266 зазначений маршрут переміщення залізничним транспортом: Гданськ (Польща) - Клевань (Україна). Разом з тим зазначаємо, що транспортні документи по маршруту Гданськ - Щебжешин до митного оформлення не надавались.

3. Відповідно до п.1.3 Договору транспортного експедирування від 13.03.2025 №1092025 експедирування вантажу, здійснюється Експедитором на підставі Заявки на виконання транспортно-експедиторських послуг та/або митно брокерських послуг (надалі – «Заявка»), що підписується між Сторонами даного Договору. Однак, до митного оформлення Заявка на надання транспортно експедиційних послуг з перевезення даної партії товару надана не була.

Відповідач вважає, що у зв`язку ненаданням документів про вартість перевантаження товару в портах по маршруту переміщення існує ризик не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Вище вказані розбіжності у поданих документах на думку відповідача не дають можливості перевірити числові значення митної вартості, зокрема понесені витрати на транспортування, що є складовою митної вартості товару. Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товару та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

У зв`язку із цим, митницею направлено вимогу про надання додаткових документів наступного змісту:

"Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів Декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р. Декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р. Додані до митного оформлення документи містять неточності:відповідно до п.6.3 розділу 6 контракту від 20.06.2025 №BQ/VKP001, постачальник здійснює поставку товару покупцю на основі Інкотермс 2020, які вказані у відповідному рахунку–проформі або рахунку фактурі до даного Договору. До митного оформлення разом з МД декларантом надано рахунок–фактуру від 18.08.2025 №VK25/0800, в якій відсутні умови поставки Інкотермс 2020, на основі яких здійснюється поставка вантажу. п.6.4 розділу 6 контракту від 20.06.2025 №BQ/VKP001 передбачено перелік документів, які постачальник надає покупцеві разом з товаром, з яких прайс–лист, завірений постачальником до митного оформлення не надано.- надано накладну УМВС від 11.11.2025 №613919, згідно з якою вантаж слідував по маршруту Щебжешин-Клевань. В рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 25.11.2025 №266 зазначений маршрут переміщення залізничним транспортом: Гданськ (Польща) - Клевань (Україна), разом з тим, транспортні документи по маршруту Гданськ - Щебжешин відсутні.- відповідно до п.1.3 Договору транспортного експедирування від 13.03.2025 №1092025 експедирування вантажу, здійснюється Експедитором на підставі Заявки на виконання транспортно-експедиторських послуг та/або митно-брокерських послуг (надалі - «Заявка»), що підписується між Сторонами даного Договору, однак така до митного оформлення не надана. Враховуючи вищезазначене, та ненадання документів про вартість перевантаження товару в портах по маршруту переміщення існує ризик не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Враховуючи вищезазначене, та ненадання документів про вартість перевантаження товару в портах по маршруту переміщення існує ризик не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України.- Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару;2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення, перевантаження, зберігання оцінюваних товарів по всьому маршруту слідування;4) банківські платіжні документи, що підтверджують вартість транспортно-експедиторського обслуговування (за наявності) та які можливо ідентифікувати з товаром, що декларується;5) заявку до Договору транспортного експедирування від 13.03.2025 №1092025; 6) прайс–лист з асортиментом продукції для незалежного кола покупців, завірений постачальником. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ІV.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково було надано: копію експортної декларації країни відправлення №A0191680810537 від 19.08.2025.

Листом від 28.11.2025 № 02/11 декларант повідомив митницю про те, що інших документів подавати не буде

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою Тернопільської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000386/1 від 28.11.2025, у графі 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 – 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.;2) декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.; 2) подані до митного оформлення документи містять неточності:- відповідно до п.6.3 розділу 6 контракту від 20.06.2025 №BQ/VKP001, постачальник здійснює поставку товару покупцю на основі Інкотермс 2020, які вказані у відповідному рахунку–проформі або рахунку фактурі до даного Договору. До митного оформлення разом з МД декларантом надано рахунок-фактуру від 18.08.2025 №VK25/0800, в якій відсутні умови поставки Інкотермс 2020, на основі яких здійснюється поставка вантажу.-п.6.4 розділу 6 контракту від 20.06.2025 №BQ/VKP001передбачено перелік документів, які постачальник надає покупцеві разом з товаром, з яких прайс-лист, завірений постачальником до митного оформлення не надано.- надано накладну УМВС від 11.11.2025 №613919, згідно з якою вантаж слідував по маршруту Щебжешин-Клевань. В рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 25.11.2025 №266 зазначений маршрут переміщення залізничним транспортом: Гданськ (Польща) - Клевань (Україна), разом з тим, транспортні документи по маршруту Гданськ - Щебжешин відсутні. - відповідно до п.1.3 Договору транспортного експедирування від 13.03.2025 №1092025 експедирування вантажу, здійснюється Експедитором на підставі Заявки на виконання транспортно-експедиторських послуг та/або митно-брокерських послуг (надалі - «Заявка»), що підписується між Сторонами даного Договору, однак така до митного оформлення не надана. Враховуючи вищезазначене, та ненадання документів про вартість перевантаження товару в портах по маршруту переміщення існує ризик не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Враховуючи вищезазначене, та ненадання документів про вартість перевантаження товару в портах по маршруту переміщення існує ризик не включення всіх необхідних транспортних витрат до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару;2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення, перевантаження, зберігання оцінюваних товарів по всьому маршруту слідування;4) банківські платіжні документи, що підтверджують вартість транспортно-експедиторського обслуговування (за наявності) та які можливо ідентифікувати з товаром, що декларується;5) заявку до Договору транспортного експедирування від 13.03.2025 №1092025;6) прайс-лист з асортиментом продукції для незалежного кола покупців, завірений постачальником. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ІV. В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо. Декларантом 28.11.2025 надіслано лист підприємства № 02/11 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товарів: товару №1 за ЕМД від 23.09.2025 № 25UA204130016359U9 на рівні 1,15 дол. США/кг, товар -.Ананаси III гатунку консервовані в сиропі, без додання спирту, з доданням цукру (16%), у первинних упаковках, масою нетто не більш як 1кг:- Ананаси шматочками, в жерстяних банках 24х580мл, об`єм банки 580мл (540г+/-5%). Всього - 1350ящиків.Чиста вага нетто: 17 496,00кг.Дата виготовлення: 04.02.2025.Термін придатності: 04.02.2029.Торгівельна марка: Dream Valley.Країна виробництва: TH.Виробник: Mas Choices Corporation LTD, умови поставки FOB.Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів. Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня або до суду відповідно до п. 2. ст. 55 глави 4 Митного кодексу України. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Так, згідно інвойсу №VK25/0800 від 18.08.2025 року на митну територію України було поставлено товар з Таїланду: консервовані ананаси в сиропі, без додавання спирту. Інвойсом №VK25/0800 від 18.08.2025 року передбачено умови оплати - 100% переоплату за товар, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (свіфт від 15.10.2025р. на суму 33210,00 дол. США).

Твердження відповідача, що до митного оформлення разом з МД декларантом надано рахунок-фактуру від 18.08.2025 №VK25/0800, в якій відсутні умови поставки Інкотермс 2 2020, на основі яких здійснюється поставка вантажу є безпідставними, так як даний рахунок містить таку інформацію - FOB Laem Chabang, Thailand.

Крім того, у законодавстві України відсутні затверджена форма рахунку-фактури (інвойсу) та перелік обов`язкових реквізитів, які повинен містити рахунок-фактура (інвойс). Також, в законодавстві України відсутнє положення про те, що рахунок-фактура (інвойс) в обов`язковому порядку повинен містити інформацію про умови поставки Інкотермс.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) не містять положень щодо обов`язкової наявності в рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про умови поставки, країни походження товару, умови оплати, а також опис товарів. У свою чергу, у наданому інвойсі №VK25/0800 від 18.08.2025р. наявне посилання на умови поставки - FOB, а митний орган не навів жодного доказу, що зазначені в інвойсі умови поставки товару прямо впливають на визначення митної вартості товару, який вказаний у інвойсі.

Стосовно того, що прайс-лист, завірений постачальником до митного оформлення не надано, суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності виробника (продавця) товару вказаного документу чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Отже, відомості, наведені у прайс-листі, не мають імперативного характеру і у разі його наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.03.2020 справі №825/15796/16 та від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 зазначено, що прайс-лист: y по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, потретє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постановах від 08 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, від 01 березня 2023 року у справі №420/18880/21.

Таким чином специфікація, виписка з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів в силу положень ч.3 ст. 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 08.07.2019 У справі № 804/6217/15.

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Суд зауважує, що позивач надав документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України. Так, відповідно до пункту 6.3. Контракту №BQ/VKP001 від 04.06.2025р. декларантом було надано в повному обсязі наступні документи: Коносамент №257812319; інвойс №VK25/0800 від 18.08.2025 року (згідно якого здійснювалось митне оформлення); Пакувальний лист до інвойсу №VK25/0800 від 18.08.2025 року, Фітосанітарний сертифікат №TH6809003715 від 03.09.2025 року, Ветеринарний сертифікат № 0968-43768 від 16.09.2025 року; митна декларація країни відправлення №A0191680810537; накладна СМГС №613919 від 11.11.2025 року, свіфт від 15.10.2025 року (оплата імпортованого товару); договір транспортного експедирування №1092025 від 13.03.2025 року; рахунок на оплату №266 від 25.11.2025 року.

Важливо, що згідно вище перелічених документів чітко визначено: Відправника товару, Отримувача товару; ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки доставки.

Стосовно твердження відповідача, що відповідно до п.1.3 Договору транспортного експедирування від 13.03.2025 №1092025 експедирування вантажу, здійснюється Експедитором на підставі Заявки на виконання транспортно-експедиторських послуг та/або митно-брокерських послуг, що підписується між Сторонами даного Договору, однак така до митного оформлення не надана, суд зазначає таке.

Заявка на перевезення - це офіційний запит від замовника до перевізника про перевезення вантажу, що містить конкретні умови доставки. Цей документ підтверджує наміри сторін, слугує основою для договірних відносин та може використовуватися як доказ у разі спірних ситуацій.

Тобто, відсутність Заявки не має значення для визначення митної вартості і факт подання/не подання до митного органу заявки на перевезення, оскільки зазначений документ не визначений як обов`язковий при вирішенні питання визначення митної вартості товару. Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 у якій вказано, що серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною.

Ще однією підставою відповідач зазначив, що надано накладну УМВС від 11.11.2025 №613919, згідно з якою вантаж слідував по маршруту Щебжешин-Клевань. В рахунку про транспортно-експедиційні послуги від 25.11.2025 №266 зазначений маршрут переміщення залізничним транспортом: Гданськ (Польща) - Клевань (Україна), разом тим, транспортні документи по маршруту Гданськ - Щебжешин відсутні.

Так, доставка імпортованого товару здійснювалась ТОВ "МАЙ ШИПІНГ", яке згідно п.4.4.2 Договору транспортного експедирування №1092025 від 13.03.2025р. зобов`язане забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав.

Згідно вказаного Договору, експедитор, діючи від свого імені та за рахунок замовника, межах даного договору організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів 4 автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні шляхом залучення найманого або власного вантажного транспорту, керуючись законами України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про автомобільний транспорт», «Про транзит вантажів», Цивільним та Господарським кодексами України, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами (КДПВ) та Протоколом до неї від 05 липня 1978 року, Митною конвенцією про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП від 14 листопада 1975 року, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом України та іншими нормативними актами, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні і угод в галузі міжнародних перевезень.

Відтак, позивачем підтверджено факт надання ТЕП, їх об`єм та вартість, яка включена позивачем до митної вартості товару.

Пункт 1.1. Договору транспортного експедирування №1092025 від 13.03.2025р. передбачає, що Експедитор (ТОВ “МАЙ ШИПІНГ”) здійснює або організовує надання транспортноекспедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортноімпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг. Зауважимо, що пунктом 4.4.4. Договору закріплено обов`язок Експедитора здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів. Тому, твердження Відповідача, що вантаж прибув до Гданську (Польща), перезавантажився на залізничний транспорт відповідно до накладної УМВС 11.11.2025. і ці витрати позивачем не включено до заявленої митної вартості є помилковими.

Також, відповідно до вище перелічених умов Договору, Експедитор може доручити поставку товару, на адресу Покупця, третій особі «Відправнику». Товарно-транспортні документи можуть бути виставлені третьою особою «Відправником». Так як це договірні відносини між третьою особою та Експедитором, останній не зобов`язаний надавати їх Позивачу. Всі понесені Експедитором витрати включено у наданому рахунку на оплату №266 від 25.11.2025 року.

Переміщення контейнера після вивантаження із борту судна (Гданськ - Щебжешин - Клевань) здійснюється як частина внутрішнього логістичного процесу оператора та не оформлюється окремим транспортним документом.

Крім того, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, а також переміщення контейнера входить до загальної вартості транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону. Тобто, імпортований товар, що транспортувався у контейнері MEDU3891933 за весь цей час перебував у віданні Експедитора, який в подальшому виставив рахунок №266 від 25.11.2025р. за надані ними послуги. А, не надання транспортних документів на відрізку Гданськ - Щебжешин жодним чином не впливає на ціну імпортованого товару, крім того, до митного оформлення було надано коносамент №257812319, експортна декларація країни відправлення №0191680810537; залізнична накладна №613919. Дані документи дають змогу прослідкувати рух (переміщення) імпортованого товару.

Слід зазначити, що станція Шебжешин - це залізнична станція в Польщі, яка є важливим перевантажувальним терміналом на широкій лінії LHS (лінія з широкою колією), призначеною для перевезення вантажів. Вона розташована між станціями Гданськ- Клевань та є останньою станцією LHS, що робить її ключовим пунктом для митного оформлення та перевантаження різноманітних вантажів між різними типами транспорту.

Отож, заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Також суд зазначає, що при розгляді справи не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару, а так само встановивши пов`язаність продавця та покупця не довів, що такі обставини вплинули на ціну оцінюваних товарів.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити та оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі справи судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн слід відмовити, оскільки представником не подано жодних доказів понесення таких витрат, а також, до закінчення розгляду справи не заявлено (у позові чи окремою заявою), що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Щодо витрат понесених на переклад, суд зазначає наступне.

Як зазначив представник позивача, перед подачею позову до суду позивачем були понесені судові витрати на переклад документів поданих до суду, які, серед інших документів, були подані як доказ до суду.

Понесені витрати в частині перекладу склали 1200 грн, що підтверджується рахунком №33 від 22.04.2026, платіжною інструкцією №1056 від 27.04.2026.

За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 132, ч. 5 ст.137 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Судом згідно наданих позивачем документів встановлено витрати позивача пов`язані із залученням перекладача у розмірі 1200 грн. Таким чином, з огляду на доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Тернопільської митниці на користь позивача витрат на залучення перекладача у розмірі 1200 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3328,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №1057 від 27.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403070/2025/000386/1 від 28.11.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3328,00 грн та витрати на оплату послуг перекладача у сумі 1200 грн.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 04 листопада 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАНКЕТА" (місцезнаходження: вул. Іоанна Павла II, 13, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ: 45073943);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддя Мартиць О.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua