Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №500/4542/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4542/25

04 листопада 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Микулинецької селищної ради, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з Селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника з 13.03.2025 по 07.04.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду від 24.10.2024 у справі №500/3973/24 позов ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.

Зокрема, вказаним рішенням суду:

- Визнано протиправним та скасовано рішення сорок восьмої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради від 17 травня 2024 року № 2874 "Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" в частині внесення змін до рішення № 1613 від 12 листопада 2021 року про утворення старостинських округів Микулинецької селищної ради в кількості 7 округів та утворення Струсівсько-Варваринського старостинського округу у складі сіл - Струсів (1396 жителів), Бернадівка (197 жителів), Варваринці (1483 жителів), (разом 3076 жителів).

- Визнано протиправним та скасовано рішення сорок дев`ятої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області "Про припинення повноважень та звільнення старост" № 2889 від 19 липня 2024 року в частині:

пункту 1 "Взяти до відома факт припинення достроково повноважень старости Варваринецького старостинського округу ОСОБА_1 , у зв`язку із ліквідацією Варваринецького старостинського округу";

пункту 2 "Звільнити ОСОБА_1 , старосту Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП, 22 липня 2023 року";

пункту 5 (в оскаржуваному рішенні повторно вказаний як пункт 3) "Виключити ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Микулинецької селищної ради";

пункту 6 (в оскаржуваному рішенні повторно вказаний як пункт 4) " ОСОБА_1 передати закріплені за нею матеріальні цінності, печатки та штампи Микулинецької селищної ради, селищному голові з оформленням відповідних актів".

- Поновлено ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради з 23 липня 2024 року.

- Зобов`язано Микулинецьку селищну раду внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 .

- Стягнуто з Микулинецької селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 липня 2024 року по 24 жовтня 2024 року у розмірі 77725,36 (сімдесят сім тисяч сімсот двадцять п`ять гривень 36 копійок) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Також встановлено, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 23 липня 2024 року на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради підлягає до негайного виконання.

Проте, оскільки лише 02.04.2025 селищною радою було прийнято рішення про фактичне виконання судового рішення, у тому числі про поновлення позивача на посаді та внесення змін до штатного розпису, з урахуванням того, що судом вже було стягнуто середній заробіток за період з 25.10.2024 по 12.03.2025, позивач має підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2025 по 07.04.2025 відповідно до положень ч. 2 ст. 235 КЗпП України та правової позиції Верховного Суду щодо відповідальності роботодавця за затримку у виконанні судового рішення про поновлення працівника на роботі.

Ухвалою судді від 07.08.2025 (Мандзій О.П.) позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня її отримання на усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.

15.08.2025 на виконання вимог вказаної ухвали, позивачем подано заяву про усунення недоліків та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи надійшли до Тернопільського окружного адміністративного суду 15.06.2026 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд головуючому судді Баб`юку П.М.

Ухвалою судді від 18.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.07.2026 до суду від Микулинецької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що Микулинецька селищна рада вчиняла дії щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі № 500/3973/24.

Зазначає, що проект рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу неодноразово виносився на розгляд пленарних засідань Микулинецької селищної ради VIII скликання, а саме: на 53 сесію Микулинецької селищної ради від 22 листопада 2024 року; на 54 сесію Микулинецької селищної ради від 20 грудня 2024 року; на 55 сесію Микулинецької селищної ради від 27 січня 2025 року; на 56 сесію Микулинецької селищної ради від 21 лютого 2025 року; на 57 сесію Микулинецької селищної ради від 02 квітня 2025 року.

Вказує, що прийняття рішення про поновлення старости належить до компетенції представницького органу місцевого самоврядування та здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні ради за результатами голосування депутатів. Селищний голова не наділений повноваженнями одноособово приймати рішення про поновлення старости на посаді.

Зазначає, що під час проведення 57 сесії Микулинецької селищної ради VIII скликання 02 квітня 2025 року проект рішення про поновлення ОСОБА_1 був підтриманий необхідною кількістю голосів депутатів, у зв`язку з чим радою було прийнято рішення № 4123 "Про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу", яким виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 500/3973/24.

Вказує, що твердження позивача про невиконання відповідачем судового рішення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем вживалися заходи, спрямовані на реалізацію судового рішення, а питання поновлення позивача систематично виносилося на розгляд сесій Микулинецької селищної ради до моменту прийняття відповідного рішення.

07.07.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якому зазначено, що 17.06.2026 Микулинецькою селищною радою долучено до матеріалів справи № 500/4155/25 за позовом ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, часткове визнання протиправним та скасування нормативних актів, копію довідки про середньоденну та середньомісячну заробітну плати ОСОБА_1 № 404 від 12.06.2026 та табель обліку використання робочого часу за квітень 2025.

Як слідує з вказаної довідки, "квітень 2025 року, відпрацьовано - 16 днів, заробітна плата - 15723,06 грн.". Також, як слідує з табелю обліку використання робочого часу за квітень 2025 року, ОСОБА_1 , староста - присутність днів - 16.

Вказує, що оскільки оплата заробітної плати ОСОБА_1 до 07.04.2026 не здійснювалася, у зв`язку із зазначеним вважає за можливе просити суд змінити предмет позову та викласти позовні вимоги в наступній редакції: стягнути з селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника з 13.03.2025 по 07.04.2025.

Ухвалою суду від 10.07.2026 заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду. Постановлено у подальшому розгляд справи здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог.

Встановлено Микулинецькій селищній раді десяти денний строк з моменту отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

10.07.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

23.07.2026 до суду від Микулинецької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 02.04.2025 було проведено 57 сесію Микулинецької селищної ради VIII скликання та прийнято рішення № 4123 "Про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу", яким виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі № 500/3973/24.

Вказує, що про виконання рішення суду та поновлення ОСОБА_1 на посаді, 03.04.2025 відповідачем складено повідомлення №2 з метою ознайомлення позивача з прийнятим рішенням про її поновлення. Додатково відповідачем складено супровідний лист та направлено на адресу місця проживання позивача із копією рішення №4123 від 02.04.2025. Крім того, зазначений супровідний лист разом із копією рішення було направлено на відому відповідачу адресу електронної пошти позивача, а також надіслано за допомогою месенджера Viber на особистий номер телефону позивача.

Зазначає, що незважаючи на це, позивач до виконання своїх посадових обов`язків не приступила.

Так, відповідно до Акта №1 від 04.04.2025 ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці без повідомлення причин такої відсутності.

05.04.2025 складено Акт №2 про відсутність працівника на робочому місці, яким також зафіксовано відсутність позивача.

07.04.2025 позивач повторно була відсутня на робочому місці, у зв`язку із чим Микулинецькою селищною радою направлено лист №844 від 07.04.2025 з вимогою надати письмові пояснення щодо причин її відсутності.

Зазначає, що лише 08.04.2025 ОСОБА_1 з`явилася до Микулинецької селищної ради, де ознайомилася з повідомленням №2 від 03.04.2025 та копією рішення №4123 про поновлення на посаді.

Вказує, що таким чином, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за період з 02.04.2025 по 07.04.2025 є безпідставною, оскільки у зазначений період рішення суду вже було виконано, а ненарахування заробітної плати було обумовлене не затримкою виконання рішення суду з боку відповідача, а відсутністю самої позивачки на робочому місці без поважних причин.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням суду від 24.10.2024 у справі №500/3973/24 позов ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.

Зокрема, вказаним рішенням суду:

- Визнано протиправним та скасовано рішення сорок восьмої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради від 17 травня 2024 року № 2874 "Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" в частині внесення змін до рішення № 1613 від 12 листопада 2021 року про утворення старостинських округів Микулинецької селищної ради в кількості 7 округів та утворення Струсівсько-Варваринського старостинського округу у складі сіл - Струсів (1396 жителів), Бернадівка (197 жителів), Варваринці (1483 жителів), (разом 3076 жителів).

- Визнано протиправним та скасовано рішення сорок дев`ятої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області "Про припинення повноважень та звільнення старост" № 2889 від 19 липня 2024 року в частині:

пункту 1 "Взяти до відома факт припинення достроково повноважень старости Варваринецького старостинського округу ОСОБА_1 , у зв`язку із ліквідацією Варваринецького старостинського округу";

пункту 2 "Звільнити ОСОБА_1 , старосту Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП, 22 липня 2023 року";

пункту 5 (в оскаржуваному рішенні повторно вказаний як пункт 3) "Виключити ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Микулинецької селищної ради";

пункту 6 (в оскаржуваному рішенні повторно вказаний як пункт 4) " ОСОБА_1 передати закріплені за нею матеріальні цінності, печатки та штампи Микулинецької селищної ради, селищному голові з оформленням відповідних актів".

- Поновлено ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради з 23 липня 2024 року.

- Зобов`язано Микулинецьку селищну раду внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 .

- Стягнуто з Микулинецької селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 липня 2024 року по 24 жовтня 2024 року у розмірі 77725,36 (сімдесят сім тисяч сімсот двадцять п`ять гривень 36 копійок) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Також встановлено, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 23 липня 2024 року на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради підлягає до негайного виконання.

Під час проведення 57 сесії Микулинецької селищної ради VIII скликання 02 квітня 2025 року проект рішення про поновлення ОСОБА_1 був підтриманий необхідною кількістю голосів депутатів, у зв`язку з чим радою було прийнято рішення № 4123 "Про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу", яким виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 500/3973/24.

Оскільки відповідач не виконав негайно рішення суду про поновлення позивача на посаді публічної служби, то позивач, з урахуванням того, що судом вже було стягнуто середній заробіток за період з 25.10.2024 по 12.03.2025, просить суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника, а саме з 13.03.2025 по 07.04.2025.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями пункту 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципом адміністративного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Обов`язковість судових рішень також встановлена статтею 14 Конституції України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно (пункт 3 частини 1 статті 371 КАС України).

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За правилами частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Стаття 236 КЗпП України передбачає, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За загальним правилом в питаннях регулювання публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", слідує, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Негайним виконанням судового рішення є його виконання не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу оголошення рішення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадянина.

Так заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує на те, що Микулинецька селищна рада вживала заходи, спрямовані на реалізацію судового рішення, а питання поновлення позивача систематично виносилося на розгляд сесій Микулинецької селищної ради до моменту прийняття відповідного рішення.

Поряд із цим, як у же зазначалось, рішенням суду від 24 жовтня 2024 року у справі №500/3973/24 на підставі п.3 ч.1 ст.371 КАС України встановлено, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 23 липня 2024 року на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради підлягає до негайного виконання.

Таким чином, відповідач повинен був з моменту прийняття рішення суду від 24 жовтня 2024 року у справі №500/3973/24 негайно поновити ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради з 23 липня 2024 року.

Однак, відповідне рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу, яким виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі № 500/3973/24 відповідачем прийнято лише 02 квітня 2025 року.

Суд зауважує, що не виконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 14 КАС України).

Враховуючи той факт, що спеціальним законодавством не передбачено виплату середнього заробітку за затримку роботодавцем виконання рішення суду про поновлення на посаді незаконно звільненого державного службовця, то суд застосовує загальні норми трудового законодавства.

Приписом ст.236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Суд звертає увагу, що середній заробіток за затримку виконання рішення суду входить до структури заробітної плати, бо є заробітною платою. Спір щодо стягнення такого середнього заробітку, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не зі своєї вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Нормою ст.27 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.

Згідно з абз.3 п.2 цього вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

За приписами пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки позивача було поновлено на посаді лише 02.04.2025, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника.

Так, позивач, з урахуванням того, що судом вже було стягнуто середній заробіток за період з 25.10.2024 по 12.03.2025, просить суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника, а саме з 13.03.2025 по 07.04.2025.

Щодо періоду стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника суд зазначає наступне.

02.04.2025 відповідачем було прийнято рішення № 4123 "Про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу".

Відповідно до акта №1 від 04.04.2025 ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці без повідомлення причин такої відсутності.

05.04.2025 складено акт №2 про відсутність працівника на робочому місці, яким також зафіксовано відсутність позивача.

07.04.2025 позивач повторно була відсутня на робочому місці, у зв`язку із чим Микулинецькою селищною радою направлено лист №844 від 07.04.2025 з вимогою надати письмові пояснення щодо причин її відсутності.

Лише 08.04.2025 ОСОБА_1 з`явилася до Микулинецької селищної ради, де ознайомилася з повідомленням №2 від 03.04.2025 та копією рішення №4123 про поновлення на посаді.

Отже, з наведеного слідує, відсутність позивача на робочому місці у період з 02.04.2025 по 07.04.2025 була зумовлена її власною поведінкою, а не будь-якими діями чи бездіяльністю Микулинецької селищної ради.

Таким чином, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за період з 02.04.2025 по 07.04.2025 є безпідставною, оскільки у зазначений період рішення суду вже було виконано, а ненарахування заробітної плати було обумовлене не затримкою виконання рішення суду з боку відповідача, а відсутністю самої позивачки на робочому місці без поважних причин.

Суд зазначає, що середньоденний розмір заробітної плати позивача до звільнення складав 1143,02 грн, що також встановлено рішенням суду у справі №500/3973/24.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі позивача за період з 13.03.2025 по 01.04.2025 становить 16002,28 грн = (1143,02 грн х 14 робочих дні).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Микулинецької селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі (від 24.10.2024 у справі №500/3973/24) за період з 13.03.2025 по 01.04.2025 в сумі 16002,28 грн (шістнадцять тисяч дві гривні 28 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Микулинецька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області (Микулинецька територіальна громада) (місцезнаходження: вул. Поштова, 1б, с-ще Микулинці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 48120, код ЄДРПОУ 04396302).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.