Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №595/1314/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1314/26

Провадження № 2-о/595/96/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

присяжних Тимошів С.Я.,

Мельника В.М.,

з участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

представника заявниці, адвоката Рекуша О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бучач Бучацького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , який зник безвісти 13 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області України за особливих обставин.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 13 лютого 2026 року біля села Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області, беручи участь в обороні цього села, безвісті зник командир другого мотопіхотного відділення другого мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №461 від 14 лютого 2026 року ОСОБА_2 вважається зниклим безвісті за особливих обставин під час безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів у районі населеного пункту Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області. За наведеним фактом, 18 лютого 2026 року відділенням поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області зареєстровано кримінальне провадження №12026211130000052 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України. У вересні 2026 року заявниця звернулася до Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо одержання свідоцтва про смерть сина, однак у видачі свідоцтва про смерть їй відмовлено та роз`яснено, що відповідно до вимог частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» особа, яка звернулась з питань державної реєстрації смерті, має пред`явити паспорт громадянина України та документи, які підтверджують факт смерті. Частиною першої статті 17 Закону визначені підстави для державної реєстрації смерті - це документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Надати лікарське свідоцтво про смерть чи фельдшерську довідку про смерть вона не має змоги, так як згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024, вищевказані документи видаються після огляду тіла медичним працівником. Зазначає, що факт оголошення померлим ОСОБА_2 необхідно для того, щоб вона змогла прийняти спадщину після смерті сина. За наведених обставин, просить заявлені вимоги задовольнити.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в складі одного судді та двох присяжних за правилами окремого провадження.

06 жовтня 2026 року представником заінтересованої особи – військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 подано до суду письмові пояснення у справі, у яких представник зазначає, що оголошення фізичної особи померлою – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. Тобто, оголошення фізичної особи померлим має наслідком припинення правосуб`єктності такої особи, відкриття спадщини та здійснення виплати родичам такої особи. Відповідно до частини 2 статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Тобто, за загальним правилом фізична особа може бути визнана померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, якщо вона пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом. Також законодавець допускає, що суд може оголосити таку фізичну особу померлою раніше спливу цього строку – не раніше спливу шести місяців (від дня закінчення воєнних дій) та з урахуванням конкретних обставин справи. Таким чином, тільки при доведеності таких обставин справи, які б могли підтверджувати факт смерті фізичної особи, яка зникла безвісти внаслідок збройної агресії рф проти України, можливе визнання фізичної особи померлою до закінчення воєнних дій. Застосування шестимісячного строку передбачає можливість припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій і при цьому мають бути відсутні будь-які підстави знайти особу, яка зникла безвісти, або визначити її місцезнаходження. Крім того, впевненість у відсутності таких підстав має бути безумовною і незмінною, що, на його думку, в даному випадку відсутнє. Конкретні воєнні дії мають тривалість у часі та мають відноситись до певної території. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376, визначає території на яких ведуться воєнні дії. В Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (Харківська, Херсонська, Чернігівська області, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, м. Київ), затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, село Кіндрашівка (де зник безвісти ОСОБА_2 ) село Кіндрашівка ( НОМЕР_2 ) зазначене тричі: тимчасово окупована Російською Федерацією територія України у період з 24.02.2022 по 11.09.2022; територія можливих бойових дій в період з 12.09.2022 по 01.07.2023; територія активних бойових дій в період з 02.07.2023 по теперішній час. Таким чином, твердження про закінчення бойових дій на території с. Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області є передчасним.

Представник заявниці, адвокат Рекуш О.Р., будучи присутнім у судовому засіданні, заяву підтримав та просив таку задовольнити з підстав, наведених у ній.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 Андрєєв Д.В. в судове засідання не з`явився, згідно поданих письмових пояснень просив розглядати справу у його відсутності.

Представник заінтересованої особи Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув. У матеріалах цивільної справи міститься лист начальника відділу Н. Гирї, в якому вона просить розглядати справу без участі їх представника, згідно чинного законодавства.

Заслухавши представника заявниці, розглянувши матеріали справи, вважає, вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бучач Тернопільської області, його батьки: батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_1 а, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 30 липня 1996 року Відділом державної реєстрації актів громадянського стану Бучацької райдержадміністрації Тернопільської області.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру ветеранів війни №20260323-00165515 від 23 березня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 березня 2026 року є учасником бойових дій.

Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №335 від 01 грудня 2025 року підтверджується, що з 01 грудня 2025 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення і призначений старший сержант ОСОБА_2 - командиром другого мотопіхотного відділення другого мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100215А.

Як вбачається з Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №461 від 14 лютого 2026 року, старшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира другого мотопіхотного відділення другого мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , визнано зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій 13 лютого 2026 року під час участі у бойових діях під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області. Визначено сержанта ОСОБА_5 , штаб-сержанта 3 категорії групи соціального супроводу секції цивільно-військового співробітництва штабу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , відповідальним за налагодження комунікації з членами сім`ї старшого сержанта ОСОБА_2 за телефоном для зв`язку НОМЕР_4 .

За даними довідки № 770 від 16 березня 2026 року, виданої т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , старший сержант солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно довідки № 843 від 20 березня 2026 року т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , старший сержант солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 09 лютого 2026 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Кіндрашівській сільській територіальній громаді Куп`янського району Харківській області.

Відповідно до сповіщень №3537 військової частини НОМЕР_1 від 14.02.2026, № 1727/438 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.02.2026, старший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир другого мотопіхотного відділення другого мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 13.02.2026 біля села Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області, беручи участь в обороні цього села.

18 лютого 2026 року на підставі заяви ОСОБА_1 внесено відомості про кримінальне провадження за №12026211130000052 за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.

За даними витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20260302-1222-1, сформованого 02 березня 2026 року Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин 27 лютого 2026 року.

Як вбачається з інформаційного листа №301/25.11.4-01 від 15 вересня 2026 року, наданого начальником Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Н.Гиря, за результатами проведеної перевірки по архіву Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України актового запису про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Таким чином, судом встановлено, що старший сержант ОСОБА_2 - командир другого мотопіхотного відділення другого мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 13 лютого 2026 року під час участі у бойових діях під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 305 ЦПК України передбачено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно частини 1 статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Так, заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення її сина ОСОБА_2 померлим, який зник безвісти 13 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області України за особливих обставин під захисту Батьківщини.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а натепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, в редакції станом на час розгляду справи судом, територія села Кіндрашівки Кіндрашівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області відносилась до: тимчасово окупованих рф території України з 24 лютого 2022 року по 11 вересня 2022 року; теритоіраєю можливих бойових дій з 12 вересня 2022 року по 01 липня 2023 року; територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси з 02 липня 2023 року по теперішній час.

Відтак, Кіндрашівська сільська територіальна громада Куп`янського району Харківської області, в районі якої під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_2 , з 02 липня 2023 року віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та на даний час відсутні дані про припинення таких бойових дій.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Здійснення правосуддя на засадах верховенства права забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, передбачений Главою 6 Розділу IV ЦПК України «Окреме провадження».

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила: «Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»:

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові наголосила на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан».

Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Вирішуючи питання щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

У Наказі № 376 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказом № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Відповідно до вказаного Наказу територія села Кіндрашівки Кіндрашівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області відносилась до: тимчасово окупованих рф території України з 24 лютого 2022 року по 11 вересня 2022 року; теритоіраєю можливих бойових дій з 12 вересня 2022 року по 01 липня 2023 року; територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси з 02 липня 2023 року по теперішній час.

ОСОБА_2 зник безвісти в результаті воєнних дій на території Кіндрашівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, де ведуться активні бойові дії, як на час звернення заявниці з даною заявою, так і під час розгляду справи судом даної цивільної справи.

Твердження представника заявниці Рекуша О.Р. про те, що бойові дії у Кіндрашівській сільській територіальній громаді закінчилися 01 липня 2023 року, тому необхідно саме з цієї дати здійснювати відлік шестимісячного строку, встановлений реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд відхиляє, оскільки станом на момент подання у цій справі заяви про оголошення особи померлим та станом на момент розгляду цієї справи судом Кіндрашівська сільська територіальна громада Куп`янського району Харківської області є територією активних бойових дій та наразі такою залишається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 звертала увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Враховуючи те, що активні бойові дії на місці (на території) ймовірної загибелі старшого сержанта ОСОБА_2 , а саме на території Кіндрашівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області не завершені, матеріали справи не містять переконливих та беззаперечних доказів, на підставі яких суд міг би прийти до висновку про можливість оголошення померлим ОСОБА_2 .

Оскільки, як на момент зникнення безвісти, так і на момент звернення заявниці до суду та вирішення справи судом на території, де зник безвісти ОСОБА_2 , ведуться активні бойові дії, заява ОСОБА_1 про оголошення померлою цієї особи є передчасною та до задоволення не підлягає.

Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 08 липня 2026 року в справі № 211/1832/25, від 06 серпня 2026 року у справі № 158/3496/25 (провадження № 61-7356св26).

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявниці, що у разі зміни обставин, а саме припинення активних бойових дій на території Кіндрашівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, заявниця не позбавлена права повторно звернутися із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 258-268, 273, 293, 294, 308, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити учасників судового розгляду:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Бучацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 21161492, місцезнаходження: м. Бучач, вул. Галицька, 11 Чортківського району Тернопільської області.

Заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Суддя: Л. І. Созанська

Присяжні С.Я. Тимошів

В.М. Мельник