Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №594/1632/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1632/26

Провадження №1-кп/594/241/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві кримінальне провадження №12026211120000155, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та угоду про визнання винуватості,

з участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконну порубку дерев у лісі, що спричинило істотну шкоду за таких обставин.

ОСОБА_3 17 вересня 2026 року в період часу з 17.00 год. по 17.30 год., перебуваючи у лісовому масиві в урочищі «Муравинець» між населеними пунктами с. Гермаківка та с. Іване - Пусте Чортківського району, що знаходиться у виділі 7 кварталі 23 Гермаківського лісництва Чортківського надлісництва філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» та перебуває під охороною даного лісництва, в порушення ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 pоку, ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою ланцюгової бензопили марки «ЗиД», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання здійснив незаконну порубку 2-х дерев породи «Ясен» діаметрами пнів у корі біля шийки кореня - 54 см та 62,5 см. відповідно та 1-го дерева породи «Граб» діаметром пня у корі біля шийки кореня 48 см.

Внаслідок незаконної порубки дерев ОСОБА_3 завдав матеріальної шкоди навколишньому природному середовищу в особі Іване-Пустенської сільської ради в сумі 84666,74 (вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят шість гривень сімдесят чотири копійки) грн., яка у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що становить істотну шкоду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 246 КК України – незаконна порубка дерев у лісі, що спричинило істотну шкоду.

30 вересня 2026 між прокурором Борщівського відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, з участю захисника-адвоката ОСОБА_7 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.246 КК України за встановлених у висунутому обвинуваченні обставин, істотних для даного кримінального провадження.

Згідно з угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у лісі, що спричинило істотну шкоду.

Сторони угоди підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, в обсязі пред`явленого йому обвинувачення в даному кримінальному провадженні і зобов`язується:

1)беззастережно визнати винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України;

2)співпрацювати з правоохоронними органами у викритті та виявленні подібних кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами.

Сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання - за ч. 1 ст. 246 КК України - у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, грошова сума якого становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Окрім цього, на підставі ч. 1 ст. 96-1, п.4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосувати заходи кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації до знаряддя вчинення злочину, а саме, бензопили марки «ЗиД», переданої на зберігання у камеру зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області за адресою м. Борщів вул. І.Франка, 10, Чортківського району Тернопільської області.

Обвинувачений ОСОБА_3 на призначення цього покарання погодився.

Угодою передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, підтвердивши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений зазначив, що вказана угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Судом під час підготовчого судового засідання з`ясовано, що права, які передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України роз`яснені ОСОБА_3 та йому зрозумілі.

Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та Кримінального кодексу України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого в підготовчому судовому засідання підтвердив, що надав письмову згоду прокурору на укладення даної угоди і на даний час позиція потерпілого не змінилася.

Заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, його захисника, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, суд розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України, яке відноситься до нетяжких злочинів, що дозволяє укладення угоди про визнання винуватості.

Представник потерпілого – Іване-Пустенської сільської ради, надав письмову згоду на укладення угоди.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 цілком розуміє свої права, передбачені абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать змісту ст.472 КПК України та ч.2 ст.469 КПК України.

Покарання сторонами угоди погоджено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України.

При цьому суд вважає, що обставини, які пом`якшують покарання- – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної 30 вересня 2026 між прокурором Борщівського відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, з участю захисника-адвоката ОСОБА_7 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Також необхідно скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області в даному кримінальному провадженні в справі №594/1533/26 (провадження №1-кс/594/152/2026.

Питання речових доказів по справі слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2026 року, укладену між прокурором Борщівського відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, з участю захисника-адвоката ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12026211120000155, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2026.

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 96-1, п.4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, ч.9 ст.100 КПК України до речового доказу в справі - бензопили марки «ЗиД», що належить ОСОБА_3 та передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області за адресою: м. Борщів вул. І.Франка, 10, Чортківського району Тернопільської області, застосувати спеціальну конфіскацію.

Речові докази:

-стовбури дерев з кроневою частиною: породи ясен - 24 м довжини, породи граб – 20 м довжини, породи ясен – 26 м довжини та 1,27 м довжини, що передані на відповідальне зберігання лісничому Гермаківського лісництва Чортківського надлісництва філії Подільський лісовий офіс ДП «Ліси України» – вважати переданими за приналежністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1