Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №480/249/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року Справа № 480/249/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (далі - відповідач-1, Військова частина НОМЕР_1 ), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання травми 28.05.2022 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у частині не складання та невидачі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком № 5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України";

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом отримання травми 28.05.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.05.2022 року, оформлену згідно з додатком № 5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач-1 протиправно не провів службове розслідування за фактом отримання травми 28.05.2022 року ОСОБА_1 та не склав за результатом такого розслідування довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформлену згідно з додатком № 5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Так, позивач зазначає, що проходив військову службу у військовому званні стрільця-санітара 2 мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_1 з 17.05.2022 до 09.08.2022. Під час військової служби, позивач безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Під час виконання бойового завдання 28.05.2022 у м. Бахмут Донецької області отримав мінно-вибухову травму: акубаротравма у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості при сприйнятті ШМ 1 м на праве вухо, та 0,5 м на ліве вухо. Однак зазначена травма не була зафіксована у первинній медичній картці у "формі 100" 29.05.2022, а була виявлена пізніше під час подальшого медичного лікування та обстеження, що підтверджується низкою медичних документів. В результаті отриманої травми позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з вказаною причиною захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

З метою отримання довідки про обставини травми та проведення службового розслідування позивач неодноразово звертався до командира батальйону з рапортами та доповідями, однак рапорти не мали реєстраційної відмітки про їх надходження, а деякі повертались без розгляду. У подальшому, у зв`язку з тривалим ігноруванням його звернень, позивач звернувся з рапортом до командира вищого рівня військової частини НОМЕР_2 , однак отримав відповідь про залишення його рапорту без розгляду.

Зазначає, що усіма можливими способами намагався ініціювати проведення службового розслідування щодо травми, зокрема звертався до різних органів і установ, однак не отримав належної відповіді.

Вважає, що на сьогоднішній день відповідач-1 не вжив жодних заходів щодо ініціювання службового розслідування відповідно до наказу № 332 від 27.10.2021 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", а також не надав позивачу довідки про обставини травми, що є прямим порушенням його прав.

Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

З урахуванням висновків Другого апеляційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2025 у справі № 480/249/25 щодо строку звернення позивача до суду з цим позовом, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача-1, про що свідчить довідка про доставку електронного листа військовій частині НОМЕР_1 , однак відзиву на позовну заяву до суду у встановленій в ухвалі строк надано не було. При цьому частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Поряд з цим від представника військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, яким є військова частина НОМЕР_2 . Окремо з посиланням на частину 5 статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 3 розд. І Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021, п. 1 розд. ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 608 від 2111.2017, стверджував про відсутність правових підстав для проведення службового розслідування (розслідування нещасного випадку) з метою встановлення обставин отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовцем у разі, якщо така травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій. У зв`язку з чим військова частина НОМЕР_1 не вчиняла порушення жодних прав позивача.

Ухвалою суду від 07.10.2025 клопотання задоволено частково. Залучено до участі у розгляді адміністративної справи як другого відповідача - Військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач-2, Військова частина НОМЕР_2 ) (т.2, а.с.7).

Військова частина НОМЕР_2 правом подання відзиву не скористалася.

У той же час відповідно до повідомлення Військової частини НОМЕР_1 відповідно до Директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 10.06.2025 «Д-41/ДСК умовне найменування військової частини НОМЕР_2 анульовано, та військову частину переформовано в управління військової частини НОМЕР_1 (т.1, а.с.16) та ухвалою суду від 16.10.2026 військову частину НОМЕР_2 було замінено її правонаступником, яким є військова частина НОМЕР_1 (т.2, а.с.16).

Станом на сьогодні від військової частини НОМЕР_1 інших пояснень до суду не надходило.

Відтак, суд вважав можливим розгляд справи здійснювати за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2022 № 119 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення та проходив військову службу у військовому званні стрільця-санітара 2 мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 (електронний документ) (т.1, а.с.78, 222).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.08.2022 № 204 ОСОБА_1 увільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (т.1, а.с.223), а відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2023 №72 позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та з усіх видів забезпечення 13.03.2023 (т.1, а.с.138).

У період з 17.05.2022 до 29.05.2022 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи у м. Бахмут, Донецької області, що підтверджується довідкою від 03.02.2023 № 270 (т.1, а.с.224).

Також довідкою від 22.07.2024 № 470 підтверджується, що позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області, Бахмутського району, Бахмутської міської громади с. Покровське у період з 26.05.2022 до 26.05.2022 (т.1, а.с.225-226).

Позивач стверджує, що під час виконання бойового завдання 28.05.2022 у м. Бахмут Донецької області він отримав мінно-вибухову травму, проте зазначена травма не була зафіксована у первинній медичній карті "форма 100" (т.1, а.с.227).

Поряд з цим у подальшому, травма отримана позивачем була виявлена під час медичного лікування. Так, з виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 5258 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 30.05.2022 до 04.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в Міській клінічній лікарні № 16 у м. Дніпро, де йому було встановлено клінічний діагноз: акубаротравма зі збереженням цілісності барабанних перетинок (28.05.2022). Струс головного мозку гострий період. ЕФГДС – ерозивна гастропатія (т.1, а.с.234).

У період з 20.09.2022 до 20.10.2022 позивач проходив лікування у КНП "Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни " ХОР, де йому встановлено діагноз: наслідки вибухової травми (28.05.2022), акубаротравма ускладнена двобічною сенсорною приглуховатістю ІІ ст. з сприйняттям шепітної мови на праве вухо 1 м. на ліве вухо 0,5 м., що підтверджується перехідним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого № 2414 від 20.10.2022 - у КНП «Менська міська лікарня» ММР (т.1, а. с. 10-11).

Надалі позивач проходив стаціонарне лікування у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_1 з 13.11.2022 до 24.11.2022, де йому встановлено діагноз: Розлад адаптації, короткотривала депресивна реакція. Наслідки вибухової травми, ЗЧМТ (28.05.2022), що підтверджується виписним епікризом № 4404 від 24.11.2022, який був наданий у військову частину НОМЕР_2 (т.1, а. с. 12).

У подальшому ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги" з 24.11.2022 до 21.12.2022. У виписному епікризі № 3223/3 описано наслідки вибухової травми, ЗМТ 28.05.2022 (т.1, а. с. 13зв).

Виписним епікризом № 134 в період знаходження на стаціонарному лікуванні в КНП "Запорізька обласна інфекційна клінічна лікарня" із 05.01.2023 до 13.01.2023 визначено наслідки перенесеної акубаротравми в 2022 році (т.1, а. с. 14).

Перебуваючи на лікуванні у КНП "Міська лікарня № 3" Запорізької міської ради позивач пройшов аудіометричне дослідження за результатами якого йому встановлено важке порушення звукосприйняття IV ст. Також у висновку лікаря вказано про наслідки ВТ 28.05.2022 та встановлено основний діагноз Т 70.0. Баротравма вуха та супутній діагноз Н90.3. Нейросенсорна втрата слуху, двобічна Y36.2. Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені видами вибухів та уламків (т.1, а.с.238-239).

Відповідно до довідки, виданої військово-лікарняною комісією військової частини НОМЕР_3 за № 2375 від 06.03.2023 ОСОБА_1 встановлено діагноз: наслідки перенесеної вибухової травми (28.05.2022), акубаротравми у вигляді хронічної приглухуватості зі сприйняттям ШМ - 0 м на обидва вуха, РМ - біля вушної раковини. Травма важкого ступеня. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідку про обставини травми не надав (т.1, а.с.235).

У направленні лікаря військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2023 зазначено про наслідки перенесеної вибухової травми 28.05.2022, акубаротравми у вигляді хронічної приглухуватості зі сприйняттям ШМ - 0м на обидва вуха (т.1, а.с.236).

У довідці від 13.03.2023 виданої терапевтом КНП "Центру первинної медико-санітарної допомоги" вказано діагноз: наслідки ВТ (28.05.2022) (т.1, а.с.15).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 06.07.2023 за № 1209 позивачу встановлено діагноз: наслідки МВТ (28.05.2022), акубаротравми у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості при сприйнятті ШМ - 1м на праве вухо, 0,5 м на ліве вухо. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідку про обставини травми не надав (т.1, а.с.237).

У подальшому, 10.10.2023 за результатами обстежень ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з вказаною причиною захворювання пов`язаного із проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ за № 468804 (т.1, а.с.221).

З метою проведення службового розслідування та отримання довідки про обставини травми позивач неодноразово звертався до свого командира.

Так, 06.03.2023 позивач звернувся з рапортом на ім`я до командира військової частини НОМЕР_2 , підполковника ОСОБА_2 , в якому просив надати результати службового розслідування та довідки про обставини травми (т.1, а. с. 16).

22.03.2023 листом № 606 тимчасово виконуючий обов`язки командир військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_3 повідомив, що рапорт від 06.03.2023 з питань проходження військової служби та надання документів залишені без розгляду з підстав порушення порядку надсилання такого рапорту (т.1, а. с. 17).

У подальшому позивач, через свого представника, неодноразово звертався до військової частини НОМЕР_2 зокрема:

- 04.04.2023 та 07.06.2023 надіслано адвокатський запит вих. № 04-1/04/2023 та №02-07/06/2023 до військової частина НОМЕР_2 для отримання документів, які є необхідними для дотримання прав військовослужбовця під час проходження військової служби та для оскарження дій посадових осіб, у тому числі матеріалів службового розслідування за фактом отримання поранення (травми) позивача, довідки про обставини травми (т1, а. с. 18-19,20-21).

- 07.06.2023 супровідним листом через Міністерство оборони України було надіслано адвокатський запит вих. № 06-07/06/2023 до військової частини НОМЕР_2 з метою, зокрема, витребувати копії матеріалів службового розслідування за фактом отримання поранення 28.05.2022 та довідки про обставини травми, але відповіді на цей запит не надійшло (т.1, а. с. 20-21,228).

- 15.08.2023 було надіслано повторний адвокатський запит вих. № 15/08/2023 для отримання раніше запитуваних документів (т.1, а. с. 22-23). Листом від 07.09.2023 за № 1791 тимчасово виконуючий обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 , капітан ОСОБА_4 , повідомив, що станом на даний момент старший солдат ОСОБА_1 переведений до іншої військової частини, і тому йому слід звертатися до свого нового безпосереднього начальника (т.1, а. с. 24).

- 15.03.2024 повторно надіслано адвокатський запит вих. № 15/03/2024 до військової частини НОМЕР_2 з метою витребування необхідних документів, в тому числі довідки про обставини травми, але відповіді на цей запит не надійшло (т.1, а. с. 25-26).

- 04.07.2024 було надіслано повторно адвокатський запит вих. № 04-5/07/2024 до військової частини НОМЕР_2 з метою витребування документів для оскарження дій посадових осіб (т.1, а. с. 27-28). Однак листом № п/116-2024 від 17.07.2024 відповіли, що адвокатський запит стосується значного обсягу інформації, тому строк розгляду був продовжений до 20 робочих днів (т.1, а. с. 29).

Листом від 05.08.2024 № п121-2024 командир військової частини НОМЕР_2 , надав запитувані документи, але без результатів службового розслідування та довідки про обставини травми. Разом з тим, у листі було зазначено, що за час проходження військової служби позивачем у військовій частині НОМЕР_2 , згідно з обліковими даними медичної частини, не зафіксовано випадків отримання ним травм, поранень чи контузій (т.1, а. с. 29 зворот- а. с. 30).

14.10.2024 ОСОБА_1 надіслав скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_3 з вимогою провести перевірку та вжити заходів щодо проведення військової частиною НОМЕР_5 службового розслідування. Копію скарги надіслав до Військової служби правопорядку та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (т.1, а.с.31-39,232).

Також 14.10.2024 позивач з вимогою провести перевірку та вжити заходів щодо проведення військової частиною НОМЕР_5 службового розслідування надіслав скаргу до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України (т.1, а. с. 40-46,232,233).

Поряд з цим незважаючи на звернення службове розслідування за фактом отримання травми 28.05.2022 ОСОБА_1 проведено не було та довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком № 5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України позивачу не було видано.

Позивач вважає, що відповідач не вжив жодних заходів щодо ініціювання службового розслідування, та не надав йому довідку про обставини травми, порушивши його права та у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 за № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та діє до теперішнього часу.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 4 статті 2 Закону 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Оцінюючи доводи позивача про бездіяльність відповідача щодо непроведення службового розслідування за фактом отримання позивачем 28.05.2022 травми під час виконання обов`язків військової служби, суд зазначає таке.

Особливості призначення, проведення службового розслідування визначено, насамперед, статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999 (надалі – Дисциплінарний статут) та, який, у свою чергу, визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Так, відповідно до ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб`єктові у сфері протидії корупції.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України № 608 від 21.11.2017 (далі – Порядок №608) службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб. За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що службове розслідування стосовно військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів, проводиться, зокрема, у випадках не виконання (неналежного виконання) ними своїх службових обов`язків або вчинення правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дій (бездіяльності) які призвели до завдання шкоди державі, та призначається таке розслідування письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

При цьому відповідно до пункту 5 розділу І Порядку №608 розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.

Так, наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 за № 332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція № 332), за змістом пункту 1 розділу І якої ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідності до п. 3 розділу І Інструкція № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

В и п а д к и гострого професійного захворювання (отруєння), п о р а н е н н я, контузії, т р а в м и, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі в і й с ь к о в о с л у ж б о в ц ів в н а с л і д о к бойових уражень або дій з б о к у п р о т и в н и ка є бойовими людськими втратами і о б л і к у як н е щ а с н і випадки н е підлягають.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 332 визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме, обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості не відкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції встановлено, що нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

У разі переформування військової частини, у якій стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться її п р а в о н ас т у п н и к ом, а у разі ліквідації військової частини за відсутності її правонаступника встановлення факту настання нещасного випадку розглядається в судовому порядку.

Якщо рішенням суду встановлено факт настання нещасного випадку, розслідування організовує та проводить вищий орган військового управління, якому підпорядковувалася ліквідована військова частина.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний: негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1); залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері; протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця; забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Інструкції комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

Пункт 10 розділу ІІ Інструкції визначає обставини, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3.

Пункт 11 розділу ІІ Інструкції визначає обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІ Інструкції командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3.

Згідно з пунктом 18 Інструкції за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).

Отже, Інструкцією чітко визначено, що відноситься до травм одержаних від нещасного випадку, а також підстави та порядок проведення службового розслідування у таких випадках, видання наказів за результатами розслідування та складання на їх підставі довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

У той же час у переліку нещасних випадків, визначених в Інструкції, відсутні захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми військовослужбовців внаслідок дій з боку противника.

Більше того, Інструкцією чітко визначено, що в и п а д к и гострого професійного захворювання (отруєння), п о р а н е н н я, контузії, т р а в м и, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі в і й с ь к о в о с л у ж б о в ц ів в н а с л і д о к бойових уражень або дій з б о к у п р о т и в н и ка є бойовими людськими втратами і о б л і к у як н е щ а с н і випадки н е підлягають.

При цьому, ракетно-артилерійський обстріл один із видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій, а травми отримані внаслідок таких, у тому числі мінно-вибухові, обліку, як нещасні випадки, не підлягають.

Поряд з цим відповідно до пункту 1 розділу І Методики визначення військових втрат, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 14.09.2022 за № 277, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.11.2022 за № 1471/38807 (далі - Методика визначення військових втрат), ця Методика встановлює механізм визначення військових втрат, що включають людські та матеріальні військові втрати і витрати, пов`язані з бойовими діями (терористичними актами, диверсіями, ракетно-бомбовими ударами), спричинені військовою агресією Російської Федерації.

Порівняльний аналіз приписів Інструкції № 332 та Методики визначення військових втрат, дає суду підстави дійти висновку про необхідність розмежування нещасного випадку та бойових людських втрат (військових втрат).

Так, Інструкція № 332 не передбачає проведення розслідування у тому випадку, якщо військовослужбовець отримав травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, і такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку, як нещасні випадки, не підлягають.

За змістом позовної заяви 28.05.2022 у м. Бахмут Донецької області, під час виконання бойового завдання позивач отримав мінно-вибухову травму.

Травма отримана позивачем була виявлена під час медичного лікування. Так, з виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 5258 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 30.05.2022 до 04.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в Міській клінічній лікарні № 16 у м. Дніпро, де йому було встановлено клінічний діагноз: акубаротравма зі збереженням цілісності барабанних перетинок (28.05.2022). Струс головного мозку гострий період. ЕФГДС – ерозивна гастропатія (т.1, а.с.234).

Також в матеріалах справи наявна копія перевідного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) № 2414 (т.1, а. с. 10-11), в п. 7 якого зазначено: анамнез: зі слів хворого та медичної документації, травму отримав під час бойових дій. 28.05.2022 близько населеного пункту Покровське Донецької області потратив під мінометний обстріл, отримав акубаротравму з порушенням слуху, рвотою та головнокружінням. 29.05.2022 під час евакуації в Бахмут, знову потрапив під мінометний обстріл, втратив свідомість, відмічає порушення пам`яті та слуху.

Ці обставини визнавалися і військовою частиною НОМЕР_2 під час складання медичної характеристики (т.1, а.с.229).

Отже, суд дійшов висновку, що обставини, при яких позивач отримав травму, пов`язані з діями з боку противника в районі ведення бойових дій. Відтак, з огляду на те, що Інструкція №332 не поширюється на військовослужбовців, які отримали травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, підстави для проведення службового розслідування саме згідно з Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків № 332 відсутні. Враховуючи викладене відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання позивачем поранення та зобов`язання провести таке розслідування.

Щодо позовних вимог в частині, що стосується видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), суд вказує наступне.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, тут і далі - у редакції чинній на час звернення позивача з рапортом про видачу довідки).

Згідно з пунктом 1.1 Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 402 військово-лікарська експертиза це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

З наведеного слідує, що одним із основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Пунктом 2.1 Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пунктів 21.1, 21.2, 21.5, 21.7 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, серед іншого: а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини"; б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби"; в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби"; ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини"; д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби".

Постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додатком № 5), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок, у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

При цьому, суд зауважує, що приписами статті 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі – Статут внутрішньої служби ЗСУ) начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим.

У статті 87 Статуту внутрішньої служби ЗСУ (у редакції, чинній станом на дату отримання травми позивачем) визначено перелік обов`язків начальника медичної служби, зокрема, останній зобов`язаний готувати медичні документи, необхідні для проходження військовослужбовцем медичного огляду військово-лікарською комісією, та доповідати командирові бригади про його результати.

Відповідно до ст. 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ (у редакції чинній станом на дату отримання позивачем травми), на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

У разі якщо обстановка не дозволяє надати д о в і д к у про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Аналіз вказаних положень вказує на те, що у випадку направлення військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, видається довідка про обставини травми (каліцтво, поранення, контузію), яка видається військовослужбовцю для пред`явлення ним у лікувальному закладі або, у разі неможливості її видачі до направлення пораненого військовослужбовця на лікування, надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем приписки військовослужбовця.

Матеріалами справи підтверджено, що військова частина НОМЕР_2 , де позивач проходив військову службу у період спірних правовідносин, дислокувалася у Сумській області.

З виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 5258 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 30.05.2022 до 04.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в Міській клінічній лікарні № 16 у м. Дніпро, де йому було встановлено клінічний діагноз: акубаротравма зі збереженням цілісності барабанних перетинок (28.05.2022). Струс головного мозку гострий період. ЕФГДС – ерозивна гастропатія (т.1, а.с.234).

Також у період з 20.09.2022 до 20.10.2022 позивач проходив лікування у КНП "Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни "ХОР, де йому встановлено діагноз: акубаротравма ускладнена двобічною сенсорною приглуховатістю ІІ ст. з сприйняттям шепітної мови на праве вухо 1 м. на ліве вухо 0,5 м., що підтверджується перехідним епікризом № 2414 (т.1, а. с. 10-11).

Ці обставини визнавалися і військовою частиною НОМЕР_2 під час складання медичної характеристики (т.1, а.с.229).

Встановлені обставини вказують на те, що позивач проходив лікування у період з 30.05.2022 до 04.06.2022 та у період з 20.09.2022 по 20.10.2022 поза межами військової частини, у іншому населеному пункті ( АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ).

За таких обставин, відповідач мав видати позивачу довідку про обставини травми (28.05.2022) для пред`явлення у лікувальному закладі. Суд зазначає, що матеріали справи не містить доказів видачі довідки про обставини травми позивача (28.05.2022).

При цьому щодо доводів військової частини НОМЕР_2 , викладених у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 04.07.2024 вих. № 04-04/07/24 відповідно до яких, згідно облікових даних медичної частини НОМЕР_2 - не зафіксовано випадків отримання ним травм, поранень, контузій за час проходження ОСОБА_1 служби у військовій частині (т.1, а. с. 29-30), суд відноситься критично, оскільки відповідно до медичної характеристики на солдата ОСОБА_1 , підписаної ТВО начальника медичної служби начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , яка міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.229), військова частина НОМЕР_2 визнала, що за період проходження служби ОСОБА_6 лікувався з приводу:

- КНП "МКЛ №16" (30.05.22 - 04.06.22) - Хронічний панкреатит у стадії загострення. Ерозивна гастропатія. СГМ. Акубаротравма зі збереженням цілісності барабанних перетинок;

- КНП "ХОГВВ" ХОР (20.09.22 - 20.10.22) - Компресійна нейропатія ліктьового нерву ПВК, лекомпресія, невроліз (25.08.22) ліктьового нерву на рівні кубітального та Гійонового каналу. Епікондидїт правого ліктьового суглобу. Остеохондроз правого ліктьового суглобу Іст без порушення функції. Післяопераційний бурсит правого ліктьового суглобу. Наслідки ВТ (23.05.22) СГМ. Акубаротравма ускладнена двобічною сенсоневральною приглухуватістю IIст. зі сприйняттям шепітної мови 1/0,5м. Підгострий тромбофлебіт поверхневих вен правого плеча. Викривлення носової веретянки.

Ці відомості узгоджуються між собою з іншими дослідженими вище доказами у справі. За таких обставин, відсутність відповідних записів про травму/поранення позивача в облікових даних медичної частини не спростовує обставини травми/поранення позивача.

Також судом враховано, що відповідно до Директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 10.06.2025 №Д-41/ДСК "Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " у 2025 році" військову частину НОМЕР_2 з 25.08.2025 переформовано в управління військової частини НОМЕР_6 ідентифікаційний код НОМЕР_7 , умовне найменування військова частина НОМЕР_2 та ідентифікаційний код НОМЕР_8 - анульовано.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, а саме визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у частині не складання та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком № 5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.05.2022 року, оформлену згідно з додатком № 5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами 3, 5 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

До матеріалів справи представник позивача долучила ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та рахунок-фактуру (т.1, а.с.66,67,241).

У постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Верховний Суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Водночас, договору про надання правової допомоги та доказів сплати витрат на правову допомогу до матеріалів справи не долучені.

У постанові від 16.06.2025 по справі №160/8292/23 Верховний Суд зазначив, що акт підтверджує лише факт надання зазначених у ньому послуг, однак не містить інформацію про їх оплату, відтак в розумінні частини 7 статті 139 КАС України не є належним доказом понесення позивачем витрат по оплаті послуг адвоката щодо надання правової допомоги.

Оскільки у матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження витрат на правову допомогу, а також договір про надання правової допомоги, у задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у частині не складання та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком № 5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 28.05.2022 року, оформлену згідно з додатком № 5 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.11.2026.

Суддя І.Г. Шевченко