Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №519/295/26 — Південний міський суд Одеської області

Суд: Південний міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №519/295/26

Суддя: Лемець С. П.

Справа № 519/295/26

1-кп/519/52/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Південне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2025 за №42025162330000065, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Старі Біляри, Комінтернівського району, Одеської області, українець за національністю, громадянин України, не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У період з 09:30 год. до 10:00 год. 13.11.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті № 20 слідчого відділення відділення поліції №4 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Південне вул. Хіміків 17, будучи належним чином попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання свідка, всупереч покладеного на нього п. 2 ч. 2 ст. 66 КПК України процесуального обов`язку давати під час досудового розслідування правдиві показання, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, якого він не вчиняв, діючи цілеспрямовано, надав як свідок слідчій групи слідчих у кримінальному провадженні № 12024161200000558 від 12.11.2024 – слідчій зазначеного слідчого підрозділу ОСОБА_7 завідомо неправдиві показання про нібито збут йому ОСОБА_6 особливо небезпечної психотропної речовини PVP, що є тяжким злочином, передбаченим ч. 2 ст. 307 КК України, підписав протокол допиту свідка з такими показаннями.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме у завідомо неправдивому показанні свідка органу, що здійснює досудове розслідування, поєднане з обвинуваченням особи у тяжкому злочині.

Одночасно з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 прокурором направлено до суду угоду про визнання винуватості, укладену 23.02.2026 між прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_5 , в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 .

Відповідно до цієї угоди, підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та зобов`язався виконати в повному обсязі узгоджене сторонами та призначене судом покарання. В угоді сторони визначили, що у разі затвердження угоди судом, ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.2 ст.384 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням статей 75, 76 КК України.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Як зазначено в п.2 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий чи потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та кримінального закону, суд зазначає наступне.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до нетяжких злочинів.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у зазначеному злочині визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання. Крім того, пояснив, що цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання.

Прокурор ОСОБА_3 та захисник - адвокат ОСОБА_4 вважали за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з ОСОБА_5 як таку, що відповідає вимогам закону.

Згідно листа Центрального управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ № 765/вз/15472 від 23.09.2026 ОСОБА_5 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 14.09.2026 № 2949 ОСОБА_5 з 07.06.2026 по теперішній час перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 .

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за ч.2 ст.384 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого на підставі ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання на підставі ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд погоджується зі сторонами угоди, що є підстави для застосування статей 75, 76 КК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) і призначити узгоджене сторонами покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відомості про майно, на яке накладено арешт, інші процесуальні витрати у суду відсутні, тому дані питання судом не вирішувалися.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23.02.2026 між прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42025162330000065 від 29.11.2025.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.384 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 ч.1 п.1-2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно до ч. 4 ст.76 КК України нагляд за відбуванням покарання ОСОБА_5 покласти на командира військової частини за місцем проходження обвинуваченим військової служби, а в разі звільнення із військової служби на відповідний орган пробації за місцем проживання засудженого.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Південний міський суд Одеської області, з особливостями, передбаченими ст. 394 КПК України. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua