Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №513/1/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1/26

Провадження № 2/513/435/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором № 014-RO-82-46538311 від 07 березня 2020 року у розмірі 124942,16 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 березня 2020 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір № 014-RO-82-46538311. Відповідно до Кредитного договору, банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов, передбачених цим договором – 49467,61 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 07 березня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 52,9%. Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед позичальником за Кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку та розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору. Відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків за Кредитним договором, 30 листопада 2021 року укладено договір № 114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 014-RO-82-46538311.

10 січня 2023 року укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 014-RO-82-46538311.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 124942,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 45535,81 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на дату відступлення права вимоги 51556,15 грн; заборгованість за нарахованим процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 27850,20 грн.

Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитними договорами, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Окрім судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн, позивач також просить суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про день слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Приймаючи до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі N 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).

30 листопада 2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) та АТ «Райффайзен Банк» (Клієнт) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до умов якого Первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 4774940,58 грн, а новий кредитор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим Кредитором за договором про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками.

Згідно Витягу з Реєстру Боржників від 15 грудня 2021 року за Договором факторингу № 114/2-47 від 30 листопада 2021 року, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , за договором № 014-RO-82-46538311. Розмір заборгованості складає 70297,7 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 45535,81 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 24761,89 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 306770027 від 30 листопада 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило АТ «Райффайзен Банк» грошові кошти в сумі 4774940,58 грн згідно договору відступлення прав вимоги № 114/2-47 від 30 листопада 2021 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Коллект центр» (Новий кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги первісного кредитора до боржників.

Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 10 січня 2023 року за Договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року та Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , за договором № 014-RO-82-46538311. Розмір заборгованості складає 97091,96 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 45535,81 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 51556,15 грн.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів наявність права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року.

Як убачається з матеріалів справи 07 березня 2020 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір № 014-RO-82-46538311. Відповідно до умов Заяви-договору банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 49467,61 грн, а клієнт зобов`язується повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (п. 1.2 Договору). Мета кредиту: кредит надається клієнту для придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 44600,00 грн (п.п. 1.2.1.1. Договору); оплати клієнтом страхового платежу в розмірі 4867,61 грн на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» (п.п. 1.2.1.2 Договору); Строк кредиту: 48 місяців, з 07 березня 2020 року по 07 березня 2024 року (дата повного погашення кредиту (п. 1.2.2 Договору). Проценти за користування кредитом процентна ставка фіксована і становить 52,90% річних (п. 1.2.3 Договору).

07 березня 2020 року відповідачем підписана Заяву-договір для отримання кредиту «Кредит готівкою», в якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з умовами договору кредиту та договору страхування.

На виконання переддоговірних відносин позичальником підписано Додаток 1 до договору графік платежів та паспорт споживчого кредиту до договору кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування, які відповідають договору про надання споживчого кредиту № 014-RO-82-46538311 від 07 березня 2020 року.

Відповідач ОСОБА_1 року отримала грошові кошти у розмірі 49467,61 грн за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою», що підтверджується випискою по рахунку АТ «Райффайзен Банк».

Тому, виписка (виписки) з рахунку (рахунків) позичальника, відкритих в рамках Кредитного договору, відповідають вимогам та підтверджують факт передачі кредитних коштів Позичальника та заборгованість за Кредитним договором, а тому, банківські виписки є належними доказами на підтвердження видачі кредиту.

Дана позиція викладена у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду та у постанові від 30 серпня 2019 року у справі №353/614/15 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.

З розрахунку заборгованості, здійсненого представником ТОВ «Коллект центр», станом на 18 грудня 2025 року, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 склала 124942,16 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 45535,81 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на дату відступлення права вимоги 51556,15 грн; заборгованість за нарахованим процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 27850,20 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, ОСОБА_1 порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Враховуючи те, що відповідач не виконує умови договору, не повертає кредитні кошти та не сплачує нараховані проценти, а тому з відповідача слід стягнути вказану заборгованість.

Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі жовтня статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, суд зважає на таке.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, суд зважає на таке.

Як убачається з матеріалів справи, 01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

З витягу акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року, АО «Лігал Ассістанс» надані послуги в розмірі 25000,00 грн.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ТОВ «Коллект центр» на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданою послугою); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 3000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного інструкції № 0594440004 від 29 грудня 2025 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 509, 525, 526, 536, 628, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронну комерцію», суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-46538311 від 07 березня 2020 року у загальному розмірі 124942,16 (сто двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні (шістнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень (нуль) копійок.

У іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем – протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, м.Київ вул. Мечнікова, буд.3, офіс.306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення складено 04 листопада 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова