Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №464/6825/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6825/26

пр.№ 2/464/4193/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2026 Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання на підставі наявних у суду матеріалів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в розмірі 23760 грн.

Обґрунтовує позов тим, що 06.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору відповідачці надано кредит у розмірі 12000 грн строком на 42 днів (до 17.10.2023), процентна ставка 2,1% в день. В подальшому кредитний договір неодноразово переоформлявся шляхом підписання відповідачкою заявок, а саме 19.09.2023, 16.10.2023, 29.10.2023, 12.11.2023, в яких відповідачка збільшувала строк повернення кредитних коштів. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, однак відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала і кредит не повернула, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки: тіло кредиту в розмірі 12000 грн; відсотки за користування кредитом в розмірі 11760 грн, а також відшкодувати судові витрати.

Матеріали позову надійшли до Сихівського районного суду м.Львова через систему «Електронний суд» 21.09.2026, протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою від 23.09.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У наданий відповідачці 15 денний строк з дня вручення ухвали, остання правом на подання відзиву не скористалась. Будь-яких заяв від відповідачки не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору. Зважаючи на те, що відповідачку належним чином повідомлено про розгляд справи і незалежно від того чи отримала вона адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо відповідачки дотримано і справу може бути розглянуто по суті. Крім того, у матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 06.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 06.09.2023- 100002269 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 12000 грн строком на 42 днів (до 17.10.2023). В подальшому кредитний договір неодноразово переоформлявся шляхом підписання відповідачкою заявок, а саме 19.09.2023, 16.10.2023, 29.10.2023, 12.11.2023, в яких збільшувався строк повернення кредитних коштів.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 12000 грн шляхом перерахування на банківську картку останньої, що підтверджується квитанцією від 06.09.2023.

Отже, судом встановлено, що відповідачкою підписано кредитний договір, отримано кредитні кошти у визначеному договором розмірі, що підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

Суд звертає увагу, що у кредитному договорі прописані усі істотні умови договору, відповідачка належним чином ознайомлена з такими умовами.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачці на номер її мобільного телефону надходив одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Також, саме вказаний номер мобільного телефону відповідачки закріплений за нею як фінансовий номер, в ТОВ «Споживчий кредит».

У справі № 524/5556/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

Отже, наявні у матеріалах справи докази підтверджують перерахування відповідачці коштів за договором позики.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання, не повернула кредитні кошти, не сплатила відсотки за користування кредитом, що спричинило утворення заборгованості в розмірі 23760 грн, з яких: тіло кредиту - 12000 грн; відсотки за користування кредитом - 11760 грн.

В той же час, відповідачкою не надано суду жодних розрахунків, котрі б спростовували правильність розрахунків заборгованості по тілу кредиту та по відсотках, долучених позивачем до матеріалів справи. Доказів виконання відповідачкою свого обов`язку позичальника також суду не надано.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тому суд приходить до висновку, що сума прострочених платежів по тілу кредиту та процентів слід стягнути з відповідача.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 23760 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 12000 грн; сума прострочених платежів по процентах - 11760 грн.

Задовольняючи позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір - 2662,40 грн, витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви - 170.ю58 грн, а разом 2832,98 грн.

На підставі статей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №12.11.2023-010000517 від 12.11.2023 в сумі 23760 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят) грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 12 000 грн; сума прострочених платежів по процентах – 11 760 грн; судові витрати в розмірі 2832 грн 98 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ГОРБАНЬ