Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №464/6734/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6734/26

пр.№ 2/464/4140/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03.11.2026 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

представник позивача АТ «А-Банк» Шкапенко О.В. 17.09.2026 звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101764945286234 від 05.12.2025 в розмірі 94 409,07 грн, а також судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 05.12.2025 відповідач ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір №АВН0СТ155101764945286234 (далі - Договір) щодо надання кредиту в розмірі 100 000 грн строком на 12 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75% щорічно. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач, в свою чергу, неналежно виконує зобов`язання за Договором, внаслідок чого станом на 17.09.2026 заборгованість останнього за вказаним договором склала 94 409,07 грн, яка складається із: 72 014,33 грн - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 19 527,33 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 2 867,41 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Ухвалою від 21.09.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвалою від 25.09.2026 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача АТ «А-Банк» судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

У зазначений відповідачу ОСОБА_2 строк останній не скористався своїм правом для подання відзиву на позов, відповідно до ст.178 ЦПК України, у судове засідання не з`явився повторно.

У зв`язку з наведеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 звернувся до АТ «А-Банк» та просив надати кредит за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту - кредит на споживчі потреби, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту 100 000 грн, строк кредиту 12 місяців з 05.12.2025 по 04.12.2026 включно, процентна ставка (фіксована) 75 % річних, номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту, - 5169155136201975, що підтверджується заявою клієнта №АВН0СТ155101764945286234 від 05.12.2025 та паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка».

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за кредитним Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, що підтверджується меморіальним ордером №TR. 51613758.81064.65455 від 05.12.2025 з призначенням платежу - видача кредиту згідно договору №АВН0СТ155101764945286234 від 05.12.2025.

Згідно з випискою по картці АТ «А-Банк» за період з 05.12.2025 по 17.09.2026 клієнт ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором №АВН0 СТ155101764945286234 від 05.12.2025 станом на 17.09.2026 залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 72 014,33 грн; залишок заборгованості за процентами 19 527,33 грн; залишок заборгованості за пенею 2 867,41 грн, а всього 94 409,07 грн.

Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості за Договором, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надав, а тому суд бере такий розрахунок до уваги.

Таким чином, встановлено, що позивачем АТ «А-Банк» умови укладеного договору виконано та надано кредитні кошти, проте відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом на 17.09.2026 становить 94 409,07 грн, та складається із заборгованості за кредитом в сумі 72 014,33 грн; заборгованості за процентами 19 527,33 грн та 2 867,41 грн заборгованості за пенею.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, оскільки відповідачем ОСОБА_1 не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором, відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення заборгованості за Договором за тілом кредиту та за процентами.

Щодо стягнення із відповідача пені слід зазначити таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви за розрахунку заборгованості за Договором, на залишок простроченої заборгованості банк нарахував пеню в розмірі 2 867,41 грн.

Також, згідно з випискою по кредиту відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, з якого 2 135,11 грн банком було зараховано як сплату пені за договором.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року в справі № 758/5318/23.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено та такий діє на цей час.

Таким чином, на Договір від 05.12.2025 розповсюджується дія п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак нарахована позивачем пеня у сумі 2 867,41 грн підлягає списанню, а також зараховані позивачем 2 135,11 грн як сплату пені за Договором слід зарахувати як оплату заборгованості за кредитом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 89 406,55 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 69 879,22 грн та 19 527,33 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 521,41 грн.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 265, 279, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101764945286234 від 05.12.2025 у розмірі 89 406 (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста шість) грн 55 коп та складається із заборгованості за кредитом в сумі 69 879,22 грн та 19 527,33 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 521 грн 41 коп судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 03.11.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, м.Дніпро, вул.Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК