Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №522/18764/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №522/18764/26

Суддя: Осіік Д. В.

Справа №522/18764/26

Провадження №3/522/6240/26

Провадження №3/522/6241/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з ВП№2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173,185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2026р., о 22 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м.Одеса, вул.Європейська, 18, виражаючись нецензурною лайкою, вчинив сварку відносно присутніх громадян, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Крім того, 05.09.2026р., о 22 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м.Одеса, вул.Європейська, 18, вчинив злісну непокору законній вимозі співробітнику національної гвардії України, а саме на неодноразові законні вимоги припинити правопорушення, поводив себе зухвало та чинив опір.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутності ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян .

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 , а також викладені обставини підтверджуються даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ВБА №182864 від 05.09.2026р. за ст.173 КУпАП та серії ВБА №182863 за ст.185 КУпАП, протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 серії АЗ №088327 від 05.09.2026р., за ч.1 ст.261 КУпАП, рапортом помічника чергового ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Стогнія А.В. від 06.09.2026р., рапортом працівника НВН ОСОБА_2 , письмовим поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення передбачені ст.ст.173,185 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Отже, виходячи з положень зазначеної статті, одночасний розгляд кількох протоколів про адміністративні правопорушення відносно однієї і тієї ж особи одним і тим же органом (посадовою особою) необхідно здійснювати в межах одного провадження, а тому з метою всебічного та об`єктивного їх розгляду, суд вважає за необхідне об`єднати їх в одне провадження.

Враховуючи характер адміністративного правопорушення, обставини справи, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ст.ст.173,185 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливими, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу, із застосуванням вимог ст.36 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судовий збір, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот п`ять) гривень, 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 36,173,185, 283,284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати матеріали проваджень у справах про адміністративні правопорушення, за ст.ст.173,185 КУпАП стосовно ОСОБА_1 №3/522/6240/26, №3/522/6241/26, в одне провадження під загальним номером справи № 522/18764/26, провадження № 3/522/6240/26.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 (п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.185 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 (вісім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що складає 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп.

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя Д.В.Осіік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua