Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №521/5333/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №521/5333/26

Суддя: Кузьменко Н. Л.

521/5333/26

1-кп/521/1537/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

з секретарем - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026162470000343 від 05.03.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, без інвалідності, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину - сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , неофіційно працюючого на Таїровському кладовищі спеціалістом з встановлення пам`ятників, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2026 року, ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановленими обставинами, у невстановленому місці та у невстановленої особи, придбав з метою подальшого збуту невстановлену кількість, але не менше 4 згортків з фольги, які отримав у схованці, яка розміщувалась біля магазину «Копійка» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 29, в яких містилася кристалічна речовина білого кольору, масою не менше 0,950 г, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, кількісний вміст якого становить 0,757 г., яку в подальшому почав зберігати при собі з метою подальшого незаконного збуту для отримання винагороди.

Надалі, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут заздалегідь незаконно придбаного наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, бажаючи діяти таємно, дотримуючись заходів конспірації для уникнення викриття з боку правоохоронних органів, безконтактним способом, а саме шляхом розкладання так званих «закладок» в заздалегідь визначені місця, 05.03.2026 року направився до площі Бориса Дерев`янко, що знаходиться у Хаджибейському районі міста Одеси, та здійснив схованку із згортком, всередині якого міститься кристалічна речовина білого кольору, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, кількісний вміст якого становить 0,228 г., з метою подальшого збуту за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, поблизу магазину «Блиск і відро».

В подальшому, 05.03.2025 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою, був зупинений співробітниками поліції та повідомив, що має при собі заборонені наркотичні засоби. В ході проведення огляду місця події з 13 години 39 хвилини по 13 годину 53 хвилину цього ж дня було вилучено 3 згортки, всередині яких знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, кількісний вміст якого становить 0,529 г., які ОСОБА_4 зберігав при собі з метою подальшого збуту та добровільно видав співробітникам поліції. Окрім цього, під час проведення огляду місця події ОСОБА_4 надав мобільний телефон «Redmi Note 8 Pro» з сім картами операторів Vodafone: НОМЕР_1 , та Lifecell: НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , IMEI866907044642220/02, при огляді якого виявлено фотознімок з місцем схованки та її координатами. При огляді вищевказаного місця, а саме лавочки біля якої проводився огляд, було виявлено схованку, з якої вилучено один згорток, в якому знаходилась кристалічна речовина білого кольору, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, кількісний вміст якого становить 0,228 г.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0,950 г., із загальним кількісним вмістом метадону 0,757 г.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 307 КК України, визнав повністю та беззаперечно, кваліфікацію своїх дій не оспорював та надав показання, які за своїм змістом аналогічні фактичним обставинам, що вказані в обвинувальному акті, а саме те, що на початку березня 2026 року, він, засобами інтернет зв`язку (в месенджері власного телефону), придбав наркотичний засіб - метадон. Під час придбання йому запропонували заробіток, пов`язаний з розкладанням так званих «закладок», на що він погодився. Під час розкладання наркотичних засобів у схованках, рухаючись вул. І.Рабіна, був зупинений співробітниками поліції, яким повідомив, що має при собі наркотичні засоби. В подальшому під час проведення слідчих дій він показав співробітникам поліції, де він зробив схованки зі згортками наркотичних засобів задля подальшого збуту. Назву, кількість та вагу наркотичних засобів не оскаржував. Свої дії піддав критичній оцінці, у скоєному щиро розкаявся, висловив жаль. Крім цього, вважав недоцільним дослідження доказів, оскільки не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією своїх діянь. Запевнив суд, що розуміє, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Окрім цього, обвинувачений, з урахуванням свого щирого каяття, просив суд не направляти його у місця позбавлення волі та вважав доцільним перерахувати внесену за нього суму застави на потреби ЗС України.

Прокурор, у зв`язку з беззаперечним визнанням обвинуваченим своєї вини під час судового розгляду, просив обмежитись лише допитом обвинуваченого і дослідженням документів, що характеризують його особу, документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до вимог статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо усіх інших обставин, оскільки вони не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

На підставі викладеного, за згодою учасників провадження, які, під час судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення та запевнили суд у тому, що вони правильно розуміють зміст обставин даного провадження, суд, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу, а також дослідженням документів, що стосуються вирішення долі речових доказів, процесуальних витрат у кримінальному провадженні та заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що саме він, за викладених в обвинувальному акті обставин, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів. Також підтвердив, що придбав та зберігав наркотичний засіб задля його подальшого збуту.

Речовина, вилучена у ОСОБА_4 , містить в собі наркотичний засіб (метадон) вагою 0,757 г.

Відповідно до таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року зі змінами та доповненнями, невеликий розмір метадону - вважається до 0,02 г., великий розмір вважається від 1,6 до 20,0 г., та особливо великий 20 г. і більше.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, і беззаперечно визнав свою вину, суд вважає доведеним пред`явлене йому обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу ОСОБА_4 , його вік (45 років); соціальне положення (розлучений; має малолітнього сина, який перебуває на його утриманні (сплата аліментів); працездатний та працюючий, має позитивну характеристику за місцем мешкання; проживає на території міста Одеси та доглядає за матір`ю, яка є особою з інвалідністю 2 групи); стан здоров`я (особа осудна; перебуває на обліку у лікаря психіатра з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання наркотичних речовин (опіоїдів) з 2009 року; має ряд тяжких захворювань, зокрема - ВІЛ, що підтверджується випискою №6646 від 18.09.2026 року); повне визнання вину у вчиненому у даному провадженні, має обставини, що пом`якшує покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та не має обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим інших (нових) кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про його особу, промову прокурора в судових дебатах, який вважав, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без його ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у виді позбавлення волі, з подальшим звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд погоджується зі стороною обвинувачення та вважає, що призначене покарання та спосіб його виконання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Документально підтвердженні судові витрати у даному кримінальному провадженні на загальну суму 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок слід стягнути з ОСОБА_4 .

Арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10.03.2026 року - скасувати.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. При цьому, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо, майно було використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, враховуючи положення п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до мобільного телефону «Redmi Note 8 Pro», з сім картами операторів - Vodafone: НОМЕР_1 , та Lifecell: НОМЕР_2 , IMEI - НОМЕР_3 , IMEI - НОМЕР_4 .

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу судом встановлено, що 05.03.2026 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06.03.2026 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, в якості альтернативного запобіжного заходу.

09.03.2026 року було внесено визначений розмір застави та ОСОБА_4 звільнено з-під варти під заставу, тому, на даний час, ОСОБА_4 є особою відносно якої діє запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи особу ОСОБА_4 та приймаючи до уваги призначене йому покарання та спосіб його виконання, суд вважає, що до набрання цим вироком законної сили застосований відносно нього запобіжний захід у вигляді застави слід залишити без змін, а, враховуючи волевиявлення ОСОБА_4 та заставодавця ОСОБА_5 (заява від 04.11.2026 року), після набрання цим вироком законної сили заставу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка згідно квитанції № 1.564517811.1 від 09.03.2026 року була внесена за ОСОБА_4 , перерахувати з рахунку ТУ ДСА в Одеській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (Національний Банк України, рахунок НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ 00032106).

Також, у випадку скасування випробування та направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання за даним вироком, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати йому до строку відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення за період з 05.03.2026 року (з моменту затримання на підставі ст. 208 КПК України) по 09.03.2026 року включно (день звільнення з-під варти під заставу), з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Застосований відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.

Після набрання цим вироком законної сили суму застави у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка, згідно квитанції № 1.564517811.1 від 09.03.2026 року, була внесена гр. ОСОБА_5 за ОСОБА_4 , у повному обсязі перерахувати з рахунку ТУ ДСА в Одеській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (Національний Банк України, рахунок НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ 00032106).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, у разі скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_4 до відбуття покарання у виді позбавлення волі за даним вироком, у строк відбуття покарання за цим вироком зарахувати строк його попереднього ув`язнення у даному провадженні, а саме період з 05.03.2026 року (з моменту затримання на підставі ст. 208 КПК України) по 09.03.2026 року включно (день звільнення з-під варти під заставу), із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавленню волі.

Арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10.03.2026 року - скасувати.

Речові докази, відповідно до постанови слідчого від 05.03.2026 року, 06.03.2026 року, а саме:

- 3 паперових згортки, в яких знаходиться 4 згортки з фольги, всередині яких кристалічна речовина білого кольору, яка містить у собі наркотичний засаб - метадон, вміст якої 0,757 г. (зберігається в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за квитанцією №003412) - знищити;

- мобільний телефон «Redmi Note 8 Pro», з сім картами операторів - Vodafone: НОМЕР_1 , та Lifecell: НОМЕР_2 , IMEI - НОМЕР_3 , IMEI - НОМЕР_4 (зберігається в камері схову Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за квитанцією №008726) - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, конфіскувати у власність держави.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі суму 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua