Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №521/14262/26
Суддя: Леонов О. С.
Справа № 521/14262/26
Провадження № 2/521/9176/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Леонова О.С.,
при секретарі Должненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У серпні 2026 року ОСОБА_1 (далі — позивач) звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 (далі — відповідачка), у якому просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між ними 23 серпня 2019 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 2546.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони не змогли зберегти почуття любові та поваги, мають різні погляди на сімейне життя, різні цілі та пріоритети. Позивач зазначає, що подружні стосунки припинені більше року тому, сторони спільного господарства не ведуть, спільних дітей не мають. Позивач прийняв остаточне рішення про розірвання шлюбу, не бажає перебувати у шлюбних відносинах із відповідачкою та вважає, що подальше спільне життя і збереження сім`ї є неможливим, суперечить його інтересам, а тому просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 через свого представника — адвоката Малюка Є.В. подала до суду клопотання, у якому зазначала, що сімейні відносини між сторонами хоча і ускладнилися, проте не припинилися остаточно. Відповідачка вказувала на наявність щирого наміру зберегти сім`ю та просила надати строк для примирення тривалістю три місяці. Крім того, на обґрунтування своєї позиції відповідачка зазначила, що перебуває у стані вагітності, що підтверджується довідкою від 02.10.2026 року. Відзив на первісний позов про розірвання шлюбу відповідачкою не подавався.
Заяви, клопотання учасників справи
Від представника позивача — адвоката Чорнуцького В.П. надійшли заяви від 21.09.2026 року та 28.09.2026 року, в яких він категорично заперечував проти надання строку на примирення та зупинення провадження у справі. Позивач наголошував на тому, що шлюб носить формальний характер, примирення неможливе, а у разі вагітності відповідачки позивач заперечує своє батьківство та свою завчасну обізнаність про таку вагітність. Також представник позивача просив розглядати справу 26.10.2026 року за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Від представника відповідача — адвоката Малюка Є.В. 21.09.2026 року та 26.10.2026 року надійшли клопотання про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі, до яких було долучено довідку з жіночої консультації про вагітність відповідачки. Представник просив задовольнити ці клопотання, а судове засідання 26.10.2026 року провести за його відсутності та за відсутності відповідачки.
Крім того, 03.09.2026 року представником відповідача було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 (третя особа: ТОВ «АТМОСФЕРА БУД») про поділ спільного майна подружжя (майнових прав на об`єкти нерухомості та транспортні засоби), яку він просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні 21.09.2026 року представник відповідача заявив клопотання про надання строку для примирення через вагітність відповідачки, у зв`язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року (постановленою за наслідками неявки сторін 30.09.2026 року) судове засідання було відкладено на 26 жовтня 2026 року. Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідачку надати належні письмові докази на підтвердження факту вагітності.
Ухвалою суду від 26 жовтня 2026 року суд відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом про розірвання шлюбу.
Іншою ухвалою суду від 26 жовтня 2026 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі. Суд виходив з того, що Законом України № 4073-IX від 20.11.2024 року виключено норму про неможливість розірвання шлюбу під час вагітності. Зважаючи на категоричне небажання позивача зберігати сім`ю, відсутність згоди на примирення та тривалість перебування справи в суді, надання додаткового строку на примирення суперечило б інтересам позивача, принципу добровільності шлюбу та призвело б до безпідставного затягування розгляду справи.
Враховуючи заяви представників обох сторін про розгляд справи за їхньої відсутності, суд, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, ухвалив провести судове засідання 26 жовтня 2026 року та розглянути справу по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній письмових доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 23 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено актовий запис № 2546. Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Спільних дітей, народжених у шлюбі, сторони не мають.
Зміст спірних правовідносин полягає у наявності між сторонами спору щодо можливості подальшого збереження шлюбу: позивач наполягає на його припиненні через втрату почуттів та припинення сімейних відносин більше року тому, тоді як відповідачка висловлює намір зберегти сім`ю, посилаючись, зокрема, на стан своєї вагітності (21 тиждень станом на 02.10.2026 року згідно з довідкою КНП «МКЛ №11» ОМР № 403).
Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення
Суд бере до уваги довідку про вагітність відповідачки як належний доказ її фізіологічного стану, проте відхиляє цей доказ як такий, що не може бути правовою підставою для відмови у задоволенні позову про розірвання шлюбу або для примусового збереження сім`ї, з огляду на зміни у сімейному законодавстві та принцип добровільності шлюбу. Інших доказів, які б суд відхилив через їх неналежність чи недопустимість, сторонами не подавалося.
Мотивована оцінка аргументів сторін
Оцінюючи аргументи позивача щодо неможливості збереження шлюбу через припинення фактичних шлюбних відносин та втрату почуттів, суд вважає їх обґрунтованими. Позивач послідовно, категорично і незворотно наполягає на розірванні шлюбу. Тривалість судового розгляду не змінила його намірів.
Оцінюючи аргументи відповідачки щодо наявності у неї щирого наміру зберегти сім`ю та доцільності примирення, суд вважає їх такими, що не можуть бути підставою для відмови у позові. Відповідно до сталої практики Верховного Суду (зокрема, постанови від 26.11.2018 року у справі № 761/33261/16-ц, від 25.03.2026 року у справі № 444/4951/24), надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя не належить до повноважень суду; відмова суду у розірванні шлюбу за наявності стійкого небажання іншої сторони його зберігати є примушуванням до шлюбу проти волі, що є недопустимим.
Порушені, не визнані або оспорені права, за захистом яких відбулося звернення до суду
Звернення позивача до суду зумовлене тим, що його право на свободу та особисту недоторканість (право не перебувати у шлюбі проти своєї волі), гарантоване ст. 56 СК України, не було визнане відповідачкою в позасудовому порядку. Наполягання відповідачки на збереженні шлюбу всупереч категоричній незгоді позивача створює перешкоди позивачу в реалізації його особистих немайнових прав, що потребує судового захисту шляхом припинення правовідносин.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно зі статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до їх збереження є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Суд застосовує вказані норми, оскільки встановлено, що позивач категорично відмовляється від подальшого перебування у шлюбі, спільне життя фактично припинено, а отже, його збереження має виключно формальний характер і суперечить істотним особистим інтересам позивача.
Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування
Сторона відповідача, заявляючи клопотання про примирення та посилаючись на вагітність, фактично апелювала до положень ст. 111 СК України (заходи щодо примирення) та попередньої редакції ч. 2 ст. 110 СК України (заборона пред`явлення позову протягом вагітності).
Суд не застосовує ч. 2 ст. 110 СК України, оскільки Законом України № 4073-IX від 20.11.2024 року вказану норму, яка імперативно забороняла розірвання шлюбу під час вагітності, виключено із Сімейного кодексу України. Відтак, на момент розгляду справи вагітність відповідачки не є правовою перешкодою для розірвання шлюбу.
Суд також не застосував ст. 111 СК України щодо вжиття заходів для примирення подружжя, оскільки такі заходи є правом, а не обов`язком суду. За умови категоричної відмови позивача від збереження сім`ї, застосування процедури примирення призвело б лише до невиправданого затягування розгляду справи та суперечило б принципу неможливості примусу до збереження шлюбних відносин, що підтверджується судовою практикою Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене, суд доходить безспірного висновку, що позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованим, законним і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, оскільки позивач при поданні позову просив суд не стягувати з відповідачки судовий збір, суд на підставі ст. 141 ЦПК України залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 21, 24, 56, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд —
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 2019 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 2546.
Судові витрати по справі залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення 03.11.2026 року.
Суддя О.С. Леонов
03.11.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua