Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №456/3145/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1746/26

Справа №456/3145/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

03.11.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

02.06.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Столітній М.М. звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16012,49 грн., судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позов мотивує тим, 09.05.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1600070 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 2500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С896».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору №06062022-1 від 06.06.2022 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК» відповідно до зазначеного договору №1600070 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 2500 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 .

Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору.

У період з 09.05.2024 по 24.12.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 787,51 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 787,5 грн.

24.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №24122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №1600070 про надання споживчого кредиту від 09.05.2024.

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 16012,49 грн., яка складається із: тіло кредиту – 2499,99 грн., нараховані проценти первісним кредитором – 7350 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 131 календарних днів – 4912,50 грн., штрафні санкції – 1250 грн.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.06.2026 цивільну справу №456/3145/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

13.07.2026 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи №456/3145/26.

13.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру сформовано відповідь на запит про зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 14.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Витребувано інформацію у АТ КБ «Приватбанк».

Ухвала суду від 14.07.2026 була скерована відповідачу на зареєстровану адресу його проживання, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

29.07.2026 від представника АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 14.07.2026 надійшов лист, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). За вказаним рахунком за період з 09.05.2024009.05.2024 було зарахування коштів на суму 2500 грн.

Представник позивача просив розгляд справи проводити у його відсутності. Не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Клопотань про неможливість прибути у судові засідання, відзиву не подав, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.05.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1600070 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 2500 грн., строком на 359 днів: з 09.05.2024 по 04.05.2025. Періодичність платежів зі спалти процентів – кожні 30 днів.

Відповідно до п.1.1. договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.

Пунктом 1.5.1. договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п.1.5.2. договору, знижена процентна ставка 0,900% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 08.06.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9 089,90% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 5 784,47% річних.

Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1

Кредитний договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С896».

У паспорті споживчого кредиту містяться основні умови кредитування, та який був підписаний споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С896.

24.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №24122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №1600070 про надання споживчого кредиту від 09.05.2024.

Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору №1600070 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 2500 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1600070 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.05.2024 за 131 календарних днів (25.12.2024-04.05.2025) становить 4912,50 грн.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №1600070 від 09.05.2024.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що 09.05.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №1600070 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.3. тип кредиту: кредит, сума кредиту складає 2500 грн. Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 359 днів: з 09.05.2024 по 04.05.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підписавши кредитний договір відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності , розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, право вимоги за договором №1600070 про надання споживчого кредиту, укладеним 09.05.2024 відповідачем ОСОБА_1 із первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. Докази належного виконання зобов`язань за договором відсутні.

З долучених позивачем до матеріалів справи розрахунків заборгованості встановлено, що за договором №1600070 про надання споживчого кредиту від 09.05.2024 заборгованість ОСОБА_2 становить 16012,49 грн., яка складається із: тіло кредиту – 2499,99 грн., нараховані проценти первісним кредитором – 7350 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 131 календарних днів – 4912,50 грн., штрафні санкції – 1250 грн.

Стороною відповідача не спростовано факт отримання кредитних коштів, а також не надано доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту. Крім цього, відповідач частково здійснив оплату кредитних коштів.

Позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Щодо нарахування відсотків суд зазначає наступне.

Як встановлено з розрахунку заборгованості та умов кредитного договору №1600070 від 09.05.2024, відсотки за користування кредитом нараховувалися з 09.05.2024 по 04.05.2025 (359 днів) за процентною ставкою 1,5% від суми наданого кредиту, що становить 37,50 грн на день, таким чином сума заборгованості за процентами за весь період кредитування становить 12262,50 грн, з яких: 7350 грн. - сума заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 4912,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, нарахованими позивачем.

Разом із тим, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Проте, зміни до вказаної статті набрали чинності з 24.12.2023 відповідно до Закону України №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Процентна ставка не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування процентів з 20.08.2024 здійснювалося всупереч законодавству.

Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та вимоги пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з 20.08.2024 позивачем неправомірно нараховувалися проценти за ставкою 1,5%.

Таким чином, нарахування відсотків слід розділити на два періоди: період з 09.05.2024 по 19.08.2024 - 103 дні за правомірною процентною ставкою 1,5% (2 500 грн. х 1,5% х 103 дні = 3 862,50 грн.); та період з 20.08.2024 по 04.05.2025 - 256 днів за процентною ставкою 1% (2 500 грн. х 1% х 256 днів = 6 400 грн).

Відтак, загальна сума заборгованості за відсотками за весь період кредитування з урахуванням вимог законодавства становить 10 262,50 грн (3 862,50 грн + 6 400 грн).

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями.

Разом з тим, у відповідності до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником 1250,00 грн. є незаконними та безпідставними.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1250,00 грн. задоволенню не підлягають.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано договір № 10/12-2024 року про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, що укладений позивачем із адвокатом Столітнім М.М., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Інших доказів, що містить детальний перелік послуг та їх вартість, та акт виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги матеріали справи не містять.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, беручи до уваги незначну складність справи, її типовість для даної категорії спорів, тривалість розгляду справи, співмірність задоволених позовних вимог заявленим витратам на правничу допомогу, суд вважає за необхідне в цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що загальний розмір позовних вимог складав 16012,49 грн, а судом визнано обґрунтованими та задоволено позовні вимоги на суму12762,49 грн., що становить 79,70% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 3985,08 грн. В іншій частині вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд», та такий підлягає до часткового задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2122,02 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 12762,49 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / 16012,49 грн. (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, cуд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» заборгованість у розмірі 12762 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2122 (дві тисячі сто двадцять дві) гривні 02 копійки, та витрати на правову допомогу у розмірі 3985 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 08 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал», адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27. приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 03.11.2026.

Суддя Павлів В. Р.