Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №521/15978/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №521/15978/26

Суддя: Леонов О. С.

Справа № 521/15978/26

Номер провадження № 2-о/521/489/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У вересні 2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла від ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та просить суд:

Встановити юридичний факт, а саме факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . на момент смерті.

Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, заявник зазначає, що вона, ОСОБА_1 , проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про виплату недоотриманої за життя пенсії чоловіка відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак у зв`язку з тим, що місце реєстрації ОСОБА_2 відрізнялося від адреси фактичного спільного проживання подружжя, виникла необхідність у судовому порядку встановити факт їхнього спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день смерті ОСОБА_2 .

З огляду на викладене заявник просить встановити факт спільного проживання її та померлого чоловіка за зазначеною адресою на момент його смерті.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

16.09.2026 року ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси вказану заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

02.10.2026 року до суду надійшла уточненна заява від представника заявника.

07.10.2026 року у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

Заявник, в судове засідання не з`явилася, представник заявника надав до суду заяву, згідно якої підтримав подану заяву про встановлення юридичного факту в повному обсязі, просив суд її задовольнити та провести розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не дійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Як встановлено судом 04 жовтня 1991 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Після одруження вони почали мешкати разом за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер.

Факт проживання разом підтверджується:

1. Довідкою ОСББ «Єфімова 42».

2. Рахунки від ОСББ «Єфімова 42» щодо сплати житлово-комунальних послуг відповідно до яких встановлено, що за спожиті послуги нараховувалися на двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3. Витратами щодо оплати житлово-комунальних послуг отриманих за адресою: АДРЕСА_1 , які здійснював померлий ОСОБА_2 зі своєї пенсійної картки.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Зі змісту ст.4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє їй реалізувати своє право на спадщину.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Провиконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдиниі основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні надано достатньо доказів, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . на момент смерті.

Керуючись ст.ст. 76, 294, 315,319,354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити юридичний факт, а саме факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . на момент смерті.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення суду складено 02.11.2026 року.

Суддя: О. С. Леонов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua