Вирок від 03 листопада 2026 р. у справі №501/60/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 04.11.2026

Справа № 501/60/26

1-кп/501/14/26

ВИРОК

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1

Секретар судового засідання - ОСОБА_2

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22025160000000595 від 02.12.2025 р.

Прокурори Одеської обласної прокуратури: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Прокурори Чорноморської окружної прокуратури: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Захисник - ОСОБА_18 .

Обвинувачений:

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Майський, Карасуского району, Кустанайської обл, республіка Казахстан, з вищою освітою, одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований і проживає разом з дружиною ОСОБА_20 та повнолітнім сином ОСОБА_21 , 1996 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті

Громадянин України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому що, після початку широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України, на початку травня 2025 року у громадянина України ОСОБА_19 , який усвідомлював, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, виник злочинний умисел, направлений на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, усвідомлюючи при цьому, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

На виконання свого злочинного умислу, в цей же період часу, на початку травня 2025 року, ОСОБА_19 , постійно проживаючи в с. Малодолинське Чорноморської міської громади Одеського району Одеської обл., особистим пошуком виявив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у визначеному місці на території с. Малодолинське Чорноморської міської громади Одеського району Одеської обл.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 08.05.2025, приблизно о 15-00, ОСОБА_19 , діючи умисно, маючи умисел на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, за умови, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон (номер телефону НОМЕР_2 ), в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який використовував номер телефону НОМЕР_3 , повідомив ОСОБА_22 інформацію про точне місцезнаходження пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у визначеному місці на території АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Південного територіального управління Військової служби правопорядку № 808/3000/6/дск від 30.07.2025, поширена ОСОБА_19 інформація про розташування Збройних Сил України є достовірною; за змістом поширеної ОСОБА_19 можливо ідентифікувати на місцевості точне місцезнаходження пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у визначеному місці на території АДРЕСА_1 ; поширена ОСОБА_19 інформація про розташування Збройних Сил України Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалась; розголошення вказаної інформації може завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Своїми умисними діями ОСОБА_19 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 114-2 КК України, - несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Після початку широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України, на початку травня 2025 року у громадянина України ОСОБА_19 , який усвідомлював, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, виник злочинний умисел, направлений на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, усвідомлюючи при цьому, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

На виконання свого злочинного умислу, в цей же період часу, на початку травня 2025 року, ОСОБА_19 , постійно проживаючи в с. Малодолинське Чорноморської міської громади Одеського району Одеської обл., особистим пошуком виявив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у визначеному місці на території с. Малодолинське Чорноморської міської громади Одеського району Одеської обл.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 08.05.2025, приблизно о 15-00, ОСОБА_19 , діючи умисно, маючи умисел на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, за умови, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і хоча не бажав, але свідомо припускав настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон (номер телефону НОМЕР_2 ), в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який використовував номер телефону НОМЕР_3 , повідомив ОСОБА_22 інформацію про точне місцезнаходження пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у визначеному місці на території АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Південного територіального управління Військової служби правопорядку № 808/3000/6/дск від 30.07.2025, поширена ОСОБА_19 інформація про розташування Збройних Сил України є достовірною; за змістом поширеної ОСОБА_19 можливо ідентифікувати на місцевості точне місцезнаходження пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у визначеному місці на території АДРЕСА_1 ; поширена ОСОБА_19 інформація про розташування Збройних Сил України Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалась; розголошення вказаної інформації може завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Своїми умисними діями ОСОБА_19 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 114-2 КК України, - несанкціоноване поширення інформації про розташування Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальний кодекс України

Стаття 114-2. Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану

2. Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

16.04.2022 р. до ЄРДР № 22025160000000056 внесені відомості за ч. 1 ст. 114 КК України (шпигунство) про те, що у березні - квітні 2022 року невстановлені співробітники фсб рф та гу гш зс рф, діючи з позицій ТОТ АР Крим, а також окупованих у ході військових дій російською армією територій Хресонської та Миколаївської областей, здійснюють активний пошук і вербування громадян України, у першу чергу серед військовослужбовців ЗС України, інших сил оборони, що дислокуються в Одеській області, співробітників місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств оборонно-промислового комплексу тощо, для виконання ними відповідних завдань по збору і передачі інформації (відомостей), що становить державну таємницю (т. 2 а.с. 30).

14.02.2025 р. оперативний підрозділ СБ України повідомив про встановлення осіб, причетних до протиправної діяльності у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 114 КК України, а саме ОСОБА_23 , який встановлює та розвиває контакти із місцевими мешканцями проросійської налаштованості та намагається отримати дані щодо функціонування об`єктів СЗР України , ГУР МО України та систем ПВО ЗС України, що дислокуються в районі с. Великодолинське Одеської області, а також наслідками ракетних ударів військ рф в окремих районах півдня Одеської області. Для встановлення місць дислокації військовослужбовців ЗС України, іноземних інструкторів, іноземної військової техніки, розкладу та руху залізничних потягів у нічний час ОСОБА_22 залучив громадянина України ОСОБА_19 . Повідомлення містить відомості про номери телефонів, якими користуються зазначені особи, зокрема, номер телефону, яким користується ОСОБА_22 НОМЕР_3 , а також номер, яким користується ОСОБА_19 НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 77-78).

Проведення НСРД доручене оперативному підрозділу СБ України постановами слідчого від 19.02.2025 р. (т. 2 а.с. 164-165, 166 - 167), та від 01.05.2025 р. (т. 2 а.с. 174 - 175, 176 - 177).

09.04.2025 р. оперативний підрозділ СБ України надав слідству додаткову інформацію про ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 79 - 80).

Ухвалами слідчого судді Одеського апеляційного суду від 16 та від 30 квітня 2025 року наданий дозвіл на проведення НСРД відносно, відповідно, ОСОБА_22 та ОСОБА_19 , в тому числі аудіо-, відео контроль особи та зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, в тому числі, за абонентським номером НОМЕР_2 ОСОБА_19 та № НОМЕР_3 ОСОБА_22 (т. 3 а.с. 149 - 158)

29.07.2026 р. слідством отримані розсекречені матеріали за результатами проведення НСРД (т. 2 а.с. 193-196), зокрема про розмову 08.05.2026 р., яка відбулася між ОСОБА_19 та ОСОБА_22 , відповідно до даних протоколу про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19.06.2025 р. (т. т. 2 а.с. 197 - 199, 202).

06.05.2025 р. в ході телефонної розмови між ОСОБА_22 ( НОМЕР_3 ) та ОСОБА_19 ( НОМЕР_2 ) ОСОБА_22 розпитував в ОСОБА_19 про результати обстрілу певного об`єкту, зазначивши зрозумілу обом його характеристику. На запитання ОСОБА_22 , чи не приїздили гості ОСОБА_19 відповів, що ні, «промахнулися, мабуть», ОСОБА_19 уточнює, що «фейерверкери… лупанули … посадили біля школи … промахнулися десь метрів 300», що відповідає опису ворожого наміру влучання в названий об`єкт, однак через протидію ППО ворожий снаряд впав за 300 метрів від цілі. Про те, що під ціллю мається на увазі названий ОСОБА_22 об`єкт свідчить оцінка про промах (снаряд не влучив). Вживання терміну «гості» в контексті влучання свідчить, що під ним маються на увазі ворожі снаряди. Під терміном «фейерверкери» мається на увазі ППО, про що свідчить те, що внаслідок їх дії ворожий снаряд влучив в інше місце. Відповідно до даних протоколу за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем - сервісів обміну текстовими, голосовими та відео- повідомленнями в мережі Інтернет, інтернет - месенджерів, що закріплені за абонентськими номерами від 19.06.2025 р. (т. 2 а.с. 200 - 201, 202).

08.05.2025 р. в ході телефонної розмови між ОСОБА_22 ( НОМЕР_3 ) та ОСОБА_19 ( НОМЕР_2 ) ОСОБА_22 розпитував в ОСОБА_19 про наявність осіб на певних об`єктах, які повинні бути зрозумілими обом співрозмовникам. Враховуючи, що об`єкти мали відношення до дитячих закладів співрозмовники намагалися розрізнити присутність там військових та дітей, називаючи одних «дітки», а інших - «діти». При цьому в процесі розмови співрозмовники не завжди розуміли один одного, чи «справжніх» дітей має на увазі співрозмовник, однак вони наполегливо уникали згадувати військових. Відповідно до даних протоколу за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних систем від 19.06.2025 р. (т. 2 а.с. 197 - 199).

Так, в розмові про один і той самий об`єкт ОСОБА_19 плутається на запитання про наявність «діток», спочатку каже, що ні, однак виправляється, каже, що так, продовжують. На уточнююче запитання ОСОБА_22 про «дітей» ОСОБА_19 відповідає, що «діти» також іноді з`являються, постійно там, і виїздять постійно на «смотрини», на «змагання». Якщо виїзд дітей на змагання може відповідати дійсності, то виїзд дітей на «смотрини» явно не відноситься до дітей, а є висловом з підтекстом, маючи на увазі іншу категорію осіб, які регулярно залишають обговорюваний об`єкт з метою, умовно названою «смотрини».

ОСОБА_22 намагається через контекст розмови 06.05.2025 р. уточнити, який об`єкт він має на увазі, уточнюючи «ти казав … там 300 метрів від цієї … «фігні», уточнює, що має на увазі «справжніх» дітей, на що ОСОБА_19 продовжує відповідати, що «справжні» є, «там прямо на довго і серйозно», чим ставить співрозмовника в розумовий «глухий кут», про що свідчить роздум вголос ОСОБА_22 , який вилаявся «от йолки-палки…, як же зрозуміти…», а ОСОБА_19 уточнює, що має на увазі школу, де він тренує.

ОСОБА_22 вимушений конкретизувати об`єкт, який його цікавить, зазначає його цивільне призначення, висловлюючи при цьому побоювання, чи можна «тут» називати цей об`єкт, питає чи немає там «дітей». На що отримує відповідь ОСОБА_19 про те, що - «немає, його закрили, ще й перепрофілювали». Зазначена відповідь була очікувана та бажана для ОСОБА_22 , співрозмовники нарешті зрозуміли один-одного, про що свідчать твердження

ОСОБА_22 , висловлені з полегшенням, спрямовані на завершення обговорення саме цього об`єкту («все, все, я почув, більше нічого не кажи»). При цьому, вони продовжують розмову, зокрема про необхідність спостереження за іншим об`єктом, умовно зрозумілим співрозмовникам як пов`язаний з «бетоном», на що ОСОБА_19 пояснює, що він там ще не бував, однак планує «наярювати круги» коли відремонтує велосипед. На що ОСОБА_22 намагається дізнатися чи з`являються з того району люди, однак не отримує відповіді від ОСОБА_19 .

Хід обговорення, намагання співрозмовників уникати точних назв обговорюваних об`єктів свідчить про те, що обидва співрозмовники усвідомлювали сенс відсутності дітей в дитячому закладі, а «перепрофілювання» його - як використання об`єкта в військових цілях, а не просто закриття чи консервація об`єкта, використання якого припинене будь-яким чином.

Відповідно до змісту відповіді підрозділу Військової служби правопорядку , територія дитячого закладу в с. Малодолинське станом на 08.05.2025 р. використовувалася як пункт тимчасової дислокації військової частини, у відкритому доступі названа інформація про розташування підрозділу ЗС України за вищевказаною адресою (локацією) Генеральним штабом ЗС України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалась(т. 2 а.с. 220).

Суд враховує, що відповідь ВСП надана на запит слідчого, в якому зазначалася точна адреса, назва цивільного об`єкту, номер підрозділу та рід сил ЗС України (т. 2 а.с. 218 - 214). Також суд враховує, що ці відомості зазначені слідчим і в протоколах НСРД, як припущення, що малося на увазі під певними фразами.

Крім того, суд враховує, що зміст самої розмови ОСОБА_19 та ОСОБА_22 не містить зазначення ні номеру ні назви підрозділу, ні назви роду сил ЗС України, ні адреси розташування об`єкту.

Тому суд не враховує зазначену відповідь ВСП в частині оціночних суджень про можливість ідентифікувати на місцевості підрозділу ЗС України.

Водночас, контекст розмови свідчить про те, що обидва співрозмовники, принаймні наприкінці розмови, розуміли про який саме об`єкт йдеться, що дає можливість ідентифікувати його на місцевості, а також алегорично обговорили те, що зазначений об`єкт не використовується за цивільним призначенням, а використовується за військовим призначенням, тобто є військовим об`єктом - місцем розташування Збройних Сил України.

Тому, відповідь ВСП є підтвердженням версії слідчого про розташування в обговорюваному об`єкті підрозділу ЗС України, а також підтвердженням, що інформація про нього офіційно не публікувалася.

ОСОБА_22 розпитував ОСОБА_19 про зазначений об`єкт, а ОСОБА_19 повідомив йому - поширив інформацію про розташування в зазначеному об`єкті, за зрозумілим їм обом розташуванням на місцевості невизначеного підрозділу ЗС України.

Невизначеність підрозділу в поширеній інформації не виключає наявність складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КПК України.

Клопотання захисника про визнання доказів недопустимим (протоколу НСРД від 19.06.2025 р.) (т. 3 а.с. 17-18) не може бути задоволене з зазначеної судом оцінки відомостей, що містить зазначений протокол. Крім того, судом не встановлено будь-яких порушень при отриманні цього доказу.

Відповідно до даних висновків судової експертизи № СЕ-19/115-25/16900-ВЗ від 21.10.2025 р., ОСОБА_19 брав участь в усному мовленні, зафіксованому в аудіо фонограмах у файлах, на яких зафіксовані розмови ОСОБА_19 та ОСОБА_22 06 та 08 травня 2025 року, відповідно до протоколів НСРД від 19.06.2025 р. (т. 2 а.с. 238 - 254).

Протоколом огляду від 29.12.2025 р. встановлене наявність з`єднання між номерами телефонів ОСОБА_22 ( НОМЕР_3 ) та ОСОБА_19 ( НОМЕР_2 ) 08.05.2025 р. о 14:56 годині (т. 2 а.с. 321 - 328), за інформацією про з`єднання (т. 2 а.с. 320), отриманою на підставі ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 09.12.2025 р. (т. 2 а.с. 314 - 320).

Протоколом огляду від 27.12.2025 р. встановлена наявність з`єднання між номерами телефонів ОСОБА_22 та ОСОБА_19 06.05.2025 р. (т. 2 а.с. 304-308), оглядом інформації, отриманої на підставі ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 09.12.2025 р. про тимчасовий доступ до інформації ПрАТ « Київстар » (т. 2 а.с. 298 -299, 303).

29.07.2025 р. ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_19 (т. 2 а.с. 87-88).

30.07.2025 р. від оперативного підрозділу СБ України отримане повідомлення про те, що ОСОБА_19 в ході розмови по мобільному телефону повідомив іншій особі інформацію про дислокацію підрозділів Збройних Сил України (т. 2 а.с. 18, 19).

30.07.2025 р. до ЄРДР за № 22025160000000595 (т. 2 а.с. 8), за № 22025160000000452 (т. 2 а.с. 23) внесені відомості про те, що 08.05.2025 р. приблизно о 15:00 годині громадянин України ОСОБА_19 , перебуваючи в с. Малодолинське Одеського району Одеської області, в умовах воєнного стану, в ході розмови по мобільному телефону повідомив іншій особі інформацію про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при цьому така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України , іншими уповноваженими державними органами.

Крім того, 30.07.2025 р. до ЄРДР за № 22025160000000056 внесені відомості за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України відносно ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 (т. 2 а.с. 39).

31.07.2025 р. під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_19 вилучений, в тому числі мобільний телефон «Blackview» з сім-карткою НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 89 - 93).

Після проведення обшуку 31 липня 2025 року обвинуваченого затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України про що свідчить протокол затримання (т. 2 а.с. 100-106) та 31.07.2025 р. йому вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: поширення інформації про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану (т. 2 а.с. 111 - 114).

31.07.2025 р. постановою прокурора об`єднані кримінальні провадження № 22025160000000056 від 16.04.2025 р., а також № 22025160000000452 від 30.07.2025 р. в одне провадження - № 22025160000000056 (т. 2 а.с. 26 - 27).

Постановою прокурора від 02.12.2025 р. з матеріалів досудового розслідування № 22025160000000056 від 16.04.2025 р. виділене в окреме провадження кримінальне провадження відносно ОСОБА_19 № 22025160000000595 (т. 2 а.с. 1 - 7).

02.01.2026 р. постановою прокурора з матеріалів досудового розслідування № 22025160000000596 від 02.12.2025 р. виділені письмові докази в кримінальне провадження відносно ОСОБА_19 (т. 2 а.с. 15 - 17).

Відповідно до письмового повідомлення про підозру, ОСОБА_22 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України (т. 2 а.с. 115 - 123), який не пов`язаний з ОСОБА_19 .

Неналежними є докази, що містять відомості про події після вчинення злочину: постанова слідчого про доручення проведення НСРД від 11.06.2025 р. (т. 2 а.с. 181-182, 183 - 184); 19.06.2025 р. слідством отримані розсекречені матеріали за результатами проведення НСРД (т. 2 а.с. 185 - 187). Протоколи за результатами НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 17.05.2025 р. (т. 2 а.с. 188 - 189, а.с. 190 - 192) (розмови з невстановленою особою 18.03.2025 р. та 24.03.2025 р., що не має відношення до обвинувачення).

Свідок обвинувачення ОСОБА_26 , залучений до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих розшукових дій постановою слідчого від 22.08.2024 р. (т. 2 а.с. 331 - 332), в судовому засіданні пояснив, що він особисто знайомий зі ОСОБА_22 , підтримували товариські стосунки, зустрічалися 2-3 рази на тиждень, спілкувалися, їздили на риболовлю. Той казав, що якась людина допомагає отримувати інформацію по с. Малодолинському, казав, що по телефону можуть прослуховувати, казав, що при особистій зустрічі в спорт школі з ОСОБА_19 спілкувалися, ОСОБА_22 ставив завдання ОСОБА_19 спостерігати за об`єктом, який на думку ОСОБА_22 був пов`язаний з ЗС України (був військового характеру), щоб той спостерігав ввечері, і особливо вранці, той місцевий і не буде кидатися в очі. Приблизно в кінці червня 2025 року ОСОБА_22 згадував про ОСОБА_19 , коли була потрібна інформація про об`єкт, на якому зі слів ОСОБА_22 було озброєння, і цей об`єкт був цікавий ОСОБА_22 , останній казав, що ОСОБА_19 міг побачити об`єкт, цікавий ОСОБА_27 , з власного будинку, або зі школи, де працював. Також ОСОБА_22 казав, що ОСОБА_19 має приїхати в баню і звітувати про об`єкт. Для конспірації ОСОБА_22 спілкувався з ОСОБА_19 по вихідним в ДЮСШ в с. Великодолинське. Однак ОСОБА_19 не завжди приїздив через побоювання ТЦК. ОСОБА_22 цікавився «прильотами» по с. Малодолинському, розраховував на ОСОБА_19 ОСОБА_22 казав про ОСОБА_19 : «Наш», тобто готовий до співпраці. ОСОБА_22 казав, що якщо на об`єкт, який йому цікавий, щось прилетить, то вони про це обов`язково дізнаються. Його цікавила закордонна військова техніка, локатори, особовий склад. ОСОБА_22 часто казав, що по прильотам в с. Малодолинському там є своя людина - і їхати туди не потрібно. На його думку ОСОБА_19 є дорослою людиною і мав розуміти, що робить, вважає, що той керувався скоріше ідейністю і дружбою. ОСОБА_22 передавав інформацію якомусь росіянину по телефону через Telegram, якось це було в його (свідка) присутності, ОСОБА_22 коментував: «Нашим передав». Це була особа, яка колись жила в м. Одесі. Дані передавалися ворогу - росіянам для знищення військ, техніки, особового складу, тренерського складу, переміщення і розташування. Точки розглядав через Google maps на телефону. Зі слів ОСОБА_22 ОСОБА_19 зустрічався з ОСОБА_25 , яка проживала у військовому містечку та надавала інформацію по військовій техніці, особовому складу, військовому містечку. ОСОБА_25 затримали на початку серпня з її чоловіком ОСОБА_28 . ОСОБА_22 називав їх « Наші », казав про задачі операції - збір даних про військові об`єкти. Використовувалися конспіративні слова, за тематикою риболовлі, тварин та природних об`єктів: («хижаки», «окунь», «хижак» - установки ППО; «мальок», «риба» - особовий склад, люди, піхота; «лагуна», «заводь» - місця, які цікавили ОСОБА_22 ; «шлюз» - міст; «сусід» - залізна дорога; «грибниці», «гриби» - служба зовнішньої розвідки); школою об`єкти не називали. Коли він називав ОСОБА_19 на прізвище, то ОСОБА_22 поправляв не називати прізвищ, тільки конспіративно, через можливість прослуховування. Стосовно виразів, вжитих в розмові між ОСОБА_19 та ОСОБА_22 про наявність дітей, розуміє про який об`єкт йдеться - зі слів ОСОБА_22 там були боєкомплекти. Бачив ОСОБА_19 , однак особисто їх не знайомили, в його присутності той не передавав інформацію ОСОБА_22 . Він не був очевидцем дій ОСОБА_19 - лише зі слів ОСОБА_22 .

Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів (ч. 2 ст. 97 КПК України).

Відповідно до другого абз. ч. 2 ст. 97 КПК України, при прийнятті цього рішення суд зобов`язаний враховувати:

1) значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з`ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей;

2) інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які подавалися або можуть бути подані;

3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності;

4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень;

5) складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані;

6) співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання;

7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.

Показання свідка ОСОБА_26 , зі слів ОСОБА_22 , не є єдиним доказом, співвідносяться з сукупністю даних документів, не свідчать прямо, що ОСОБА_19 передав інформацію про ЗС України за обвинуваченням, однак, є важливими для розуміння причин та умов вчинення цього діяння (здійснення систематичної діяльності зі збору і передачі такої інформації ОСОБА_22 ) Обставини надання ОСОБА_22 первинних показань викликають довіру щодо їх достовірності, оскільки повідомлені особі, з якою той підтримував товариські стосунки. Обставини надання первинних пояснень є переконливими. Показання з чужих слів складно спростувати, спрямовані проти інтересів ОСОБА_22 , який також був допитаний в судовому засіданні та мав можливість їх спростувати.

Тому, відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України, суд визнає допустимим доказом показання свідка ОСОБА_26 , зі слів свідка ОСОБА_22 , які непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Свідок захисту ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що він проживав в с. Великодолинське, працював сторожем ДЮСШ № 1 с. Великодолинське, та був знайомий з ОСОБА_19 , який привозив дітей на тренування. Його (свідка) брат працював тренером волейболу, а він допомагав тому і іноді питав у ОСОБА_19 порад про проведення тренування. Спілкувалися з ОСОБА_19 1-2 рази на місяць, зазвичай розмовляли про тренування, на побутові теми. підтримували дружні стосунки, говорили в основному про підвищення фізичних якостей дітей. Спілкувалися, в основному, в суботу, коли його зміна співпадала з приїздом ОСОБА_19 . Вони обговорювали тренування в літній період, просив приєднати декілька дітей з волейболу до літнього дитячого табору ОСОБА_19 . Коли питав 08.05.2025 р.: «Що там по бетону» - просив ОСОБА_19 дізнатися ціну бетону та залізобетонних конструкцій, однак ОСОБА_19 не міг туди дістатися, а він нагадував тому необхідність дізнатися ціну бетону, оскільки хотів забетонувати двір. Розмовляв з ОСОБА_19 про їзду на велосипеді, радив тому їздити на велосипеді, розробляти ногу. Не питав того про попадання в с. Малодолинське, питав того про «прильоти», оскільки хвилювався, щоб той не постраждав. Була тривожна ніч, було видно, куди летить, тому питав, це загальнодоступна інформація. Перепитував про діток, оскільки ОСОБА_19 хотів домовитися в цьому закладі влаштувати літній табір, тренування, казав, що його перепрофілювали, може продали, не вийшло там організувати. Цей заклад далеко від моря, тому він зрадів, що не вийде в тому місці, це було невдале місце. Це була розмова виключно про літній відпочинок дітей. «Дітки» - він називає молодшого і середнього віку, а «діти» - дорослих, в тому числі студенти. «Справжні діти» - старшокласники. Знає свідка ОСОБА_26 - той працював робітником по стадіону, двору, доглядав за газоном. Він не казав ОСОБА_26 , що ОСОБА_19 працює на нього, що той його інформатор, лише один раз на запитання ОСОБА_26 про продаж автомобіля в с. Малодолинському відповів, що в с. Малодолинському є його товариш, у якого він може спитати, назвав прізвище ОСОБА_19 . ОСОБА_26 вітався з ОСОБА_19 , однак ті не були знайомі. ОСОБА_26 вони брали на риболовлю з собою. Він не просив ОСОБА_19 збирати інформацію про військові об`єкти, розмовляли про риболовлю, не вживав в розмовах з ним умовні слова, що позначають місця дислокації військових частин, обговорював з ним, не отримував від ОСОБА_19 координати військових частин, відео чи карти. ОСОБА_19 не казав, що хоче завдати шкоди країні, той пишався досягненнями вихованців, патріот. Він не чув від ОСОБА_19 проросійські погляди, на політичні теми не спілкувалися. Він не бачив, щоб ОСОБА_19 передавав інформацію про ЗС України, не ставив тому завдання збирати інформацію про ЗС України. Йому невідомо, що в с. Малодолинському розташована військова частина. В розмовах вони не використовували заходи конспірації, не було потреби, все називали своїми іменами. З подружжям ОСОБА_30 він дружить з 1985 року, не знає їх відношення до війни, вони разом їздили на рибалку на автомобілі Назарова. ОСОБА_19 лише раз бачив ОСОБА_30 , коли вони всі разом були на риболовлі, більше ті не бачилися. Він один раз підвозив додому ОСОБА_19 , бачив район, де той проживає. Зараз він обвинувачений у державній зраді за ч. 2 ст. 111 КК України, як передачу даних рф про переміщення, знаходження ЗС України, це наклеп. Він негативно ставиться до війни, він за мирне вирішення, винні ті, хто не домовився ( ОСОБА_31 ). Політика його не цікавить.

Суд критично оцінює як недостовірні заперечення свідка ОСОБА_22 про випитування відомостей про ЗС України в дитячому закладі, оскільки його пояснення змісту розмови не є логічно обґрунтованим, суперечать як сукупності досліджених доказів, так і самим собі. Так, залишається незрозумілим необхідність розмежування в розмові дітей за різним віком, чому прямо не спитати, називаючи своїми іменами (про що стверджував сам свідок), якщо розмова стосується доброї справи про тренування дітей, навіщо намагатися приховувати це. Робота охоронцем в спортивній школі, де його брат, його слів, працює тренером, не є достатнім поясненням залучення ОСОБА_22 до організації спортивно-навчального процесу (літніх зборів чи таборів). Необхідність інформації про вартість бетону не пояснює, навіщо тоді ОСОБА_19 неодноразово їздити навколо цього об`єкту («наорювати кола»), не є логічним поясненням, враховуючи можливість з`ясувати таку інформацію по телефону. Зміст розмови 08.05.2025 р. свідчить про цікавість ОСОБА_22 про наявність в тому районі «людей», не існує логічного пояснення, навіщо дізнатися про наявність «пересічних» громадян, які, очевидно, з`являються (не можуть не з`являтися) в будь-якому місці і районі населеного пункту і навколо нього. Тобто інтерес ОСОБА_22 полягав в інформації про певну (обмежену) групу осіб, якими, очевидно, є військові, враховуючи сукупність досліджених доказів. Крім того, про необхідність велосипеду ОСОБА_19 згадував лише у відповідь на питання ОСОБА_22 про «бетон», про оздоровлення за допомогою велосипеда розмова не йшла. Давання неправдивих показань в цій частині суд пов`язує з прагненням ОСОБА_27 допомогти товаришу ( ОСОБА_19 ) уникнути відповідальності, крім того, з намаганнями самому уникнути відповідальності за ці та подібні дії зі збору інформації.

Свідок захисту ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_19 бачила на риболовлі, однак вони не спілкувалися. Зі ОСОБА_22 вони знайомі з 1980 року, він є її близький товариш, той не згадував про ОСОБА_19 ОСОБА_22 познайомив з ОСОБА_26 , вони не розмовляли про ОСОБА_19 . Її чоловік ОСОБА_24 в дружніх відносинах зі ОСОБА_22 . Вона працювала в магазині, розташованому біля військового містечка, в який ОСОБА_26 часто приходив, там вони спілкувалися, той працював у військовому містечку (косив траву, підрізав дерева). Зі ОСОБА_22 не було розмов про війну, техніку чи «прильоти», лише про риболовлю. У того не було агентів, вони не були його агентами. Зараз вона обвинувачується за ст. 111 КК України, в тому, що збирала, здавала позиції ЗС України, однак вона не визнає себе винуватою. Її обвинувачення не пов`язане з ОСОБА_19 .

Обвинувачений ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що працював тренером з боротьби Самбо, часто привозив вихованці для сумісних тренувань, спарингів в спортивну школу в с. Великодолинське, де ОСОБА_22 працював охоронцем. Старший брат ОСОБА_22 працював тренером. Зі ОСОБА_22 вони спілкувалися на професійні теми, організацію літніх зборів, чим той зацікавився, радився про організацію тренувань. Вони обговорювали заклади в м. Одесі, в інших регіонах, в спортивних таборах. ОСОБА_22 заядлий рибак, вони двічі були разом на риболовлі. Він користувався мобільним телефоном № НОМЕР_4 . 08.05.2025 р. між ним та ОСОБА_22 дійсно відбулася розмова, зафіксована за аудіо-запис та в протоколі. Про пункт тимчасової дислокації військової частини йшла мова у зв`язку з обговоренням пошуку закладів для зборів. Після того, як той заклад перепрофілювали він намагався орендувати там приміщення, однак в міській раді пояснили, що його перепрофілювали для захисту потерпілих від домашнього насильства. Цей об`єкт виник в розмові при обговоренні можливих закладів для організації заходу. Він казав, що там недоцільно, як об`єкт оздоровлення він втратив актуальність через близькість промислових об`єктів. Коли казали «діти» чи «дітки», «справжні діти», то мали на увазі вихованці, вони постійно розмовляли про дітей. Був необхідний розподіл дітей по віку, за рівнем підготовки, щоб правильно зібрати групи різних категорій. Він би назвав «група початкової підготовки», «група навчально-тренувальної підготовки», тощо. Напередодні був обстріл, було влучання і вони в розмові зачепили цю тему. Ці події активно обговорювалися в групі « Мала Долина », «приліт» був недалеко від школи. ОСОБА_22 переживав, чи з ним нічого не сталося. Він проживав в с. Малодолинському Чорноморської громади, йому відомо що в с. Малодолинському розміщені військові, які знаходяться в колишньому дитячому закладі, військова частина на відстані приблизно до 500 метрів від будинку, де він проживав. Номер військової частини він не знав, йому невідомо, яка військова техніка там знаходилася. ОСОБА_32 невеликий населений пункт, з його будинку не видно військові об`єкти. Відсутні перешкоди, щоб підійти до військової частини, поряд розташовані магазин, траса, пошта та Нова пошта , перукарня, якою користувалися військові. Відсутні блок-пости чи охорона. Він бачив військових в магазині, на пошті, в сільраді, в перукарні. Він не передавав ОСОБА_22 інформацію про це, не було розмов зі ОСОБА_22 про ЗС України, про військові об`єкти чи переміщення. Той не просив стежити за військовими об`єктами. Він не знімав об`єкти на фото. Не було необхідності виявляти об`єкт - він загально відомий. Не бачить своєї винуватості. Це була побутова розмова, він не вчиняв протиправних дій. про цей об`єкт (військову частину) він дізнався після початку війни - в 2022 році. Він знаходиться в межах, в центрі села, серед житлової забудівлі, цивільних та промислових забудов, через дорогу розташована сільрада. Про цей об`єкт знали всі мешканці с. Малодолинське, не думає, що це було для когось секретом. Подружжя ОСОБА_30 є його знайомими, з ОСОБА_26 він декілька разів бачився з спортивній школі, згодом дізнався, що той агент СБ України. Той намагався допомогти обвинуваченню, «прив`язати» до протиправних дій. Вони не зустрічалися втрьох (він ОСОБА_33 та ОСОБА_22 ). З матеріалів справи дізнався, що ОСОБА_26 спілкувався зі ОСОБА_22 , який просив допомогти в отриманні інформації про автомобіль, який ОСОБА_26 хотів придбати. ОСОБА_22 просив його дізнатися для ОСОБА_26 актуальність продажу автомобіля в с. Малодолинське. ОСОБА_26 є зацікавленою особою, як секретний співробітник мав виконувати завдання, міг знаходитися під тиском, оговорювати. Його ставлення до війни негативне, він засуджує агресію, у нього відсутні переконання для передачі такої інформації ворогу, не бажає зла народу, виховує дітей, в тому числі приділяє багато уваги патріотичному вихованню, він і вихованці пишаються моментами, коли спортивні результати і досягнення супроводжуються Державним прапором та звуком гімну. Не вважає себе винуватим, тим більше у вчиненні злочину проти своєї країни.

Фактично обвинувачений ОСОБА_19 не заперечує, що предметом його розмови зі ОСОБА_22 було місце розташування військової частини, водночас наполягає на загальновідомості цих обставин. Версія обвинуваченого про необхідність розділити категорії дітей не є логічним поясненням вживання в розмові, в її контексті, термінів «діти», «дітки», «справжні діти». Сукупність досліджених доказів, а також логічний аналіз самої розмови свідчить про те, що вживання таких термінів було необхідним для прихованого розмежування дітей від військовослужбовців, що не завжди вдавалося самим співрозмовникам.

Таким чином, сукупність доказів є достатньою для ухвалення обвинувального вироку.

Водночас, не доведено, що обвинувачений бажав настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України. Досліджені докази дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений хоча не бажав, але свідомо припускав настання таких наслідків, що свідчить про наявність у нього непрямого умислу. Наявність бажання настання шкідливих наслідків не є обов`язковим для складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а злочин є завершеним в момент несанкціонованого поширення відповідної інформації.

Також, правова кваліфікація, зазначена в обвинувальному акті, не знайшла свого підтвердження в повному обсязі, оскільки містить непідтверджені ознаки, такі як: направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, або надзвичайного стану.

Відповідно до правової кваліфікації, зазначеної в обвинувальному акті, знайшли своє підтвердження наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, як несанкціоноване поширення інформації про розташування Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного стану, і правова кваліфікація в такому обсязі і має бути зазначена у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд враховує, що правова кваліфікація злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, зазначена в обвинувальному акті, не містить таких ознак, як «за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

Водночас, про наявність таких обставин зазначено в формулюванні обвинувачення, крім того, правова кваліфікація злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, зазначена в письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_19 від 31.07.2025 р. із зазначенням цих ознак - як поширення інформації про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України , Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану (т. 2 а.с. 111 - 114). Наявність таких обставин доведена сукупністю досліджених судом доказів.

Тому, відсутність посилання на них лише в графі обвинувального акту «Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_19 » не може бути розцінена як підстава для виправдання ОСОБА_19 у вчиненні злочину.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_19 суд у відповідності до ст. 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_19 , не встановлені.

Не доведена наявність обставини, передбаченої п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. Обставини вчинення злочину в повному обсязі охоплюються вчиненням «в умовах воєнного стану», що є кваліфікуючою ознакою. Відсутні підстави вважати, що для вчинення злочину були використані умови воєнного стану.

ОСОБА_19 не перебуває на обліку у лікарів нарколога (т. 2 а.с. 286) та психіатра (т. 2 а.с. 285). За місцем проживання характеризується позитивно, разом з ним у будинку зареєстровані його дружина, син, а також донька дружини (т. 1 а.с. 105, т. 3 а.с. 55). За місцем перебування в ДУ « ОСІ » характеризується позитивно (т. 2 а.с. 281).

Згідно з наданими захисником копіями документів, обвинувачений ОСОБА_34 має численні відзнаки у спорті (подяки, грамоти, дипломи, сертифікати) (т. 1 а.с. 95 - 103, 106 - 107, т. 3 а.с. 56 - 66).

Відповідно до даних наданих захисником: консультаційного висновку спеціаліста від 20.04.2026 р., ОСОБА_35 віком 80 років самостійно не рухається (т. 1 а.с. 147), а також довідки про огляд сімейного лікаря від 28.04.2026 р., ОСОБА_36 ІНФОРМАЦІЯ_17 проходив медичний огляд (т. 1 а.с. 148 - 149).

Відповідно до даних медичних довідок та виписки (т. 3 а.с. 118 - 130), ОСОБА_34 після звільнення з-під варти 09.09.2026 р. діагностовано захворювання, від якого він проходив лікування.

Відповідно до даних досудової доповіді, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінені як середні, орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства; застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку обвинуваченого з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним додатково покласти на нього обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (т. 1 а.с. 76 - 77).

Необхідним і достатнім буде призначення покарання в нижніх межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Судові витрати

В силу ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі - 2 674,20 грн. за проведення судової експертизи матеріалів звуко- та відеозапису №СЕ-19/115-25/16900-ВЗ від 21.10.2025 р. (т. 2 а.с. 237).

Речові докази

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеса від 01.08.2025 р. (т. 2 а.с. 97 - 98) накладено арешт на вилучене 31 липня 2025 року за місцем проживання ОСОБА_19 майно:

- мобільний телефон «Samsung» без сім-картки;

- мобільний телефон «Blackview» з сім-картками НОМЕР_5 , НОМЕР_2 ;

- системний блок марки «Lenovo» із зарядним пристроєм.

Зазначені речі визнані речовими доказами постановою слідчого від 02.01.2026 р. (т. 2 а.с. 329 - 330). Повернуті прокурору після огляду в судовому засіданні для подальшого зберігання (т. 3 а.с. 68).

Мобільний телефон «Blackview» необхідно конфіскувати як знаряддя злочину на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, а решту майна необхідно повернути.

Запобіжні заходи та цивільний позов

31 липня 2025 року обвинуваченого затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України про що свідчить протокол затримання (т. 2 а.с. 100-106). Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 01.08.2025, відносно ОСОБА_19 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 1 а.с. 44-46, т. 2 а.с. 142, 143 - 144), без визначення розміру застави, строк якого продовжений ухвалами слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 24.09.2025 р. (т. 2 а.с. 151 - 152), від 20.11.2025 (т. 1 а.с. 40 - 43, т. 2 а.с. 159 - 160), а також ухвалами Чорноморського міського суду Одеської області від 13.01.2026 р. (т. 1 а.с. 48 - 49), від 05.03.2026 р. (т. 1 а.с. 109), від 01.05.2026 р. (т. 1 а.с. 151), від 18.06.2026 р. (т. 3 а.с. 69), а також ухвалою від 28.07.2026 р., якою судом визначений розмір застави (т. 3 а.с. 101 - 102).

09 вересня 2026 року ОСОБА_19 звільнений з-під варти під заставу в розмірі 266 240 грн., про що свідчить копія довідки про звільнення (т. 3 а.с. 137), а також повідомлення слідчого ізолятора (т. 3 а.с. 140). Строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжений ухвалою суду від 24.09.2026 р. на строк до 24 листопада 2026 року (т. 3 а.с. 139).

Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті (ч. 5 ст. 72 КК України).

Запобіжний захід у вигляді застави має діяти до набрання вироком законної сили та його виконання в частині призначеного покарання у виді позбавлення волі. Водночас, з метою забезпечення виконання вироку суд вважає необхідним продовжити обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про особу заставодавця, водночас, з набранням вироком законної сили та після затримання обвинуваченого з метою направлення для відбування покарання у виді позбавлення волі, сума застави, внесена відповідно до ухвали Чорноморського міського суду Одеської області від 28.07.2026 р. має бути повернута заставодавцю.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_19 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Продовжити ОСОБА_19 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж до 04 січня 2027 року, включно а саме:

- не відлучатися з території Чорноморської територіальної громади Одеського району Одеської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області чи її структурних підрозділів, або ж до ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З набранням вироком законної сили, з метою його виконання ОСОБА_19 затримати та взяти під варту.

З набранням вироком законної сили та після затримання обвинуваченого ОСОБА_19 , з метою направлення для відбування покарання у виді позбавлення волі, повернути заставодавцю суму застави в розмірі 266 240 грн, внесену за нього відповідно до ухвали Чорноморського міського суду Одеської області від 28.07.2026 р

Строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту.

Зарахувати в строк покарання попереднє ув`язнення з 31 липня 2025 року по 09 вересня 2026 року, день за день.

Стягнути з ОСОБА_19 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 2674,20 грн.

Конфіскувати як знаряддя злочину мобільний телефон «Blackview» з сім-картками НОМЕР_5 , НОМЕР_2 .

Повернути ОСОБА_19 : мобільний телефон «Samsung» без сім-картки; системний блок марки «Lenovo» із зарядним пристроєм.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом .

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1