Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №501/3047/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 04.11.2026

Справа № 501/3047/26

2/501/2352/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

I. Виклад позиції позивача.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач) 25.06.2026 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 04.08.2025-100002139 від 04.08.2025 у розмірі 26771,33 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 04.08.2025-100002139, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн.

07.09.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 12000 грн.

10.10.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 13900 грн.

05.11.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 16300 грн.

12.12.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 19400 грн.

Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 26771,33 грн., що складається з: тіла кредиту – 11420,97 грн., процентів – 7395,36 грн. відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України – 7955 грн., в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 25.06.2026 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.67).

Ухвалою суду від 22.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.69-70).

Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його ухвали суду про відкриття провадження у справі, проте конверт повернувся з відповідною відміткою «відсутній за вказаною адресою» (а.с.71), а тому на підставі ст.128-130 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 04.08.2025-100002139, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн.

07.09.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 12000 грн.

10.10.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 13900 грн.

05.11.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 16300 грн.

12.12.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 19400 грн.

Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 26771,33 грн., що складається з: тіла кредиту – 11420,97 грн., процентів – 7395,36 грн. відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України – 7955 грн., в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч.2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

На підставі ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 04.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №04.12.2025-100002245, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 4500,00 грн. на 140 календарних днів.

07.09.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 12000 грн.

10.10.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 13900 грн.

05.11.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 16300 грн.

12.12.2025 сторони уклади додатковий договір, яким збільшено розмірі суму кредиту до 19400 грн.

Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 16200 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500,00 грн., по процентам у розмірі 6300 грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту – 900 грн., відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України - 4500 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Споживчий Центр» по тілу кредиту в розмірі 11420,97 грн., по процентам у розмірі 7395,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України - 7955 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України під час дії в Україні воєнного стану.

Отже, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а отже у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, дослідивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжної інструкції № СЦ00117365 від 19.06.2026 (а.с.1) позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1871,28 грн. (18 816,33/26771,33) х 2662,40.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного-процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 623, 624, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором №04.08.2025-100002139 від 04.08.2025 у розмірі 18 816,33 грн. та судовий збір у розмірі 1871,28 грн.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко