Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №444/231/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/231/26

Провадження № 2/444/903/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

17 вересня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами

загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета

спору, на стороні відповідача:

ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про

встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовківського районного судуЛьвівської області з позовною заявою, у якій просить суд встановити юридичний фактїї перебування на утриманні племінника ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ),який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецькоїобласті під час виконання обов"язків військової служби, та племінника ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (зник безвісти в бою поблизун.п. Авдіївка Донецької області, про що згодом видано свідоцтво про смерть). В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на складні та трагічні життєвіобставини, які склалися в їхній родині. Так, рішенням виконавчого комітетуМокротинської сільської ради від 23.03.2000 р. за №9 ОСОБА_1 було призначеноопікуном над неповнолітніми дітьми її рідної сестри: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (відповідачем у справі).

Необхідність встановлення опіки була викликана тим, що мати дітей (рідна сестрапозивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 29 років, а батько дітей, ОСОБА_5 , ухилявся від виконання своїх обов"язків, у звязку з чим рішенням Жовківського районного суду від 16.08.2005 р. його було позбавлено батьківських прав щодо всіх трьох дітей.

Позивач зазначає, що вона фактично замінила дітям матір, виховала їх тапоставила на ноги. Після досягнення повноліття племінники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не створили власних сімей, не були одруженими, не мали дітей та продовжувалипостійно проживати разом із нею у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, племінникибрали активну участь у побуті, піклувалися про позивача та повністю взяли на себетягар її матеріального забезпечення. Позивач звертає увагу суду на те, що вона єпенсіонером за віком довічно, її єдиним джерелом доходів є державна пенсія, розмірякої становить від 2200,00 до 2520,00 грн на місяць. Зазначених коштів об`єктивно невистачає для забезпечення мінімальних життєвих, фізіологічних, медичних такомунальних потреб людини похилого віку, відтак допомога племінників маласистематичний характер і була для неї постійним та основним джерелом засобів доіснування. Навіть після мобілізації до лав Збройних Сил України, перебуваючи навійськовій службі, племінники продовжували турбуватися про свою тітку тапересилали їй грошові кошти на утримання. Звернення до суду з позовом провстановлення юридичного факту перебування на утриманні об`єктивно необхіднепозивачу для оформлення та отримання грошового забезпечення, одноразової грошовоїдопомоги та інших передбачених законодавством виплат, гарантованих сім`ям загиблихвійськовослужбовців згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 884 та №168. Відповідач у справі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), яка є рідноюсестрою померлих військовослужбовців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , у судовомузасіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала повністю. Відповідачнадала суду пояснення, в яких беззаперечно підтвердила факт спільного проживанняпозивача та її померлих братів однією сім`єю. ОСОБА_2 наголосила, що брати зажиття не створили власних сімей, постійно проживали із їхньою тіткою, яка виховалаїх після смерті матері. Відповідач підтвердила, що брати вели з позивачем спільнегосподарство, мали спільний бюджет та повністю взяли на себе обов`язок щодоматеріального забезпечення ОСОБА_1 , оскільки мізерної пенсії останньої невистачало для нормального існування. Відповідач розуміє правові наслідки визнанняпозову та не заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі,усвідомлюючи, що встановлення цього факту надасть позивачу статус утриманця для отримання частки одноразової грошової допомоги. Представники третіх осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 та Міністерства оборони України в судовезасідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належнимчином у порядку, визначеному ЦПК України. Треті особи письмових пояснень чизаперечень щодо суті позовних вимог на адресу суду не скерували. Відповідно доположень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасникасправи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цьогозасідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні вматеріалах справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини, на якихґрунтуються позовні вимоги та визнання позову відповідачем, давши правову оцінкудоказам у їх сукупності, встановив такі юридичні факти: Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є рідною тіткою ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Мати вказаних осіб (рідна сестра позивача), ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ,виданого виконкомом Мокротинської сільської ради 12.05.1999 р..Рішенням виконавчого комітету Мокротинської сільської ради Жовківського районуЛьвівської області від 23.03.2000 р. № 9 ОСОБА_1 було призначеноопікуном над малолітніми дітьми її померлої сестри. Батько дітей, ОСОБА_5 , усунувся від їх виховання, внаслідок чогорішенням Жовківського районного суду Львівської області від 16.08.2005 р. у справі №2-2369/2005р. його було позбавлено батьківських прав щодо синів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Племінник позивача, ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . 20.12.2023 р., мужньо виконуючивійськовий обов`язок в бою за Україну, зник безвісти поблизу населеного пунктуАвдіївка Донецької області (сповіщення про зникнення безвісти). У подальшому факт його смерті було підтверджено, про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_3 (датасмерті 20.12.2023 р.). Племінник позивача, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), також буввійськовослужбовцем та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі Оріхово-Василівки Донецькоїобласті в результаті ударів fpv-дронів у поєднанні з артилерійськими обстрілами, щопідтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_10 від 17.02.2025 р. за №4156 талікарським свідоцтвом про смерть.

Обидва загиблі військовослужбовці ( ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) не перебували узареєстрованому шлюбі та не мали власних дітей. Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком довічно, що підтверджується копієюпенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 02.02.2016 р.. Відповідно додовідки про доходи №1955 9491 0009 6928, виданої Личаківським обєднаним управлінням ПФУ, розмір її щомісячної пенсії становить 2200,00 - 2520,00 грн. Шлюбпозивача з її колишнім чоловіком було розірвано 16.02.1988 р. (свідоцтво пророзірвання шлюбу №34 серія НОМЕР_5 ), з того часу позивач проживає одиноко, немаючи інших працездатних членів власної сім`ї.Згідно з актом обстеження Жовківської міської ради від 27.03.2025 р. № 131,складеним старостою Мокротинського старостинського округу № 10 Кунтою М.М.,

ОСОБА_3 до моменту загибелі був зареєстрований та проживав заадресою: АДРЕСА_1 , вів догляд за тіткою ОСОБА_1 , яка застаном здоров`я потребує сторонньої допомоги та опіки. Судом встановлено, що племінники позивача постійно проживали з нею, велиспільне господарство, мали спільний бюджет, здійснювали догляд за тіткою танадавали їй регулярну матеріальну допомогу, яка, з урахуванням об`єктивно низькогорозміру її пенсії, була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування. Вирішуючи питання щодо правової природи спору та обраної позивачем формисудочинства (позовне провадження замість окремого), суд виходить з таких правовихпозицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11 лютого 2026року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25). Суд касаційної інстанціїчітко роз`яснив, що вимога про встановлення факту перебування фізичної особи наутриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошовоїдопомоги (ОГД) підлягає розгляду виключно в порядку цивільного судочинства. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що між заявником (утриманцем) тадержавою в особі органу військового управління (Міністерства оборони України, ТЦК та СП) не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги,оскільки суб`єкт владних повноважень не є отримувачем такої соціальної допомоги, непретендує на неї і діє лише як розпорядник бюджетних коштів. Неприйняття абовідмова Комісії Міноборони чи територіального центру комплектування прийнятидокументи заявника з посиланням на відсутність підтверджуючого рішення суду не єсвідченням наявності публічно-правового спору, а є лише констатацією відсутностівстановленого законом пакету документів (зокрема, згідно з п. 10 Порядку № 975). Відтак, судове рішення про встановлення факту є тим преюдиційним документом, якийзаявник подає до органу військового управління, і його встановлення слугує самепередумовою для набуття певного соціально-правового статусу. Що стосується розгляду даної справи саме в порядку позовного провадження, а неокремого, суд зазначає наступне. Велика Палата Верховного Суду у справі №308/17634/23 (пункти 143-144 постанови) вказала, що ОГД у зв`язку зі смертювійськовослужбовця призначається і виплачується фізичним особам, які мають правона її отримання, та розподіляється рівними частками між ними. Відтак, Велика Палата зробила ключовий висновок: ; в таких справах спір може виникнути лише міжсуб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівнимичастками на всіх отримувачів. Саме для таких цілей чинним процесуальнимзаконодавством передбачено, що факт перебування особи на утриманні можерозглядатись у позовному провадженні у порядку цивільного судочинства (ч. 6 ст. 294,ч. 4 ст. 315 ЦПК України). У даній справі позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 рідної сестри загиблих військовослужбовців, яка в силу положень ст. 16-1Закону України ; Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхсімей ; та цивільного законодавства потенційно входить до кола осіб (суб`єктів), якіможуть мати інтерес щодо спадкового майна або розподілу одноразової грошовоїдопомоги. Оскільки встановлення факту утримання позивача прямо впливає на кількість осіб, між якими розподілятиметься грошова допомога, наявність відповідачаіншого члена родини обумовлює розгляд справи у порядку загального позовногопровадження. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є процесуально правильним. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (ЦК України) кожна особа маєправо на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання абооспорювання. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений тасвоєчасний розгляд справ з метою ефективного захисту прав та інтересів осіб (ч. 1 ст. 2ЦПК України). Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежностіта територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Держава, у своючергу, бере на себе зобов`язання щодо соціального захисту сімей військовослужбовців,які віддали свої життя під час виконання цього конституційного обов`язку. Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює ці питання, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей`від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII). Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону№ 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовцяє гарантованою державою виплатою, що здійснюється особам, які згідно з цим Закономмають право на її отримання. Положеннями статті 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на моментвиникнення правовідносин) чітко окреслено коло осіб, які мають право на призначеннята отримання такої ОГД: це батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти,які не досягли повноліття, та утриманці загиблого (померлого). Ця ж стаття деталізує,що утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втратигодувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII). Механізм здійснення цих виплат також деталізовано в Постанові Кабінету МіністрівУкраїни від 28 лютого 2022 року № 168, згідно з якою сім`ям загиблих військовослужбовців виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіхотримувачів.

Для того, щоб позивач ОСОБА_1 була визнана утриманцем, суд встанов дві обставини: 1) що вона була членом сім`ї загиблих; 2) що вона перебувала на їх повномуутриманні або отримувала допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобівдо існування. Щодо визнання членом сім';ї, відповідно до положеннями статті 3 Сімейногокодексу України (СК України), згідно з якою сім`ю складають особи, які спільнопроживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна ;член сім`ї; дав широке тлумачення цього поняття, зазначивши, щочленами сім`ї є особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. Дотаких осіб належать не лише найближчі родичі, але й інші особи (зокрема опікуни, іншіродичі). Обо`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільногопроживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат,спільного бюджету, спільного харчування, надання взаємної допомоги та іншіобставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Дана позиція системнопідтримується практикою Верховного Суду (постанови від 31.03.2020 у справі №205/4245/17, від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц).

Судом достовірно встановлено, що позивач, бувши тіткою та опікуном загиблиххлопців із їхнього глибокого дитинства, замінила їм батьків. Вони мешкали під однимдахом, вели єдине домогосподарство, були нерозривно пов`язані спільним побутом іглибокими родинними зв`язками, тобто становили єдину сім`ю.Щодо безпосередньо факту утримання, суд звертається до статті 31 Закону №2262-XII, яка визначає, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували найого утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові (справа № 308/17634/23) визначила:;отримання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не може бутибезумовною підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні(пункт101). Аналізуючи матеріальний стан позивача, суд встановив, що позивачка є особоюпохилого віку, одинокою жінкою (розлучена з 1988 року), яка не має іншихпрацездатних дітей чи членів сім`ї, крім своїх племінників. Розмір її єдиного офіційногодоходу державної пенсії складає 2200,00 – 2520,00 грн на місяць. Ця сума є критично недостатньою для покриття навіть елементарних потреб у повноцінному харчуванні,придбанні ліків (з огляду на необхідність стороннього догляду за станом здоров`я),сплаті комунальних послуг та підтримці життєдіяльності будинку. Відтак, той факт, щоплемінники, які проживали разом із нею, заробляли кошти, забезпечували побут,купували продукти харчування, медикаменти, оплачували рахунки, а після мобілізаціїпересилали їй частину свого грошового забезпечення, безсумнівно доводить, що їхняфінансова підтримка мала характер постійного та основного джерела засобів доіснування для ОСОБА_1 .. За таких обставин, вона підпадає під законодавчевизначення «утриманця» згідно зі ст. 31 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII. Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разівизнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалюєрішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачами позову суперечитьзакону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу провідмову у прийнятті визнання відповідачами позову і продовжує судовий розгляд. Судвстановив, що визнання позову відповідачем ОСОБА_2 не суперечить закону,відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується належними доказами та непорушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, оскільки права третіх осіб (МОУ таТЦК) даним рішенням не порушуються (вони є лише розпорядниками коштів, а не їхвласниками в розумінні приватного права). Відтак, суд приймає визнання позовувідповідачем.

Завданням правосуддя є ефективний захист прав та інтересів громадян, щовідповідає принципу верховенства права та статті 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод. Враховуючи, що встановлення юридичного фактуперебування ОСОБА_1 на утриманні загиблих племінників-військовослужбовців повністю доведено матеріалами справи, актом обстеження умов проживання,пенсійними документами, а також визнано відповідачем, суд доходить до стійкогопереконання про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Встановлення даногофакту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки надає їй право нареалізацію гарантованих державою соціальних пільг та отримання одноразовоїгрошової допомоги як утриманцю героїчно загиблих захисників Вітчизни. З огляду навищезазначене, суд задовольняє позов у повному обсязі. Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається насторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на специфікуданої категорії справ та те, що спір виник не через неправомірні дії відповідача, а черезнеобхідність процесуального підтвердження статусу, суд, враховуючи вимогисправедливості, залишає сплачений позивачем судовий збір у сумі 1331,20 грн запозивачем ( ОСОБА_1 ) без його стягнення з відповідача. На підставі вищевикладеного, відповідно до норм Конституції України,Сімейного кодексу України, законів України ;Про соціальний і правовий захиствійськовослужбовців та членів їх сімей ; Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених звійськової служби, та деяких інших осіб ; керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89,141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування фізичної особи наутриманні Встановити юридичний факт перебування фізичної особи ОСОБА_1 (с. Мокротин Львівського району Львівської області, НОМЕР_6 ) на утриманні задоволити повністю.

Встановити юридичний факт перебування фізичної особи ОСОБА_1 (с. Мокротин Львівського району Львівської області, НОМЕР_6 ) на утриманні племінника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Оріхово-ВасилівкаДонецької області під час безпосередньої участі у бойових діях.

Встановити юридичний факт перебування фізичної особи ОСОБА_1 (с. Мокротин Львівського району Львівської області, НОМЕР_6 ) на утриманні племінника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть НОМЕР_3 м. Авдіївка). Судові витрати по справі, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі1331,20грн залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні булооголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 17.09.2026 року.

Суддя: Мікула В. Є.