Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №441/2670/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/2670/26 2-о/441/167/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04.11.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Ференц О.І.,

з участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа – ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

02.11.2026 року заявниця звернулася до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що вона терпить насильство зі сторони свого колишнього хлопця – ОСОБА_2 , останній проживає в безпосередній близькості до неї, з жовтня 2025 року вона перебувала з ОСОБА_2 у близьких стосунках, певний час вони разом проживали у квартирі хлопця. Приблизно пів року тому стосунки між ними припинилися, однак як під час стосунків, так і після їх розірвання ОСОБА_2 неодноразово намагався відновити інтимні стосунки та застосовував до неї психологічне та фізичне насильство, ображав її, лаявся нецензурними словами, під час сварок міг вдарити або штовхнути. У стані агресії він розбив її мобільний телефон, викидав речі з її сумки, трощив її фен та подарунки тощо. ОСОБА_3 погрожував облити її обличчя кислотою, висловлював бажання вколоти їй щось, щоб її паралізувало. ОСОБА_2 неодноразово позбавлявся права керування транспортними засобами за керування у стані сп`яніння та мав численні штрафи за таке керування. За відомостями ЄДРСР щодо ОСОБА_2 судом неодноразово розглядалаися справи про адміністративні правопорушення, пов`язані із керуванням транспортними засобами в стані сп`яніння, відмовою від огляду та агресивною поведінкою щодо працівників поліції. Оскільки ОСОБА_2 є колишнім військовослужбовцем, вона тривалий час ставилася до нього терпимо, зважаючи на його травматичний досвід, однак після розставання його насильницька поведінка не припинилася. ОСОБА_3 неодноразово присилав їй образи та погрози, 23.04.2026 року намагався увірватися до її квартири, при цьому лаявся нецензурно та погрожував її сестрі, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за хуліганство. 03.10.2026 року ОСОБА_2 зустрів її біля будинку за місцем її проживання, хотів, щоб вона разом з ним поїхала кудись на його автомобілі, при цьому сказак, що хоче, щоб вони разом розбилися, а як ні, то він облиє її обличчя кислотою або спалить її у її ж домі. Коли вона відмовилася, він за нею прорвався у її квартиру, не дозволяв взяти в руки телефон, тягнув її за волосся, наніс декілька ударів по тілу, штовхав її домашнього песика. В цей день вона змогла втекти. За наслідками спричинення їй тілесний ушкоджень зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст.125 КК України. Після того як вона та ОСОБА_3 разом ознайомлювалися з матеріалами досудового розслідування, ОСОБА_3 вечером надіслав їй пісню, створену за допомогою ШІ, з її зображенням. Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 23.10.2026 року ОСОБА_2 притягнуто до кримінальної відповідальності за нанесення їй легких тілесних ушкоджень. З 04.06.2026 року вона перебуває в психологічній роботі з клінічним психологом ОСОБА_4 , яка у висновку вказує, що у неї спостерігаються прояви, які можуть свідчити про тривогу, страх і емоційне напруження: епізоди плачу, рухове занепокоєння, труднощі з формулюванням під час розповіді про пережите, ці прояви посилювалися, коли вона розповідала про події, які вона пов`язує з колишнім партнером. Усі вищевказані дії ОСОБА_2 завдають їй фізичної, психологічної та економічної шкоди і страждань та включають погрози таких дій.

Просить видати обмежувальний припис строком на 6 місяців, яким заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100 м до місця її проживання в АДРЕСА_1 , а також на відстань менше 300 м до місця її роботи за адресою АДРЕСА_2 , заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати її, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися з нею, заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з нею або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

02.11.2026 року відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від її представниці надійшло клопотання про розгляд заяви у їх відсутності, вимоги заяви підтримують.

ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, проте в суд не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ст.350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Проаналізувавши підстави поданої заяви та докази на їх підтвердження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення такої з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до правил п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником – у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Відповідно до ст.1 вищевказаного Закону насильство за ознакою статі – це діяння, спрямоване проти особи через її належність до соціальної ролі (становище, обов`язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

В силу положень ст.21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» постраждала особа або її представник, а в разі вчинення насильства за ознакою статі стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Обмежувальним приписом встановлюються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього таких обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи, обмеження спілкування з постраждалою дитиною, заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою, заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслдіувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Відповідно до норми ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_3 . Заявниця та ОСОБА_2 колись зустрічалися, певний час проживали разом у квартирі ОСОБА_2 .

Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 23.10.2026 року у справі № 441/2430/26 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме у нанесенні ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень 03.10.2026 року.

З даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп`яніння, крім цього постановою судді Городоцького районного суду Львівської області від 16.06.2021 року у справі № 441/958/21 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП, а саме за те, що 26.04.2021 року він виражався нецензурно в адресу працівників поліції, поводив себе агресивно.

Згідно висновку клінічного психолога ОСОБА_4 від 15.10.2026 року у ОСОБА_1 спостерігаються прояви, які можуть свідчити про тривогу, страх і емоційне напруження: епізходи плачу, рухове занепокоєння, труднощі з формулюванням під час розповіді про пережите, ці прояви посилювалися, коли вона розповідала про події, які вона пов`язує з колишнім партнером. Описані прояви та дані самозвіту клієнтки в опитувальниках за змістом відповідають таким ознакам із переліку в додатку № 1 до Порядку, затвердженого наказом МОЗ України від 01.02.2019 № 278: тривожність та страх, швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги. Ця відповідність характеризує психоемоційний стан клієнтки і не є встановленням факту насильства чи інших обставин.

Із скріншотів листування між заявницею та ОСОБА_2 чітко вбачаються факти психологічного насильства, залякування зі сторони ОСОБА_2 , погрози застосування насильства фізичного стосовно заявниці та її батька, образи за ознакою статі тощо.

У відповідності до ст.350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

Дослідженням наданих заявницею доказів встановлено, що доводи заяви знайшли своє підтвердження, оскільки наявність конфлікту між заявницею та ОСОБА_2 , відсутність ознак щирого каяття у заінтересованої особи - кривдника, що підтверджується систематичністю вчинення насильницьких дій з його сторони, дають суду підстави дійти висновку про наявність ризиків щодо повторного вчинення насильства за ознакою статі, зокрема за місцем постійного проживання та роботи постраждалої особи.

Оцінюючи вірогідність продовження чи повторного вчинення таких дій заінтересованою особою по відношенню до заявниці та можливе настання тяжких або особливо тяжких наслідків їх вчинення, враховуючи і реальні факти спричинення заявниці тілесних ушкоджень, кричущо загрозливий характер скерованих в її адресу погроз (знищення, облиття кислотою тощо), суд приходить до висновку про наявність високого рівня небезпеки продовження вчинення насильства щодо заявниці, а отже така, як жертва насильства за ознакою статі, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», шляхом видання обмежувального припису відносно ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.6 ст.21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що з метою запобігання ризику повторного вчинення насильства за ознакою статі слід видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , якому протягом 6 (шести) місяців визначити наступні заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити наближатися на відстань менше 100 м до місця проживання постраждалої особи, а також на відстань менше 300 м до місця її роботи; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати заявницю, переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися з нею, заборонити вести листування, телефонні переговори з заявницею або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

На підставі статей 1, 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 350-1, 350-8, 352-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити.

Видати обмежувальний припис, яким визначити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього наступні обов`язки:

- заборонити наближатися на відстань менше 100 м до місця проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , а також на відстань менше 300 м до місця її роботи за адресою АДРЕСА_2 ;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати її та в будь який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видати строком на 6 (шість) місяців, тобто до 03.05.2027 року.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Копію рішення направити в ВнП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік та у виконавчий комітет Городоцької міської ради Львівської області для відома.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя О.І. Ференц