Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №420/28218/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №420/28218/26

Суддя: Бжассо Н.В.

Справа № 420/28218/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови Позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року для перерахунку його пенсії;

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2026 року 3328 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 року, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 року у справі № 380/19324/23) для перерахунку з 01 лютого 2026 року основного розміру пенсії Позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з набранням чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року у справі № 320/29450/24, у позивача виникли правові підстави для перерахунку його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а відмовляючи у наданні позивачу відповідної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року – відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 25.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій просив оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 року, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 року у справі № 380/19324/23) для перерахунку з 01 лютого 2026 року основного розміру пенсії Позивача.

Відповідач надав відповідь № 943/28471 від 31.08.2026 на заяву позивача, згідно з якою повідомив про відсутність правових підстав для видачі запитуваної довідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-XII.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Згідно з п. 23 Порядку № 3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Частиною 4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, викладено абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Тобто, починаючи з 20.05.2023 року (дата набрання чинності п. 4 постанови № 704, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ від 12 травня 2023 року № 481) розрахунковою величиною розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 грн.

В подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, яке залишене без змін відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В свою чергу, постановою Верховного Суду від 16.07.2026 вказані судові рішення скасовані.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” - відмовлено.

Отже, з 20.05.2023 пункт 4 постанови № 704 діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 20.10.2026 року у справі 420/30726/25, яка розглядалася Одеським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Бжассо Н.В., як судом першої інстанції, зробив наступні висновки:

«…58. Разом із тим Суд наголошує, що предметом судового розгляду у справі № 320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови КМУ № 481 та обраного позивачем способу захисту. Натомість у справі, що переглядається, вирішується питання правомірності відмови уповноваженого державного органу в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

59. Отже, висновки Верховного Суду у справі № 320/29450/24 підлягають урахуванню під час вирішення цього спору, проте зазначеною постановою безпосередньо не вирішувалося питання про наявність у пенсіонера права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

60. Таким чином, вирішуючи цей спір, колегія суддів виходить із необхідності забезпечення правової визначеності та ефективного судового захисту особи, яка звернулася за реалізацією права на отримання документа, необхідного для вирішення питання про подальший перерахунок пенсії.

61. Суд звертає увагу, що оформлення довідки про розмір грошового забезпечення та здійснення перерахунку пенсії є різними за своїм правовим змістом діями, які належать до компетенції різних суб`єктів владних повноважень.

62. Довідка засвідчує відомості про складові грошового забезпечення, які можуть бути використані органом Пенсійного фонду України під час вирішення питання про перерахунок пенсії. Її оформлення не означає автоматичного виникнення права на виплату пенсії в певному розмірі протягом необмеженого періоду та не звільняє пенсійний орган від обов`язку застосувати нормативне регулювання, чинне й належне до застосування у відповідних правовідносинах.

63. Відповідно до статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII питання щодо наявності підстав для перерахунку пенсії, його розміру та строків проведення вирішуються з урахуванням установлених законом умов і нормативного регулювання, що підлягає застосуванню до відповідного періоду. При цьому орган Пенсійного фонду України повинен враховувати правові наслідки судових рішень, які мають значення для визначення застосовного нормативного регулювання.

64. Таким чином, вирішення у цій справі питання щодо обов`язку Управління СБУ в Одеській області підготувати та направити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18 червня 2025 року не передбачає визначення судом остаточного розміру його пенсії або встановлення періоду її виплати в перерахованому розмірі, у тому числі з огляду на подальший касаційний перегляд справи № 320/29450/24.

65. Такий підхід забезпечує реалізацію права особи на отримання необхідного документа та не допускає підміни судом повноважень органу Пенсійного фонду України, який зобов`язаний вирішувати питання пенсійних виплат відповідно до законодавства.

66. Повертаючись до вирішення спірних правовідносин, колегія суддів вказує, що у постанові від 22 листопада 2024 року у справі № 380/9113/23 Верховний Суд дійшов висновку, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, виходячи з розміру складових грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою КМУ № 704 та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

67. Крім того, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 сформулював правовий висновок щодо застосування пункту 4 постанови КМУ № 704 у редакції постанови КМУ № 481.

68. Судова палата зазначила, що заміна прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини на фіксований показник 1762 грн не відповідає меті правового регулювання, запровадженого постановою КМУ № 704, яка полягала, зокрема, у встановленні залежності розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня відповідного календарного року.

69. При цьому судова палата виходила з того, що положення пункту 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким запроваджено використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини для визначення посадових окладів окремих категорій працівників.

70. Таким чином, у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, вирішуючи спір щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2024 року, дійшов висновку про необхідність застосування під час визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями положень пункту 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не фіксованої розрахункової величини 1762 грн, запровадженої постановою КМУ № 481.

71. Звертаючись із касаційною скаргою, Управління СБУ зазначає, що набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 не є самостійною підставою для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року, оскільки зазначене рішення не зумовило фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та не змінило розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2025 року.

72. Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів звертає увагу, що питання правових наслідків визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 у справах щодо відмови уповноважених органів у підготовці довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсій з 1 липня 2025 року вже було предметом розгляду Верховного Суду.

73. Зокрема, у постанові від 12 червня 2026 року у справі № 420/34153/25 Верховний Суд розглянув спір за позовом особи, яка отримувала пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, до Управління СБУ в Одеській області щодо відмови у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

74. Вирішуючи зазначений спір, Верховний Суд виходив з того, що внаслідок визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 усунуто нормативне обмеження щодо застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

75. За висновком Верховного Суду, застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2025 року, замість зазначеної фіксованої величини зумовлює збільшення розрахункових розмірів відповідних складових грошового забезпечення, а отже, виникнення підстав для оформлення оновленої довідки відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.

76. Аналогічний підхід до застосування положень статей 43, 63 Закону № 2262-XII та пункту 4 постанови КМУ № 704 у правовідносинах, що виникли після 18 червня 2025 року, застосовано Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2026 року у справі № 520/33178/25.

77. Крім того, у постанові від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25 Верховний Суд, оцінюючи правомірність відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України у видачі аналогічної довідки, зазначив, що у спірних правовідносинах збільшення розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відбулося не внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком, а внаслідок визнання нечинними положень постанови КМУ № 481, які передбачали застосування фіксованої величини 1762 грн, що відповідала розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленому на 1 січня 2018 року. Таким чином, зміна застосовуваної розрахункової величини була зумовлена усуненням у судовому порядку відповідного нормативного обмеження, а не законодавчим підвищенням прожиткового мінімуму протягом 2025 року.

78. Колегія суддів ураховує наведені правові висновки Верховного Суду, оскільки вони сформульовані у правовідносинах, подібних до тих, що є предметом розгляду в цій справі, за змістом спірних прав та обов`язків, підставами їх виникнення, предметом судового захисту та застосовним нормативним регулюванням. Підстав для застосування іншого правового підходу, враховуючи також постанову Верховного Суду від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25, ухвалену після касаційного перегляду справи № 320/29450/24, у справі, що переглядається, колегія суддів не вбачає…»

У постанові від 20.10.2026 року у справі № 420/30726/25 Верховний Суд, також, наголосив на тому, що: «…18 червня 2025 року (дата, станом на яку позивач просить видати оновлену довідку) набрало законної сили судове рішення у справі № 320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ № 481, що передбачав застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

103. При цьому встановлення законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року визначає розмір розрахункової величини, яка застосовується для обчислення відповідних складових грошового забезпечення, проте не виключає можливості оформлення довідки станом на іншу дату за наявності відповідних правових підстав.

104. У цій справі вимога про оформлення довідки станом на 18 червня 2025 року пов`язана з набранням саме цієї дати законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 та втратою чинності відповідним положенням постанови КМУ № 481.

105. Отже, дата, станом на яку законом установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, та дата, станом на яку позивач просить оформити довідку про розмір грошового забезпечення, мають різне правове значення. Тому доводи скаржника про неможливість оформлення довідки станом на 18 червня 2025 року є необґрунтованими.

106. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що внаслідок визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 виникли правові підстави для визначення складових грошового забезпечення позивача із застосуванням положень пункту 4 постанови № 704 та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2025 року.

107. Відповідно, відмова Управління СБУ в Одеській області у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18 червня 2025 року не ґрунтується на належному застосуванні норм матеріального права.

108. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, правильно визначили характер спірних правовідносин, застосували положення статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII у взаємозв`язку з пунктом 4 постанови КМУ № 704 та врахували правові наслідки набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24.

109. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

110. Колегія суддів додатково наголошує, що задоволення вимоги про оформлення та направлення довідки про розмір грошового забезпечення не означає вирішення питання про наявність у позивача права на перерахунок пенсії у відповідному розмірі за весь період після 18 червня 2025 року. Визначення правових підстав і часових меж такого перерахунку, зокрема з урахуванням правових наслідків постанови Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24, здійснюється органом Пенсійного фонду України відповідно до статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII. Зазначені питання виходять за межі предмета спору в цій справі.

111. Так, у постанові від 9 лютого 2026 року у справі № 560/10644/24 Верховний Суд зазначив, що видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення не створює нового права на перерахунок пенсії, а є документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які підлягають урахуванню органом Пенсійного фонду України під час реалізації передбаченого законом обов`язку щодо перерахунку пенсії.

112. У цьому контексті колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про те, що оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача призведе до порушення принципу соціальної рівності та створення додаткового фінансового навантаження на державний бюджет. Зазначені міркування не спростовують наявності передбачених законодавством підстав для оформлення відповідної довідки та не можуть бути самостійною підставою для відмови уповноваженого органу у виконанні покладеного на нього обов`язку...»

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, з урахуванням висновків, що наведені у постанові Верховного Суду від 20.10.2026 року у справі № 420/30726/25 щодо наявності у пенсіонера права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням визначення його складових, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не свідчить про вирішення судом питання про наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі відповідної довідки, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом:

визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови Позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перерахунок розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2026 року 3328 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 року, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд встановив, що за звернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн., однак, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача має бути стягнута 1000,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2026 року 3328 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року, відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 04.11.2026 року.

Суддя Н.В. Бжассо

Оригінал: reyestr.court.gov.ua