Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №420/26238/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26238/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 27 серпня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, оформлене листом від 29 липня 2026 року № 13.1/Б-343/649, про відмову в перегляді постанови військово-лікарської комісії, викладеної у Свідоцтві про хворобу №354/571 від 10 червня 2025 року, у частині визначення причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року, зареєстровану за №Б-343 від 24 червня 2026 року, разом з усіма поданими документами, з урахуванням вимог Положення №441, підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 та правової оцінки, наданої судом у рішенні за результатами розгляду цієї справи.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19 жовтня 2012 року №258 у Позивача було діагностовано часткову атрофію зорового нерва лівого ока з гостротою зору 0,2 без корекції. Причинний зв`язок визначено у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Водночас ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03 листопада 2023 року №12/266 Позивач безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у періоди з 05 липня 2022 року по 19 серпня 2022 року та з 22 вересня 2022 року по 26 вересня 2022 року. Після участі у зазначених заходах стан зору Позивача істотно погіршився. У Свідоцтві про хворобу №354/571 від 10 червня 2025 року прямо зазначено, що значне погіршення зору лівого ока відмічається з вересня 2022 року, коли ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. У 2025 році Позивач проходив лікування у Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». За результатами обстежень установлено атрофію зорового нерва лівого ока та повну відсутність зору на ньому — гострота зору 0 (нуль). Свідоцтвом про хворобу №354/571 від 10 червня 2025 року Позивачу встановлено діагноз «сліпота лівого ока внаслідок атрофії зорового нерва лівого ока» та визнано його непридатним до військової служби. Причинний зв`язок захворювання визначено у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби». Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №84/25/5277/В від 05 серпня 2025 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково. Основним діагнозом визначено атрофію зорового нерва. Не погоджуючись із визначеним причинним зв`язком захворювання, 23 червня 2026 року представник Позивача звернувся до Центральної військово лікарської комісії Державної прикордонної служби України зі скаргою, в якій просив змінити його на формулювання: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини». Рішенням, оформленим листом від 29 липня 2026 року №13.1/Б-343/649, ЦВЛК ДПСУ відмовила у перегляді постанови ВЛК, посилаючись на те, що непридатність Позивача до військової служби встановлена майже через три роки після його участі у заходах із забезпечення оборони України, а надані документи нібито не підтверджують досягнення захворюванням відповідного розвитку саме у період такої участі. Позивач вважає зазначене рішення ЦВЛК ДПСУ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що Постановою ВЛК, майстер-сержант ОСОБА_2 на підставі статей 31-а, 26- а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад та пояснень щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі – Розклад хвороб) був визнаний непридатним до військової служби. Відповідно до п. 6 глави 13 розділу ІІІ Положення № 441 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню в ЦВЛК ДПСУ у мирний час та під час дії воєнного стану. Постанова ВЛК була затверджена постановою ЦВЛК ДПСУ № 571 від 20.06.2025. За результатами розгляду скарги та доданих до неї матеріалів, ЦВЛК ДПСУ у відповіді № 13.1/Б-343/649 від 29.07.2026 (є в матеріалах справи) навела правові підстави та умови встановлення військово-лікарською комісією причинного зв`язку захворювання у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» та зазначила, що: «За результатами розгляду наданої до ЦВЛК ДПСУ документації (довідка ВЛК ОВМКЦ ДПСУ від 19.10.2012р. № 258) діагностовано захворювання «Часткова атрофія зорового нерва лівого ока з гостротою зору 0,2 без корекції» - Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Згідно наданих документів (довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 12/266 від 03.11.2023р.) ОСОБА_2 виконував зазначені заходи у період з 05.07.2022 по 19.08.2022р. та з 22.09.2022 по 26.09.2022р. Згідно медичної документації відомо, що діагноз, який визначає непридатність до військової служби встановлено майже через 3 роки після безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, коли ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ» з 17.04.2025 по 01.05.2025р. та з 20.05.2025 по 04.06.2025р. (виписні епікризи до історії хвороби № 727197 та № 728254). Розглянувши надану документацію, ЦВЛК ДПСУ встановила відсутність документів, які підтверджують, що вказане захворювання виникло або досягло такого розвитку, що призвело до непридатності до військової служби у періоди, зазначені у підпункті д) пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення 402. Відсутні медичні документи, які етіопатогенетично дозволяють віднести початок цих захворювань у період участі в бойових діях чи заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України». Зазначивши періоди початку виникнення (діагностування) захворювань Позивача, а також навівши мотиви прийнятого рішення, ЦВЛК ДПСУ за результатами розгляду скарги та долучених до неї документів дійшла висновку про необґрунтованість вимог скарги та відсутність підстав для перегляду постанови гарнізонної ВЛК ОВМКЦ ДПСУ № 354/571 від 10.06.2025 в частині причинного зв`язку захворювань, про що, відповідно до пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 проінформувала скаржника із наданням роз`яснень. Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 на ЦВЛК ДПСУ покладаються (серед іншого): - розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК ДПСУ завдань; - контроль, розгляд, затвердження, переогляд, скасування постанов постійно діючих ВЛК, ЛЛК, тимчасово діючих ВЛК. За результатами розгляду ЦВЛК ДПСУ скарги представника Позивача від 23.06.2026 постанова гарнізонної ВЛК ОВМКЦ ДПСУ № 354/571 від 10.06.2025 залишена без змін.

Також відповідач посилається на те, що при вирішенні даного спору, необхідно врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 де зазначено, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 160/31586/23 та від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16. Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Також, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 р. у справі № 806/526/16 зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Також зазначеною ухвалою витребувано у Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких прийнято рішення, оформлене листом від 29 липня 2026 року № 13.1/Б-343/649, у тому числі скарги ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року з усіма доданими до неї документами, матеріалів розгляду зазначеної скарги, Свідоцтва про хворобу №354/571 від 10 червня 2025 року та матеріалів військово-лікарської комісії, на підставі яких визначено причинний зв`язок захворювань позивача, а також документів і висновків, якими обґрунтовано відмову у перегляді постанови ВЛК.

14 вересня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та заява на виконання ухвали суду з доданими доказами.

Станом на 04 листопада 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 19 жовтня 2012 року №258 у Позивача було діагностовано часткову атрофію зорового нерва лівого ока з гостротою зору 0,2 без корекції. Причинний зв`язок визначено у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Водночас ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03 листопада 2023 року №12/266 Позивач безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у періоди з 05 липня 2022 року по 19 серпня 2022 року та з 22 вересня 2022 року по 26 вересня 2022 року.

У Свідоцтві про хворобу №354/571 від 10 червня 2025 року зазначено, що значне погіршення зору лівого ока відмічається з вересня 2022 року, коли ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Як вказує позивач, у 2025 році він проходив лікування у Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». За результатами обстежень установлено атрофію зорового нерва лівого ока та повну відсутність зору на ньому — гострота зору 0 (нуль).

Свідоцтвом про хворобу №354/571 від 10 червня 2025 року Позивачу встановлено діагноз «сліпота лівого ока внаслідок атрофії зорового нерва лівого ока» та визнано його непридатним до військової служби. Причинний зв`язок захворювання визначено у формулюванні: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №84/25/5277/В від 05 серпня 2025 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково. Основним діагнозом визначено атрофію зорового нерва.

Не погоджуючись із визначеним причинним зв`язком захворювання, 23 червня 2026 року представник Позивача звернувся до Центральної військово лікарської комісії Державної прикордонної служби України зі скаргою, в якій просив змінити його на формулювання: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Рішенням, оформленим листом від 29 липня 2026 року №13.1/Б-343/649, ЦВЛК ДПСУ відмовила у перегляді постанови ВЛК, посилаючись на те, що непридатність Позивача до військової служби встановлена майже через три роки після його участі у заходах із забезпечення оборони України, а надані документи не підтверджують досягнення захворюванням відповідного розвитку саме у період такої участі.

Позивач вважає зазначене рішення ЦВЛК ДПСУ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» - військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України». Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку; військовозобов`язаних, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ); військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей; осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України; військовослужбовців Держприкордонслужби та працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності; військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять військову службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби; льотного складу та авіаційного персоналу Держприкордонслужби, з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби та встановлення причинного зв`язку, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), які призвели до смерті військовослужбовців Держприкордонслужби, визначений Положенням про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом МВС України № 441 від 25.06.2024 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1089/42434 від 18.07.2024 року (далі – Положення № 441) з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 07.03.2025 року.

Для виконання завдань, визначених у пункті 1 глави 1 розділу ІІ Положення № 441, у Держприкордонслужбі створюються: Центральна військово-лікарська комісія, постійно та тимчасово діючі позаштатні гарнізонні та госпітальні ВЛК закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, а також постійно діючі ЛЛК.

Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІІ Положення № 441 - до постійно діючих військово-лікарських комісій відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються:

- госпітальна ВЛК - в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, за клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК;

- гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби.

ЦВЛК ДПСУ є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Держприкордонслужбі і здійснює методичне керівництво діяльністю ВЛК, ЛЛК органів Держприкордонслужби з питань проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу I Положення № 441.

ЦВЛК ДПСУ відповідно до Положення про Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 10.02.2025 року № 45 – є органом забезпечення Державної прикордонної служби України. Діяльність ЦВЛК ДПСУ регламентується Конституцією України, законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями Адміністрації Держприкордонслужби України.

Завдання ЦВЛК ДПСУ визначені п. 7 глави 2 розділу ІІ Положення №441, до них, серед інших, відносяться:

- організація проведення у Держприкордонслужбі ВЛК (ЛЛК) медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

- контроль за правильністю надання ВЛК (ЛЛК) до ЦВЛК ДПСУ медичної документації з питань проведення медичного огляду; -розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК ДПСУ завдань;

- аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи ВЛК (ЛЛК);

- проведення аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, розробка пропозицій для поліпшення проведення медичного огляду ВЛК (ЛЛК);

- організація та проведення нарад і зборів з питань проведення медичного огляду ВЛК (ЛЛК);

- контроль, розгляд, затвердження, переогляд, скасування постанов постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК);

- здійснення контролю за роботою ЛЛК в авіаційних частинах Держприкордонслужби; -прийняття та перегляд постанов про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузій, каліцтва) у осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з військової служби безпосередньо з льотної роботи;

- організація та проведення медичного огляду ВЛК плавскладу Держприкордонслужби.

Відповідно до п. 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 ЦВЛК ДПСУ має право:

- приймати постанови згідно з цим Положенням, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати постанови ВЛК, ЛЛК, переглядати власні постанови;

- оглядати осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; -перевіряти роботу ВЛК, ЛЛК з питань організації та проведення ними медичного огляду;

- запитувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

- матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства, витяги з наказів, акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався за формою Нвс-5, наведеною у додатку 1 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704 (далі – Інструкція) (далі – акт Нвс-5), акт про нещасний випадок (випадок смерті або загибелі, спричиненої діями противника), що стався із військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби за формою Нвс-1, наведеною у додатку 2 до Інструкції (далі – акт Нвс-1), акт про нещасний випадок (випадок смерті або загибелі, спричиненої діями противника), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби за формою НПвс, наведеною у додатку 3 до Інструкції (далі – акт НПвс), довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

- документи з особових та пенсійних справ, медичні документи;

- архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених документів такі копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву Держприкордонслужби зі строком зберігання 50 років);

- за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби залучати лікарів закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, представників органу Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для визначення результатів медичного огляду;

- перевіряти організацію, стан та результати медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, а також осіб, які приймаються на військову службу за контрактом до Держприкордонслужби;

- ініціювати направлення в заклади охорони здоров`я Держприкордонслужби на контрольний та повторний огляди військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їх сімей, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Держприкордонслужби;

- запитувати та отримувати від органів Держприкордонслужби узагальнені результати медичного огляду осіб, з числа зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, яким медичний огляд проведено згідно з вимогами Порядку проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559;

- запитувати від закладів охорони здоров`я, органів Держприкордонслужби, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП), ВВНЗ інформацію для узагальнення та оцінки результатів медичного огляду ВЛК, ЛЛК;

- надавати до Адміністрації Держприкордонслужби знеособлені результати медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

- розглядати документи ВЛК, ЛЛК, які складені за результатами проведених у разі направлення медичних оглядів військовослужбовців Держприкордонслужби в закладах охорони здоров`я інших військових формувань, та виносити власну постанову;

- у разі незатвердження постанови ВЛК скасовувати її та протягом п`яти робочих днів з дати її скасування виносити власну постанову із зазначеного питання;

- у разі неповного проведення медичного огляду особи чи недотримання ВЛК, ЛЛК при проведенні медичного огляду вимог цього Положення скасовувати постанову та направляти свідоцтво про хворобу на доопрацювання з викладенням причин, через які постанову ВЛК, ЛЛК скасовано;

- надавати роз`яснення щодо формулювань постанов ВЛК, ЛЛК;

- перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби з питань здійснення медичного огляду ВЛК, ЛЛК;

- рекомендувати направлення військовослужбовців Держприкордон-служби на обстеження до спеціалізованих закладів охорони здоров`я.

ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК Держприкордонслужби приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (лікарсько-льотної комісії) (додаток 2), протоколом засідання ВЛК (ЛЛК) з визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 3).

У прийнятті постанов ЦВЛК, ВЛК та ЛЛК Держприкордонслужби є незалежними. У своїй роботі вони керуються Законами України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами з питань діяльності ЦВЛК, ВЛК та ЛЛК Держприкордонслужби.

Відповідно до вимог п. 1 глави 11 Розділу III Положення № 441 постанови військово-лікарських комісій приймаються колегіально та більшістю голосів. ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) (за наявності), які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу, а також ознайомлюються з медичними записами в електронній системі охорони здоров`я, що характеризують стан здоров`я особи, та вносять відповідні медичні записи до електронної системі охорони здоров`я в порядку, установленому законодавством. У прийняті постанови голова та члени комісії незалежні.

Члени ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК Держприкордонслужби діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій (п. 5 глави 1 розділу II Положення № 441).

Як встановлено судом, 24.06.2026 року на розгляд ЦВЛК ДПСУ надійшла скарга адвоката БАРИЛЮКА П.В. від 23.06.2026 року в інтересах ОСОБА_3 (№ Б-343 від 24.06.2026) на постанову гарнізонної військово-лікарської комісії Одеського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (далі – ОВМКЦ ДПСУ), оформлену свідоцтвом про хворобу № 354/571 від 10.06.2025 (далі – Постанова ВЛК) щодо військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі – НОМЕР_2 ПЗ ДПСУ) майстерсержанта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій він просив переглянути причинний зв`язок захворювань Позивача.

До скарги від 23.06.2026 представником Позивача було долучено копії документів згідно з переліком в розділі «Додатки».

Згідно з записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.

10.06.2025 року за направленням командира 11 ПЗ ДПСУ № 13/32086/25-Вн від 06.06.2025 року майстер-сержанту ОСОБА_4 було проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК ОВМКЦ ДПСУ, за результатами якого Позивачу було діагностовано наступні захворювання та встановлено причинний зв`язок цих захворювань за діагнозами: «Сліпота лівого ока, внаслідок атрофії зорового нерву лівого ока. Простий короткозорий астигматизм правого ока з гостротою зору з корекцією cyl -0.5D ax 150 = 1.0 Залишкові явища після операції (23.04.2025р.): кріодеструкції невуса верхньої повіки правого ока, у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця. Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт, стадія ремісії. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.».

Постановою ВЛК, майстер-сержант ОСОБА_2 на підставі статей 31-а, 26- а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад та пояснень щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі – Розклад хвороб) був визнаний непридатним до військової служби.

Відповідно до п. 6 глави 13 розділу ІІІ Положення № 441 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню в ЦВЛК ДПСУ у мирний час та під час дії воєнного стану.

Постанова ВЛК була затверджена постановою ЦВЛК ДПСУ № 571 від 20.06.2025 року.

За результатами розгляду скарги та доданих до неї матеріалів, ЦВЛК ДПСУ у відповіді № 13.1/Б-343/649 від 29.07.2026 року навела правові підстави та умови встановлення військово-лікарською комісією причинного зв`язку захворювання у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» та зазначила, що: «За результатами розгляду наданої до ЦВЛК ДПСУ документації (довідка ВЛК ОВМКЦ ДПСУ від 19.10.2012р. № 258) діагностовано захворювання «Часткова атрофія зорового нерва лівого ока з гостротою зору 0,2 без корекції» - Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Згідно наданих документів (довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 12/266 від 03.11.2023р.) ОСОБА_2 виконував зазначені заходи у період з 05.07.2022 по 19.08.2022р. та з 22.09.2022 по 26.09.2022р. Згідно медичної документації відомо, що діагноз, який визначає непридатність до військової служби встановлено майже через 3 роки після безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, коли ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ» з 17.04.2025 по 01.05.2025р. та з 20.05.2025 по 04.06.2025р. (виписні епікризи до історії хвороби № 727197 та № 728254).

Розглянувши надану документацію, ЦВЛК ДПСУ встановила відсутність документів, які підтверджують, що вказане захворювання виникло або досягло такого розвитку, що призвело до непридатності до військової служби у періоди, зазначені у підпункті д) пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення 402. Відсутні медичні документи, які етіопатогенетично дозволяють віднести початок цих захворювань у період участі в бойових діях чи заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України».

Зазначивши періоди початку виникнення (діагностування) захворювань Позивача, а також навівши мотиви прийнятого рішення, ЦВЛК ДПСУ за результатами розгляду скарги та долучених до неї документів дійшла висновку про необґрунтованість вимог скарги та відсутність підстав для перегляду постанови гарнізонної ВЛК ОВМКЦ ДПСУ № 354/571 від 10.06.2025 року в частині причинного зв`язку захворювань, про що, відповідно до пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення № 441 проінформувала скаржника із наданням роз`яснень.

За результатами розгляду ЦВЛК ДПСУ скарги представника Позивача від 23.06.2026 року постанова гарнізонної ВЛК ОВМКЦ ДПСУ № 354/571 від 10.06.2025 року залишена без змін.

Як вже зазначалося вище, порядок проведення військово-лікарськими комісіями Держприкордонслужби медичного огляду визначений Положенням про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС № 441 від 25.06.2024 року з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення військоволікарської експертизи» № 270 від 07.03.2025 (зі змінами).

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи» № 270 від 07.03.2025 на період дії правового режиму воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби, Національної гвардії проводиться військово-лікарськими, медичними (військоволікарськими) комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії, а також при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, за результатами якого на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, таблиці додаткових вимог до стану здоров`я, наведених у додатках 1-3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 р. № 402 (далі – Положення № 402), такими комісіями приймаються постанови (рішення) у формулюваннях, передбачених пунктом 20.3 глави 20 та пунктами 21.5, 21.6 глави 21 розділу ІІ зазначеного Положення.

Враховуючи те, що на момент проходження медичного огляду 10.06.2025 року ОСОБА_2 проходив дійсну військову службу в Державній прикордонній службі України, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії, медичний огляд гарнізонною ВЛК ОВМКЦ ДПСУ було проведено в порядку, визначеному Положенням № 441 з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи» № 270 від 07.03.2025 року, тобто постанова ВЛК щодо встановлення ступеня придатності Позивача до військової служби виносилася на підставі пункту 20.3 глави 20 розділу II та на підставі пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, - в частині визначення причинного зв`язку наявних захворювань Позивача.

Щодо встановлення причинного зв`язку захворювань Позивача, судом встановлено наступне.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, травми (поранення, контузії, каліцтва) у військовослужбовців Держприкордонслужби визначається главою 12 розділу ІІІ Положення № 441.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 12 розділу ІІІ Положення № 441 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у військовослужбовців Держприкордонслужби при медичному огляді визначають постійно діючі госпітальні (гарнізонні) ВЛК, у складних випадках – ЦВЛК ДПСУ.

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюваннях, встановлених в п. 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 відповідно до вимог постанови КМУ № 270 від 07.03.2025.

Згідно з підпунктом «д» п. 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Таким чином, причинний зв`язок у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» встановлюється ВЛК за наявності однієї з двох умов:

1. Якщо захворювання виникло під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України (далі – заходи з оборони).

2. Коли захворювання, яке виникло до безпосередньої участі у заходах з оборони, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Також підлягає встановленню факт безпосередньої участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 12/266 від 03.11.2023 року, Позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.07.2022 по 19.08.2022 та з 22.09.2022 по 26.09.2022, перебуваючи в населених пунктах Софіївка, Майорівка Миколаївської області.

Згідно з довідкою ВЛК ОВМКЦ ДПСУ № 258 від 19.10.2012 року за результатами медичного огляду Позивачу було діагностовано захворювання зору за діагнозом: «Часткова атрофія зорового нерву лівого ока з гостротою зору 0,2 без корекції; гострота зору правого ока 1,0 без корекції», встановлено причинний зв`язок захворювання у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» та визнано Позивача придатним до військової служби.

Відповідно до виписних епікризів з історій хвороб № 727197 та № 728254 (є в матеріалах справи) Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ» з 17.04.2025 по 01.05.2025 та з 20.05.2025 по 04.06.2025, де йому встановлено діагноз (супутній): «праве око – міопічний астигматизм, ліве око – атрофія зорового нерву» при гостроті зору: праве око – 1,0; ліве око – 0, на підставі якого вже 10.06.2025 (через декілька днів після виписки зі стаціонару) Позивача було визнано непридатним до військової служби.

Таким чином, згідно медичної документації, долученої до скарги Позивача від 23.06.2026 та наданої на розгляд комісії, ЦВЛК ДПСУ було встановлено, що діагноз, який визначає непридатність Позивача до військової служби встановлено майже через 3 роки після безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Як встановлено судом, розглянувши надану документацію, ЦВЛК ДПСУ встановила відсутність документів, які етіопатогенетично підтверджують, що вказане захворювання виникло або досягло такого розвитку, що призвело до непридатності Позивача до військової служби у період безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (періоди, зазначені у підпункті «д» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402).

Натомість, відповідно до підпункту «є» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюванні «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Відповідно до п. 2 свідоцтва про хворобу № 354/571 від 10.06.2025 Позивач проходив військову службу з 15.12.1994 по 03.07.1996, з 29.11.2000 по 28.04.2001, з 01.05.2001 по 30.04.2003, 04.04.2003 по 08.06.2004, з 06.07.2004 по 02.01.2007, з 11.12.2007 по «теперішній час» (10.06.2025 – дата проведення медичного огляду та оформлення свідоцтва про хворобу).

Згідно з п. 8 свідоцтва про хворобу № 354/571 від 10.06.2025 скарги на поступове зниження зору лівого ока з`явилися після травми голови в 2010 році, тобто в період проходження військової служби. З огляду на це та враховуючи періоди участі Позивача у заходах з оборони, гарнізонна ВЛК ОВМКЦ ДПСУ встановила причинний зв`язок захворювання зору Позивача у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби».

Таким чином, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що ЦВЛК ДПСУ повно, всебічно та об`єктивно розглянувши скаргу представника Позивача від 23.06.2026 року та долучені до неї документи, дійшла висновку про необґрунтованість вимог скарги та відсутність підстав для перегляду постанови гарнізонної ВЛК ОВМКЦ ДПСУ № 354/571 від 10.06.2025 року в частині причинного зв`язку захворювань Позивача.

При цьому суд зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд, в межах розгляду справи, не може надавати власну оцінку наявності чи відсутності підстав для визнання захворювань пов`язаним із захистом Батьківщини, чи не пов`язаним.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постановах від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та від 16.04.2025 року у справі №160/31586/23, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

У цьому випадку, позивачем оскаржуються рішення ВЛК в контексті його незгоди з визначенням його медичного діагнозу, та не врахування ВЛК медичних даних, які на думку позивача, повинні бути враховані.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 160/31586/23 та від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

З огляду на правові позиції Верховного Суду, суд позбавлений можливості надати оцінку медичному діагнозу, оскільки це питання спеціальної компетенції, а не питання права.

Таким чином, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування рішення Центральної військово-лікарської комісії, а також про зобов`язання повторно розглянути скаргу, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 45890441).

Суддя С.О. Cтефанов

.