Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №333/10255/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №333/10255/26

Суддя: Варнавська Л. О.

Справа №333/10255/26

Провадження №2/333/6924/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Варнавської Л.О., за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у зв`язку з продовженням нею навчання. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач є батьком їхньої спільної дитини ОСОБА_3 , яка навчається в Державному навчальному закладі «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту» на денній формі. У зв`язку з продовженням навчання ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги. Позивач вважає обґрунтованим стягнення з відповідача аліментів на утримання спільної доньки у розмірі 10 000,00 гривень, щомісячно до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, оскільки такий спосіб захисту відповідає вимогам законодавства та забезпечить реалізацію її права на належне матеріальне утримання під час навчання.

23 жовтня 2026 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги визнав частково. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що на його утриманні перебуває непрацездатна мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є пенсіонером за віком, має незадовільний стан здоров`я та отримує пенсію незначного розміру. У зв`язку із цим відповідач послався на положення частини першої статті 202, статті 203 Сімейного кодексу України, відповідно до яких він зобов`язаний утримувати свою непрацездатну матір за наявності передбачених законом умов. Також відповідач зазначив, що стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у заявленому позивачем розмірі 10000,00 грн щомісячно поставить його та членів його сім`ї у скрутне матеріальне становище, що, на його думку, порушуватиме право на достатній життєвий рівень для себе та своєї сім`ї, гарантоване статтею 48 Конституції України. Відповідач просить стягувати з нього на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 3000,00 грн щомісячно.

Позивач у судове засідання не з`явилась, була повідомлена судом, про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач і його представник до судового засідання не з`явилися були повідомленні своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи. Через канцелярію суду надіслав відзив на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 16.09.2008 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції України, з якого встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

26.09.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, у зв`язку з чим позивачка змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .

Згідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 08.07.2010 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, яким розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

05.08.2022 року громадянин ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, у зв`язку з чим позивачка змінила прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_10 .

Згідно до довідки виданої виконувачем обов`язків директора ДНЗ «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту» за №199/26 від 11.09.2026 року, встановлено, що ОСОБА_3 , є здобувачем освіти денної форми навчання Державного навчального закладу «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту» у тому що вона дійсно навчається з 01 вересня 2026 року (наказ про зарахування від 25.08.2026 р. № 01 "3- УДЗ") за професією «Кухар, кухар судновий, офіціант судновий». Термін навчання з 01.09.2026 по 22.02.2028 року.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем надано письмові докази, зокрема: виписку з Пенсійного фонду України за формою ОК-5, довідку Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу ОСОБА_2 , копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які підтверджують факт призначення останній пенсії за віком та наявність у неї статусу пенсіонера, а також містять відомості щодо страхового стажу та індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідача.

Разом із тим, надані відповідачем докази самі по собі не підтверджують розмір отримуваної його матір`ю пенсії, фактичний стан її здоров`я, наявність додаткових витрат на лікування чи догляд, а також обставини перебування її на повному або частковому утриманні відповідача та фактичне здійснення ним матеріального забезпечення матері.

Крім того, довідка Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу ОСОБА_2 не є безумовним доказом відсутності у відповідача доходів, оскільки сама по собі не виключає отримання ним доходів з інших джерел.

Отже, суд оцінює зазначені докази в сукупності з іншими матеріалами справи, враховуючи, що відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку або сина, які продовжують навчання, суд бере до уваги обставини, передбачені статтею 182 цього Кодексу.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 Сімейного кодексу України).

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, передбачених статтею 182 цього Кодексу.

Положеннями статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших утриманців, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд виходить з такого.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після досягнення повноліття продовжує навчання за денною формою у Державному навчальному закладі «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту» за професією «Кухар, кухар судновий, офіціант судновий». Термін навчання визначено з 01 вересня 2026 року по 22 лютого 2028 року.

Отже, судом встановлено факт продовження донькою сторін навчання після досягнення нею повноліття, що з огляду на денну форму навчання обмежує можливість її повноцінного працевлаштування та самостійного забезпечення власних потреб.

При цьому суд враховує, що продовження навчання пов`язане з необхідністю забезпечення повсякденних потреб здобувача освіти, зокрема у харчуванні, одязі, засобах особистої гігієни, транспортних витратах та інших необхідних для життя і навчання речах.

За таких обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчання, а на батьків покладається обов`язок брати участь у її матеріальному забезпеченні відповідно до вимог статті 199 Сімейного кодексу України.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує положення статей 182, 200 Сімейного кодексу України, відповідно до яких розмір аліментів визначається з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, стану здоров`я, наявності інших утриманців та інших обставин, що мають істотне значення.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 10 000,00 грн щомісячно, однак матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували необхідність щомісячного витрачання саме такої суми на утримання повнолітньої доньки у зв`язку з її навчанням.

Зокрема, позивачем не надано детального розрахунку щомісячних витрат на утримання доньки, документального підтвердження фактичних витрат на харчування, придбання одягу, взуття, навчального приладдя, проїзд, проживання, оплату додаткових освітніх послуг та інших витрат, пов`язаних із забезпеченням її життєвих і навчальних потреб.

Також матеріали справи не містять належного обґрунтування того, що саме визначений позивачем розмір аліментів у сумі 10 000,00 грн є необхідним та співмірним потребам доньки, а також матеріальному становищу обох батьків.

При цьому суд враховує, що обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків, а тому забезпечення її потреб має здійснюватися ними з урахуванням власного матеріального та сімейного становища і можливостей кожного з них.

З іншого боку, суд бере до уваги доводи відповідача про наявність на його утриманні непрацездатної матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є пенсіонером за віком. Надані відповідачем документи підтверджують її пенсійний статус, однак не містять достатніх відомостей щодо розміру отримуваної нею пенсії, стану здоров`я, потреби у додатковому матеріальному забезпеченні та фактичного обсягу допомоги, яку відповідач їй надає.

Водночас суд бере до уваги, що відповідач у поданому відзиві визнав позовні вимоги частково та висловив згоду на сплату аліментів на утримання доньки у розмірі 3 000,00 грн щомісячно. Така позиція відповідача свідчить про визнання ним обов`язку брати участь у матеріальному забезпеченні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Разом із тим суд не вважає за можливе обмежитися виключно розміром аліментів, запропонованим відповідачем, оскільки визначення їх розміру належить до компетенції суду та має здійснюватися з урахуванням насамперед інтересів дитини, її потреб і обставин, передбачених статтями 182, 200 Сімейного кодексу України.

Суд також враховує, що довідка Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей щодо відповідача сама по собі не свідчить про повну відсутність у нього доходів та не звільняє його від передбаченого законом обов`язку утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання.

При визначенні розміру аліментів суд виходить із необхідності дотримання балансу між правом повнолітньої доньки на належне матеріальне забезпечення під час навчання та обов`язком відповідача надавати таку допомогу з урахуванням його матеріального і сімейного становища.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, врахувавши вік доньки, денну форму та період її навчання, об`єктивну потребу у матеріальній допомозі, а також доводи відповідача щодо його сімейного та матеріального становища, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, який в 2026 році становить 3328 грн. на місяць, суд доходить висновку, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі 3500,00 грн. щомісячно буде справедливим, розумним та достатнім для забезпечення часткової участі відповідача у витратах на утримання доньки.

На переконання суду, визначений розмір аліментів відповідає вимогам розумності та справедливості, забезпечує баланс інтересів сторін і враховує необхідність матеріальної підтримки повнолітньої доньки у період здобуття нею освіти.

З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у відповідному розмірі.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 259, 263–265, 273 ЦПК України, статтями 182, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 1331,20 гривень.

Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 04.11.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua