Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №420/11929/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11929/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 156050031753 від 13.03.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком га пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно вкладишу трудової книжки НОМЕР_1 від 10.06.1993, зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 07.06.1993 по 31.05.2010 на посаді машиніста компресорних установок установки компремірування газів технологічного цеху № 2 в ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20-а, починаючи з 21.04.2026.

Ухвалою суду від 01.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно п.2 ч.2. ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, який був уповноважений розглянути подану заяву. Рішенням № 156050031753 від 13.03.2026, управлінням ПФУ відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з неврахуванням набутого пільгового стажу за списком № 2 та страхового стажу в повному обсязі. Так, до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до вкладиша трудової книжки НОМЕР_1 від 10.06.1993, оскільки вкладиш без трудової книжки недійсний. Період роботи з 07.06.1993 по 31.05.2010 згідно довідки № 146-к від 16.06.2020 не взято до уваги, оскільки в зазначеному документі не зазначено підстави видачі. Не взято до уваги період роботи з 18.08.1994 по 13.08.2008 відповідно довідки ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» № 144-к від 16.06.2020, оскільки період роботи не підтверджено (відсутні підстави прийняття на роботу та звільнення з роботи). Так, у трудовій книжці позивача наявні записи щодо спірного періоду, саме що з 07.06.1993 по 31.05.2010 він працював в ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» на посаді машиніста технологічних компресорів на технологічних установках компремірування газів технологічного цеху (назва цеху змінювалась протягом трудової діяльності позивача). Крім того, разом із заявою про призначення пенсії до управління було надано довідку ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» №144-к від 16.06.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Зазначеною довідкою підтверджується те що позивач в період з 18.08.1994 по 13.08.2008 повний робочий день виконував роботи за професією, посадою машиніст компресорних установок компремірування газу технологічного цеху № 2, що передбачена Списком №2 розділ XII Буріння, видобування та переробка газу та нафти, газу та газового конденсату, переробка вугілля і сланцю, підрозділ 21303032а-13775, 12.3.2а Код КП 8163 на підставі постанови КМУ №162 від 11.03.1994 року , постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року . У довідці також містяться посилання на результати атестації робочих місць та первинні документи, на підставі яких її видано, що спростовує доводи відповідача щодо неможливості зарахування спірного періоду через відсутність наказів про прийняття на роботу та звільнення Також, до управління додатково було надано і довідку ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» №146-к від 16.06.2020, яка підтверджує період роботи позивача з 07.06.1993 по 31.05.2010 на посаді машиніста технологічних (газових) компресорів установок компремірування газів технологічного цеху № 2 та машиніста компресорних установок установки компремірування газів технологічного цеху № 2.

15.05.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами та зазначає, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. За результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що: Страховий стаж особи становить 21 рік 10 місяців 9 днів. Пільговий стаж особи не визначено. До страхового стажу не зараховано: періоди роботи відповідно до вкладиша трудової книжки від 10.06.1993 серії НОМЕР_1 , оскільки відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом МПУ, МІОУ та МСЗНУ від 29.07.1993 № 58, вкладиш без трудової книжки не дійсний (вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка); період роботи з 07.06.1993 по 31.05.2010 згідно довідки від 16.06.2020 № 146 к не взято до уваги, оскільки в зазначеному документі не зазначено підстави видачі. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 18.08.1994 по 13.08.2008 відповідно до довідки ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» від 16.06.2020 № 144 к, оскільки період роботи не підтверджено (відсутні підстави прийняття на роботі та звільнення з роботи).

З огляду на зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення від 13.03.2026 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.03.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Черкаській області, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

13.03.2026 рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області №156050031753 за результатами розгляду документів, доданих до заяви, на підставі положень частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.03.2026 №156050031753 встановлено, що страховий стаж особи становить 21 рік 10 місяців 9 днів. Пільгоивй стаж особи не визначено.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до вкладиша трудової книжки від 10.06.1993 серії НОМЕР_1 , оскільки відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом МПУ, МІОУ та МСЗНУ від 29.07.1993 № 58, вкладиш без трудової книжки не дійсний (вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка); період роботи з 07.06.1993 по 31.05.2010 згідно довідки від 16.06.2020 № 146 к не взято до уваги, оскільки в зазначеному документі не зазначено підстави видачі.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 18.08.1994 по 13.08.2008 відповідно до довідки ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» від 16.06.2020 № 144 к, оскільки період роботи не підтверджено (відсутні підстави прийняття на роботі та звільнення з роботи).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Статтею 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 2).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4).

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначає стаття 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 12 Закону України від 05 листопада 1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 2 березня 2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі Рішення № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, колегія суддів доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини 7 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.03.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Отже, за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на пільгових роботах, позивач може набути право на призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно оскарженого рішення №156050031753 від 13.03.2026, станом на дату звернення за призначенням пенсії страховий стаж позивача становить 21 рік 10 місяців 9 днів, пільговий стаж не визначено.

Відповідач рішенням №156050031753 від 13.03.2026 не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи відповідно до вкладиша трудової книжки від 10.06.1993 серії НОМЕР_1 , оскільки відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом МПУ, МІОУ та МСЗНУ від 29.07.1993 № 58, вкладиш без трудової книжки не дійсний (вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка); період роботи з 07.06.1993 по 31.05.2010 згідно довідки від 16.06.2020 № 146 к не взято до уваги, оскільки в зазначеному документі не зазначено підстави видачі; до пільгового стажу не зараховано період роботи з 18.08.1994 по 13.08.2008 відповідно до довідки ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» від 16.06.2020 № 144 к, оскільки період роботи не підтверджено (відсутні підстави прийняття на роботі та звільнення з роботи).

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення, яка визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Згідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу наведених законодавчих приписів випливає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, показань свідків.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 Про трудові книжки працівників, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а виклав правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до пенсійного органу для призначення пенсії вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.06.993.

Згідно записів вкладиша до Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.06.993, у спірний період з 07.06.1993 по 31.05.2010 позивач працював в Одеському державному нафтопереробному заводі, який було перейменовано у Відкрите акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" (25.11.1993), у Товариство з обмеженою відповідальністю "Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" (08.09.2000), у Публічне акціонерне товариство "Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" (15.05.2009), у Публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" (27.03.2013), на посаді машиніста технологічних (газових) компресорів, машиніста компресорних установок установки компремірування газів технологічного цеху № 2, машиніста компресорних установок установки виробництва, зберігання газів та обслуговування факельних систем технологічного цеху №2.

Згідно пункту 2.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі Інструкція №58), трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Згідно пунктів 2.2-2.4 Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійнотехнічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньокваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньокваліфікаційному рівні, на стажування.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 58, у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний.

Варто зазначити, що відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників»: «Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівникапідприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність».

Враховуючи викладене вище, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на її особисті права.

Такий висновок суду узгоджується з правою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Більше того, у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17 Верховний Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФ України не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а.

Відомості ж про трудову діяльність Позивача, у вкладиші до трудової книжки заповнені відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників", зокрема вкладиш в трудову книжку містять всі необхідні записи про роботу у спірні періоди, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

Крім того, Порядок №637 передбачає особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 (надалі Порядок №383).

Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників 36-2003-п (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 1788-12.

Згідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 637-93-п.

Крім того, судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії було подано до пенсійного органу довідку №144-К від 16.06.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яку не було взято до уваги через відсутність підстав прийняття на роботу та звільнення з роботи, а також довідку №146-К від 16.06.2020, яку не було взято до уваги через відсутність підстав її видачі.

Так, згідно довідки №146-К від 16.06.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно працював з 07.06.1993 по 31.05.2010 у Публічному акціонерному товаристві "Одеський нафтопереробний завод" на посаді:

- машиніста технологічних (газових) компресорів установки компремірування газів технологічного цеху №2 з 07.06.1993 по 17.08.1994;

- машиніста компресорних установок установки компремірування газів технологічного цеху №2 з 18.08.1994 по 31.05.2010.

При організаційних змінах на підприємстві, зміни назв цеху, установки, дільниці (установка компремірування газів технологічного цеху №2, технологічна установка компремірування газів технологічного цеху №2, установка виробництва, зберігання газів та обслуговування факельних систем технологічного цеху №2, виробничого цеху №2) процес ведення технологічних операцій, умови та характер праці на робочому місці машиніста компресорних установок, де працював ОСОБА_1 не змінювалися.

Атестація робочого місця за умовами праці вперше проводила на підприємстві у 1993 році згідно з наказом від 17.06.1993 №176 "Про атестацію робочих місць за умовами праці", результати якої затверджені наказом від 07.06.1995 №198 та підтверджені висновком державної експертизи умов праці від 12.05.2005 №05/10-454.

Довідку видано за підписом заступника Генерального директора з виробництва Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" та містить печатку

Згідно довідки №144-К від 16.06.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день на (в) Публічному акціонерному товаристві "Одеський нафтопереробний завод" і за період з 18.08.1994 по 13.08.2008 виконував роботи з експлуатації, обслуговування динамічного обладнання, а також технологічного обладнання, яке забезпечує належну роботу динамічного обладнання; операції з підтримки параметрів роботи динамічного обладнання установки згідно діючих правил та нормативної документації (характер виконуваних робіт) за професією, посадою машиніст компресорних установок установки компремірування газу технологічного цеху №2, що передбачена списком 2 Розділ ХІІ. Буріння, видобування та переробка нафти, газу та газового конденсату, переробка вугілля і сланцю підрозділ 2130302а-13775, 12.3.2а код КП 8163. Підстава: Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36, за період з 18.08.1994 по 13.04.2008, 13 років 07 місяців 26 днів. Підстава видачі: Накази про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці №198 від 07.06.1995, № 118 від 26.04.200, №158 від 14.04.2003.

Довідку видано за підписом заступника Генерального директора з виробництва Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" та містить печатку.

Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують обставини його трудової діяльності на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», зокрема періоди роботи, професії та посади, характер виконуваних робіт, зайнятість протягом повного робочого дня, а також проведення на підприємстві атестації робочих місць за умовами праці.

Суд звертає увагу, що довідки № 144-К та № 146-К від 16.06.2020 видані підприємством, на якому працював позивач, містять конкретні відомості щодо його трудової діяльності та умов праці, підписані уповноваженою посадовою особою і скріплені печаткою підприємства.

При цьому довідка № 144-К містить відомості про характер виконуваних робіт, зайнятість позивача повний робочий день, належність його професії до Списку № 2 та посилання на накази про результати атестації робочих місць.

Довідка № 146-К, у свою чергу, підтверджує період роботи позивача, найменування займаних посад та незмінність характеру й умов праці попри організаційні зміни та перейменування структурних підрозділів підприємства.

Суд вважає, що формальні недоліки оформлення окремих документів, за відсутності встановлених обставин їх недостовірності, не можуть самі по собі бути достатньою підставою для неврахування відомостей, які містяться в таких документах, без їх належної перевірки та зіставлення з іншими доказами.

Водночас відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували відомості щодо характеру виконуваних позивачем робіт, його зайнятості повний робочий день та фактичних умов праці на відповідному робочому місці.

Суд зауважує, що професія машиніста компресорної установки відноситься до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, у розділі XII «Буріння, видобуток та переробка нафти, газу та газового конденсату, переробка вугілля та сланцю» (код 2130302а-13775) передбачена професія «машиністи компресорних установок». Аналогічно вказана професія включена до розділу XII Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, до розділу 3 «Перероблення нафти, газу, газового конденсату, вугілля та сланцю» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (код 12.3.2а), до розділу 3 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

Відповідно до п.9 Роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10.05.1994 №01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах» розділи Списків «Загальні професії», а також підрозділ 5 «Інші професії металообробки» розділу XI Списку №1 і підрозділ 12 «Інші професії металообробки» розділу XIV Списку №2 застосовуються на всіх підприємствах і в організаціях, де провадяться роботи, передбачені в цих розділах і підрозділах Списків.

Судом встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» уперше проводилася у 1993 році на підставі наказу від 17.06.1993 № 176 «Про атестацію робочих місць за умовами праці».

Результати проведеної атестації затверджено наказом від 07.06.1995 № 198, а також підтверджено висновком державної експертизи умов праці від 12.05.2005 № 05/10-454.

Крім того, у довідці № 144-К від 16.06.2020 зазначено, що підставами її видачі були накази підприємства про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці від 07.06.1995 № 198, від 26.04.2000 № 118 та від 14.04.2003 № 158.

Таким чином, підприємством проводилися відповідні заходи з атестації робочих місць, результати яких оформлювалися організаційно-розпорядчими документами та використовувалися для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому суд звертає увагу, що атестація робочих місць є обов`язком роботодавця, а не працівника, який не наділений повноваженнями щодо її організації, проведення, затвердження результатів або визначення переліку робочих місць, що підлягають атестації.

З урахуванням наведеного, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про неврахування відповідних періодів роботи позивача до пільгового стажу прийняте без належного дослідження всіх обставин, що мають значення для вирішення питання про право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Суд наголошує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на повному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які мають значення для його прийняття, а не на формальному підході до оцінки окремих документів.

Таким чином, період роботи позивача з 07.06.1993 по 31.05.2010 на посаді машиніста технологічних (газових) компресорів установки компремірування газів технологічного цеху №2 з 07.06.1993 по 17.08.1994; машиніста компресорних установок установки компремірування газів технологічного цеху №2 з 18.08.1994 по 31.05.2010 відповідає критеріям Списку №2, , а відтак має бути зарахований до стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ужито усіх необхідних заходів для підтвердження пільгового стажу, надавши до органів ПФУ вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також накази по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.

Відповідно до статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається й на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

В сукупності встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.03.2026 №156050031753 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, у якій колегія суддів дійшла висновку про те, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію.

При цьому, вимога щодо зобов`язання призначити та виплачувати пенсію є передчасною, оскільки функцію по обрахунку страхового стажу із урахуванням спірних періодів пенсійний орган не виконав. Враховуючи, що пенсійним органом не була надана оцінка усьому періоду трудової діяльності позивача, суд не може підміняти цей орган і обрахувати страховий стаж на предмет достатності для призначення пенсії за віком.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Така позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а.

За наведеного, для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи згідно вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_1 , до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 07.06.1993 по 31.052010 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Необхідно зауважити, що часткове задоволення позовних вимог, у даному випадку, не впливає на розмір судового збору, який підлягає стягненню, оскільки обсяг задоволених вимог фактично не відрізняється від кількості тих, за які такий збір був сплачений.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.03.2026 №156050031753 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи згідно вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_1 , до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 07.06.1993 по 31.05.2010 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.