Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №420/30490/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30490/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.05.2026 року про відмову у призначенні допомоги за заявою № 235018 від 17.05.2026 року;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладену в листі від 28.07.2026 № 41874-37809/ Б-02/8-1500/26, у задоволенні заяви № ВЕБ-15001-Ф-С-26-387285 від 02.07.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та нарахувати допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою № 235018 від 17.05.2026 року з дати виникнення права на допомогу, але не раніше 25.03.2026 року, виплатити ОСОБА_1 як законному представнику дитини й уповноваженій особі сім`ї всю заборгованість, що утворилася станом на день виконання рішення суду, та автоматично, без подання нової заяви, продовжити щомісячну виплату допомоги на наступний шестимісячний період відповідно до пункту 13-6 Порядку № 332, за умови відповідності встановленим цим Порядком вимогам;

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає у нерозгляді в установлений строк скарги № ВЕБ-28000-Ф-С-26-427774 від 31.07.2026 року та ненаданні письмового мотивованого рішення;

- зобов`язати Пенсійний фонд України розглянути скаргу № ВЕБ-28000-Ф-С-26- 427774 від 31.07.2026 року, прийняти письмове мотивоване рішення та довести його до відома позивача.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як внутрішньо переміщена особа та є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також перебуває на обліку як ВПО. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на дитину. За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні допомоги без повідомлення належних фактичних і правових підстав.Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують права дитини на соціальний захист, позивач звернувся до суду з цим позовом.

16.10.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що під час розгляду заяву було встановлено, що Позивач має у власності житлове приміщення загальною площею 39,2 кв. м. Враховуючи те, що Позивачем у заяві про призначення допомоги до складу сім`ї не було включено дружину, що є порушенням абз. 6 п. 3 Постанови № 709, та не надано жодних відомостей щодо дружини, Головне управління здійснювало розгляд заяви Позивача від 17.05.2026 виключно на підставі тих відомостей, які ним були зазначено, тобто виходячи зі складу сім`ї у кількості двох осіб. За наслідком розгляду заяви від 17.05.2026 Головним управлінням було прийнято рішення №50000-12945442-2026-2 про відмову у призначенні допомоги відповідно до пп. 5 п. 7-1 Постанови № 709 (у зв`язку з наявністю у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації). Враховуючи викладене, дії Головного управління є правомірними, оскільки рішення було прийнято з урахуванням наданої Позивачем інформації про склад сім`ї та на підставі долучених до заяви документів.

20.10.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Хаджибейським відділом ДРАЦС у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 28.03.2026 року.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.03.2026 року № 5137-5004002502, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою.

17.05.2026 року ОСОБА_1 , як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

17.05.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки на 1 число, з якого призначається допомога, особа має у власності житлове приміщення (або частину), що розташоване на територіях, не включених до Переліку територій, або територіях, включених до Переліку територій, для яких визначено дати завершення бойових дій (можливості припинення бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які внесено до Реєстру пошкодженого та знищенного майна), відповідно до Порядку, також середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

02.07.2026 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Листом від 28.07.2026 року № 41874-37809/Б-02/8-1500/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що відповідно до пп. 5 п. 7 Порядку № 332 допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам не призначається, якщо будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж ті, що включені до переліку територій, крім житлових приміщень, площа яких становить менш 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї. За заявами від 15.04.2026, від 17.05.2026 та долученими документами Вам відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам по причині наявності у власності житлового приміщення/частину житлового приміщення, що розташованого на територіях не включених до Переліку територій, для яких визначено дати завершення бойових дій, або тимчасової окупації.

Вважаючи протиправною відмову щодо непризначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначений Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709).

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку №332 допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Згідно з п.2 Порядку №332, з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; повнолітні діти, які не перебувають в шлюбі, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

Згідно з п.4 Порядку №322, для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява). Така заява подається органу Пенсійного фонду України або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради (далі - посадова особа виконавчого органу) або адміністратору центру надання адміністративних послуг за місцем взяття на облік внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

Так, у відповідності до п.5 Порядку №322, допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Допомога також призначається дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до пп.5 п.7 Порядку №322, допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра (загальна площа) на одного члена сім`ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень).

Згідно з п. 13 Порядку №322, особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, для яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб, особам, визначеним пунктами 13-6 і 13-7 цього Порядку, її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови відповідності таких осіб критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-5 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.

Висновки суду.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі не призначається у разі наявності у власності такої особи житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, крім житлових приміщень площею менш як 13,65 кв. метра (загальна площа) на одного члена сім`ї.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, інформацією отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності позивача перебуває квартира, загальною площею: 39,2 кв.м, житловою площею: 15,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту комісії ТОВ «Бона Віта – БК» за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 137-г, кв. 360, проживають три особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, загальна площа квартири становить 39,2 кв.м., що у розрахунку на склад сім`ї (три особи) складає 13,07 кв. м. на одного члена сім`ї.

З огляду на вказане, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні допомоги на проживання ВПО по причині наявності у власності заявника житлового приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях не включених до Переліку територій, для яких визначено дати завершення бойових дій, або тимчасової окупації є протиправною.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 17.05.2026 року про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, з урахуванням висновків суду в цій справі.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області автоматично, без подання нової заяви, продовжити щомісячну виплату допомоги на наступний шестимісячний період відповідно до пункту 13-6 Порядку № 332, за умови відповідності встановленим цим Порядком вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає у нерозгляді в установлений строк скарги № ВЕБ-28000-Ф-С-26-427774 від 31.07.2026 року та ненаданні письмового мотивованого рішення, суд відмовляє у задоволенні вказаних вимог у зв`язку із відсутністю належного обгрунтування позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №50000-12945442-2026-2 від 17.05.2026 року про відмову ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні державної соціальної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.05.2026 року про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, з урахуванням висновків суду в цій справі.

4 В іншій частині позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко