Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №314/6060/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/6060/26

Провадження № 3/314/3108/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2026 м. Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Швець О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи, пиляр лісопильного відділення, військової частини НОМЕР_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

27 жовтня 2026 о 10:00 годині солдат ОСОБА_2 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , в умовах особливого періоду, перебував на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах спирту етилового з порожнини рота, хитка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду відмовився, що підтверджується висновком лікаря КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 27.10.2026 №В-4122. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Матеріалами справи підсудність справи підтверджена.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином, згідно з заявою, наявною в матеріалах справи, просить розглядати справу за його відсутності.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний самостійно з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Враховуючи наявну заяву, вжиття всіх необхідних заходів для своєчасного виклику особи, визначені ст. 277 КУпАП строки розгляду вказаної справи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол, що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.

Судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 , який є військовою службовою особою та проходить службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді пиляра лісопильного відділення, що підтверджено наявними доказами, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, що полягає у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Зазначене необхідно враховувати з метою недопущення правопорушень в подальшому.

Згідно зі ст.241 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Визначення «особливого періоду» наведено у ст.1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII. Так, це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

Відповідно до ст.1 Закону України від 06.12.1991 №1932-ХІІ «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За змістом Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наразі його дія не скасована й не припинена.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом ДНЗ №695 від 28.10.2026 про військове адміністративне правопорушення; висновком щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №В-4122 від 27.10.2026, відповідно до якого 27.10.2026 о 12 год. 25 хв. ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, суд наголошує на дотриманні посадовою особою процедури направлення військовослужбовця для огляду на стан сп`яніння та проведення такого огляду, який встановлений Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32.

У відповідності до ст.34, 35 КУпАП пом`якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За приписами ч.4 ст.15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

На виконання ст. 33 КУпАП, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу ОСОБА_1 , суддя вважає за доцільне накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченому санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у встановленому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі.

Керуючись ст. 15, 23, 27, 33-35, 172-20, 255, 268, 283-284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Вільнянськ/21081100, код ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA578999980313040106000008473.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок, в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя О.В. Швець

03.11.2026