Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №307/3342/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №307/3342/26

Суддя: Сас Л. Р.

Справа № 307/3342/26

Провадження № 2/307/1599/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Сас Л.Р., секретар судового засідання Семко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівської державної нотаріальної контори та Лисичанської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 пред`явила до Тячівської державної нотаріальної контори та Лисичанської міської військової адміністрації позов про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с-щі. Малорязанцеве, Попаснянського району, Луганської області, про що складено актовий запис № 1656, терміном на три місяці із дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування свого позову посилалася на те, що 29 травня 2022 року, у Лисичанській міській лікарні, за адресою: м. Лисичанськ, проспект Перемоги, буд. 56, Луганської області, помер її, позивачки, батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протягом останніх семи років вона проживала з батьком та здійснювала за ним догляд за місцем його постійного проживання та реєстрації у будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до побутової характеристики, виданої бухгалтером Малорязанцівської селищної ради Нечитайло О.В., вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала без реєстрації з 2015 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

У кінці червня 2022 року, у зв`язку з бойовим діями, її та сина було евакуйовано у місто Кременчук Кременчуцького району в Полтавській області України.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчук, Кременчуцького району, Полтавської області 05 липня 2022 року видав їй свідоцтво про смерть батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Через постійні стреси, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , захворів, та з 18 по 21 січня 2023 року почав лікуватися в КНП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» з діагнозом: Змішані тривожні та депресивні розлади.

В подальшому лікувався з 02 по 14 березня 2023 року в Полтавській обласній психіатричній лікарні, ЛКК від 14.03.2023 року з діагнозом гострий шизофреноподібний психотичний розлад.

5 жовтня 2023 року вона з сином змінила місце проживання та почали проживати у місті Рахів Закарпатської області, а 10 січня 2024 року переїхали в смт. Великий Бичків Закарпатської області.

Після переїзду на Закарпаття, син ОСОБА_3 продовжив лікування стаціонарно в КНП «Обласний заклад надання психіатричної допомоги м. Берегово».

На фоні пережитого вона зазнала численних стресів і їй було встановлено діагноз змішаний тривожний та депресивний розлад.

Через постійні стреси, початок активних бойових дій на території України за місцем постійного проживання та в попередніх місцях свого перебування, смерть батька, хворобу сина, постійну зміну місця свого проживання через відсутність роботи (за останні роки змінила чотири місця проживання у різних областях - Луганська, Полтавська та ОСОБА_4 ), нею було пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України позивачка звернулася до Тячівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки постійно проживала з покійним батьком за однією адресою.

Однак, незважаючи на те, що вона проживала на момент смерті з спадкодавцем, державним нотаріусом було відмовлено їй через сплив шестимісячного строку, а довідки чи іншого документу засвідченого посадовими особами територіальної громади, вона не може надати, оскільки територія селища Малорязанцеве Сєвєродонецького району окупована.

Вважає, що є всі законні підстави для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правила спрощеного провадження та судове засідання призначено на 30 вересня 2026 року, яке відкладено на 07 жовтня 2026 року.

На підставі ухвали суду від 07 жовтня 2026 року, закритои підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 жовтня 2026 року та відкладено на 04 листопада 2026 року.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Плиска Ю.С., у судове засідання не з`явилися, представник позивачки подала заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.

Представники відповідачів - Тячівської державної нотаріальної контори та Лисичанської міської військової адміністрації, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать довідка про доставку електронного листа через підсистему «Електронний суд» та розписка про отримання судової повістки, у судове засідання не з`явилися без повідомлення причин, відзиву не подали, у зв`язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності представників відповідачів.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1-3 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Із свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища відомо, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , і її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і після реєстрації шлюбу 30 липня 1988 року їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а. с. 9 - 10).

Із лікарського свідоцтва про смерть, довідки про причину смерті та свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 роки у селищі міського типу Малорязанцеве Попаснянського району Луганської області (а. с. 11 - 13).

Із письмових свідчень ОСОБА_8 , 1962 року народження, паспорт НОМЕР_1 (посвідка на постійне проживання в Україні) прописаний за адресою: АДРЕСА_2 , зараз проживає АДРЕСА_3 , ВПО, посвідка № НОМЕР_2 від 08.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 1967 року народження, проживала з батьком і доглядала ОСОБА_2 в населеному пункті АДРЕСА_1 на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 19).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_6 , унаслідок смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина.

Згідно частин 1 та 3 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із заповіту, посвідченого 23 лютого 2016 року секретарем виконавчого комітету Малорязанцівської селищної ради видно, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, а саме – все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день його смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженці села Іллінка, Троїцького району Луганської області (а. с. 14).

Із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Лисичанськ Луганської області, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області складено актовий запис № 775 (а. с. 17).

Із повідомлення Тячівської державної нотаріальної контори від 18 серпня 2026 року видно, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена ( а. с. 24).

Тячівська державна нотаріальна контора у зв`язку із пропуском встановленого законом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_2 рекомендувала позивачці звернутися до суду із заявою про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шести місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017р. № 6-1320цс17.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015р. у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019р. у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020р. у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020р. у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Із довідки від 27 червня 2022 року № 1604-5001799593 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_4 , а фактичне місце проживання – АДРЕСА_5 (а. с. 9).

Із довідки від 05 жовтня 2023 року № 2113-7001900924 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видно, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_4 , а фактичне місце проживання – АДРЕСА_6 (а. с. 8).

Із довідки від 10 січня 2024 року № 2113-7001948672 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відомо, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_4 , а фактичне місце проживання – АДРЕСА_7 (а. с. 9).

Із довідки від 05 жовтня 2025 року № 2114-5003834829 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_4 , а фактичне місце проживання – АДРЕСА_8 (а. с. 7).

Також із свідоцтва про хворобу від 08 квітня 2026 року № 2026-0408-1315-4056-3 вбачається, що ОСОБА_3 , котрий є сином позивачки, перебував на обстеженні та лікуванні: в КНП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» з 18.01.2023 по 23.01.2023 року, в КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегово» з 20.06.2023 по 07.07.2023, з 31.03.2024 по 15.04.2024, з 15.03.2025 по 01.04.2025, з 22.07.2025 по 11.08.2025, в КНП «Обласний заклад надання психіатричної допомоги відділення № 2 з 24.02.2026 по 18.03.2026 (а. с. 22-23).

Із консультативних висновків спеціаліста вбачається, що позивачка ОСОБА_1 також зверталася до медичних закладів та їй встановлено відповідний діагноз (а. с. 20-21).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємиця пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує їй право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, з наданих до позову доказів, вбачається, що позивачкою доведено належними і допустимими доказами поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для неї щодо вчинення дій для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Таким чином, тривала хвороба спадкоємця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Також, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Ураховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не звернулася, але такий строк пропустила із поважних причин, так як декілька разів змінювала місце проживання, як внутрішньо переміщена особа, перебувала на лікуванні, а також її син знаходився на лікуванні, а тому такий строк пропустила із поважних причин.

Також суд враховує, що спадщина після смерті ОСОБА_2 , ніким не прийнята, відсутні інші особи, які претендують на її оформлення, позивачка не може захистити своє порушене право в інший спосіб, відтак, позов слід задовольнити та визначити позивачці додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає у АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідачі:

Тячівська державна нотаріальна контора, місце знаходження м. Тячів, вул. Незалежності, № 30, Закарпатської області, поштовий індекс 90500, ЄДРПОУ 02884003;

Лисичанська міська військова адміністрація, місце знаходження місто Лисичанськ, вулиця Грушевського М. Ім., будинок 7, Сіверськодонецький район, Луганської області, поштовий індекс 93100, ЄДРПОУ 44044068

Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас

Оригінал: reyestr.court.gov.ua