Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №420/1261/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №420/1261/26

Суддя: Попов В.Ф.

Справа № 420/1261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 податковий борг в міжнародних правовідносинах в сумі 648 266 643,59 грн. (57 112 291,30 PLN), що виник перед Податковою палатою у м. Познань при міністерстві фінансів Республіки Польща в дохід бюджету іноземної держави Республіки Польща на банківський рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що враховуючи надходження від компетентного органу Республіки Польща запиту на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 зі сплати податків в міжнародних правовідносинах на суму 648 266 643,59 грн. (57 112 291,30 PLN), Головним управлінням ДПС в Одеській області, в порядку ст.42 ПК України, було відправлено відповідачу листа компетентного органу Республіки Польща листа від з додатками, в тому числі, податкове повідомлення у міжнародних правовідносинах .

Відповідач відзив не надав ухвала про відкриття провадження направлена засобами поштового зв`язку та була повернута підприємством поштового зв`язку до Одеського окружного адміністративного суду по причині "за зазначеною адресою не проживає", про що складена довідка ф.20 від 23 лютого 2026 року.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку як платник податків у Суворівській державній податковій інспекції, Головному управлінні ДПС в Одеській області з 03.06.2005 року за №014236.

До Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист Державної податкової служби України від 07.10.2025 №4536BIZ25 (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 20.10.2025 №2871/IKO/5) щодо надходження від Податкової палати у м. Познань при Міністерстві фінансів Республіки Польща листа від 07.10.2025 №4536BIZ25 (вх. ДПС від 20.10.2025 №2871/IКО/5) про стягнення податкової заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до вищевказаного податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах за відповідачем у Польщі обліковується податковий борг по ПДВ у загальній сумі 648 266 643, 59 грн (57 112 291, 30 польських злот), що підтверджується оновленим та уточненим виконавчими листами, які використовуються для подання запиту на стягнення до держави-члена або до третьої країни від 18.01.2024 №1271-SEW.723.34300.2024.

Станом на 06.01.2026 року, відповідно до розрахунку податкового боргу та довідки про суми податкового боргу, податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 складає 648 266 643,59 грн, а саме: податковий борг з податку на прибуток підприємств на загальну суму 57 112 291, 30 PLN, що в еквіваленті становить 648 266 643,59 грн, у тому числі основний борг 33 658 107,30 PLN, відсотки в сумі 23 454 168,00 PLN, інша заборгованість з сумі 16,00 PLN та підтверджується первинним документом, який дозволяє примусове стягнення від 18.01.2024 Номер/дата випуску 1271- SEW.723.34300/2024.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.38 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання в міжнародних правовідносинах це зобов`язання платника податків сплатити до бюджету іноземної держави відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені законодавством такої іноземної держави.

Згідно підпункту 14.1.154 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг в міжнародних правовідносинах - грошове зобов`язання з урахуванням штрафних санкцій, пені за їх наявності та витрат, пов`язаних з його стягненням, несплачене в установлений строк, що на підставі відповідного документа іноземної держави є предметом стягнення, яке може бути звернуто відповідно до міжнародного договору України.

Порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах регламентовано статтею 104 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 104.1 статті 104 Податкового кодексу України надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах, за міжнародними договорами України, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням визначених цією статтею особливостей.

Законом України від 17.12.2008 за № 677-VI ратифіковано Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 25.01.1988, яка набрала чинності для України 01.07.2009 (далі - Конвенція).

Згідно з статтею 1 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони з урахуванням положень глави IV надають одна одній адміністративну допомогу в податкових справах. Така допомога може включати у відповідних випадках заходи, яких уживають судові органи.

Така адміністративна допомога передбачає:

a) обмін інформацією, зокрема одночасні податкові перевірки та участь у податкових перевірках за кордоном;

b) допомогу в стягненні податків, зокрема заходи зі збереження суми податків; та

c) вручення документів.

Сторона надає адміністративну допомогу незалежно від того, що відповідна особа є резидентом або громадянином Сторони чи будь-якої іншої держави.

Стягнення податкової заборгованості регламентовано статтею 11 Конвенції. Відповідно до пункту 1 статті 11 Конвенції на прохання запитуючої держави запитувана держава з урахуванням положень статей 14 й 15 вживає необхідних заходів для стягнення податкової заборгованості, належної до сплати першій державі, ніби ця заборгованість, виникла в запитуваній державі.

Згідно з пунктом 2 статті 11 Конвенції положення пункту 1 застосовуються лише до податкової заборгованості, яка є предметом документа, що дозволяє примусове стягнення заборгованості в запитуючій державі, та, якщо відповідні Сторони не домовилися про інше, яка не оспорюється. Проте, якщо заборгованість, лічиться за особою, яка не є резидентом запитуючої держави, застосовується лише пункт 1, коли відповідні Сторони не домовилися про інше, у випадках, коли заборгованість не може більше оспорюватися.

Пунктом 3 статті 11 Конвенції зобов`язання надавати допомогу в стягненні податкової заборгованості стосовно померлої особи чи її майна обмежується вартістю цього майна чи власності, набутої кожним бенефіціаром майна, залежно від того, чи повинна заборгованість стягуватися з майна чи з бенефіціарів такого майна.

Відповідно до пункту статті 13 Конвенції до прохання про надання адміністративної допомоги згідно із цим розділом додаються:

a) заява про те, що заборгованість стосується податку, до якого застосовується ця Конвенція, та, у випадку стягнення, про те, що з урахуванням пункту 2 статті 11 заборгованість не оспорюється або не може оспорюватися;

b) офіційна копія документа, що дозволяє примусове стягнення заборгованості в запитуючій державі; та

c) будь-який інший документ, необхідний для здійснення стягнення чи заходів зі збереження суми податків.

Згідно з пунктом 2 статті 13 Конвенції документ, що дозволяє примусове стягнення в запитуючій державі, у відповідних випадках і згідно з положеннями, чинними в запитуваній державі, приймається, визнається, доповнюється або замінюється якнайскоріше від дати отримання прохання про надання допомоги документом, що дозволяє примусове стягнення в запитуваній державі.

Пунктом 14.1.53 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України визначено, що документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах - рішення компетентного органу іноземної держави про нарахування податкового боргу до бюджету такої держави, що на запит зазначеного компетентного органу відповідно до міжнародного договору України підлягає виконанню на території України.

Згідно з пунктом 104.2. статті 104 Податкового кодексу України контролюючий орган після отримання документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, у тридцятиденний строк визначає відповідність такого документа міжнародним договорам України. У разі невідповідності такого документа повертає його компетентному органу іноземної держави. Якщо зазначений документ визнано таким, що відповідає міжнародним договорам України, контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах у порядку, передбаченому статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Головне управління ДПС в Одеській області направило 10.12.2025 року на податкову адресу відповідача лист повідомлення разом із запитом.

Пунктом 104.3 статті 104 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг в міжнародних правовідносинах перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день надсилання такому платнику податків податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 14.1.158 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах це письмове повідомлення контролюючого органу про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену документом іноземної держави, за яким здійснюється погашення такої суми грошового зобов`язання відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до частини першої статті 13 Конвенції, питання стосовно будь-якого періоду, після закінчення якого заборгованість не може примусово стягуватися, регулюються законодавством запитуючої держави. У проханні про надання допомоги наводиться конкретна інформація про цей період.

Вручення документів регламентована статтею 17 Конвенції.

Так, відповідно до пункту 1 статті 17 Конвенції на прохання запитуючої держави запитувана держава вручає адресату документи, зокрема ті, які стосуються судових рішень, що надсилаються запитуючою державою та стосуються податку, до якого застосовується ця Конвенція.

Пунктом 2 статті 17 Конвенції запитувана держава здійснює вручення документів:

a) у спосіб, установлений її внутрішнім законодавством для вручення документів суттєво подібного характеру;

b) настільки, наскільки це можливо, у конкретний спосіб, про який попросила запитуюча держава, або в спосіб, який найбільше схожий на такий спосіб і передбачений її законодавством.

Згідно з пунктом 3 статті 17 Конвенції будь-яка сторона може здійснювати вручення документів особі, яка знаходиться на території іншої сторони, безпосередньо поштою.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Конвенції ніщо в цій Конвенції не тлумачиться як таке, що робить не дійсним будь-яке вручення документів стороною відповідно до її законодавства.

Пунктом 5 статті 17 Конвенції визначено, що коли документ вручається відповідно до цієї статті, додання його перекладу не є обов`язковим. Проте у випадках, коли відомо, що адресат не розуміє мови, якою складено цей документ, запитувана держава вживає заходів для забезпечення його перекладу або підготовки його стислого викладу своєю офіційною мовою або однією зі своїх офіційних мов. Вона може також звернутися до запитуючої держави з проханням забезпечити або переклад документа, або додання до нього його стислого викладу однією з офіційних мов запитуваної держави, Ради Європи чи ОЕСР.

Узгодження суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах визначено статтею 105 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 105.1 статті 105 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків вважає, що податковий борг в міжнародних правовідносинах, визначений контролюючим органом на підставі документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу, не відповідає дійсності, такий платник податків має право протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах про визначення податкового боргу в міжнародних правовідносинах, подати через контролюючий орган компетентному органу іноземної держави скаргу про перегляд такого рішення.

Відповідно до пункту 105.2 статті 105 Податкового кодексу України у період оскарження суми грошового зобов`язання в міжнародних правовідносинах таке зобов`язання не може бути податковим боргом до отримання від компетентного органу іноземної держави остаточного документа про нарахування податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Такий документ надсилається контролюючим органом платнику податків разом з податковим повідомленням в міжнародних правовідносинах у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Таке податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах не підлягає адміністративному оскарженню.

Водночас, заходи щодо стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах урегульовано статтею 107 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 107.1 статті 107 Податкового кодексу України контролюючий орган самостійно перераховує у гривні суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах та здійснює заходи щодо стягнення суми податкового боргу платника податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податку і збору в іноземній державі, зазначеного у документі компетентного органу іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Граничний строк стягнення податкового боргу в міжнародних правовідносинах визначається відповідно до пункту 102.4 статті 102 цього Кодексу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Таким чином, податкова заборгованість згідно перерахунку у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України не сплачена та заперечень щодо правильності проведеного позивачем розрахунку суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, відповідачем до суду не подано.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з відповідача податкового боргу в міжнародних правовідносинах в сумі 648 266 643,59 грн є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в міжнародних правовідносинах в сумі 648 266 643,59 грн. (57 112 291,30 PLN), що виник перед Податковою палатою у м. Познань при міністерстві фінансів Республіки Польща в дохід бюджету іноземної держави Республіки Польща на банківський рахунок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua