Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №420/13236/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13236/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, секретарі Наталії ПЕРЕБИЙНІС, за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Іллі ВОЛКОВА, представника відповідача Ігоря ДИМОНА, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 239 від 01.04.2026 "Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень" щодо застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_2 (0173257), поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.04.2026 № 812 о/с "По особовому складу" про звільнення з 22 квітня 2026 року зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 (0173257), поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";

поновити ОСОБА_2 (0173257) на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області з 22 квітня 2026 року;

стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_2 (0173257) середній заробіток, визначений Порядком виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України 06.04.2016 № 260 за весь час вимушеного прогулу - з 22 квітня 2026 року на дату винесення судом рішення суду про поновлення на службі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що при проведенні службового розслідування були допущені порушення процедури, позивачку не ознайомили з його матеріалами та результатами, не прийняли до уваги та не перевірили її пояснення. Всі обставини, які визначені як дисціплінарні порушення у наказах Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 239 від 01.04.2026 та № 812 о/с від 22.04.2026, є обставинами, які стали підставою повідомлення про підозру від 04.02.2026 позивачці у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України слідчим в ОВС другого слідчого відділу Територіального управління (з дислокацією у м. Одесі) у кримінальному провадженні №62026150020000137 від 15.01.2026. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні на даний час не закінчено. З тексту наказу №239 від 01.04.2026 вбачається, що висновок службового розслідування фактично ґрунтується виключно на відомостях, отриманих із матеріалів кримінального провадження, у межах якого позивачці повідомлено про підозру та було обрано запобіжний захід. При цьому обвинувального вироку суду щодо позивачки на момент проведення службового розслідування не було і станом на час звернення до суду відсутній, що свідчить про недоведеність вини позивачки у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення у встановленому законом порядку. У разі закінчення досудового розслідування та направлення відносно позивачки обвинувального акту до суду, вказані обставини повинні бути встановлені вироком суду, якій буде законною підставою, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", для її звільнення зі служби в поліції.

Використання у висновку службового розслідування даних із кримінального провадження без самостійного дослідження обставин і доказів порушує вимоги щодо об`єктивності, повноти та неупередженості дисциплінарного провадження. Крім того, притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за відсутності обвинувального вироку суду суперечить закріпленому в статті 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості. Такий підхід порушує також принцип пропорційності - зокрема, баланс між несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямовані заходи дисциплінарного впливу. Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за відсутності беззаперечних доказів причетності позивача до вимагання чи отримання неправомірної вигоди свідчить про передчасність і необґрунтованість висновків службового розслідування та прийнятого на його підставі наказу про звільнення.

Ухвалою від 13.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 04.06.2026 року об 11:00 годині .

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву вказує, що службовим розслідуванням установлено, що 04.02.2026 лейтенанта поліції ОСОБА_3 , інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДГ1ГІ, та старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП, затримано відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньої змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

На підставі рапорту старшого інспектора ВМАЗ УПП в Одеській області капітана поліції Слюніна В про факт затримання відповідачем було призначено службове розслідування, при проведенні якого використовувались матеріали кримінального провадження, ухвала Пересипського районного суду про відсторонення позивачки від посади. Дисциплінарна комісія встановила, що 03.02.2026 приблизно о 22.14 під час несення служби лейтенант поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_5 за порушення Правил дорожнього руху зупинили транспортний засіб Нonda HR-V, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 . Унаслідок непрофесійного та безвідповідального ставлення до виконання службових повноважень згаданими поліцейськими не було вжито заходів щодо доставляння ОСОБА_7 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки стосовно нього в інформаційно- комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" на той час було зареєстровано звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Велика Михайлівка) про порушення військовозобов`язаним правил мобілізаційного законодавства, учинення адміністративного правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, тому ОСОБА_6 потребував доставления до найближчого ТЦК та СП. Лейтенант поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_5 , будучи посадовими особами, які наділені повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, виявивши правопорушення, вчинене водієм ОСОБА_8 (керування транспортним засобом з номерним знаком, який забруднений та неосвітлений), не вжили заходів щодо здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення та не притягнули ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Такі дії призвели до уникнення водієм адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП. Також поліцейські не забезпечили проведення ОСОБА_9 огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку, визначеному законодавством. Старший сержант поліції ОСОБА_5 та лейтенант поліції ОСОБА_4 як працівники поліції зобов`язані неухильно дотримуватися вимог Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, іро регламентують діяльність поліції, сприяти посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, однак у нічну зміну з 03.02.2026 до 04.02,2026 учинили дії, що підривають авторитет Національної поліції, несумлінно та безвідповідально поставилися до виконання службових повноважень та професійних обов`язків. Подія за участю поліцейських патрульної поліції набула суспільного резонансу та негативно вплинула на думку суспільства щодо діяльності поліцейських та Національної поліції України в цілому.

Причинами виявленого порушення лейтенантом поліції ОСОБА_10 та старшим сержантом поліції ОСОБА_11 стали їх особисті недисциплінованість та негативні особисті якості, не виявлення ними високої свідомості дисципліни, порушення основних обов`язків поліцейського в частині неухильного дотримання Конституції, законів, інших нормативно-правових актів та Присяги поліцейського. Дисциплінарною комісією враховано, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини старшого сержанта поліції ОСОБА_12 та лейтенанта поліції ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або дисциплінарного проступку. Оскільки поведінка працівника Національної поліції України завжди і за і обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, вчинок лейтенанта поліції ОСОБА_14 та старшого сержанта поліції ОСОБА_12 є проявом негідної поведінки, тому враховуючи характер проступку, особи поліцейських, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їхнє ставлення до служби були усі підстави для притягнення останніх до дисциплінарної відповідальності та застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення. Відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях лейтенанта поліції ОСОБА_13 та старшого сержанта поліції ОСОБА_12 дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який, у порядку Дисципліні статуту, було право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.

Вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Факт відсутності вироку по кримінальній справі не позбавляє відповідача права застосувати дисциплінарне стягнення за порушення дисципліни та/або правил службової етики та/або присяги. В тем же час, відсутність кримінального провадження відносно позивача не впливає на наявність чи відсутність у його діянні складу дисциплінарного проступку.

В підготовчому судовому засіданні 04.06.2026 оголошено перерву на 04.08.2026 .

В судовому засіданні 04.08.2026 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті, в подальшому розгляд справи за участю представників сторін відкладено на 15.09.2026, та на 13.10.2026.

Позивачка та її представник в судових засіданнях просять суд визнати протиправними та скасувати накази про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення зі служби в поліції, поновити позивачку на займаній посаді та стягнути на її користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, вважає, що оскаржувані накази прийнято в межах наданих законом повноважень, у порядку та спосіб, визначені законодавством, а права позивачки порушені не були.

В судовому засіданні 13.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.03.2021 № 199 о/с, з внесеними змінами наказом від 10.10.2022 №1291 о/с, сержанта поліції ОСОБА_2 призначено на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до наказів ДПП від 04.02.2026 № 287 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків" та від 18.02.2026 № 390 "Про продовження строку проведення службового розслідування" проведено службове розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці підполковника поліції начальника УПП в Одеській області ДПП Рубана Р. від 04.02.2026 № 2297/41/13/03/01-2026.

За результатами службового розслідування установлено, що 04.02.2026 лейтенанта поліції ОСОБА_3 , інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП, та старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП, затримано відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньої змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Дисциплінарною комісією встановлено, що 03.02.2026 приблизно о 22.14 під час несення служби щодо патрулювання Київського району м. Одеси лейтенант поліції Васюра Д. та старший сержант поліції ОСОБА_5 у складі наряду "Океан-101" за порушення Правил дорожнього руху зупинили транспортний засіб Нonda HR-V, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 . При перевірці документів останнього повідомили йому, що він порушив правила військового обліку та підлягає доставленню до територіального підрозділу ТЦК та СП, а також що нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, за що передбачено відповідальність за статтею 130 КУпАП. У висновку службового розслідування зазначено, що внаслідок непрофесійного та безвідповідального ставлення до виконання службових повноважень згаданими поліцейськими не було вжито заходів щодо доставлення ОСОБА_7 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки стосовно нього в інформаційно- комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" на той час було зареєстровано звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Велика Михайлівка) через порушення військовозобов`язаним правил мобілізаційного законодавства, чим учинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП. Лейтенант поліції Васюра Д. та старший сержант поліції ОСОБА_5 , будучи посадовими особами, які наділені повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, виявивши правопорушення, вчинене водієм ОСОБА_8 (керування транспортним засобом з номерним знаком, який забруднений та неосвітлений), не вжили заходів щодо здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення та не притягнули ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Такі дії призвели до уникнення водієм адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП. Також поліцейські не забезпечили проведення ОСОБА_9 огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку, визначеному законодавством.

У подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи за попередньо змовою групою осіб, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , достовірно знаючи про необхідність доставлення останнього до підрозділу ТЦК та СП як особи, що порушує правила військового обліку та необхідності складення протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, висунули ОСОБА_6 вимогу про надання неправомірної вигоди, за невчинення ними вищевказаних дій. При цьому значивши, що з цією метою ОСОБА_15 необхідно зателефонувати своїм знайомим, які мають зв`язки у правоохоронних органах або у ТЦК та СП. достовірно знаючи, що таким знайомим ОСОБА_6 , є саме ОСОБА_16 , та розуміючи, що ОСОБА_16 передасть у розмові із ОСОБА_6 вимогу працівників поліції щодо надання неправомірної вигоди у розмірі 2000 дол. США. ОСОБА_17 , побоюючись невідворотність дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , 03.02.2026 приблизно о 22 год. 25 хв. зателефонував ОСОБА_16 . Приблизно о 22 год. 34 хв. ОСОБА_16 прибув до місця знаходження ОСОБА_6 , де вийшов із автомобіля, підійшов до службового автомобіля патрульної поліції, привітався з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , демонструючи ОСОБА_6 наявність знайомства із працівниками патрульної поліції, при цьому у розмові з ними проговорив про суму неправомірної вигоди у розмірі 2000 дол. США. Після чого, ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 повідомили ОСОБА_16 та ОСОБА_6 про те, що відносно ОСОБА_6 не будуть складатись адміністративні матеріали та його не буде доставлено до ТЦК та СП, при цьому зазначивши, що ОСОБА_16 має привезти обговорену вище суму неправомірної вигоди. У той же день ОСОБА_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 домовились про зустріч з ОСОБА_16 приблизно о 23 год. 20 хв. на території АЗС "VST" за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, 46/1. Прибувши за вказаною адресою, приблизно о 23 год. 40 хв. 03.02.2026 перебуваючи на території АЗС ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , отримав від ОСОБА_16 неправомірну вигоду за невжиття заходів мобілізаційного характеру, за недоставлення до ТЦК та СП військовозобов`язаного ОСОБА_6 та не складення відносно| останнього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у розмірі 2000 дол. США, що станом на 03.02.2026 згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 85 939 грн 40 коп. Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були затримані співробітниками Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві та Управління Служби Безпеки України в Одеській області, у рамках документування фактів корупційної діяльності в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62026150020000137, внесеному до ЄРДР 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було досліджено інформацію, що містилась в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України", та встановлено, що відповідно до даних системи ІПНП 03.02.2026 о 22.02 старшим сержантом поліції ОСОБА_11 було самостійно створено завдання - "ІНШЕ СЛУЖБОВЕ ЗАВДАННЯ" із зазначенням наступного змісту: "Перевірка ТЗ" та о 22.37 вказаним поліцейським було подано електронний рапорт за результатами відпрацювання завдання наступного змісту: "Правопорушення не виявлено". Також, відповідно до даних системи ІПНП встановлено, що 03.02.2026 о 22.40 старшим сержантом поліції ОСОБА_11 було самостійно створено завдання - "ДОПОМОГА ІНШОМУ ЕКІПАЖУ" із зазначенням наступного змісту: "Допомога Океану-105" та о 22.40 вказаним поліцейським було подано електронний рапорт за результатами відпрацювання завдання наступного змісту : "Допомога вже не потрібна".

На підставі інформації, що міститься в системі ІПНП встановлено, що наряд "Океан-101" під час несення служби використовував службовий планшетний пристрій: ЗАЗDB024F1981Е00. Відповідно до пояснення старшого сержанта поліції ОСОБА_12 встановлено, що вона у планшетному пристрої самостійно встановила службове завдання "Технічна перерва", однак відповідно до дослідження системи ІПНП вказане службове завдання відсутнє. Тобто, ОСОБА_5 надаючи пояснення під час проведення службового розслідування, надала неправдиву інформацію щодо створення завдання.

З наданих 09.02.2026 пояснень позивачки при проведенні службового розслідування вбачається, що вона не заперечує факт зупинення транспортного засобу у зв`язку з неосвітленим номерним знаком та забрудненням. Запитала у водія чи не вживав останній алкогольні напої та попросила зробити видих, зняти окуляри аби виявити ознаки можливого стану алкогольного сп`яніння. Також запитала чи немає у водія заборонених речей та чи має він відповідне посвідчення водія, на що громадянин надав додаток "Дія". Після чого, попросила вийти водія з транспортного засобу аби перевірити автомобіль, відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про Національну поліцію", на що водій попросив зателефонувати своєму другу. Водія було повідомлено, що за вказане правопорушення є відповідальність, громадянин почав телефонувати другу, який ніби приїде на місце та з водієм поспілкується. Згодом, на місце приїхав друг водія, який представився ОСОБА_18 , привітався з нарядом "Океан-101" та пішов у напрямку транспортного засобу, у цей момент позивачка повідомила, що відійшла від автомобіля та про що вони спілкувались їй невідомо. Згодом ОСОБА_18 підійшов до неї та лейтенанта поліції ОСОБА_13 та повідомив, що він поспілкувався зі своїм товаришем та повідомив йому виправити недолік з номерним знаком і що все нормально. Після чого, наряд "Океан-101" поїхав далі здійснювати патрулювання та з приводу якихось домовленостей щодо отримання грошових коштів та їх вимагання у неї з особою та водієм не було. Під час патрулювання у службовому автомобілі відмовила гібридна система та вона самостійно створила за допомогою службового планшетного пристрою "Технічну перерву" та заїхали на автозаправну станцію аби її перезавантажити . Позивачка пішла до вбиральні та коли повернулась, побачила, що до службового транспортного засобу підійшов ОСОБА_18 та спілкувався з лейтенантом поліції ОСОБА_10 , про що йшла мова опитуваній невідомо, оскільки, вона підійшла пізніше. Опитувана повідомила, що коли спілкувались у трьох, ОСОБА_18 повідомив, що його товариш злякався з приводу того, що його перевіряли на ознаки сп`яніння та на виявлення заборонених предметів, коли попросили вийти з транспортного засобу. Згодом на службовий планшетний пристрій надійшло повідомлення та вони мали їхати на відпрацювання завдання, у цей момент ОСОБА_18 покликав лейтенанта поліції ОСОБА_19 відійти до поряд припаркованого транспортного засобу. Після того як вони повернулись до службового транспортного засобу, під`їхало декілька автомобілів, з яких вибігли особи, один з яких повалив ОСОБА_20 на землю та вдягнув кайданки. Після чого позивачка була доставлена до Територіального управління ДБР.

Аналогічні пояснення надала ОСОБА_21 в судовому засіданні.

Дисциплінарна комісія встановила, що перед заступанням 03.02.2026 на несення служби у нічну зміну наряд "Океан-101" у складі лейтенанта поліції ОСОБА_13 та старшого сержанта поліції ОСОБА_22 отримали два портативні відеореєстратори, а саме № 474621 та № 471480, які не були повернуті. СЗтТ УПП в Одеській області ДПП було повідомлено, що надати відеозаписи немає можливості.

За висновком службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_5 та лейтенант поліції ОСОБА_4 як працівники поліції зобов`язані неухильно дотримуватися вимог Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, іро регламентують діяльність поліції, сприяти посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, однак у нічну зміну з 03.02.2026 до 04.02,2026 учинили дії, що підривають авторитет Національної поліції, несумлінно та безвідповідально поставилися до виконання службових повноважень та професійних обов`язків.

Причинами виявленого порушення лейтенантом поліції ОСОБА_23 та старшим сержантом поліції ОСОБА_11 стали їх особисті недисциплінованість та негативні особисті якості, не виявлення ними високої свідомості дисципліни, порушення основних обов`язків поліцейського в частині неухильного дотримання Конституції, законів, інших нормативно- правових актів та Присяги поліцейського. Поліцейські зобов`язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, однак, усвідомлюючи характер своїх дій, не утримались від їх скоєння.

Пунктом 1 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №239 від 01.04.2026 "Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень"( далі наказ №239 від 01.04.2026) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 8 частини першої статті, 23, частини п`ятої статті 24 Закону України "Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, статті 42 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 1, абзацу першого пункту 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 № 1395, пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735, абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 2.2.1., 2.2.2., 2.2.16. пункту 2.2. розділу II Типової посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДГШ від 10.06.2025 № 1917, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосовано до старшого сержанта поліції ОСОБА_2 (0173257), поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 полку УШІ в Одеській області ДПП, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.04.2026 № 812 о/с "По особовому складу" позивачку звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Законність та справедливість спірних наказів є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вважаючи протиправними спірні накази, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і по-рядку. Згідно з вимогами ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п.2).

За вимогами частини першої та другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливої характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За приписами статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський складає Присягу на вірність Українському народові, відповідно до тексту якої особа, яка вступає на службу в поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Суд зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13 Дисциплінарного статуту).

Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту). Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку № 893).

За правилами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дослідивши зміст висновку службового розслідування суд дійшов висновку, що він відповідає законодавчим приписам частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту.

Стаття 42. Закону України "Про запобігання корупції" передбачає, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов`язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.

Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п.1, абз.1 п.2 розділу ІІІ передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пункт 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачає, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.8 ч.1 ст. 23 Закону "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Ч. 5 ст. 24 Закону передбачає, що за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що ні позивачка, ані інший член екіпажу не відобразили факт зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_7 у системі ІПНП, натомість з 22год.02 хвил. 03.02.2026 по 22год. 37 хвил. ОСОБА_5 створила самостійно завдання "ІНШЕ СЛУЖБОВЕ ЗАВДАННЯ", та поданий електронний распорт "Правопорушення не виявлено".

Також суд приймає до уваги, що члени екіпажу "Океан-101" не перевірили за допомогою інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" чи знаходиться ОСОБА_24 у розшуку як порушник військового обліку, обмежившись перевіркою застосунку "Дія" на телефоні ОСОБА_7 тим самим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не було вжито заходів щодо доставлення ОСОБА_7 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки стосовно нього на той час було зареєстровано звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Велика Михайлівка) про порушення військовозобов`язаним правил мобілізаційного законодавства, та про необхідність доставлення до найближчого ТЦК та СП.

Лейтенант поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_5 , будучи посадовими особами, які наділені повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, виявивши правопорушення, вчинене водієм ОСОБА_8 (керування транспортним засобом з номерним знаком, який забруднений та неосвітлений), не вжили заходів щодо здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення та не притягнули ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Такі дії призвели до уникнення водієм адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП. Як повідомила позивачка в судовому засіданні, порушення, яке було виявлено при зупинці автомобіля під керуванням ОСОБА_7 було незначним , тому достатньо було обмежитись усним попередженням, а не застосуванням штрафу, що і було здійснено позивачкою. Суд критично відноситься до наданих пояснень, оскільки вважає, що позивачка не пояснила у сукупності з іншими обставинами справи, поведінку позивачки та її напарника, а саме - довготривале очікування представника/знайомого водія, як повідомлено ОСОБА_11 десь хвилин 20, знайомий не був адвокатом або юристом, будь-якої зрозумілої мети такого очікування , також не має пояснень чому не відпустили водія одразу, зробивши таке усне зауваження, а чекали знайомого водія - ОСОБА_25 і тільки після спілкування з останнім, не склавши ніякого протоколу про адміністративне правопорушення, екіпаж поїхав далі.

Також відсутні зрозумілі пояснення причин зустрічі ОСОБА_13 та ОСОБА_12 з тим самим знайомим водія ОСОБА_26 через деякий час в іншому місці о 23 год. 20 хв. на території АЗС «VST» за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Чикаленка, 46/1. Позивачка в судовому засіданні пояснила, що пішла до вбиральні та коли повернулась, побачила, що до службового транспортного засобу підійшов ОСОБА_27 та спілкувався з лейтенантом поліції ОСОБА_10 , про що йшла мова їй невідомо, але коли спілкувались утрьох, ОСОБА_18 повідомив, що його товариш злякався з приводу того, що його перевіряли на ознаки сп`яніння та на виявлення заборонених предметів, коли попросили вийти з транспортного засобу. Такі пояснення, на думку суду, суперечать іншим обставинам, які повідомила позивачка. Навіщо знайомому водія було зустрічатись з екіпажем "Океан-101", якщо водія перед цим було звільнено від адміністративної відповідальності. Позивачка також не пояснила свою реакцію на явно корупційні або неправомірні дії свого напарника - чому вона спокійно спостерігала, як ОСОБА_27 покликав лейтенанта поліції ОСОБА_19 відійти до поряд припаркованого транспортного засобу, де вони довготривало спілкувались наодинці, замість того, щоб припинити правопорушення, фіксувати те, що відбувається, та негайно повідомити про це керівництво або спеціальні служби. Така поведінка позивачки суперечить абз.2, 3, 6 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до яких під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України.

Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що поведінка поліцейського має відповідати опікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції України, законів України та Дисциплінарного статуту.

Суд відхиляє доводи позивачки щодо порушення процедури службового розслідування, позивачка дала дисциплінарній комісії пояснення по суті порушення, (які відображені у висновку службового розслідування), отже, була обізнана щодо проведення відносно неї службового розслідування. Також суд приймає до уваги надання відповідачем доказів ознайомлення позивачки з оскаржуваними наказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, поліцейській має право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами. Доказів того, що позивачка висловила волевиявлення ознайомитись з усіма матеріалами службового розслідування шляхом звернення або подання рапорту, суду не надано.

Відсутність обвинувального вироку, на що звертає увагу позивачка, не спростовує наявності в діях старшого сержанта поліції ОСОБА_12 дисциплінарного просушку, який встановлений в ході службового розслідування і за який, у порядку Дисциплінарного статуту, було право застосувати дисциплінарне стягнення. Притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягнення особи до даного виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної відповідальності, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.

Повертаючись до обставин цієї справи суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних наказів, виходить з того, що факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовими розслідуваннями, а відтак відповідачем було доведено їх правомірність. Обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування, судом не встановлено.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, разом з тим, вчинення позивачем проступку суд оцінює в аспекті співмірності його тяжкості та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення. З урахуванням характеру вчиненого дисциплінарного проступку, його тривалості, обставин проходження позивачем служби в умовах воєнного стану, а також наслідків допущених порушень службової дисципліни суд вважає, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не виходить за межі дискреційних повноважень відповідача та відповідає вимогам принципу пропорційності. Відповідач надав суду докази того, що подія за участю поліцейських патрульної поліції набула суспільного резонансу у засобах масової інформації та негативно вплинула на думку суспільства щодо діяльності поліцейських та Національної поліції України в цілому.

Окремого врахування потребує також факт скоєння дисциплінарного проступку позивачкою у період дії в країні воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додатковим вимогам щодо бездоганної поведінки.

Верховний Суд у поставові від 22.01.2026 у справі № 400/15674/23 зазначив, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.).

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для визнання протиправним та скасування п. 1 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 239 від 01.04.2026 щодо застосування до ОСОБА_12 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.04.2026 № 812 о/с про звільнення зі служби та про поновлення на посаді, та задоволення інших похідних позовних вимог не вбачається, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що в задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування п. 1 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 239 від 01.04.2026 щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.04.2026 № 812 о/с про звільнення зі служби та про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03.11.2026.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА

.