Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №304/2027/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2027/26 Провадження № 3/304/789/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 рокум. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

третього жовтня 2026 року близько 20.00 год ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у громадському місці – на вулиці Центральній у селі Порошково Ужгородського району Закарпатської області, висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.

Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони – умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття. При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.

Суд встановив, що окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, така підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 771657 від 03 жовтня 2026 року, рапортом помічника чергового відділення поліції № 1 (м. Перечин) Лазаря В. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 03 жовтня 2026 року, згідно з яким 03.10.2026 о 20.07 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , працівник бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 повідомила, що у вказаному закладі чоловік віком близько 35 років вчиняє конфлікт, чіпляється до відвідувачів, поведінка агресивна; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 03 жовтня 2026 року, в яких остання вказала, що зателефонувала на лінію «102», оскільки відвідувач БВ «Шиповець» ОСОБА_3 , перебуваючи у нетверезому стані, заважав іншим гостям відпочивати, нецензурно висловлювався та не реагував на зауваження.

Зібрані у справі докази є належними та допустимим, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.

Стягнення обиратиметься в межах санкції зазначеної норми закону.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням обставин справи, особи ОСОБА_1 , який визнав свою вину, щиро розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягався та є молодим за віком, а також відсутність у матеріалах справи даних щодо шкоди, завданої правам та інтересам окремих осіб, суддя вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини статті, що буде достатньою і необхідною мірою стягнення для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 7, 9, 40-1, 277, 278-280, 283, 285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя:Ганько І. І.