Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №297/2894/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2894/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., представника відповідача Білової О.В., яка брала участь в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення № ПС 006182 від 29.09.2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 51 000 грн. та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позов мотивовано тим, що 29 вересня 2026 року відносно керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лучки» винесено постанову № ПС 006182 про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51?000 грн.

Зазначену постанову винесено заступником начальника Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті – начальником відділу Михайлом Бундзяком.

З винесеною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, повна маса якого складає 20?500 кг., маса без навантаження – 8?536 кг.

За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб STAS, реєстраційний номер НОМЕР_4 , є спеціалізованим напівпричепом-самоскидом, повна маса якого становить 41?000 кг., маса без навантаження – 6?000 кг.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: 40 тонн – для автомобільних доріг державного значення, 24 тонни – для автомобільних доріг місцевого значення.

Згідно з розпорядженням голови Закарпатської обласної військової адміністрації від 06.11.2025 № 750, дорога О-070101 є автодорогою місцевого значення, отже, максимальне навантаження на яку не може перевищувати 24 тонни при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Висновок про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів зроблений уповноваженою особою контролюючого органу на підставі відомостей, зазначених у ТТН № 04334-01049 від 11.09.2026 року. У зазначеній ТТН містяться дані: маса без вантажу (тара) – 14,54 т., орієнтовна маса вантажу – 22,00 т., орієнтовна маса з вантажем – 36,54 т., найменування вантажу – соя.

Таким чином, відомості, внесені до ТТН, відповідають параметрам, дозволеним для руху автомобільними дорогами державного значення (до 40 т.). Тара в ТТН (14,54 т.) збігається із сумою мас за свідоцтвами про реєстрацію (8,536 т. + 6,0 т.), загальна маса з вантажем становить 36,54 т. Заявлений маршрут перевезення передбачав рух дорогами державного значення (М-23, М-24 та М-25).

Отже, відсутні підстави для висновку, що вантажовідправником внесено до ТТН дані про масу або габарити вантажу, які перевищують нормативно встановлені параметри понад 30%. Вантажовідправник виконав обов`язки, передбачені ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», надавши достовірні дані про характеристики вантажу.

Водночас вантажовідправник не встановлює та не несе відповідальності за маршрут руху транспортного засобу, керування автомобілем та дотримання правил дорожнього руху – це обов`язок перевізника та водія. Заїзд водія на дорогу місцевого значення є самовільним відхиленням від затвердженого маршруту. Відповідальність за дотримання вагових обмежень на такій дорозі несе перевізник ФОП ОСОБА_2 та водій.

Таким чином, застосування до керівника СТОВ «Агро-Лучки» ч. 4 ст. 132-2 КУпАП є необґрунтованим та незаконним.

Крім того, наказом СТОВ «Агро-Лучки» від 17.08.2026 року «Про визначення відповідальних осіб за оформлення товарно-транспортних накладних» визначено конкретних відповідальних осіб, серед яких – ОСОБА_3 . Саме на таких осіб покладено обов`язок внесення достовірних відомостей до ТТН.

Оскаржувана постанова не містить мотивів, чому саме керівник підприємства визначений «уповноваженою посадовою особою вантажовідправника».

З огляду на викладене, постанова № ПС 006182 від 29.09.2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.10.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті (а. с. 45-46).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 26.10.2026 року заяву представника відповідача Білової О.В. про продовження процесуального строку для подання відзиву задоволено. Продовжено представнику відповідача Біловій О.В. процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та приєднано поданий відзив до матеріалів справи (а. с. 89-90).

У відзиві представник відповідача зазначає, що порядок здійснення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є одним із основних заходів контролю Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року, який проводиться уповноваженими посадовими особами відповідно до положень пунктів 1-7 цього Порядку.

10 вересня 2026 року за направленням ЕНР №001025 від 04.09.2026 року старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті на ділянці автомобільної дороги О?070101 (с. Дийда, Берегівського району Закарпатської області) було проведено перевірку транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом НОМЕР_1 , у зчепленні з напівпричепом?самоскидом STAS, державний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 . Перевезення вантажу здійснювалося ФОП ОСОБА_2 відповідно до ТТН №04334?01049 від 11.09.2026 року.

У товарно?транспортній накладній зазначено: маса без вантажу – 14,54 т., орієнтовна маса вантажу – 22,00 т., загальна маса з вантажем – 36,54 т. Відомості про вантажовідправника – СТОВ «Агро-Лучки», ЄДРПОУ 30765096.

Таким чином, участь СТОВ «Агро-Лучки» у складанні ТТН підтверджена документально та не спростована.

Дорога О?070101 є дорогою місцевого значення згідно з розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації №750 від 06.11.2025 року.

Відповідно до Правил дорожнього руху, для автодоріг місцевого значення дозволяється рух транспортних засобів масою не більше 24 т.

Фактична маса брутто становила 36,54 т, що перевищувало норматив на 52,25%.

Транспортний засіб перевозив подільний вантаж, дозвіл на перевезення якого не надавався. Про обставини виявленого правопорушення повідомлено начальника Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області доповідною запискою старшого державного інспектора від 14.09.2026 року №35640/28.1/18?26.

Представник відповідача наголошує, що саме вантажовідправник оформлює ТТН, вносить відомості про характеристики вантажу, його вагу, пункти навантаження та розвантаження, і несе відповідальність за достовірність таких даних.

Відтак до відповідальності притягнуто керівника СТОВ «Агро-Лучки» Добрянського М.В.

Підставою для винесення постанови є положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», якою затверджено Порядок здійснення габаритно?вагового контролю.

Добрянському М.В. було направлено виклик на розгляд справи листом від 18.09.2026 року №80530/28.2/24?26. На засідання 29.09.2026 року він не з`явився, заяв чи клопотань не подавав.

На підставі ч. 4 ст. 279?5 КУпАП прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесено постанову № ПС006182 від 29.09.2026 року (а. с. 47-56).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подавши заяву, у якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача Білова О.В. підтримала поданий відзив з підстав, викладених у ньому.

Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зокрема правопорушень, передбачених ст. 132-2 КУпАП, визначено ст. 279-5 КУпАП.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» до великогабаритних транспортних засобів відносяться транспортні засоби вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені в п. 22.5 ПДР.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Підпунктом б пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306, визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема, якщо максимальна дозволена загальна маса комбінованих транспортних засобів, що складаються з двовісного або тривісного автомобіля з двовісним або тривісним причепом, становить 40 тонн.

Відповідальність за порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України установлена ст. 132-2 КУпАП.

Згідно з ч. 4 ст. 132-2 КУпАП вантажовідправник несе адміністративну відповідальність за внесення до товарно-транспортної накладної недостовірних відомостей про масу або габарити вантажу, якщо такі відомості призвели до перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною нормою необхідним є встановлення факту перевищення габаритно-вагових норм транспортним засобом за відсутності оформленого дозволу на проїзд відповідною автомобільною дорогою даним транспортним засобом.

Судом встановлено, що постановою № ПС 006182 від 29.09.2026 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП у зв`язку з тим, що транспортний засіб DAF у зчепленні з напівпричепом STAS перевозив вантаж загальною масою 36,54 т автомобільною дорогою місцевого значення О-070101, допустима загальна маса транспортного засобу на якій становить 24 т (а. с. 12).

Так, із матеріалів справи вбачається, що в товарно-транспортній накладній № 04334-01049 від 11.09.2026 року зазначено масу транспортного засобу без вантажу 14,54 т, орієнтовну масу вантажу 22,00 т та загальну масу з вантажем 36,54 т (а. с. 13).

Зазначені відомості узгоджуються з даними свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепа, відповідно до яких їх маса без навантаження становить 8,536 т та 6,000 т відповідно (а. с. 14-15).

Відповідно до законодавства України основну відповідальність за оформлення та внесення достовірних даних до товарно-транспортної накладної (ТТН) несе вантажовідправник.

Водночас, вантажовідправник не встановлює та не несе відповідальності за маршрут руху транспортного засобу, оскільки вибір маршруту, керування автомобілем та дотримання правил дорожнього руху - це обов`язок перевізника та водія.

Слід зазначити, що допустима маса вантажного автомобіля в Україні, згідно п. 22.5 розділу 22 Правил дорожнього руху (ПДР) та Порядку здійснення габаритновагового контролю, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, складає 40 тон, а заїзд водія транспортного засобу на дорогу місцевого значення, що передбачає дозволену масу транспортного засобу не більше 24 тони, не є відповідальністю вантажовідправника, тому застосування до позивача ч. 4 ст. 132-2 КУпАП - є необґрунтованим та незаконним.

Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що обов`язки вантажовідправника стосуються належного оформлення вантажу, його упаковки, маркування та надання достовірної інформації про його вагу та габарити, з чого вбачається, що вантажовідправник виконав свої обов`язки, передавши вантаж у стані, придатному для перевезення, та надавши достовірні дані про його характеристики, що відображено у товарно-транспортній накладній. Натомість, вантажовідправник не міг знати або впливати на оперативний вибір маршруту водієм/перевізником, який свідомо чи несвідомо обрав ділянку дороги з ваговим обмеженням до 24 тон. Контроль за дотриманням вагових обмежень до 24 тон та вимог дорожніх знаків (зокрема, Знаку 3.15 ПДР), є виключною сферою відповідальності перевізника та його працівника водія.

Отже, позивачем доведено наданим наказом № 17-08/1 від 17.08.2026 року «Про затвердження маршруту перевезення врожаю», що маршрут руху зазначеного транспортного засобу проходив автомобільною дорогою державного значення (а. с. 17).

Також суд бере до уваги, що позивачем надано наказ СТОВ «Агро-Лучки» від 17.08.2026 року № 17-08/2, яким визначено відповідальних осіб за оформлення товарно-транспортних накладних, зокрема ОСОБА_3 (а. с. 16).

Зазначене підтверджує доводи позивача щодо відсутності належного обґрунтування його особистої відповідальності за внесення конкретних відомостей до товарно-транспортної накладної, зокрема щодо маси вантажу та інших обов`язкових реквізитів.

Крім того, у постанові не зазначено обов`язкових відомостей, а саме марки та реєстраційного номера причепа, часу складання постанови (зазначено лише дату), населений пункт, належності дороги до доріг місцевого значення, фактичної ваги транспортного засобу, а також відомостей про вантажовідправника.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Зазначення СТОВ «Агро-Лучки» як вантажовідправника у товарно-транспортній накладній не є безумовним доказом того, що саме позивач вказав в ТТН відомості про масу або габарити вантажу, що перевищують встановлені законодавством габаритно-вагові нормативи.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме відповідач зобов`язаний довести правомірність оскаржуваного рішення. У цій справі відповідачем не надано належних і достатніх доказів на підтвердження всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Посилання представника відповідача на те, що фактична маса транспортного засобу перевищувала допустиму для дороги місцевого значення на 52,25 відсотка, суд оцінює критично, оскільки таке перевищення саме по собі не підтверджує зазначення позивачем до товарно-транспортної накладної відомостей щодо габаритно-вагових параметрів вантажу, які призвели до перевищення встановлених законодавством нормативів понад 30 %, за відсутності відповідного дозволу на рух такого транспортного засобу автомобільними дорогами.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а постанова № ПС 006182 від 29.09.2026 року – скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , до Державної служби України з безпеки на транспорті, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПС 006182 від 29.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Лайош ГАЛ