Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №380/17918/26
Суддя: Кухар Наталія Андріївна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 рокусправа № 380/17918/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-
в с т а н о в и в:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у непогодженні рапорту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 про звільнення з військової служби від 03 серпня 2026 року відповідно до пп. г п. 2 ч. 4 та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 погодити рапорт ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 про звільнення з військової служби відповідно до пп. г п. 2 ч. 4 та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та направити його у встановленому порядку до ІНФОРМАЦІЯ_5 для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Ухвалою суду від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року залучено до участі в адміністративній справі № 380/17918/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що подав рапорт про звільнення з військової служби. 07.08.2026 року отримав відмову у реалізації поданого ним рапорту про звільнення з військової служби, мотивовану тим, що: «відсутні підтверджуючі документи які підтверджують, що сестри батька військовослужбовця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потребують постійного догляду, а саме - довідки Форми №080-4/о затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 №407 (зі змінами) або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 №2067». Таку відмову вважає протиправною, так як подав докази необхідності здійснення постійного догляду за своїм батьком, який має II групу інвалідності та потребу в постійному сторонньому догляді за висновком ЛКК та документально довів неможливість (відсутність) у його батька інших членів сім`ї другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати за ним постійний догляд.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому позов не визнав. Зазначив, що солдату ОСОБА_1 , відмовлено у звільненні з військової служби у зв`язку з порушенням вимог пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та пункту 27 додатку 19 наказу Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”. Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи подала до суду пояснення на позов. Зазначила, що позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації у ІНФОРМАЦІЯ_6 . В серпні місяці 2026 року позивач звернувся з рапортом до безпосереднього начальника про звільнення його з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон). До ІНФОРМАЦІЯ_5 документи для розгляду питання про звільнення позивача з військової служби не надходили. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій вказав, що відповідач і третя особа наполягають на тому, що до рапорту не долучені документи, які б підтверджували потребу в рідних сестер батька позивача постійного стороннього догляду. Такий підхід є помилковим, позивач в позові детально обґрунтував свою позицію. Позивач наполягає, що на нього, чи його важкохворого батька або ж двох рідних сестер батька не може перекладатись тягар доведення правдивості, достовірності, чи відповідності формі медичних документів. Пацієнт не відповідає за правильність наданих медичних документів та не повинен контролювати її складання та відповідність формі. Просить суд в аспекті даної справи взяти до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24, а також у постанові Верховного суду від 29 квітня 2026 року у справі № 520/14746/25.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією на посаді оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_7 .
03 серпня 2026 року позивач звернувся по команді з рапортом з проханням звільнити його з військової служби за сімейними обставинами, а саме: відповідно до абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи , за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглянуто документи на звільнення з військової служби та ОСОБА_1 відмовлено у звільненні з військової служби у зв`язку з порушенням вимог пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та пункту 27 додатку 19 наказу Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”, а саме: відсутні підтверджуючі документи які підтверджують, що сестри батька військовослужбовця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потребують постійного догляду, а саме – довідки Форми №080-4/о затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 №407 (зі змінами) або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 №2067; у заключенні лікарсько-консультативної КНП Перемишлянської ЦРЛ Львівської області від 13.07.2026 №87 не зазначено, що ОСОБА_6 потребує постійного стороннього догляду комісії; у заключенні лікарсько-консультативної комісії КНП Перемишлянської ЦРЛ Львівської області від 13.07.2026 №88 видане ОСОБА_7 , виявлено помилку у прізвищі (КУРАНИЦЬКА) та у висновку не зазначено, що потребує постійного стороннього догляду; частина документів потребує оновлення, оскільки видані у січні 2026 року та термін дії сплив.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), визначено правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Приписами ч.1 ст.2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжений та триває на час розгляду справи.
У відповідності до ч.6 ст. 2 Закону №2232-ХІІ військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є видом військової служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Положеннями пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до п.3 ч.12 ст. 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначений в Положенні про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
В розділі І Положення № 1153/2008 зазначено, що початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (п.6). Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п.7).
Згідно з п. 12 розділу І Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України (абз 1). Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України (абз 2). Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України (абз 4).
Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано п. 225 Положення № 1153/2008.
Так, в п.п. 2 п. 225 зазначено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється: під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
В п. 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки чи відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України (для військовослужбовців, які є співробітниками цього розвідувального органу), до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно з п.260 Положення №1153/2008 під час дії особливого періоду військовослужбовці звільняються з військової служби з підстав, визначених статтею 26 Закону №2232-ХІІ, та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 26-2 названого Закону.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, визначено в Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженій наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 (далі - Інструкція № 170).
Пунктом 12.11 Інструкції закріплено, що перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Відповідно до пп. 26 п. 5 Додатку 19 до Інструкції при поданні до звільнення з військової служби за підставами: у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.
Відповідно до статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі – Статут ЗСУ) із службових та особистих та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Пунктом 31 Статуту ЗСУ передбачено, що начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 №531 (далі – Порядок №531) рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Згідно з пунктами 2-6 розділу ІІІ Порядку №531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.
Таким чином, під час дії воєнного стану передбачено можливість звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами, зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи.
При цьому, умовою такого звільнення є відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до рапорту про звільнення долучено: акт обстеження сімейного стану, паспорт НОМЕР_4 , свідоцтво про народження НОМЕР_5 , повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо активного запису про народження №00055782085, витяг з реєстру територіальної громади №2026/000491896. картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_6 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_7 , витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №7/25/8238/В. висновок ЛКК форми 080-4/о №1 від 06.01.2026. пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_8 , витяг з реєстру територіальної громади №2026/000479178, свідоцтво про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_9 , заява ОСОБА_8 від 12.01.2026, акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання від 14.01.2026 №4, витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 08.01.2026 №00055783438, витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 08.01.2026 №00055784579, відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13.01.2026 №03-16/04/5, свідоцтво про народження ОСОБА_9 . Серії НОМЕР_10 , свідоцтво про народження ОСОБА_10 . Серії НОМЕР_11 . свідоцтво про смерть НОМЕР_12 , заключення лікарсько-консультативної комісії КНП Перемишлянської ЦРЛ Львівської області від 13.07.2026 №88, заключення лікарсько-консультативної комісії КНП Перемишлянської ЦРЛ Львівської області від 13.07.2026 №87, військовий квиток Серії НОМЕР_13 .
Відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у звільненні з військової служби у зв`язку з порушенням вимог пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та пункту 27 додатку 19 наказу Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”.
Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_8 є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання та потребує стороннього догляду.
Членом сім`ї першого ступеня споріднення ОСОБА_8 є його син ОСОБА_1 , позивач у справі. Членами сім`ї другого ступеня споріднення є дві сестри: ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , які не проживають з ним.
ОСОБА_5 ,1969 року народження, згідно заключення лікарсько-консультативної комісії Перемишлянської центральної районної лікарня № 87 від 13.07.2026 за станом здоров`я не може вести постійний сторонній догляд.
ОСОБА_11 ,1976 року народження, згідно заключення лікарсько-консультативної комісії Перемишлянської центральної районної лікарня № 88 від 13.07.2026 за станом здоров`я заборона на важку фізпрацю, обмеження фізнавантаження, не може вести постійний сторонній догляд.
Відповідач відмовив у звільненні, так як відсутні підтверджуючі документи які підтверджують, що сестри батька військовослужбовця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потребують постійного догляду, а саме – довідки Форми №080-4/о затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.03.2021 №407 (зі змінами) або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.12.2024 №2067.
Однак суд такі доводи відповідача оцінює критично та зауважує, що під час вирішення питання про звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю ІI групи, слід враховувати не лише фізичну наявність інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, але й їхню реальну можливість здійснювати такий догляд.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 виснував, що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону.
Першочергово суд звертає увагу відповідача, що згідно з пунктом 14.30 Інструкції №170 після подання військовослужбовцем рапорту (додаток 22 до цієї Інструкції), командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов`язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.
Комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця утворюється при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у такому складі:
голова комісії - заступник керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
члени комісії - представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки (не менше трьох осіб).
Під час своєї роботи комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця:
вивчає отримані заяву (запит) та підтвердні документи;
відвідує задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою, зазначеною у заяві або запиті, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за такою особою;
використовує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну;
за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовує інформацію з публічних електронних ресурсів.
Комісія зобов`язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.
У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.
За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п`яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.
Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складається у трьох примірниках, один з яких зберігається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Отже, після отримання рапорту військовослужбовця командир військової частини направляє до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.
Перевірка сімейного стану військовослужбовця проводиться комісією відповідного ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час проведення якої комісія встановлює наявності/відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю. При цьому, комісія наділена правом використовувати відомості, зокрема, з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Щодо сестер батька позивача, то суд зауважує, що відповідно до заключень лікарсько-консультативної комісії Перемишлянської центральної районної лікарня такі за станом здоров`я не можуть вести постійний сторонній догляд. Відповідач не надав жодної оцінки таким доказам.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено про догляд за повнолітньою особою сестрами.
З огляду на приписи Сімейного кодексу України та встановлені обставини справи судом встановлено, що сестри батька позивача за своїм станом здоров`я не можуть здійснювати догляд брата.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Отже, у позивача є обов`язок щодо здійснення догляду за своїм непрацездатним батьком.
Постанова Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №120/1909/23 роз`яснює, що поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком.
Такого ж трактування Верховний Суд притримується у постанові від 11.04.2024 в справі №420/16689/23: поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, яка не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, безперервно, постійно.
Щодо пояснень відповідача про те, що частина документів потребує оновлення, оскільки видані у січня 2026 року, суд зазначає, що документів, термін дії яких минув судом не встановлено, а їх видача у січні 2026 не робить їх нечинними.
Щодо пояснень відповідача про те, що у заключенні лікарсько-консультативної комісії КНП Перемишлянської ЦРЛ Львівської області від 13.07.2026 №88 виявлено помилку у прізвищі, а саме зазначено КУРАНИЦЬКА замість ОСОБА_12 суд зазначає, що дослідивши заключення судом встановлено, що помилки у заключенні немає, прізвище вказано правильно, відповідачем помилково четверту літеру прізвища «н» прийнято за літеру «а».
Враховуючи наведене, позивачем дотримано законодавчо визначену процедуру подання рапорту та долучених до нього документів, які підтверджують його право на звільнення з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за батьком, який є інвалідом ІІ групи. Однак як свідчать обставини справи відповідач прийняв рішення про відмову позивачу у звільненні з військової служби.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправної відмови у звільненні з військової служби та зобов`язання відповідача погодити рапорт про звільнення з військової служби та направити його у встановленому порядку до ІНФОРМАЦІЯ_5 для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.
Судовий збір відповідно до частини 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XI, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю IІ групи.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 погодити рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби відповідно до пп. г п. 2 ч. 4 та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю IІ групи та направити його у встановленому порядку до ІНФОРМАЦІЯ_5 для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
СуддяКухар Наталія Андріївна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua