Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №340/1190/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1190/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про залишення без розгляду запиту ОСОБА_1 від 10.02.2026, зареєстрованого за вхідним №Х-527 від 13.02.2026 (425482), оформлене листом від 25.02.2026 №24250-2026 (437091).

Зобов`язано відповідача повторно розглянути зазначений запит відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» із застосуванням Закону України «Про адміністративну процедуру» та з урахуванням правової оцінки суду, забезпечивши у разі збереження недоліків запиту можливість їх усунення в порядку статті 43 Закону України «Про адміністративну процедуру».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

27 жовтня 2026 року представником позивача подано заяву про розрахунок судових витрат та їх стягнення, у якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

На підтвердження заявлених витрат представником позивача подано договір про надання правничої допомоги від 19.01.2026, додаткову угоду від 02.03.2026, акти надання-приймання послуг від 26.10.2026 та 27.10.2026, а також ордер адвоката.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, а також дії сторін щодо досудового вирішення спору та його мирного врегулювання.

Судом встановлено, що 19 січня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кермачем Андрієм Івановичем укладено договір про надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 3.2 договору гонорар адвоката обчислюється погодинно та становить 5000,00 грн за одну годину робочого часу.

Водночас пунктом 3.3 договору передбачено можливість установлення фіксованого розміру гонорару адвоката шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до додаткової угоди від 02.03.2026 сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги в межах досудової підготовки та судового провадження у справі №340/1190/26 у суді першої інстанції в сумі 30 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.4 додаткової угоди зазначений розмір гонорару визначено виходячи з вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 5000,00 грн та шести годин розрахункового робочого часу.

Пунктом 1.5 додаткової угоди передбачено, що розмір гонорару залишається незмінним незалежно від більшого або меншого фактично витраченого адвокатом часу.

Відповідно до акта надання-приймання послуг від 26.10.2026 адвокатом надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу в межах розгляду справи №340/1190/26 на загальну суму 30 000,00 грн.

Згідно з актом надання-приймання послуг від 27.10.2026 адвокатом зазначено про фактичне витрачання дев`яти годин робочого часу, з яких одна година - ознайомлення з документами, надання консультації та оформлення додаткової угоди, шість годин - складання, оформлення та подання позовної заяви з додатками на 15 аркушах, дві години - складання, оформлення та подання письмових пояснень по суті позову та заяви.

Вартість зазначених послуг за погодинною тарифікацією становить 45 000,00 грн, однак до сплати клієнтом відповідно до умов договору та додаткової угоди визначено фіксовану суму 30 000,00 грн.

Пунктом 3.5 договору передбачено здійснення розрахунку за надані послуги на підставі акта надання-приймання послуг та судового рішення, яким вирішено питання про розподіл судових витрат, протягом тридцяти днів із дня набрання таким рішенням законної сили.

Отже, подані документи підтверджують погодження сторонами фіксованого розміру гонорару та наявність у позивача договірного зобов`язання щодо його сплати.

Суд зазначає, що положення частини третьої статті 134 КАС України передбачають можливість розподілу витрат на професійну правничу допомогу незалежно від того, чи були вони фактично сплачені стороною, чи лише підлягають сплаті відповідно до умов договору.

Разом із тим, факт погодження сторонами договору фіксованого гонорару в розмірі 30 000,00 грн не означає безумовного обов`язку відповідача компенсувати такий гонорар у повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається виключно за домовленістю між адвокатом та клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас при визначенні суми компенсації витрат на правничу допомогу іншою стороною суд повинен ураховувати встановлені процесуальним законом критерії обґрунтованості та співмірності таких витрат.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05 травня 2026 року у справі №160/32215/24 розмежував повноваження суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони та повноваження суду щодо відмови у відшкодуванні таких витрат повністю або частково під час їх розподілу.

Верховний Суд зазначив, що суд з власної ініціативи або за наявності заперечень іншої сторони може відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу повністю або частково, керуючись критеріями пов`язаності витрат із розглядом справи, обґрунтованості та пропорційності їх розміру до предмета спору, значення справи для сторін та іншими обставинами, визначеними процесуальним законодавством.

Отже, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд не змінює погодженого сторонами розміру гонорару, а визначає ту його частину, покладення якої на відповідача відповідатиме вимогам статті 139 КАС України.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених витрат, суд ураховує, що предметом цієї справи було оскарження рішення органу поліції про залишення без розгляду запиту позивача щодо обробки його персональних даних та зобов`язання повторно розглянути відповідний запит.

Спір стосувався правомірності конкретного рішення відповідача, прийнятого за результатами розгляду одного запиту, та правильності застосування положень Закону України «Про захист персональних даних» і Закону України «Про адміністративну процедуру».

Встановлення обставин справи не вимагало проведення експертиз, дослідження складних технічних питань чи значного обсягу доказів.

Також суд враховує, що заявлені позовні вимоги задоволено частково. За результатами розгляду справи суд визнав протиправним та скасував рішення відповідача про залишення запиту без розгляду й зобов`язав повторно його розглянути з дотриманням установленої законодавством процедури. Водночас у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд бере до уваги, що з поданого розрахунку витрат убачається включення до складу наданих послуг однієї години на ознайомлення з документами, консультування та оформлення додаткової угоди, шести годин на складання й подання позовної заяви, а також двох годин на підготовку письмових пояснень і заяви.

Водночас ознайомлення з документами та формування правової позиції є складовими підготовки позовної заяви, а оформлення додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги стосується договірних відносин адвоката з клієнтом і саме по собі не становить окремої необхідної процесуальної дії для вирішення адміністративного спору.

Суд також враховує, що складання позовної заяви та письмових пояснень здійснювалося в межах одного спору, фактичні обставини якого були визначені змістом запиту позивача та рішенням відповідача про залишення його без розгляду.

При цьому сам собою обсяг позовної заяви у 15 аркушів не може свідчити про підвищену складність виконаної адвокатом роботи або обґрунтовувати покладення на відповідача витрат у розмірі 30 000,00 грн.

Суд не заперечує факту надання адвокатом правничої допомоги та права сторін самостійно визначати вартість відповідних послуг. Проте погоджена клієнтом вартість таких послуг не є визначальною для встановлення розміру витрат, які підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на конкретні обставини справи, характер спірних правовідносин, обсяг необхідної правничої допомоги, часткове задоволення позовних вимог та результат судового захисту, суд вважає, що покладення на відповідача обов`язку компенсувати всю суму гонорару у розмірі 30 000,00 грн не відповідатиме критеріям обґрунтованості та пропорційності судових витрат, визначеним частиною дев`ятою статті 139 КАС України.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, враховуючи фактичний обсяг наданих послуг, характер спору, його значення для позивача та результат вирішення позовних вимог, суд вважає обґрунтованим та пропорційним покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 500 грн.

В іншій частині заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності, у зв`язку з чим не підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №340/1190/26 - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. 6-го Грудня, буд. 49, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ЄДРПОУ 40799158) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.

У задоволенні решти вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА