Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №320/46682/24 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №320/46682/24

Суддя: Скрипка І.М.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року Київ справа №320/46682/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінест» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінест» (ТОВ «Грінест», товариство, платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач 1, ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправними і скасування рішень з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 07.06.2024 № 11196087/43919592, № 11196088/43919592 та № 11196086/43919592 та зобов`язання вчинити певні дії шляхом реєстрації податкових накладних від 25.04.2024 № 36, від 08.05.2024 № 48 та від 08.05.2024 № 49 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на таку реєстрацію.

Ухвалою суду від 18.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 09.04.2025, з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями позивачу безпідставно відмовлено в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), адже не було належних перешкод для такої реєстрації. Зауважили, що спірні рішення не містять чітко визначених підстав їх прийняття. Вказали, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення прийняті протиправно та мають бути скасовані.

До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшов спільний відзив на позовну заяву, згідно якого стверджено, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній. Вказали, що платник податків посилався на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної для нього є незрозумілим і що правова невизначеність створює для нього перешкоди для досягнення мети - реєстрації податкової накладної; у той час як фактичні дії позивача - подання на пропозицію податкового органу пояснень (без будь-яких посилань на безпідставність і не зрозумілість вимог податкового органу та неможливість визначити власну поведінку) та документів на підтвердження здійснення господарської операції (усіх документів, за твердженням самого ж позивача), що передбачено Порядком №1165, свідчать про те, що йому було зрозуміло як суть рішення відповідача про зупинення реєстрації, так і алгоритм дій для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної. Наголосили, що податковим органом винесено та прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, з підстав надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. Вказують на дискреційність повноважень податкового органу щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також відповідачі у змісті відзиву заявили клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін. Обґрунтували таке клопотання метою недопущення втрат Державного бюджету України та задля захисту економічних інтересів держави.

Так, за нормами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

За приписами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у цій справі є питання правомірності рішень про зупинення реєстрації/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі рішення не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час, лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справах незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме у судовому засіданні лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи щодо необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та не відповідало б меті ефективності інституту спрощеного провадження. Тим більш, в умовах надмірного навантаження Київського окружного адміністративного суду це б не сприяло процесуальній економії.

Суд вважає, що обставини цієї справи не потребують обов`язкового проведення судового засідання, так як повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі. До того ж, суд наголошує, що про проведення просить суб`єкт владних повноважень відповідач, який зобов`язаний надати суду усі докази, на підставі яких приймалися оскаржувані рішення.

У зв`язку із наведеним, суд резюмує відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання.

Також представником відповідачів подавалося клопотання про залишення позовної заяви без руху через те, що у пункті 2 прохальної частини позовної заяви вказано датою податкової накладної №36 – 15.04.2026, у той час як правильною датою є 25.04.2024.

Суд зазначає, що як у пункті 1 прохальної частини позову, так і скрізь по змісту останнього товариством зазначено датою оформлення податкової накладної №36 – 25.04.2026, що і підтверджено доданими до позову документами. У зв`язку із цим, суд вважає, відповідно, правильною датою 25.04.2026 і не вбачає підстав для залишення позову без руху.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінест» є юридичною особою, зареєстрованою з 30.12.2020.

Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.75).

Судом встановлено, що 21.03.2024 між ТОВ «Грінест» та ТОВ «Крячківка Агро» укладено договір поставки №17, за яким позивач поставляє ТОВ «Крячківка Агро» засоби захисту рослин та посівний матеріал.

08.05.2024 у відповідності до умов у додатку №2 від 08.05.2024 та рахунків №50 і №51 ТОВ «Крячківка Агро» здійснило оплату на користь ТОВ «Грінест`у сумі 21 456, 00 грн та 20115,00 грн.

Факт здійснення оплати підтверджується платіжними дорученням №1707 та №2494 від 08.05.2024.

Позивач здійснив поставку та відвантаження товару ТОВ «Крячківка Агро», що підтверджується накладними №53 та №54 від 08.05.2024, а також товарно-транспортними накладними №0805/1 та 0805/2 від 08.05.2024.

За результатами цього (передплата) товариством сформовано та надіслано на реєстрацію податкові накладні №48 та №49 від 08.05.2024.

За наслідками обробки податкових накладних було зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою зупинення вказано: «Обсяг постачання товару/послуги 3002 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=6.7158%, «Рпоточ»=174926.14 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

У відповідь на отримані квитанції, позивачем було подано пояснення до податкових накладних №49 та №48 від 08.05.2024.

Товариством вказано, що останнє є посередником в торгівлі засобами захисту рослин (гербіциди, фунгіцили, протруйники, прилипачі та інше) та в торгівлі посівним матеріалом (насіння кукурудзи, сої, соняшнику тощо). Має прив`язки до сезону.

Придбання та продаж товару напряму залежить від курсів долару чи євро на міжбанку, у залежності від групи товару, визначається на сайті Мінфіну (htps://mintin.com.ua/ua/currency/nb/archive/eur/14-05-20241).

Ризактив-В (2 кг) - це інокулянт, випускається в трьох марках, Р (рідкий), Т (на основі торфу), В (на основі активованого вугілля), завдяки чому може використовуватися для передпосівної обробки насіння в господарствах з різним технічним оснащенням (ручна обробка, безпосередньо в сівалках, обробка за допомогою протруювальних машин).

Норма витрат на 1 т насіння: 2 кг.

Упаковка Ризоактив-В (2 кг) не передбачає обов`язкове використання розвантажувально-навантажувальної спецтехніки. Фасування препарату - коробки по 2 кг.

Навантаження та розвантаження здійснюється людським ресурсом. На складі постачальника - персоналом постачальника, а вивантаження - персоналом покупця.

Також пояснено, що ТОВ «Грінест» співпрацює з ТОВ «ХОРД», ЄДРПОУ 40196670, ІН 401966710273, за договором № 6-КС від 03.08.2022 року на складську обробку вантажів. Це ліцензійний склад, з персоналом та технікою, яка забезпечує навантажувально-розвантажувальні операції та обладнаний всім необхідним для збереження товару з відповідними температурними режимами для зберігання засобів захисту рослин та посівного матеріалу, що знаходиться в с. Путрівка Київської області. Така співпраця дозволяє суттєво зекономити у витратах на логістику.

До пояснень позивачем надано оборотно-сальдову відомість із залишками та рухом товару з 01.01.2024.

07.06.2024, після отримання пояснень, комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення №10458888/44210210 та № 11196086/43919592 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Зі змісту рішень від 07.06.2024 убачається, що відмова в реєстрації податкової накладної мала місце у зв`язку з: надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «Первинні документи».

19.06.2024 позивачем було подано скарги на Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.06.2024.

26.06.2024 за результатами розгляду скарг такі залишено без задоволення.

Судом також встановлено, що 12.06.2023 між позивачем та ТОВ «Добробут Агро-Плюс» укладено договір поставки №26, за яким ТОВ «Грінест» поставляє ТОВ «Добробут Агро-Плюс» засоби захисту рослин та посівний матеріал.

25.04.2024 згідно додатку №3 від 25.04.2024 та рахунку № 39 від 25.04.2024, ТОВ «Добробут Агро-Плюс» здійснило передплату на користь ТОВ «Грінест» у сумі 901984, 47 грн.

Факт здійснення передплати підтверджується платіжним дорученням №1531 від 25.04.2024.

Надалі позивач здійснив поставку та відвантаження Товару ТОВ «Добробут Агро-Плюс», що підтверджується накладною №50 від 26.04.2024, товарно-транспортною накладною №2604/1 від 26.04.2024 та №2604/2 від 26.04.2024.

Як наслідок наведених дій (передплата), товариством сформовано та надіслано на реєстрацію податкову накладну №36 від 25.04.2024.

За результатами обробки податкової накладної зупинено її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою зупинення вказано: «Обсяг постачання товару/послуги 1005 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=6.7158%, «Рпоточ»=86135.13 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

У відповідь на отриману квитанцію позивачем було подано пояснення до податкової накладної №36 від 25.04.2024.

Товариством вказано, що останнє є посередником в торгівлі засобами захисту рослин (гербіциди, фунгіциди, протруйники, прилипачі тощо) та в торгівлі посівним матеріалом (насіння кукурудзи, сої, соняшнику і т.д.). Має прив`язки до сезону.

Придбання та продаж товару напряму залежить від курсів долар чи євро на міжбанку, в залежності від групи товару, визначається на сайті Мінфіну (https://minfin.com.ua/ua/eurrency/mb/archive/eur/14-05-2024/).

Стосовно насіння кукурудзи РЖТ ЛІПЕККС (фунгіцид + інтексицил, укр.) - це посівний матеріал, виробником якого є компанія RAGT Semences.

Насіння упаковано у паперові спеціальні мішки по 50 тисяч насінин - посівні одиниці.

Вага кожного мішка (посівної одиниці) - 12,42 кг, як вказано у сертифікаті якості № 213670 від 05.02.2024, який надано виробником.

У графі «Відомості про походження насіння» вказана загальна маса всієї партії 27088,02 кілограмів, що дорівнює 2181 - кількість упаковок, штук.

Також вагу насіння в одній посівній одиниці можна вирахувати помноживши масу 1 тисячі одиниць насінин, грамів - 217,0 (вказано у графі «Результати апалізу проби» - строка 7.) на 50 - кількість тисяч у мішку.

Зазначено, що більш детально про насіння кукурудзи РЖТ ЛІПЕККС (Фушіцид + інтексицил, укр.) можна ознайомитися на сайті.

Пояснено, що доставка насіння кукурудзи РЖТ ЛПЕККС (фунгіцид + інтексицид, укр.) здійснювалася автомобілем RENAULT TRAFICS, державний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Вартість перевезення включено до вартості насіння.

Також вказано, що ТОВ «Грінест» співпрацює з ТОВ «ХОРД», ЄДРПОУ 40196670, ІПН 401966710273, договір №6-KС від 03.08.2022 на складську обробку вантажів (це ліцензійний склад з персоналом та технікою, яка забезпечує навантажувально-розвантажувальні операції та обладнаний всім необхідним для збереження товару з відповідними температурними режимами для зберігання засобів захисту рослин та посівного матеріалу., що знаходиться в с. Путрівка Київської області). Така співпраця дозволяє суттєво зекономити у витратах на логістику. На цей час на складі зберігається товар, який реалізовується по мірі надходження замовлень від клієнтів.

До пояснень позивачем надано оборотно-сальдову відомість із залишками та рухом товару з 01.01.2024.

07.06.2024, після отримання пояснень, комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення № 11196087/43919592 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

Зі змісту рішення від 07.06.2024 убачається, що відмова в реєстрації податкової накладної мала місце у зв`язку з: надання платником податку копій документів,складених / оформлених із порушенням законодавства. Знову ж таки, у додатковій інформації (зазначити конкретні документи) вказано: «Первинні документи».

19.06.2024 позивачем було подано скарги на рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 07.06.2024.

26.06.2024 за результатами розгляду скарги такі залишено без задоволення.

Вважаючи оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

За положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (ПК України, Податковий кодекс) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

За приписами пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246) відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За нормами пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За нормами пунктів 7 і 10 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (пункт 11 Порядку №1165).

Так, в отриманих позивачем Квитанціях контролюючий орган зазначив, що обсяг постачання товару/послуги 1005 та 3002, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару/послуги.

Отже, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165 у частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Пунктом 9 Порядку № 520 передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «;Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

У випадку ж неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

За нормами пунктів 44-46 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; у разі виявлення платником податку бажання взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника - надання усних пояснень платником податку в режимі відеоконференції (для комісії центрального рівня); доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як вказано у спірних рішеннях, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. При цьому не вказано, які саме документи складені із порушенням. У відзиві ГУ ДПС також не конкретизує про які саме документи йдеться, лише вказує, що наданими копіями документів і поясненнями неможливо встановити реальність здійснення господарської операції.

Суд звертає увагу і на те, що з 08.03.2023 пункт 9 Порядку № 520 викладено у іншій редакції, зокрема, передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку має право, у тому числі, надіслати повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

У випадку, який розглядається, відповідач-1 не скористався такою нормою для витребування конкретних додаткових документів і пояснень для перевірки документів, які на його думку складені із порушенням або ж не подані. При цьому, у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної перелік витребовуваних документів не був конкретним, тому позивач надав відповідні документи на власний розсуд, не знаючи, які конкретні документи відповідач 1 вважав би достатніми для реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, у матеріалах справи наявні пояснення позивача з підтверджуючими доказами щодо реальності здійснення господарської операції по відповідним накладним.

У поясненнях до податкового органу, а також суду позивач надав достатньо пояснень та первинних документів на підтвердження спірних господарських операцій.

Проте відповідач-1 не зазначив у чому саме виявлено порушення та не спростував доводи, наведені позивачем у своїх поясненнях.

Податковий орган у ході судового розгляду справи таких обставин не спростував, не довів неможливості реєстрації спірних накладних з урахуванням названих вище направлених платником документів.

Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем 1 не доведено правомірності прийнятих оскаржуваних рішень, оскільки досліджені під час розгляду справи копії документів, наявні у матеріалах справи, і подані контролюючому органу підтверджують інформацію, зазначену у спірних податкових накладних, а ГУ ДПС, у свою чергу, жодними документальними доказами не доведено зворотного.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, копії яких наявні в матеріалах справи, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Суд уважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Крім того, відповідачами до відзивів не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних.

Слід також зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Це узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.

За наведеного, суд констатує, що податковий орган не довів наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 07.06.2024 № 11196087/43919592, № 11196088/43919592 та № 11196086/43919592.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавцем не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

За наведеного, позов у частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати спірні ПН в ЄРПН, підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 9084,00 грн (сплачений на підставі платіжної інструкції №707 від 11.09.2024) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржувані рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінест» - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних від 07.06.2024 №11196087/43919592, №11196088/43919592 та №11196086/43919592 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінест» від 25.04.2024 № 36, від 08.05.2024 № 48 та від 08.05.2024 № 49, датою їх направлення на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінест» (код ЄДРПОУ: 43919592; місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, буд. 1, кабінет 8) судовий збір в розмірі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Героїв 72-ї Бригади, буд. 12).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua