Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №300/9110/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №300/9110/25

Суддя: Микитин Н.М.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2026 р. справа № 300/9110/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, заявник, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Гаврилюк Михайло Дмитрович (далі – представник позивача, адвокат Гаврилюк М.Д.), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення із військового обліку – протиправною, зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення, із військового обліку.

Підставою звернення позивача із вказаним позовом є відмова відповідача у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.10.2010 ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано непридатним до військової служби про що у військовому квитку проставлено відповідну відмітку. 22.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку, втім відповіді на вказане звернення позивач не отримав. За наслідками розгляду адвокатського запиту представника позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 05.08.2025 інформував адвоката Гаврилюка М.Д. про те, що протоколом №3 від 05 жовтня 2010 року медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до статті 26-б графи І додатку І "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" затвердженого наказом МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, звільнений від призову на строкову військову строкову службу та був переданий на військовий облік військовозобов`язаних.

В обґрунтування власної позиції ОСОБА_1 зазначив, протоколом №3 від 05.10.2010 медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача визнано непридатним до військової служби без жодного зазначення про обмежену придатність у воєнний час. Зазначив, що відповідач є відповідальним за внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. За доводами позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо наповнення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальною інформацією щодо позивача, а саме відомостей щодо виключення з військового обліку. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.01.2026 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

ІНФОРМАЦІЯ_6 скерував на адресу суду відзив від 27.01.2026 на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , правом на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не користується та підлягає призову на військову службу під час мобілізації. На облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 позивача внесено автоматично відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 за №932 "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів". Відповідно до протоколу призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 №3 від 05.10.2010 ОСОБА_1 відповідно до статті "26б" графи 1 додатку 1 Положення №402, в редакції чинній станом на 05.10.2010, був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, звільнений від призову на строкову військову службу та був переданий на військовий облік військовозобов`язаних.

ІНФОРМАЦІЯ_8 18.02.2011 позивачу видано військовий квиток серії НОМЕР_1 , який містить єдиний запис, що стосується його статусу щодо військового обліку, а саме: "05.10.2010р. медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до в/служби за гр. Б ст. 26 розкладу хвороб (наказ МОУ 2008р. №402) Протокол №3. Підлягає повторному огляду-не підлягає". Будь-яких інших записів, зокрема формулювання про "виключення із військового обліку", військовий квиток не містить. За доводами відповідача відсутність запису про виключення з військового обліку у військовому квитку позивача є законною і не свідчить про порушення вимог законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача скерував до суду відповідь від 02.02.2026 на відзив відповідача. У поданій відповіді на відзив адвокат Гаврилюк М.Д. заперечив проти доводів ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказавши на їх безпідставність та необґрунтованість, зважаючи на наступні доводи та аргументи.

Так, чинним законодавством станом на 05 жовтня 2010 року встановлено перелік документів до яких заносилися результати медичного обстеження, а саме: в книгу протоколів призовної комісії, картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови також заноситься у військовий квиток. Проте, жодним нормативним актом не було передбачено занесення результатів медичного огляду до Обліково-алфавітної книги призовників. Відповідно до запису зробленого ІНФОРМАЦІЯ_8 у військовому квитку позивача щодо результатів медичного огляду серії СО №352587, військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколом №3 від 05 жовтня 2010 року позивача було визнано непридатним до військової служби.

Як стверджує представник позивача, у паспорті громадянина України ОСОБА_1 11 березня 2011 року ІНФОРМАЦІЯ_8 проставлено відмітку про те, що позивач являється не військовозобов`язаним, тобто є таким, що виключений з військового обліку. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

02.01.2026 представником позивача подано клопотання, відповідно до якого останній просить суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол №3 від 05 жовтня 2010 року медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 03.04.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію протоколу №3 від 05 жовтня 2010 року медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На виконання ухвали суду від 03.04.2026, ІНФОРМАЦІЯ_6 надано суду витяг з книги протоколів засідання призовної комісії протокол №3 від 05 жовтня 2010 року.

27.04.2026 представником позивача подано клопотання, відповідно до якого останній просить суд повторно витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол №3 від 05 жовтня 2010 року медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки поданий відповідачем витяг з книги протоколів засідання призовної комісії протокол №3 від 05 жовтня 2010 року, суд згідно ухвали від 03.04.2026 витребував саме копію протоколу №3 від 05 жовтня 2010 року медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.05.2026 повторно витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію протоколу №3 від 05 жовтня 2010 року медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В ході виконання вимог ухвали суду від 12.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно надав суду витяг з книги протоколів засідань призовної комісії протокол №3 від 05.10.2010.

Адвокат Гаврилюк М.Д. подав до суду заперечення, в який просив заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання ухвали суду відхилити та ухвалити рішення у справі №300/9110/25 яким позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, письмові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Записом у графі 13 військового квитка серії НОМЕР_1 від 18.02.2011 засвідчується, що ОСОБА_1 , 05.10.2010 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до військової служби за гр. Б ст. 26 розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. №402). Протокол №3. Підлягає повторному огляду – не підлягає.

У паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 від 10.11.2008 на сторінці 7 міститься особлива відмітка, а саме відтиск штампу (печатки) наступного змісту: "невійськовозобов`язаний Коломийський ОМВК Івано-Франківської області 11.03.2011 в/к НОМЕР_1 ".

ОСОБА_1 22.06.2025 та 06.09.2025 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами, в яких просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку.

Вказані заяви скеровано відповідачу засобами поштового зв`язку через Національного оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта", що засвідчується описом вкладення у цінні листи №0407100419397 та №№047100347221. Трекінгами поштових відправлень засвідчується обставина вручення ІНФОРМАЦІЯ_3 заяв ОСОБА_1 від 22.06.2025 та від 06.09.2025.

Матеріали адміністративної справи позбавлені доказів надання відповідей на коментовані заяви, а також прийняття відповідних рішень за наслідками їх розгляду. Сторонами вказані обставини не спростовано.

За наслідками розгляду адвокатського запиту представника позивача від 29.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 05.08.2025 за №6552 інформував адвоката Гаврилюка М.Д. про те, що на облік ОСОБА_1 внесено автоматично відповідно до Постанови КМУ від 16.08.2024 року №932 "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервісті". Відповідно до протоколу призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 №3 від 05.10.2010 року ОСОБА_1 відповідно до статті "26Б" графи 1 додатку 1 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 №402(далі - Положення №402), був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, був звільнений від призову на строкову військову службу та був переданий на військовий облік військовозобов`язаних.

Згідно обліково-алфавітної книги призовників 1992 року народження, які проживають на території Коломийського ОМВК Івано-Франківської області №28 2009 р., розпочатої 12.01.2009, ОСОБА_1 знятий з військового обліку згідно статті 26Б Наказу МО України №402 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Протокол №3 від 05.10.2010.

Відповідно до Витягу з книги протоколів засідань призовної комісії, протокол №3 від 05.10.2010 громадянина ОСОБА_1 рішенням призовної комісії згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 26-б Гр. І Додатку 1 Наказу МО України №402 від 2008 року. Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 18 та абз. 8 п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнити від призову на строкову військову службу та взяти на військовий облік військовозобов`язаних.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення із військового обліку, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" №1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон №1951-VIII).

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (частина 1 статті 1 Закону №1951-VIII).

Згідно частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону №1951-VIII)

Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені статтею 37 Закону №2232-ХІІ.

Згідно з пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

Повертаючись до фактичних обставин справи судом встановлено, що записом у графі 13 військового квитка серії НОМЕР_1 від 18.02.2011 засвідчується, що ОСОБА_1 , 05.10.2010 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до військової служби за гр. Б ст. 26 розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. №402). Протокол №3. Підлягає повторному огляду – не підлягає.

У паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 від 10.11.2008 на сторінці 7 міститься особлива відмітка, а саме відтиск штампу (печатки) наступного змісту: "невійськовозобов`язаний Коломийський ОМВК Івано-Франківської області 11.03.2011 в/к НОМЕР_1 ".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Надаючи оцінку діям відповідача, що полягають у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", суд зазначає та керується наступним.

Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу положень вказаних норм слідує, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Згідно зі статтею 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста та звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, згідно приписів пунктів 3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

ОСОБА_1 22.06.2025 та 06.09.2025 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами, в яких просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку.

Вказані заяви скеровано відповідачу засобами поштового зв`язку через Національного оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта", що засвідчується описом вкладення у цінні листи №0407100419397 та №№047100347221. Трекінгами поштових відправлень засвідчується обставина вручення ІНФОРМАЦІЯ_3 заяв ОСОБА_1 від 22.06.2025 та від 06.09.2025.

Матеріали адміністративної справи позбавлені доказів надання відповідей на коментовані заяви, а також прийняття відповідних рішень за наслідками їх розгляду. Сторонами вказані обставини не спростовано.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 9 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 за № 393/96-ВР (далі – Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону № 393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Частиною 1 статті 14 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Частиною 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З огляду на зміст вищевказаних положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виключення з військового обліку військовозобов`язаних, вирішення питань, викладених ОСОБА_1 у заявах від 22.06.2025 та від 06.09.2025, входять до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки, як визнається і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, за результатами розгляду заяв про виключення осіб із військового обліку, що відповідно, входить до його виключної компетенції.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав суду належних доказів на засвідчення обставини розгляду у встановленому порядку заяв ОСОБА_1 від 22.06.2025 та від 06.09.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У свою чергу, за наслідками розгляду адвокатського запиту представника позивача від 29.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 05.08.2025 за №6552 інформував адвоката Гаврилюка М.Д. про те, що на облік ОСОБА_1 внесено автоматично відповідно до Постанови КМУ від 16.08.2024року №932 "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервісті". Відповідно до протоколу призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 №3 від 05.10.2010 року ОСОБА_1 відповідно до статті "26Б" графи 1 додатку 1 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 №402(далі - Положення №402), був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, був звільнений від призову на строкову військову службу та був переданий на військовий облік військовозобов`язаних.

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на різну правову природу "звернення" та "адвокатського запиту". Так, порядок подання та розгляду звернень громадян регламентовано Законом № 393/96-ВР, згідно з частиною 3 статті 3 вказаного Закону заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Водночас, подання та розгляд адвокатських запитів регламентовано Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 за № 5076-VI.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, надання відповіді на адвокатський запит представника позивача не може вважатись рішенням про задоволення (відмову) у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2262-ХІІ, прийнятим за наслідками розгляду поданих позивачем заяв від 22.06.2025 та від 06.09.2025.

Викладене свідчить про допущення ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправної бездіяльності щодо не розгляду (не вирішення по суті) заяв ОСОБА_1 від 22.06.2025 та від 06.09.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2262-ХІІ.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, то суд керується наступними мотивами.

Оскільки заяви ОСОБА_1 від 22.06.2025 та від 06.09.2025 відповідачем не розглядались і рішення щодо наявності чи відсутності підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2262-ХІІ ІНФОРМАЦІЯ_2 не приймав, тому суд вказує передчасність позовної вимоги зобов`язального характеру.

Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).

Чинним законодавством передбачено повноваження районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), щодо вивчення отриманої заяви та доданих до неї документів та надання оцінки законності підстав для внесення до Єдиного державного реєстру виключення особи з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку, то зобов`язання відповідача прийняття рішення саме про внесення відомостей до Реєстру про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відноситься до дискреційних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Суд вважає за необхідне зазначити, що питання наявності підстав для виключення ОСОБА_1 з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Реєстру відповідачем за результатами розгляду заяв позивача відповідачем не вирішувалось, то суд не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень у вирішенні питання, яке належить до його компетенції.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 2 422,40 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція від 16.12.2025.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини частково виникли з вини ІНФОРМАЦІЯ_1 , то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 211,20 гривень, що пропорційно становить 50% від обсягу задоволених позовних вимог.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 22.06.2025 та від 06.09.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути по суті заяви ОСОБА_1 від 22.06.2025 та від 06.09.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII, та за результатами їх розгляду прийняти відповідне рішення по суті звернення.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) АДРЕСА_1 ;

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ), АДРЕСА_2 .

Суддя Микитин Н.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua