Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №300/6160/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. справа № 300/6160/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними, скасування наказів та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – відповідачі) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2026 №4162м “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати наказ про проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу солдата ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до поданої заяви від 06.05.2026 позивачу було надано відстрочку від призову за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з наявністю у матері ІІ групи інвалідності. Вказана відстрочка діяла до 02.08.2026, проте продовжити відстрочку в електронній системі він не зміг через відображення в системі попередньої заяви як незавершеної. Тобто із незалежних від нього причин. Зазначає про наявність у нього чітких підстав для надання відстрочки, однак всупереч вказаному його територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 04.08.2026 його було мобілізовано та направлено для проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 . Вважає, що його як особу, яка за законом не підлягає призову, призвано протиправно, а накази військової частини, виданий на виконання наказу про призов, є протиправним як похідний.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України згідно поданого відзиву на позовну заяву проти заявленого позову заперечив та вказав, що 05.08.2026 згідно наказу командира ВЧ позивача, якого призвано ІНФОРМАЦІЯ_1 по мобілізації, прийнято на війкову службу. Зазначив, що командиром військової частини жодних протиправних дій відносно позивача при прийнятті наказу про зарахування його до списків складу військової частини не вчинялося.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву згідно якого проти задоволення вимог заперечив та зазначив, що 06.05.2026 року з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації подав відповідну заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку. Згідно з даними ЄДРПВР зазначена заява була опрацьована встановленим порядком та позивачу за рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленим протоколом № 100 від 08.05.2026, було надано відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 01.08.2026. 02.08.2026 термін дії відстрочки завершився. Відомості про подання позивачем заяв на відстрочку після 02.08.2026 р. відсутні. Будь-яким іншим способом заяви щодо оформлення відстрочки від позивача не надходили. В той же час, доказів звернення до відповідного органу щодо оформлення відстрочки позивач не надав та у ЄДРПВР відсутні. При цьому вказав, що позивач не був позбавлений права подати відповідне звернення особисто, звернувшись до ЦНАП. Однак, позивач жодної заяви за формою згідно з Додатком 4 до Постанови КМУ від 16.05.2024 р. № 560 до комісії ТЦК та СП не подавав, документів на її розгляд не надавав. Позивачем було пройдено ВЛК за результатами якого його визнано придатним до військової служби та відповідно до вимог чинного законодавства він 04.08.2025 був призваний на військову службу під час мобілізації та відправлений до військової частини НОМЕР_1 , де 05.08.2025 прийнято на війкову службу. Вважає, що мобілізація була проведена відповідно вимог чинного законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебував на військовому обліку в 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 .

06.05.2026 позивач з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації подав відповідну заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку.

Згідно рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленим протоколом № 100 від 08.05.2026, позивачу було надано відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 08.05.2026 по 01.08.2026. Вказану відстрочку анульовано 02.08.2026 у зв`язку із завершенням терміну дії відстрочки.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №4162м від 04.08.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до поіменного списку №10/1/2136 від 04.08.2028, ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та відправлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 НГУ від 05.08.2026 № 214 позивач зарахований в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Позивач вважаючи проведену мобілізацію щодо нього та винесені рішення протиправними, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу вимог статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).

Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч. 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII) призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, тобто період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, належить до військової служби за призовом.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, згідно з пунктом 13 частини третьої цієї статті не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Як встановлено судом, позивачу було надано відстрочку на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 08.05.2026 по 01.08.2026. Вказану відстрочку анульовано 02.08.2026 у зв`язку із завершенням терміну дії відстрочки, а згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №4162м від 04.08.2026 позивач був призваний на військову службу під час мобілізації.

Позивач вважає, що відповідач не мав права призивати його на військову службу у зв`язку із наявністю у останнього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та неможливістю її реалізувати (продовжити) відстрочку в електронній системі через відображення в системі попередньої заяви як незавершеної.

З 18.05.2024 алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки врегульовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону; наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (для заяв про переоформлення відстрочки).

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню (п. 59 Порядку №560).

Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання/переоформлення відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання/ переоформлення відстрочки або відмову у її наданні/переоформлені. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні/переоформленні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Аналізуючи наведені норми Порядку №560, слід дійти висновку, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Положення Порядку №560 передбачають можливість автоматичного оформлення відстрочки за допомогою електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами та базами даних. Водночас така відстрочка існує за умови наявності у військовозобов`язаного відповідних законних підстав; законодавство також передбачає перевірку таких підстав за допомогою інформаційної взаємодії державних реєстрів.

Як зазначено вище, відстрочку позивача анульовано 02.08.2026 у зв`язку із завершенням терміну її дії. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що станом на 04.08.2026 (момент призову на військову службу) позивач мав належним чином оформлену відстрочку або хоча б вчиняв будь-які активні дії щодо її оформлення.

Посилання позивача на те, що продовжити відстрочку в електронній системі він не зміг через відображення в системі попередньої заяви від 06.05.2026 як незавершеної, суд оцінює критично, оскільки згідно наданого скріншоту із застосунку Дія про недоступність послуги неможливо встановити дату коли такий був зроблений, його реальність.

При цьому суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 11.04.2024 по справі № 520/7954/22 висловлено правову позицію про те, що «право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця».

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постановах від 22.05.2023 № 260/1851/22, від 18.01.2024 у справі №280/6033/22, від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.

Суд зауважує, що наявність у позивача права на відстрочку не є безумовним свідченням того, що таке право ним буде реалізовано. Жодних доказів про намагання позивача реалізувати право на відстрочку в інший спосіб, зокрема через органи ЦНАПу, суду не подано.

В той же час, саме на момент призову позивача в нього не було діючої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд також враховує, що сама по собі наявність у військовозобов`язаного певних сімейних обставин не звільняє його від необхідності дотримання встановленої процедури підтвердження та оформлення відстрочки.

Таким чином, позивач, вважаючи, що після припинення раніше оформленої відстрочки у нього продовжують існувати передбачені законом підстави, які перешкоджають його призову, не був звільнений від обов`язку належним чином забезпечити підтвердження таких обставин у встановленому порядку та перевірити актуальність відомостей свого військового обліку. Наявність відстрочки, сформованої 08.05.2026, не могла сама по собі гарантувати незмінність відображених у ньому відомостей незалежно від подальшої зміни обставин чи результатів перевірки відповідних державних реєстрів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач будучи військовозобов`язаним, не мав діючої відстрочки від призову та був придатним до військової служби, а отже підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними, скасування наказів та зобов`язання до вчинення дій, не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , с. Нова Гута, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77419.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.