Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №280/10627/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2026 рокуСправа № 280/10627/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, ЄДРПОУ: 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58 ЄДРПОУ: 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка В.О. від 18.09.2026 ВП № 67893462 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,00 грн. скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюком В.О. 18.09.2026 в рамках виконавчого провадження ВП № 67893462 на Позивача за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/1017/21 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Вказана постанова надійшла на адресу Позивача 24.09.2026 року. Постанова, що оскаржується обґрунтована тим, що Позивач безпідставно посилається на відсутність фінансування за рішення суду по справі № 280/1017/21. Головне управління вважає постанову Відповідача про накладення штрафу від 18.09.2026 ВП № 67893462 незаконною, протиправною та такою, що порушує його права. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, в обґрунтування вказаного зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 67893462 з виконання виконавчого листа № 280/1017/21 виданий 24.11.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом про: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 62% суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979, та виплату з урахуванням раніше виплачених сум. 14.12.2021 державним виконавцем винесено постанову № 67893462 про відкриття виконавчого провадження. Згідно листа від 10.09.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області державного виконавця повідомлено, що на виконання вказаного рішення 29.09.2021 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в результаті якого сума до виплати склала - 279 899,03 грн. Як підставу невиконання рішення суду ГУПФУ в Запорізькій області вказує Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на виконання якої Пенсійним фондом України дотепер не доопрацьовано інформаційну систему для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Посилання ГУПФУ в Запорізькій області на постанову Кабінету міністрів України №821 від 14.07.2025, як на підставі для невиконання в повному обсязі рішення суду є безпідставними оскільки, вказана постанову визнана протиправною та нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі №320/51895/25. Посилання ГУПФУ в Запорізькій області на відсутність бюджетних асигнувань як на підставу невиконання в повному обсязі рішення суду є безпідставним, оскільки відповідно до норми ч.1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Так, ГУПФУ в Запорізькій області нехтуючи обов`язком, покладеним на нього рішення суду не звернулось до суду із заявою, в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України. Тож, станом на сьогоднішній момент вищезазначений виконавчий документ боржником не виконано. Постановою про накладення штрафу від 18.09.2026 державним виконавцем накладено на боржника штраф в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду. Пунктом 2 зазначеної постанови боржника зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Відтак, боржником документально доведено «невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення». З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, відзиві на позов, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року по справі № 280/1017/21, яке набрало законної сили 21.09.2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 19.02.2020, в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 62% суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979, та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду у справі №280/1017/21 ОСОБА_1 24.11.2021 року видано виконавчі листи.

14.12.2021 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67893462 з примусового виконання виконавчого листа №280/1017/21 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 62% суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979, та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 23.12.2021 року Позивачем було повідомлено Відповідача про те, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 20.12.2021 надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження №67893462 від 14.12.2021р. державного виконавця Косінова І.В. за заявою стягувала ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа №280/1017/21 (рішення набрало законної сили 21.09.2021 року), щодо зобов`язання здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 62% суддівської винагороди працюючого судці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979, та виплату з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення 29.09.2021 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в результаті якого сума до виплати склала - 279 899,03 грн.

Пенсійний фонд України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійнимипрограмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України», згідно із якою Пенсійному фонду України виділяються кошти на виплату пенсій у розмірах, визначених законодавством (головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України). Виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. З огляду на вищевикладене рішення у справі №280/1017/21 виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в повному обсязі, в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством до відкриття виконавчого провадження ВП №67893462. Враховуючи вищевикладене, просимо закінчити виконавче провадження №67893462 від 14.12.2021 року.

Листом від 11.04.2025 року Позивач повідомив Відповідача про те, що на виконання рішення суду по справі № 280/1017/21 Головним управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 виходячи із 62 % суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 № 08-02/979 (копії рішення від 30.09.2021 № 923140837647 додається). В результаті перерахунку за період з 19.02.2020 по 31.10.2021 стягувану донараховано сума 279899,03 грн., яка внесена до Реєстру судових рішень (порядковий № 133666).

З 01.04.2021 кошти на виплату пенсій, в тому числі за рішеннями суду, перераховуються безпосередньо Пенсійним фондом України на поточні рахунки пенсіонерів без їх зарахування до Головного управління. Таким чином, Боржник взагалі не є розпорядником коштів на виплату пенсій за рішенням суду та не може здійснювати жодних розпоряджень коштами. З огляду на вищевикладене рішення у справі № 280/1017/21 виконане Головним управлінням в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством до відкриття виконавчого провадження ВП № 67893462.

Листом від 14.05.2025 року Позивач повідомив Відповідача про те, що на виконання рішення суду по справі № 280/1017/21 Головним управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 виходячи із 62 % суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 № 08-02/979. В результаті перерахунку за період з 19.02.2020 по 31.10.2021 стягувану донараховано сума 279899,03 грн., яка внесена до Реєстру судових рішень (порядковий № 132694). Документи, що підтверджують перерахунок грошового утримання стягувана були надані листами Головного управління від 23.12.2021 № 0800-0904-6/89421 та від 11.04.2025 № 0800- 0801-5/35397.

Виплата донарахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці буде проведена стягувачу після виділення бюджетних асигнувань на відповідну мету на умовах Постанови №821. Отже, рішення суду по справі № 280/1017/21 виконане Головним управлінням в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

Листом від 10.09.2026 року Позивач повідомив Відповідача про те, що на виконання рішення суду по справі №280/1017/21 Головним управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020, виходячи із 62 % суддівської винагороди працюючого судці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979, про що свідчить рішення про перерахунок пенсії/щомісячного довічного грошового утримання №923140837647 від 30.09.2021 (копія додається). В результаті проведеного перерахунку за період з 19.02.2020 по 31.10.2021 стягувачу донарахована сума в розмірі 279899,03 грн, про що свідчить розрахунок суми доплати за рішенням суду (копія додається), та яка внесена до Реєстру судових рішень (порядковий №132591). Виплата нарахованих сум буде здійснена Головним управлінням з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)” №1046 від 19.08.2026, якою визначено правила фінансування пенсійних виплат, нарахованих/ перерахованих за рішеннями судів.

18.09.2026 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. ВП № 67893462 з примусового виконання виконавчого листа №280/1017/21 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом.

Позивач вважає вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому п. 1 ч. 2 ст. 18 цього Закону визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 цього Закону).

Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу до боржника є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

При цьому суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення (за повторне невиконання судового рішення) можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано (повторно не виконано) боржником без поважних причин, і боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.

Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

Передбачений статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20.

Згідно із пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Пунктом 3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

При цьому пунктом 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (в редакції чинній з 01.04.2021) визначено, що на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

Під час централізованого перерахування Мінсоцполітики перераховує необхідні для виплати грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів кошти уповноваженим банкам за списками органів соціального захисту населення. Для забезпечення своєчасної виплати пенсій та грошової допомоги кошти перераховуються не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.

Отже, з 01.04.2021 всі виплати на користь пенсіонерів проводяться безпосередньо Пенсійним фондом України без залучення до цієї дії територіальних управлінь Пенсійного фонду України.

Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Суд бере до уваги, що Верховний Суд у справах з подібних правовідносин зазначав, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а та від 21.02.2018 у справі №814/2655/14).

Крім того, у постанові від 31.05.2022 у справі №360/940/20 Верховний Суд виснував, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у межах виконавчого провадження №67893462, відкритого 14.12.2021 року на підставі виконавчого листа №280/1017/21, виданого 24.11.2021 Запорізьким окружним адміністративним судом, здійснюється примусове виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/1017/21, яким, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 62% суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979, та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020, виходячи із 62 % суддівської винагороди працюючого судці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/979.

В результаті проведеного перерахунку за період з 19.02.2020 по 31.10.2021 ОСОБА_1 донарахована сума в розмірі 279899,03 грн. яка внесена до Реєстру судових рішень. Виплата нарахованих сум буде здійснена Головним управлінням з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)” №1046 від 19.08.2026, якою визначено правила фінансування пенсійних виплат, нарахованих/ перерахованих за рішеннями судів.

Щодо виплати решти донарахованої суми позивачем було повідомлено відповідача, що вона буде виплачена Пенсійним фондом України після проведення відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, оскільки у позивача об`єктивно відсутня фінансова можливість виконати в повному обсязі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/1017/21 з огляду на невиділення центральним органом виконавчої влади коштів на виплату суми пенсії з Державного бюджету України, а також те, що з 01.04.2021 повноваження щодо виплати коштів на користь пенсіонерів перейшли безпосередньо до Пенсійного фонду України (позивач з 01.04.2021 позбавлений можливості самостійно розпоряджатися фінансовими ресурсами, які виділяються для виплати пенсіонерам), суд оцінює причини невиконання вказаного вище судового рішення як поважні.

Також у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19, від 18 лютого 2020 року у справі 0640/3719/18-а, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 викладено правовий висновок, про те, що відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Крім того, підставами юридичної відповідальності є сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин виключає її. Можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права, а саме статтею 75 Закону № 1404, відповідно до якої особа не несе відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі якщо таке невиконання, сталося з поважних причин. Означений вище правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 19 серпня 2020 року у справі №140/784/19, від 09 грудня 2020 року у справі № 522/19758/18.

Водночас судом встановлено, що приймаючи акт індивідуальної дії, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не дослідив питання наявності чи відсутності відповідного фінансового забезпечення та, відповідно, наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами. Державним виконавцем не вчинялося жодних дій щодо одержання належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України стосовно відсутності фінансування для виконання рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що п. 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 4695 установлено, що починаючи з 1 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням зазначеної норми, бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік”, передбачає видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішеннями суду.

14.07.2025 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Постанова №821).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 08.06.2026 року постанова №821 була визнана протиправною та нечинною.

Станом на дату ухвалення рішення суду чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 р. № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)", яка визначає у пункті 2, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та розподіл видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили), передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 127 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 17, ст. 1189), здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

З урахуванням наведеного суд висновує, що державний виконавець достеменно не пересвідчився у наявності чи відсутності поважних причин, які перешкоджали органу Пенсійного фонду виконати рішення суду, та, як наслідок, передчасно прийняв спірну постанову про накладення штрафу.

За таких обставин, виходячи з приписів статей 1, 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідач не мав застосовувати до позивача штрафні санкції за невиконання судового рішення, однак безпідставно прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, у зв`язку з чим така є протиправною та підлягає скасуванню.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за невиконання рішення суду, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в даній справі виступає не в якості суб`єкта владних повноважень, а в якості боржника, який оскаржує протиправні рішення суб`єкта владних повноважень, тобто державного виконавця.

Згідно платіжної інструкції №3578 від 05.10.2026 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 6 статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Оскільки рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, строк на оскарження рахується протягом 10 днів з дня складення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 159, 241-246, 255, 287, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, ЄДРПОУ: 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58 ЄДРПОУ: 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Частюка В.О. від 18.09.2026 ВП № 67893462 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58 ЄДРПОУ: 43315529) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, ЄДРПОУ: 20490012) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 грн. 40 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 03 листопада 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя А.Б. Христофоров