Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №280/7347/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокуСправа № 280/7347/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ЗАВОД» (пр. Соборний, буд. 8, м. Запоріжжя, 69600) про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – позивач, ГУ ПФУ в Запорізькій області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ЗАВОД» (далі – відповідач, ТОВ «ЗАЗ»), в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 959 321,36 грн (у тому числі за Списком №1 у розмірі 654 321,34 грн, за Списком №2 у розмірі 305 000,02 грн) за період з вересня 2024 року до березня 2026 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушуються вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV), згідно з якими усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) та пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV до досягнення працівниками пенсійного віку, наслідком чого стала заборгованість відповідача перед бюджетом Пенсійного фонду України в розмірі 959 321,36 грн (у тому числі за Списком №1 у розмірі 654 321,34 грн, за Списком №2 у розмірі 305 000,02 грн) з вересня 2024 року до березня 2026 року включно, у рахунок погашення заборгованості відповідачем сплата не здійснювалась. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 22.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7347/26. Судове засідання призначено без виклику сторін (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.

Ухвалою суду від 06.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ЗАВОД» про витребування доказів.

10.08.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач посилається на те, що на виконання вимог Закону ТОВ «ЗАЗ» протягом всього часу своєчасно та в повному обсязі виконувало свої зобов`язання по відшкодуванню виплати та доставки пільгових пенсій. В структурі ТОВ «ЗАЗ» є виробничій підрозділ «Мелітопольський моторний завод» (ВП «ММ3»), що знаходиться в м. Мелітополь, який на теперішній час є окупованою територією. Враховуючи відсутність обміну інформацією між органами ПФУ України та рф, обов`язковою підставою (умовою) для відшкодування виплати та доставки пільгових пенсій категоріям осіб зазначеним у статті 14-4 Закону є заява особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. Виплати пенсій колишнім працівникам ВП «ММ3» здійснюється ГУ ПФУ в Запорізькій області (Мелітопольське). З початку окупації і по серпень 2024 року ТОВ «ЗАЗ» належним чином відшкодовував виплати та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам виробничого підрозділу «Мелітопольський моторний завод». Враховуючи положення статті 14-4 Закону, а саме - обов`язковість наявності заяви особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії з вказівкою про неодержання пенсії рф, ТОВ «ЗАЗ» неодноразово зверталось до ГУ ПФУ в Запорізькій області з проханням надати їх копії, як підставу нарахування та виплати пенсії (листи від 09.09.2024р. №0/97, від 02.10.2024р. №0/108, від 22.10.2024р. №0/125, від 04.11.2024р. № 0/135, від 21.11.2024р. № 0/151, від 20.12.2024р. № 0/176, від 17.01.2025p № 0/9, від 24.01.2025 № 0/15). Але, по теперішній час ані копії заяв ані підтвердження їх відсутності нами не отримані. Отже, позивач не довів виникнення у відповідача обов`язку щодо відшкодування саме тих витрат, які є предметом позову, а тому заявлені вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

17.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач посилається на те, що правомірність розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зокрема, за період з вересня 2024 року до лютого 2025 року включно, було встановлено в рамках справи №280/3718/25. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року, було встановлено, що «…відносини щодо нарахування та виплати пенсій стосуються виключно особи - пенсіонера та пенсійного органу. Оскільки відповідачем в період з липня 2024 року по лютий 2025 року нараховувалися та виплачувалися пенсії колишнім працівникам позивача, то ці витрати позивачем мають бути йому відшкодовані, як це передбачено пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність складених відповідачем розрахунків витрат за вказані періоди…». Таким чином, правомірність розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2024 року до лютого 2025 року включно доведена та повторному доказуванню не підлягає. Крім того, представник позивача звертає увагу суду, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, надсилались на адресу ТОВ «ЗАЗ» кожного місяця. Тобто, кожен із розрахунків був отриманий працівниками ТОВ «ЗАЗ» (за довіреністю) через поштові засоби зв`язку, але у період з березня 2025 року до березня 2026 року включно, жоден такий розрахунок не був оскаржений відповідачем. Отже, отримавши вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надавши на них до Пенсійного органу заперечень та не оскарживши ці розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив їх, а отже ці розрахунки підлягали сплаті.

21.08.2026 від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій представником позивача повідомлено, що відповідачем на рахунки Пенсійного фонду була здійснена сплата: 23.07.2026 у розмірі 37 011,00 грн (за Списком №1 - 26 981,00 грн, за Списком №2 - 10 030,00 грн); 20.08.2026 у розмірі 37 011,00 грн (за Списком №1 - 26 981,00 грн, за Списком №2 - 10 030,00 грн). На підставі зазначеного просить суд прийняти зменшення розміру позовних вимог до 885 299,36 грн (вісімсот вісімдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять гривень 36 копійок).

Стосовно даного клопотання слід зазначити про таке.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що позивачем у даному випадку лише зменшено розмір позовних вимог, без зміни предмету та підстав позову, суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву (вх. №48034 від 21.08.2026).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Працівникам ТОВ "ЗАЗ", що зазначені у докладних розрахунках боргу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, а саме: за Списком № 1 : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; за Списком № 2: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а"-"з" ст. 13 Закону №1788-ХІІ та пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV за Списком № 1 та Списком № 2, та у період з вересня 2024 року до березня 2026 року включно виплачена відповідно до розрахунків боргу до позовної заяви про стягнення суми боргу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Відповідачу направлялись розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1-8 частини 2 статті 114 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Загальна сума боргу відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 Списком №2 за період з вересня 2024 року до березня 2026 року включно по вказаним працівникам становить 959 321,36 грн.

Відповідачем на рахунки Пенсійного фонду була здійснена сплата: 23.07.2026 у розмірі 37 011,00 грн (за Списком №1 - 26 981,00 грн, за Списком №2 - 10 030,00 грн); 20.08.2026 у розмірі 37 011,00 грн (за Списком №1 - 26 981,00 грн, за Списком №2 - 10 030,00 грн).

На момент розгляду справи нараховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 885 299,36 грн, відповідачем не сплачені, заборгованість перед Пенсійним фондом не погашена, доказів іншого суду не надано.

Оскільки відповідач не сплатив вказані кошти, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

3) чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

4) жінкам, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.

5) жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

6) робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

7) жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу:

для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1) визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції №21-1 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 2.1.1. Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники:

2.1.1. Роботодавці:

підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції №21-1 для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на роботодавця.

Таким чином, у відповідача існує обов`язок по відшкодуванню понесених пенсійним органом витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно Списку №1, Списку №2, що, зокрема, передбачено діючими нормами пенсійного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок визначення належних до відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок фактичних витрат, який надсилається роботодавцю.

Також органи Пенсійного фонду зобов`язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання відповідного розрахунку.

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-2 позивач направляв на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими визначався розмір щомісячних внесків.

При цьому, зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не оскаржені, а отже визначені ними суми належних до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими. Доказів іншого до суду не надано.

Як підтверджують матеріали справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а-з» статті 13 Закону №1788-XII, та пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV за Списком № 1 та Списком №2, надісланих позивачем, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, становить 885 299,36 грн, за період з вересня2024 року до березня 2026 року включно.

Таким чином, відповідач зобов`язаний відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у спірному розмірі.

Станом на день вирішення спору заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не сплачена. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

У відповідності до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено наявність підстав для стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ЗАВОД» (пр. Соборний, буд. 8, м. Запоріжжя, 69600) про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ ЗАВОД» (пр. Соборний, буд. 8, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 25480917) заборгованість у розмірі 885 299,36 грн (у тому числі за Списком №1 у розмірі 600 359,34 грн, за Списком №2 у розмірі 284 940,02 грн) за період з вересня 2024 року до березня 2026 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які перерахувати на розрахунковий рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано «04» листопада 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль