Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №280/6728/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2026 рокуСправа № 280/6728/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії «Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військово-лікарської комісії «Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Військово лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради м. Запоріжжя у формі довідки №2026-0508-1120-5917-0 від 08.05.2026 року щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач ч співробітниками ТЦК та СП був доставлений до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» ЗМР з метою проходження ВЛК та мобілізований. Після проходження військово-лікарської комісії, ВЛК Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» ЗМР було ухвалено рішення, оформлене у формі довідки №2026-0508-1120-5917-0 від 08.05.2026 року. Згідно вищевказаної довідки ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби. Представник позивача наголошує, що військово-лікарською комісією допущено формальну процедуру медичного огляду, порушено процедуру його проведення та не враховано зауважень щодо скарг на здоров`я. Позивача привезли до хабу, де він пробув 5 хвилин, після чого йому повідомили, що він пройшов ВЛК та був придатний, хоча фактично лікарів не проходив. Після чого позивача мобілізували, не надавши довідку ВЛК. ВЛК відбулась без дотримання встановленої процедури, а Позивача позбавлено можливості ознайомитися з результатами обстеження та медичного огляду, надати повну інформацію про стан свого здоров`я та оскаржити рішення до вищої ВЛК, а тому ця постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Вказує, що відсутність зазначених лабораторних та інструментальних досліджень свідчить про недотримання встановленого порядку проведення медичного огляду, що є обов`язковим для об`єктивної оцінки стану здоров`я особи. Крім того, на картці обстеження та медичного огляду особистий підпис обстежуванного взагалі відсутній, щоб штучно зробити видимість, начебто обстежуваний ознайомленний із постановою ВЛК, що свідчить про недотримання вимог проходження медичного огляду та неможливість ознайомлення з висновками лікарями. Огляд було проведено формально. Так, у вказаній картці обстеження та медичного огляду у розділі 10 відсутній підпис обстежуваного про те, що ним була надана в повному обсязі інформація щодо стану його здоров`я, а також, що він був попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. Акт про те, що військовозобов`язаний відмовився від підпису в карті обстеження та медичного огляду, відповідачем не складався. Разом із тим, звертає увагу, що у розділі 8 картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного «Результати додаткових методів обстеження» взагалі відсутні будь-які записи щодо проведених аналізів крові, окрім на резус-фактор. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що огляд Позивача 09.02.2026 року був проведений компетентною комісією у відповідності до вимог Положення № 402 як інстанцією, наділеною відповідними повноваженнями згідно з чинним законодавством. Вказує, що що у разі не згоди Позивача із встановленим висновком, щодо придатності до військової служби останній має право оскаржити рішення ВЛК у регіональній ВЛК на підставі п. 3.13 глави 3 Розділ ІІ Положення №402, а у разі не згоди із рішення регіональної ВЛК, оскаржити до Центральної ВЛК та в подальшому у судовому порядку відповідно до п.2.4.5, п. 2.4.10 глави 2 Розділу І Положення №402. Звертає увагу, що не є компетенцією суду давати оцінку аналізам, стану здоров`я позивача, встановленому діагнозу та робити висновок про придатність чи не придатність до військової служби, оскільки це питання не є правовим, а є медичним та відноситься до дискреційних повноважень ВЛК та інших спеціалізованих експертних медичних установ. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.05.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив медичний огляд ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР, про що складена довідка №2026-0508-1120-5917-0 від 08.05.2026.

Згідно з довідкою №2026-0508-1120-5917-0 від 08.05.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі статті 10в графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби.

Вважаючи протиправним рішення Військово лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради м. Запоріжжя у формі довідки №2026-0508-1120-5917-0 від 08.05.2026 щодо визнання придатним до військової служби, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання військово-лікарської експертизи здійснюється Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень здійснюється лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Суд зазначає, що вказаною нормою встановлено обов`язковий комплекс лабораторних та інструментальних досліджень, які мають бути проведені під час медичного огляду військовозобов`язаного. Проведення таких досліджень не поставлено у залежність від наявності скарг особи на стан здоров`я чи встановлення лікарями відповідних медичних показань. Натомість додаткові дослідження, які не входять до визначеного обов`язкового переліку, проводяться за наявності відповідних показань.

Оцінюючи доводи позивача щодо непроведення обов`язкових лабораторних та інструментальних досліджень під час проходження військово-лікарської експертизи, суд зазначає наступне.

Дослідивши надану до матеріалів справи картку обстеження та медичного огляду позивача, суд установив, що у розділі 9 цього документа містяться записи щодо огляду позивача лікарями-спеціалістами. В розділі 8 «Результати додаткових методів обстеження» містяться відомості про проведення електрокардіографічного дослідження із зазначенням результату «ритм - синус». Крім того, у зазначеному розділі картки наявний відбиток штампа про проведення флюорографічного дослідження органів грудної клітки із зазначенням його результату - «Легені та серце без патологічних змін». Також мітяться записи про групу крові та резус-фактор. Крім того у розділі 11 «Діагноз та постанова ВЛК» зазначено «на підставі статті 10в графи ІІ Розкладу хвороб».

Таким чином, твердження позивача про відсутність відомостей щодо проведення інструментальних досліджень не відповідає змісту наявної в матеріалах справи медичної документації.

Також судом установлено, що до матеріалів справи долучено результати лабораторних досліджень від 07.05.2026, проведених КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради, зокрема загального аналізу крові, загального аналізу сечі, досліджень на вірус гепатиту, ВІЛ тощо, а також відомості щодо визначення групи крові.

Отже, сукупність наявних у справі медичних документів підтверджує проведення щодо позивача лабораторних та інструментальних досліджень, а тому доводи позивача про їх відсутність суд оцінює критично.

При цьому суд звертає увагу, що відсутність у відповідних графах картки обстеження та медичного огляду докладного викладення всіх показників лабораторних досліджень не свідчить про їх непроведення, оскільки результати таких досліджень підтверджуються окремими медичними документами, долученими до матеріалів справи.

Суд зазначає, що законність процедури проведення військово-лікарської експертизи підлягає оцінці на підставі сукупності всіх наявних доказів.

Стосовно доводів позивача про формальний характер медичного огляду та фактичне непроходження лікарів-спеціалістів суд зазначає, що розділ 9 картки обстеження та медичного огляду містить записи про результати огляду позивача лікарями відповідних спеціальностей, дати проведення оглядів та підписи лікарів.

Наведені відомості в сукупності з результатами лабораторних та інструментальних досліджень не узгоджуються з твердженням позивача про те, що військово-лікарська експертиза фактично не проводилася.

При цьому належних доказів, які б спростовували достовірність зазначених медичних документів, матеріали справи не містять.

Стосовно доводів позивача про відсутність його особистого підпису в розділі 10 картки обстеження та медичного огляду суд зазначає, що зазначена обставина підтверджується змістом дослідженого документа.

Водночас, відповідний розділ картки передбачає підтвердження обстежуваним достовірності та повноти наданої ним інформації щодо стану здоров`я.

Отже, відсутність підпису позивача у зазначеному розділі картки обстеження свідчить про недолік її оформлення, проте не підтверджує непроведення медичного огляду, відсутності необхідних досліджень або неправильності прийнятої постанови.

Суд ураховує, що позивач не навів конкретних обставин, які б свідчили про те, що відсутність його підпису у відповідному розділі картки призвела до неврахування певних медичних документів, результатів досліджень або захворювань, які могли мати значення для визначення ступеня його придатності до військової служби.

Матеріали справи також не містять доказів того, що позивач повідомляв лікарям про конкретні захворювання чи скарги, які були залишені без належного реагування, або надавав медичні документи, які військово-лікарська комісія безпідставно відмовилася врахувати.

Суд також ураховує, що визначення ступеня придатності особи до військової служби належить до компетенції військово-лікарської комісії, а адміністративний суд не уповноважений самостійно встановлювати медичний діагноз або здійснювати переоцінку професійних висновків лікарів-спеціалістів.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/7153/20 наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та від 12.02.2021 у справі №820/5570/16, які суд враховує відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Водночас, суд здійснює перевірку дотримання встановленої законодавством процедури проведення медичного огляду та прийняття постанови військово-лікарської комісії.

За обставин цієї справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази відповідно до статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що проведення медичного огляду позивача підтверджується карткою обстеження та медичного огляду, записами лікарів-спеціалістів, результатами лабораторних досліджень, а також відомостями щодо проведення інших обстежень.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачем доводи не підтверджують наявності правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою №2026-0508-1120-5917-0 від 08.05.2026, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази в їх сукупності та врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії «Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (69104, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, 21-А, код ЄДРПОУ 35535544) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова