Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №280/6366/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2026 рокуСправа № 280/6366/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуаційу Запорізькій області щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" , при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Запорізькій області здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 90 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" , та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач проходив службу у Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області. Відповідно до витягу із наказу начальника у Головного управління ДСНС України у Запорізькій області від 01.08.2023 №500, позивачу нараховано грошову компенсацію за: невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 90 діб за 2024-2025 роки. Оскільки зі змісту наказу неможливо встановити, чи при обрахуванні компенсації за невикористані відпустки враховувалась додаткова грошова винагорода, в інтересах Позивача направлявся адвокатський запит від 02.04.2026 з проханням: 1. Надати довідку про грошове забезпечення (картки особового рахунку) ОСОБА_1 за період проходження служби у Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області за 2022 та 2023, з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди. 2. Надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману ОСОБА_1 , при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2023. 3. Надати інформацію про період який взято було для обрахування розміру місячного грошового забезпечення для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані відпустки у 2022-2023. Листом від 09.04.2026 № 53 001-2799/53 08 Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області повідомлено, що додаткову грошову винагороду не було враховано при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки. Згідно, наданої довідки про грошове забезпечення, Позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження служби. Позивач вважає, що бездіяльність Відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки є протиправною, у зв`язку з чим зернувся до суду. На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється особам за поданням відповідних керівників (начальників) на підставі наказів керівників (начальників) органів (підрозділів) ДСНС, а керівникам (начальникам) органів (підрозділів) ДСНС - за поданням заступників Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідно до розподілу обов`язків на підставі наказу Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. У разі виконання особою обов`язків в іншому органі (підрозділі) ДСНС, її залучення з іншого органу (підрозділу) ДСНС до завдань чи заходів копія подання надається до органу (підрозділу) ДСНС за основним місцем проходження служби такої особи. Виплата додаткової винагороди в разі залучення до безпосереднього виконання завдань, зазначених у пункті 2 цих Порядку та умов, або участі в заходах, зазначених у пункті 4 цих Порядку та умов, здобувачів освіти, курсантів закладу освіти із специфічними умовами навчання, курсантів ЗВО ДСНС, осіб, які проходять службу в закладах освіти ДСНС на штатних посадах, та винагороди за навчання здійснюється за поданням відповідних керівників (начальників) на підставі наказів керівників (начальників) відповідних закладів освіти ДСНС. Забезпечення достовірності інформації, зазначеної в поданнях, покладається на керівників (начальників), які їх підписали. П. 14 Порядку № 35, - додаткова винагорода не виплачується особам, зокрема, які перебувають у відпустках,- за час перебування у відпустках (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 5 цих Порядку та умов, а також крім осіб, які направлені за рішенням Центральної лікарсько-експертної комісії (лікарськоекспертної комісії) ДСНС для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон),- з дня звільнення від виконання службових обов`язків. Додаткова винагорода, яка передбачена постановою № 168 з урахуванням Порядку № 35 є одноразовим видом грошового забезпечення, яка виплачується лише в період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу, які проходять службу та виконують обов`язки на певних територіях пропорційно в розрахунку на місяць. Під час відпустки особи служби цивільного захисту не виконують службових обов`язків та не здійснюють заходів визначених п. 4 Порядку № 35, та у відповідності до пп.1 п. 14 Порядку № 35 додаткова винагорода їм не виплачується. Таким чином, додаткова винагорода передбачена постановою № 168 не може бути врахована в грошову компенсацію за невикористану відпустку. Звертає увагу Суду, що 01.08.2023 – Позивач звільнений зі служби цивільного захисту. 03.08.2023– Позивач отримав грошовий атестат № 3 з усіма нарахованими та виплаченими сумами при звільненні, заперечень проти цього позивач не висловив. Відповідно до Наказу (по особовому складу) ГУ ДСНС України у Запорізькій області №500 від 01.08.2023 Позивачеві була виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у 2022 році у кількості 45 календарних днів та за 2023 рік у кількості 45 календарних днів у відповідності до пунктів 3,4 Глави ХХVІІ Інструкції № 623. Встановивши Постановою №168 можливість отримання додаткової винагороди, Кабінет Міністрів України надав, зокрема МВС України повноваження на встановлення особливостей виплати такої додаткової винагороди особам рядвого і начальницького складу, яка особливостями Порядку № 35 віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення, яке у свою чергу не входить до місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки, що встановлено Інструкцією № 623. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У додаткових поясненнях відповідач звертає увагу суду на правовий висновок Верховного Суду викладеного у постанові від 10.06.2026 по справі № 240/33823/23, у справі, котра є типовою (ідентичною) до позову який розглядається. В зазначеній постанові Верховний Суд чітко зазначив про відсутність підстав включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою N 168 до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток. Віповідач просив врахувати при розгляді справи № 280/6366/26 правовий висновок Верховного Суду викладеного у постанові від 10.06.2026 по справі №240/33823/23. Крім того відповідач просив врахувати при розгляді справи правовий висновок Верховного Суду викладеного у постанові від 20.08.2026 по справі № 200/766/25.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області.

Відповідно до витягу із наказу начальника Головного управління ДСНС України у Запорізькій області від 01.08.2023 № 500 позивача виключено з кадрів ДСНС України з 03.08.2023, наказано виплатити, серед іншого, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у 2022 році у кількості 45 календарних днів та за 2023 рік у кількості 45 календарних днів.

Представник позивача звернувся з адвокатським запитом від 02.04.2026 до відповідача, в якому просив: надати довідку про грошове забезпечення (картки особового рахунку) ОСОБА_1 за період проходження служби у Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області за 2022 та 2023, з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди; надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману ОСОБА_1 , при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2023; надати інформацію про період який взято було для обрахування розміру місячного грошового забезпечення для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані відпустки у 2022-2023.

Листом від 09.04.2026 № 53 001-2799/53 08 Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області повідомлено, зокрема, що відповідно до пп. 1 п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 додаткова винагорода не виплачується особам, які перебувають у відпустках. Відповідно до пп. 2 п. 2 Постанови № 168 додаткова винагорода на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується особам, які проходять службу (виконують обов`язки) на відповідних територіях (Запорізька область). Під час відпустки особи служби цивільного захисту не виконують обов`язки на відповідних територіях. А, оскільки додаткова винагорода передбачена Постановою № 168 не виплачується особам під час їх відпусток, то вказана винагорода не може бути врахована в грошову компенсацію за невикористану відпустку.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704).

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №936/32388 (далі — Інструкція №623).

Зазначена Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі порядок обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпусток.

Відповідно до пункту 3 розділу XXVII Інструкції №623 у рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.

Згідно з пунктом 6 розділу XXVII Інструкції №623 при виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.

Відрахування із грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу за дні відпустки, що були використані за рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення зі служби особи рядового чи начальницького складу, проводиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого особа рядового чи начальницького складу має на день звільнення зі служби.

При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Таким чином, законодавством установлено право особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, розмір якої визначається з урахуванням належних складових грошового забезпечення на день звільнення.

Водночас, отримання особою певної виплати під час проходження служби не свідчить про безумовну необхідність її включення до розрахункової величини, з якої обчислюється компенсація за невикористані дні відпустки. Для вирішення цього питання необхідно встановити правову природу відповідної виплати та її належність до тих видів грошового забезпечення, які враховуються під час обчислення компенсації.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який діє і наданий час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168 (далі – постанова КМУ №168 від 28.02.2022).

Постановою №168 запроваджено виплату додаткової винагороди, зокрема особам рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на період дії воєнного стану.

Умови та розміри зазначеної винагороди визначалися відповідними положеннями Постанови №168 у редакціях, чинних протягом періоду проходження позивачем служби.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №35 затверджено Порядок та умови виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту під час дії воєнного стану (далі - Порядок №35).

Порядок №35 регламентує умови призначення та виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбаченої Постановою №168.

Відповідно до пункту 14 Порядку №35 додаткова винагорода та винагорода за навчання не виплачується особам та курсантам ЗВО ДСНС, зазначеним у пунктах 2, 3, 5 цих Порядку та умов, зокрема, які перебувають у відпустках,- за час перебування у відпустках (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 5 цих Порядку та умов, а також крім осіб, які направлені за рішенням Центральної лікарсько-експертної комісії (лікарсько-експертної комісії) ДСНС для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон),- з дня звільнення від виконання службових обов`язків.

Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, запроваджена у зв`язку з особливими умовами проходження служби під час дії воєнного стану.

При цьому її виплата залежить від наявності передбачених законодавством обставин, а розмір може змінюватися залежно від умов проходження служби та виконання відповідних завдань.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 під час обчислення виплат, розмір яких визначається виходячи з місячного грошового забезпечення.

Так, у постанові від 10.06.2026 у справі №240/33823/23 Верховний Суд зазначав таке:

«… Отже, з огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, включаються додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, проте додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, за своєю правовою природою має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану; розмір додаткової винагороди не є сталим, адже виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу участі військовослужбовцем у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; визначається наказами командирів (начальників), а відтак, відсутні підстави для включення до складу грошового забезпечення позивача, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу у спірний період, відповідно до Постанови №168.

За такого правового урегулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що додаткова винагорода військовослужбовцям, виплату якої передбачено Постановою №168 на період дії воєнного стану, не є тією складовою частиною грошового забезпечення, яка включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань…».

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.08.2026 у справі №200/766/25, який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

У зазначеній постанові Верховний Суд підтвердив, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, за своєю правовою природою має тимчасовий характер та не є складовою місячного грошового забезпечення, яка повинна враховуватися під час обчислення відповідної компенсації.

Суд враховує, що у справах №240/33823/23 та №200/766/25 спірні правовідносини стосувалися грошового забезпечення військовослужбовців, тоді як у справі, що розглядається, позивач проходив службу цивільного захисту.

Разом із тим, відмінність у правовому статусі осіб не виключає можливості врахування правових висновків Верховного Суду щодо правової природи додаткової винагороди, установленої Постановою №168, оскільки її виплату передбачено цим нормативно-правовим актом для відповідних категорій осіб, у тому числі для осіб рядового і начальницького складу ДСНС України.

При цьому суд застосовує до спірних правовідносин спеціальні нормативно-правові акти, які регулюють грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, зокрема Інструкцію №623 та Порядок №35, а наведені правові висновки Верховного Суду враховує в частині визначення правової природи додаткової винагороди, установленої Постановою №168.

Застосовуючи наведені положення законодавства та враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд зазначає, що правова природа додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не змінюється залежно виключно від фактичної періодичності її виплати конкретній особі.

Нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди протягом проходження служби свідчить про реалізацію ним права на отримання відповідної виплати за наявності встановлених законодавством умов, проте не доводить, що зазначена винагорода набула характеру постійної складової місячного грошового забезпечення, яка підлягає включенню до розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки.

Як установлено судом, відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Запорізькій області від 01.08.2023 №500 позивача виключено з кадрів ДСНС України з 03.08.2023 та передбачено виплату грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік і 45 календарних днів за 2023 рік, усього за 90 календарних днів.

Зі змісту листа відповідача від 09.04.2026 убачається, що при обчисленні зазначеної компенсації суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до розрахунку не включалися.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, з урахуванням її спеціального призначення, тимчасового характеру, умов призначення та порядку виплати не належить до тих щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер та враховуються при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Тому невключення відповідачем сум зазначеної додаткової винагороди до розрахунку компенсації за 90 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки позивача за 2022 та 2023 роки не свідчить про протиправність дій чи бездіяльності відповідача.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази в їх сукупності та врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач судовий збір за подання позову не сплачував, а суд відмовив у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова