Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №240/32063/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №240/32063/26

Суддя: Куденков Кирило Олегович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/32063/26

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Куденков К.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить:

- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни від 24.09.2026 ВП №81676916 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни від 24.09.2026 ВП №81676916 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано докази.

На обґрунтування позову Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області посилається на те, що на виконання рішення суду у справі №240/20602/24 зараховано до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 період роботи ОСОБА_1 з 9 лютого 2001 року по 23 вересня 2021 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат». При повторному розгляді звернення від 15.05.2024 в частині призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням висновків суду встановлено, що страховий стаж заявниці складає 27 років 8 місяців 10 днів, утому числі пільговий стаж – робота за Списком №2 складає 20 років 1 місяць 12 днів. Вік позивача на дату звернення становив 52 роки. Таким чином, право ОСОБА_1 на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини другої статті 114 настане після досягнення 55 річного віку. Отже, ОСОБА_1 на дату звернення 15.05.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України щодо переходу на пенсію за віком за Списком №2, права на зазначений вид пенсії не має. Вважає, що вжиті дії державного виконавця не свідчать про належну перевірку виконання судового рішення та не встановлюють беззаперечного факту його невиконання, тому постанова державного виконавця про накладення штрафу є незаконною, винесеною передчасно та підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зазначає, що 24.09.2026 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду, так як при перевірці виконання рішення суду боржником та заяви стягувача про не виконання рішення суду, державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано. При розгляді заяви про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку залишено поза увагою висновок суду про те, що за набутого достатнього пільгового стажу до 01.04.2015 підлягають застосуванню норми ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», тобто пенсія призначається по досягненню жінками 50 років.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі № 240/20602/24, яке набрало законної сили, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22 травня 2024 року № 047050016274. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 період роботи ОСОБА_1 з 09 лютого 2001 року по 23 вересня 2021 року у Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд у вказаному рішенні зазначив наступне: «Разом з тим, визначаючись у цій справі суд, насамперед, зважає на вищенаведені приписи пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, якими чітко визначено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Верховний Суд у постанові від 16 червня 2025 року у справі № 200/4104/24 виснував, що визначальним у цьому випадку є з`ясування обставин щодо того, чи працювала особа, яка звертається з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на посадах, визначених у нормах статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII), саме до 01 квітня 2015 року і у разі якщо так, то при вирішенні питання про призначенні такій особі пільгової пенсії слід керуватися саме статтею 13 Закону № 1788-XII (в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII).

Таким чином, Верховний Суд підсумував, що якщо особа, яка звертається з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювала на посадах, передбачених Списком № 2 до 01 квітня 2015 року, то підлягають застосуванню норми статті 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII. Однак, якщо особа набула пільговий стаж за Списком № 2 після 01 квітня 2015 року, то при призначенні такій особі пенсії необхідно керуватися нормами статті 114 Закону № 1058-ІV в редакції Закону № 2148-VIII.

Наведене не враховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області оскільки, як установлено судом, позивачка працювала на посадах, віднесених до Списку № 2, з 09 лютого 2001 року по 23 вересня 2021 року, тобто як до, так і після 01 квітня 2015 року. Тому питання зарахування пенсійним органом означеного пільгового стажу потребує вирішення із застосуванням вищенаведених правових норм відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020».

У наступному Житомирським окружним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу від 26 жовтня 2026 року у справі № 240/20602/24, якою заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дзіся Андрія Романовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо належного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в частині повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду у цій справі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вжити заходи щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в частині повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду у цій справі та повідомити Житомирський окружний адміністративний суд щодо вжитих заходів за цією ухвалою місячний строк з дня набрання ухвалою суду законної сили.

У вказаній ухвалі суд зазначив наступне: «Оскільки в оскаржуваному у цій справі рішенні пенсійного органу від 22 травня 2024 року № 04705001 не було надано з боку пенсійного органу оцінки щодо наявності у позивачки необхідного страхового стажу для призначення пільгової пенсії за віком за умови зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , включаючи спірний, що склало предмет розгляду у цій справі, суд, неперебираючи на себе функцій пенсійного органу, вказав на доцільність проведення пенсійним органом повної перевірки доданих до заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії документів та встановлення відповідних обставин для цілей встановлення достатніх підстав для призначення спірної пенсії.

Проте, відмовляючи у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, пенсійний орган й у рішенні від 02 лютого 2026 року № 047050016274 такої перевірки стажу з урахуванням викладеного судом правозастосування не провів, тим самим не урахувавши висновків у суду у рішенні від 30 червня 2025 року у цій справі, допустивши формальний підхід до виконання судового рішення».

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Т.П. від 07.08.2026 відкрито виконавче провадження № 81676916 з виконання виконавчого листа № 240/20602/24, виданого 16.07.2026 Житомирським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 період роботи ОСОБА_1 з 09 лютого 2001 року по 23 вересня 2021 року у Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

Згідно з п. 2 зазначеної постанови боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

У наступному державним виконавцем складена вимога від 04.09.2026 № 44686, за якою в 5- денний термін з моменту отримання вимоги боржник повинен виконати рішення суду та надати підтверджуючи документи про його виконання.

У вказаній вимозі державний виконавець звернув увагу відповідача, що з наданої відповіді на постанову про відкриття виконавчого провадження №81676916 від 07.08.2026, державним виконавцем встановлено та підтверджено стягувачем відповідно до заяві від 02.09.2020, що рішення суду боржником не виконано, що при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15 травня 2024 року з урахуванням висновків суду, залишено поза увагою висновок суду про те, що за набутого достатнього пільгового стажу до 1 квітня 2015 року підлягають застосуванню норми статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII застосуванню норми статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІ "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VII, тобто пенсія призначається по досягненню жінками 50 років.

У матеріалах справи наявні листи Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.08.2026 № 0600-0305-8/88839 і від 14.09.2026 № 0600-0305-8/95113, якими державного виконавця повідомлено про те, що на виконання Рішення №240/20602/24 прийняте рішення про відмову від 02.02.2026 №047050016274.

З рішення позивача від 02.02.2026 №047050016274 випливає, що до пільгового (спеціального) стажу ОСОБА_1 зараховані відповідні періоди. Водночас відсутнє обґрунтування щодо застосування пенсійного законодавства, зокрема, статті 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

Спірною постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Т.П. від 24 вересня 2026 року ВП № 81676916 за невиконання рішення на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області накладено штраф на користь держави в розмірі 5100 грн.

У вказаній постанові зазначено, що 07.08.2026 відкрито виконавче провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначено про необхідність боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження для виконання та до відома в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» надіслано сторонам виконавчого провадження. Керуючись ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження стягувачем повідомлено та підтверджено матеріалами виконавчого провадження, що рішення суду не виконано, надано боржником відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження та на вимогу державного виконавця від 04.09.2026, з якої вбачається, що останнім не враховано висновок суду, що при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.05.2024 з урахуванням висновків суду, залишено поза увагою висновок суду про те, що за набутого достатнього пільгового стажу до 01.04.2015 підлягають застосуванню норми ст. 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ №Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", тобто пенсія призначається по досягненню жінкам 50 років.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування державним виконавцем штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частинами 1-3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що в разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Передбачений статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі № 819/695/17.

Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, установлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення (Постанова Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 420/5465/18).

Як було зазначено, з рішення позивача від 02.02.2026 №047050016274 випливає, що до пільгового (спеціального) стажу ОСОБА_1 зараховані відповідні періоди. Водночас відсутнє обґрунтування щодо застосування пенсійного законодавства, зокрема, статті 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

Невиконання рішення суду у вказаній частині також підтверджено окремою ухвалою від 26 жовтня 2026 року у справі № 240/20602/24.

Позивачем не повідомлено державного виконавця та суд про наявність поважних причин, які б ускладнювали виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (майдан Соборний, 1,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 45798761) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити повністю.

Повне рішення суду складене 4 листопада 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження, якщо його не скасовано, - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя К.О. Куденков

04.11.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua