Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №240/24668/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №240/24668/25

Суддя: Липа Володимир Анатолійович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/24668/25

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та аргументи позивача

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - відповідач, ГУНП у Волинській області), в якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви, просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 16 липня 2024 року відповідно до коефіцієнтів індексу споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком починаючи з листопада 2015 року;

2) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 16 липня 2024 року, обчисливши таку індексацію із застосуванням коефіцієнтів індексу споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком починаючи з листопада 2015 року;

3) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 16 липня 2024 року по дату виплати заборгованих сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у Волинській області на посаді заступника начальника ГУНП – начальника кримінальної поліції у званні полковника поліції. Наказом начальника ГУНП у Волинській області від 16 липня 2024 року № 265 о/с його було звільнено зі служби в поліції за підставою пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) із призначенням пенсії за вислугу років.

Позивач вказує, що відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі — Порядок № 1078), грошове забезпечення поліцейських підлягає обов`язковій індексації. Оскільки посадові оклади поліцейських визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та надалі не підвищувалися, місяцем підвищення (базовим місяцем) для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення є листопад 2015 року.

Разом з тим відповідач у період з 01 січня 2024 року по день звільнення позивача зі служби (16 липня 2024 року) не нараховував і не виплачував йому індексацію грошового забезпечення. Відповідач мотивував це посиланням на статтю 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», згідно з якою обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів провадиться наростаючим підсумком з 1 січня 2024 року, стверджуючи про відсутність перевищення 103-відсоткового порогу.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, підкреслюючи, що дія Закону № 1282-XII зупинялася лише на 2023 рік. З 1 січня 2024 року обов`язок щодо виплати індексації відновився, а положення статті 39 Закону про Державний бюджет України на 2024 рік не змінюють базовий місяць для тих категорій державних службовців і поліцейських, посадові оклади яких у січні 2024 року не збільшувалися. Також позивач наголосив на праві отримати компенсацію втрати частини доходів за Законом України № 2050-III у зв`язку з затримкою виплати належних сум індексації.

ІІ. Позиція відповідача та заява про залишення позову без розгляду

Головне управління Національної поліції у Волинській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була зупинена на 2023 рік. Відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадилося наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2024 року. Оскільки у період з січня по липень 2024 року індекс споживчих цін наростаючим підсумком не перевищив визначений законом поріг індексації у 103 відсотки, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення були відсутні.

Крім того, представник відповідача подав окрему заяву про залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на частину другу статті 233 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), вважаючи, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду. Відповідач зазначав, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби наказом від 16 липня 2024 року, грошове забезпечення під час проходження служби отримував щомісячно, а тому мав бути обізнаний про склад виплачених сум. Звернення позивача до суду лише 25 жовтня 2025 року, на думку відповідача, свідчить про неповажність причин пропуску строку.

ІІІ. Процесуальні дії суду та встановлені фактичні обставини

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

04 листопада 2025 року позивач через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про усунення недоліків та заяву про поновлення процесуального строку, зазначивши, що відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу ІХ Порядку № 260 поліцейським, які звільняються з призначенням пенсії, грошовий атестат на руки не видається, а передається безпосередньо пенсійному підрозділу органу поліції. Письмового розрахунку належних при звільненні сум йому надано не було, а достовірні документальні відомості про невиплату індексації за спірний період він отримав лише з листа-відповіді ГУНП у Волинській області від 20 жовтня 2025 року № СЕД-155923-2025.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року задоволено клопотання позивача про повернення судового збору та повернуто йому з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1211,20 грн, помилково сплачений за квитанцією від 25 жовтня 2025 року № 9448-5112-5316-7322, з підстав звільнення від сплати судового збору за подання позову щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року суд розглянув заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду та відмовив у її задоволенні, встановивши, що позивач не пропустив передбачений частиною другою статті 233 КЗпП України строк звернення до суду, оскільки письмові відомості про структуру виплат і підстави невиплати індексації отримав лише з листа відповідача від 20 жовтня 2025 року.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини:

Полковник поліції ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у Волинській області.

Наказом начальника ГУНП у Волинській області від 25 березня 2020 року № 106 о/с полковника поліції ОСОБА_1 було призначено за переведенням на посаду заступника начальника ГУНП у Волинській області – начальника кримінальної поліції з посадовим окладом 4300,00 грн.

Наказом начальника ГУНП у Волинській області від 16 липня 2024 року № 265 о/с полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) із призначенням пенсії.

Як слідує з письмових матеріалів справи та відповіді відповідача, у період з березня 2020 року по грудень 2022 року відповідач щомісячно нараховував та виплачував ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, застосовуючи як базовий місяць листопад 2015 року. У 2023 році нарахування та виплата індексації були призупинені на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

У період з 01 січня 2024 року по дату звільнення зі служби (16 липня 2024 року) відповідач індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховував і не виплачував.

14 жовтня 2025 року позивач звернувся до ГУНП у Волинській області із запитом на публічну інформацію, в якому просив надати відомості про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період служби, а також провести перерахунок і доплату невиплаченої індексації із застосуванням базового місяця листопада 2015 року.

Листом від 20 жовтня 2025 року № СЕД-155923-2025 ГУНП у Волинській області повідомило позивача, що відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадилося наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2024 року. Оскільки поріг індексації у 103% у період з січня по липень 2024 року не перевищено, індексація грошового забезпечення позивачу за вказаний період не нараховувалась і не виплачувалась.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. Нормативно-правове обґрунтування та оцінка суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких норм права та мотивів:

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі — Закон № 580-VIII) передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII імперативно встановлено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регулює Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі — Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі — Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі — Постанова № 988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Цією ж постановою затверджено схеми посадових окладів поліцейських, які набрали чинності у листопаді 2015 року.

Після прийняття Постанови № 988 посадові оклади поліцейських Кабінетом Міністрів України не підвищувалися.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17 та від 29 квітня 2020 року у справі № 810/3319/16 сформував сталу правову позицію, згідно з якою оскільки посадові оклади поліцейських встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року і надалі не підвищувалися, місяцем підвищення посадових окладів (базовим місяцем) для нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських є листопад 2015 року.

Щодо застосування положень законодавства про Державний бюджет України суд враховує таке.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік.

Водночас Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX зупинення дії Закону № 1282-XII продовжено не було. Тобто з 01 січня 2024 року дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» повністю відновилася.

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Суд наголошує, що вказана норма статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» регулює виключно порядок визначення індексу споживчих цін для нової індексації у поточному бюджетному періоді та жодним чином не скасовує базових соціальних гарантій громадян на підтримання купівельної спроможності, закріплених Законом № 1282-XII, і не змінює раніше визначений базовий місяць для категорій працівників, у яких посадові оклади у січні 2024 року не підвищувалися.

У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 та від 18 квітня 2024 року у справі № 380/1183/23 викладено висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: приписи закону про державний бюджет щодо обчислення індексу наростаючим підсумком з початку бюджетного року визначають механізм фіксації інфляційних процесів у поточному році, проте не позбавляють особу права на нарахування індексації грошового забезпечення, яке виникло раніше на підставі базового місяця підвищення окладів, оскільки тимчасове зупинення дії Закону № 1282-XII мало місце виключно у межах 2023 року. З 01 січня 2024 року індексація підлягає обчисленню та виплаті відповідно до Порядку № 1078 виходячи з базового місяця підвищення окладів.

Оскільки посадові оклади поліцейських встановлені у листопаді 2015 року і після цього не переглядалися у бік підвищення, базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2024 року по 16 липня 2024 року залишається листопад 2015 року.

Посилання відповідача на те, що обчислення індексу споживчих цін з 01 січня 2024 року до липня 2024 року нібито не перевищило поріг у 103%, ґрунтується на помилковому ототожненні січня 2024 року з базовим місяцем підвищення окладу. Оскільки підвищення окладу позивача у січні 2024 року не відбувалося, січень 2024 року не міг бути визначений базовим місяцем за правилами пункту 5 Порядку № 1078.

За таких обставин бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 16 липня 2024 року із застосуванням базового місяця листопада 2015 року є протиправною. Для належного відновлення порушеного права позивача відповідача слід зобов`язати здійснити нарахування та виплату вказаної індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі — Закон № 2050-III) за період з 16 липня 2024 року по дату виплати заборгованості, суд зазначає таке.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у разі порушення встановлених строків їх виплати на один і більше календарних місяців. Компенсація проводиться за рахунок коштів відповідних підприємств, установ і організацій.

Статтею 3 Закону № 2050-III встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Відповідно до статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19 дійшли однозначного висновку про те, що дія Закону № 2050-III поширюється на випадки затримки виплати вже нарахованих доходів громадян. Право на отримання компенсації втрати частини доходів виникає лише після здійснення нарахування та у разі фактичної несвоєчасної виплати конкретної заборгованості.

Оскільки спірні суми індексації грошового забезпечення позивачу відповідачем ще не нараховані, позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на майбутнє є передчасною. Судовому захисту підлягає лише порушене, дійсне та наявне право особи на момент звернення до суду, тоді як нарахування та виплата компенсації має здійснюватися відповідачем безпосередньо у місяці фактичної виплати нарахованої заборгованості. Тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити як передчасної, що не позбавляє позивача права вимагати нарахування компенсації в разі затримки фактичної виплати нарахованих за цим судовим рішенням сум індексації.

З огляду на наведене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

V. Розподіл судових витрат

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За сталою судовою практикою ця пільга поширюється на спори військовослужбовців та поліцейських щодо виплати грошового забезпечення та його індексації.

Помилково сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн за платіжною квитанцією від 25 жовтня 2025 року № 9448-5112-5316-7322 повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України на підставі ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, а також за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 72–77, 90, 139, 241–246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 11; код ЄДРПОУ: 40108604) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 16 липня 2024 року із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу) - листопад 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 16 липня 2024 року із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу) - листопад 2015 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

04.11.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua