Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №240/20556/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №240/20556/25

Суддя: Липа Володимир Анатолійович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/20556/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог, відзиву відповідача та процесуальний рух справи

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якій просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати їй пенсії по втраті годувальника з 01 червня 2025 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії по втраті годувальника за період з 01 червня 2025 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, у розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Звільнити від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є пенсіонеркою та отримує державну пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , який мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно з експертним висновком міжвідомчої експертної комісії захворювання годувальника, що призвело до його смерті, безпосередньо пов`язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. Раніше пенсія обчислювалася із заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1987 році. Листом від 10 червня 2025 року пенсійний орган повідомив позивачку про зміну порядку розрахунку з 01 червня 2025 року на обчислення з п`ятикратного розміру мінімальної зарплати (13 618,04 грн) через відсутність первинних документів підприємства, які були знищені пожежею внаслідок ворожого авіаційного обстрілу. Водночас відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII у редакції Закону України № 230/96-ВР у розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком. Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують статті 3, 16, 22, 46, 50 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 і від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 та сталу практику Верховного Суду.

Ухвалою суду від 26 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало відзив на позовну заяву, в якому просило поновити процесуальний строк для його подання з огляду на запровадження воєнного стану та тривалі повітряні тривоги. По суті позову відповідач заперечував проти його задоволення. Пенсійний орган зазначив, що пенсія позивачки розрахована відповідно до статті 57 Закону № 796-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати і становить 13 618,04 грн (50% на утриманця). Відповідач стверджує, що Верховна Рада України 29 червня 2021 року прийняла Закон № 1584-ІХ, яким виклала частину третю статті 54 Закону № 796-XII у новій редакції та встановила конкретні фіксовані розміри мінімальних пенсій. Оскільки цей закон було ухвалено у встановлений Конституційним Судом України тримісячний строк, норма Закону № 230/96-ВР не відновила свою дію. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 визнано неконституційною норму частини третьої статті 54 Закону № 796-XII, проте втрату нею чинності відтерміновано до закінчення воєнного стану. На підтвердження власної правоти відповідач послався на окремі думки суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року та 19 грудня 2024 року до постанови у справі № 240/1121/24, а також постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 240/411/24.

Щодо клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву суд зазначає, що за приписами частини першої статті 121 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом у разі визнання причин його пропуску поважними. Зважаючи на умови воєнного стану, систематичні оголошення повітряних тривог у Житомирській області та відсутність ознак зловживання процесуальними правами, суд визнає причини пропуску строку поважними та поновлює відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

II. Встановлені судом фактичні обставини справи та досліджені докази

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи, суд встановив такі фактичні обставини:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за свого померлого чоловіка ОСОБА_2 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до експертного висновку Вінницької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання від 02 червня 2005 року № 10348 захворювання ОСОБА_2 , що призвело до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , безпосередньо пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивачка має посвідчення серії НОМЕР_2 від 21 серпня 2001 року як дружина померлого громадянина з числа ліквідаторів, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, з правом на пільги та компенсації за категорією 1.

До 01 червня 2025 року пенсія позивачки обчислювалася на підставі довідки про заробітну плату чоловіка, отриману під час роботи в зоні відчуження з 13 лютого по 14 березня 1987 року, виданої Локомотивним депо Коростень.

Згідно з листом ВП «Локомотивне депо Коростень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 31 липня 2025 року № 40081225-32 та актом комісії від 29 квітня 2022 року, 03 березня 2022 року в результаті прямого влучання авіаційного снаряду російської федерації в службову будівлю депо та подальшої пожежі було знищено особові картки обліку заробітної плати та первинні бухгалтерські документи підприємства за період з 1984 по 2022 рік, у зв`язку з чим документація відновленню не підлягає.

Листом від 10 червня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачку про те, що через непідтвердження раніше поданої довідки первинними документами її пенсію з 01 червня 2025 року перераховано виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до пункту 9 Порядку № 1210 у сумі 13 618,04 грн (50% від встановленого розміру). Одночасно пенсійний орган відмовив у проведенні перерахунку та виплати пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

III. Джерела права, судова практика та мотиви суду

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 16 Конституції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-XII).

Статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР було імперативно закріплено:

«Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986–1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності — 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам — 3 мінімальних пенсій за віком».

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII Верховна Рада України змінила правове регулювання зазначеної норми, передавши повноваження щодо визначення умов, порядку призначення та мінімальних розмірів таких пенсій Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 визнано неконституційною частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Кабінету Міністрів України визначати мінімальні розміри державної пенсії по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника. У пункті 3 резолютивної частини цього Рішення Конституційний Суд України постановив, що визнана неконституційною норма втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Рішення. Конституційний Суд України прямо зазначив: у разі неприведення парламентом нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України через три місяці застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

29 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон № 1584-IX, виклавши частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції, що встановила фіксовані розміри виплат (для I групи 6000 грн, II групи 4800 грн, III групи 3700 грн).

Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 констатував, що парламент Законом № 1584-IX повторно запровадив правове регулювання з тим самим дефектом, визначивши мінімальні розміри пенсій у сумах менших, ніж їх було гарантовано Законом № 230/96-ВР, чим порушив фундаментальний конституційний обов`язок держави, передбачений статтями 3, 16, 22 та 50 Конституції України. Конституційний Суд України визнав неконституційною частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 1584-IX.

Щодо доводів відповідача про неможливість застосування редакції Закону № 230/96-ВР та відтермінування втрати чинності нормою за Рішенням КСУ № 4-р(І)/2024 суд наголошує на обов`язкових висновках Верховного Суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що незважаючи на формальне ухвалення Закону № 1584-IX, встановлені ним розміри пенсій є суттєво меншими за обсяг гарантій, передбачений Законом № 230/96-ВР на виконання статті 16 Конституції України. Конституція України має найвищу юридичну силу (стаття 8), а її норми є нормами прямої дії. Суд зобов`язаний застосовувати норми прямої дії Конституції України та відмовитися від застосування закону, який знижує досягнутий рівень конституційних гарантій, застосовуючи натомість статтю 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

Остаточну крапку у правозастосовній практиці поставила судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 240/1121/24 (провадження № К/990/33477/24). Справу було спеціально передано на розгляд палати саме з метою відступу від попередніх висновків щодо застосування статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР. Дослідивши всі аргументи, судова палата Верховного Суду одноголосно відмовилася відступати від висновків, викладених у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23, скасувала рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалила нове судове рішення про задоволення позову та зобов`язання пенсійного органу нарахувати й виплатити пенсію у розмірах, визначених Законом № 230/96-ВР.

Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на окремі думки суддів Стародуба О.П. та Берназюка Я.О. до вказаної постанови суд категорично відхиляє. Згідно з процесуальним законом окрема думка судді відображає його особисту правову позицію, не є джерелом права і не має сили судового прецеденту. Обов`язковою для застосування всіма судами України є саме постанова Верховного Суду, ухвалена судовою палатою.

Так само суд відхиляє посилання відповідача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 240/411/24, оскільки її було ухвалено до прийняття фундаментальної постанови палати Верховного Суду від 10 грудня 2024 року у справі № 240/1121/24. Крім того, аналогічну правову позицію щодо неможливості звуження прав осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та обов`язку прямого застосування Закону № 230/96-ВР судова палата Касаційного адміністративного суду підтвердила і в постанові від 04 листопада 2025 року у справі № 580/5022/24.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1210 мінімальний розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника для непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, становить: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника; а двох і більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Оскільки смерть годувальника ОСОБА_2 настала внаслідок виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС (експертний висновок від 02 червня 2005 року № 10348), призначення та перерахунок пенсії вдові померлого у зв`язку з втратою годувальника за статтею 54 Закону № 796-XII гарантується у розмірі, не менше 50 відсотків від десяти мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд також враховує приписи статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно з якою суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.

За усталеною практикою ЄСПЛ у справах «Щокін проти України» (заяви № 23759/03, № 37943/06) та «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), концепція верховенства права вимагає правової визначеності та дотримання принципу «належного врядування». Державні органи повинні діяти своєчасно, послідовно та передбачувано, а помилки або дефекти нормотворчості держави не можуть виправлятися за рахунок погіршення становища приватних осіб.

Відповідач, перевівши позивачку з 01 червня 2025 року на новий розрахунок пенсії та відмовивши у здійсненні її нарахування і виплати за статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР у розмірі не менше 50 відсотків від десяти мінімальних пенсій за віком діяв протиправно, без дотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач цей обов`язок не виконав.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72–77, 90, 139, 241–246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з 01 червня 2025 року відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, у розмірі не менше 50 відсотків від десяти мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

04.11.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua