Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №160/16735/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокуСправа №160/16735/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради, в якій просить:

зобов`язати Державну установу «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» повторно розглянути скаргу на рішення від 07.05.2026 р. № 258/26/1474/P експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального Некомерційного Підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради та провести оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з врахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 21.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради з заявою, в якій просив провести оцінювання його повсякденного функціонування та встановити групу інвалідності.

Однак, рішенням експертної команди №258/26/1474/Р від 07.05.2026 року за результатами оцінювання групу інвалідності не встановлено, встановлено 25% втрати професійної здатності до трудової діяльності.

07.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» зі скаргою на рішення експертної команди комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради №258/26/1474/Р від 07.05.2026 року.

Однак, рішенням експертної команди Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» №3399/26/381 від 25.05.2026 року позивачеві повідомлено, що підстав для встановлення інвалідності немає, а оскаржуване рішення підтверджено.

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню: рішення експертної команди комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради №258/26/1474/Р від 07.05.2026 року та рішення експертної команди Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» №3399/26/381 від 25.05.2026 року, оскільки огляд проведено формально, без всебічного та об`єктивного дослідження стану здоров`я, медичні документи та зокрема довідка військово-лікарської комісії №2025-1113-0851-5355-0 від 25.11.2025 року не були враховані при прийнятті рішення про встановлення групи інвалідності, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2026 року для розгляду адміністративної справи №160/16735/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

19.06.2026 року на адресу відповідача та третьої особи направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

20.06.2026 року відповідачем та третьою особою отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

24.06.2026 року на адресу суду від представника комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради надійшли пояснення щодо позову, в яких представник третьої особи заперечує проти позову, вважає позовну заяву необґрунтованою, оскільки позовні вимоги є безпідставними, а твердження позивача, що під час оцінювання не було враховано основного діагнозу та ускладнень, не відповідає дійсності, з огляду на таке.

07.05.2026 року рішенням експертної команди КНП «МКЛ №16» ДМР за результатами оцінювання встановлено, що у позивача: «хронічна вертеброгенна правобічна люмбоішалгія на тлі остеохондрозу, стійким спондилоатртрозу больовим 2ст., спондильозу, унковертебрального артрозу 2 ст., в фазі загострення, зі адаптації та м`язово-тонічним синдромами, тимчасовим порушенням функції. Порушення у вигляді змішаного порушення емоцій і поведінки, компенсація. Що призвело до легкого втрати професійної здатності до трудової діяльності. Група інвалідності не встановлена, встановлено 25% таблиця працездатності. Наказ МОЗ України №0420 від 05.06.2012 року таблиця 9 пункт 1.3.а, 1 пункт 1.13 Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Відповідно до пункту 57 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками) в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг (пункт 68 Положення):

- вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео та/або аудіо запис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності),

- заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника)

- за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

- підтвердження оскарженого рішення експертної команди

- скасування оскарженого рішення експертної команди

- формування нового рішення щодо результату оцінювання.

07.05.2026 року позивачем подано скаргу до Державної установи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

25.05.2026 року за результатами розгляду скарги комісією позивачеві повідомлено, що отримані результати не підтверджують наявності значного структурного ураження попереково-крижового відділу хребта.

Таким чином, у сукупності клінічні, нейровізуалізаційні та електрофізіологічні дані підтверджують наявність легких функціональних порушень, переважно у вигляді больового та чутливого синдромів, без достовірно підтвердженого стійкого вираженого моторного дефіциту чи значного порушення опорно-рухової функції.

У пацієнта наявні легкі порушення основних критеріїв життєдіяльності, насамперед щодо трудової діяльності та пересування.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1338, підстав для встановлення інвалідності немає.

Командою експертів прийнято рішення про підтвердження оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного, представник третьої особи просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

25.06.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

ОСОБА_1 був не згоден з прийнятим рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради від 07.05.2026 року за №258/26/1474 та подав скаргу про перегляд цього рішення до Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України».

ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» була отримана медична справа ОСОБА_1 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради від 07.05.2026 року за № 258/26/1474, згідно якого ОСОБА_1 не було встановлено групу інвалідності.

Разом з цим, позивач у прохальній частині скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради від 07.05.2026 року за № 258/26/1474 зазначив у графі «Бажана форма розгляду скарги - заочно».

Під час розгляду скарги було вивчено всі медичні документи, що знаходилися в медико-експертній справі ОСОБА_1 , а також документи, які містяться в електронній системі охорони здоров`я на ім`я ОСОБА_1 , та експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи у своїй роботі керувалася:

- постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;

- наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи»;

- наказом МОЗ України від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» та іншими нормативно-правовими актами і законами України.

25.05.2026 року експертною командою Державної установи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» за результатами проведеного ретельного аналізу медико-експертної справи, а також всіх наявних медичних документів, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, на ім`я ОСОБА_1 на підставі пункту 20 оскаржуваного рішення, встановлено:

«Згідно з аналізом наданої медичної документації та довідки ВЛК №2025-1113-0851-5355-0 від 25.11.2025 року основним діагнозом хворого є: Хронічна вертеброгенна правобічна люмбоішалгія на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу ІІ ст., спондильозу, унковертебрального артрозу ІІ ст., у фазі загострення, зі стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, тимчасовим порушенням функції. Порушення адаптації у вигляді змішаного порушення емоцій і поведінки, компенсація. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Супутній діагноз: Віддалені наслідки ВТ (12.02.2024), ВОСП м`яких тканин лівого передпліччя та плеча, акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок у вигляді зміцнілого після вогнепального точкового рубця з наявністю стороннього тіла без порушення функції, хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості І ст., зі зниженням гостроти слуху справа до 25 дБ, зліва - до 28,75 дБ. Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. У неврологічному статусі на момент огляду: М`язова сила у кінцівках збережена - 5 балів. М`язовий тонус не змінений. Сухожильні та періостальні рефлекси симетричні, жваві. Функції тазових органів не порушені. Відзначаються гіпестезія кистей рук та дистальних відділів нижніх кінцівок, болючість паравертебральних точок і напруження м`язів поперекового відділу хребта, позитивний симптом Ласега ліворуч. Таким чином, клінічно захворювання проявляється больовим синдромом у хребті з переважною локалізацією у поперековому відділі, цефалгіями та вестибулярними порушеннями. Даних за стійкий моторний дефіцит, парези чи паралічі не виявлено. За даними стимуляційної ЕНМГ нижніх кінцівок від 21.11.2025 року виявлено ознаки грубого ураження сенсорних волокон поверхневого малогомілкового нерва справа тяжкого ступеня за аксональним типом. Водночас ознак вираженого моторного ураження чи генералізованого неврологічного дефіциту не встановлено. Отримані зміни переважно стосуються чутливих волокон та узгоджуються з наявністю больового і сенсорного синдромів. За даними МРТ шийного відділу хребта від 07.11.2025: визначаються протрузїї міжхребцевих дисків С3-С4, С4-С5, С5-С6до 1,5 мм без ознак компресії спинного мозку. Сагітальний розмір хребетного каналу на зазначених рівнях становить 11 мм. Спинний мозок без осередкової та об`ємної патології. Висновок: МР-ознаки остеохондрозу та невеликих протрузій міжхребцевих дисків шийного відділу хребта. Дані зміни мають помірний дегенеративно-дистрофічний характер без ознак вираженої компресії нервових структур. МРТ грудного відділу хребта від 07.11.2025: виявлено хрящові вузли Шморля тіл хребців грудного відділу хребта. Ознак стенозу хребтового каналу, компресії спинного мозку чи деструктивних змін не встановлено. Отримані дані свідчать про початкові дегенеративні зміни без суттєвого функціонального значення. МРТ попереково-крижового відділу хребта від 07.11.2025 кістково-травматичних, кістково-деструктивних та виражених дегенеративно-дистрофічних змін не виявлено. Даних за спондилолістез, стеноз хребтового каналу чи компресію корінців кінського хвоста немає. Отримані результати не підтверджують наявності значного структурного ураження попереково-крижового відділу хребта. Таким чином, у сукупності клінічні, нейровізуалізаційні та електрофізіологічні дані підтверджують наявність легких функціональних порушень, переважно у вигляді больового та чутливого синдромів, без достовірно підтвердженого стійкого вираженого моторного дефіциту чи значного порушення опорно-рухової функції. У пацієнта наявні легкі порушення основних критеріїв життєдіяльності, насамперед щодо трудової діяльності та пересування. У зв`язку з цим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1338, підстав для встановлення інвалідності немає. Командою експертів прийнято рішення про підтвердження оскаржуваного рішення».

Відповідно до пункту 31 Порядку №1338, під час розгляду справи члени експертної команди ЦОФСО дослідили всі надані документи, а також медичні записи, що підтверджують стан здоров`я позивача та містяться в електронній системі охорони здоров`я.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №348 від 02.12.2025 року солдата ОСОБА_2 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього старшого водія 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19 листопада 2025 року №243-PC у запас за підпунктом "Д" (у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3 02 грудня 2025 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення - з 03 грудня 2025 року.

Виплатити належне грошове забезпечення відповідно до розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, по 02 грудня 2025 року.

Виплатити одноразову грошову допомогу при звільнені в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний прослужений місяць - 03 роки 03 місяці.

Виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік у кількості 07 календарних днів.

Виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2023 рік у кількості 18 календарних днів.

Виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2024 рік у кількості 20 календарних днів.

Виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2025 рік у кількості 28 календарних днів.

Виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій з розрахунку 14 (чотирнадцять) календарних днів, передбачену статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту за 2023 - 2025 роки.

Грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік отримав.

Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за 2025 рік отримав.

Постійним або службовим житлом не забезпечувався.

Календарна вислуга років становить - 06 років 00 місяців 27 днів.

До загального строку військової служби, строку вислуги у військовому званні не враховано строк самовільного залишення військової частини з 02 червня 2023 року по 29 червня 2023 року, з 19 липня 2023 року по 01 жовтня 2023 року.

У ході збройної агресії російської федерації проти України перебував у полоні з 12 лютого 2024 року по 23 серпня 2025 року.

Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 19 листопада 2025 року №243-PC, рапорт солдата ОСОБА_3 від 02 грудня 2025 року, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 14 серпня 2023 року, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02 червня 2023 року №155, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30 червня 2023 року №184, обхідний лист від 02 грудня 2025 року.

21.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради з заявою, в якій просив провести оцінювання його повсякденного функціонування та встановити групу інвалідності, надавши підтверджуючий пакет документів.

Рішенням експертної команди комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради №258/26/1474/Р від 07.05.2026 року досліджено наданий пакет документів та встановлено наступне.

«Хронічна вертеброгенна правобічна люмбоішалгія на тлі остеохондрозу, стійким спондилоатртрозу больовим 2ст. спондильозу, унковертебрального артрозу 2ст., в фазі загострення, зі адаптації та м`язово-тонічним синдромами, тимчасовим порушенням функції. Порушення у вигляді змішаного порушення емоцій і поведінки, компенсація. Що призвело до легкого втрати професійної здатності до трудової діяльності. Група інвалідності не встановлена, встановлено 25% таблиця працездатності. Наказ МОЗ України №420 від 05.06.2012 року таблиця 9 пункт 1.3.а, 1 пункт 1.13 Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

07.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» зі скаргою на рішення експертної команди комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради №258/26/1474/Р від 07.05.2026 року.

25.05.2026 року експертною командою Державної установи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» за результатами проведеного ретельного аналізу медико-експертної справи, а також всіх наявних медичних документів, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, на ім`я ОСОБА_1 , на підставі пункту 20 оскаржуваного рішення, встановлено:

«Згідно з аналізом наданої медичної документації та довідки ВЛК № 2025-1113-0851-5355-0 від 25.11.2025 основним діагнозом хворого є: Хронічна вертеброгенна правобічна люмбоішалгія на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу ІІ ст., спондильозу, унковертебрального артрозу ІІ ст., у фазі загострення, зі стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, тимчасовим порушенням функції. Порушення адаптації у вигляді змішаного порушення емоцій і поведінки, компенсація. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Супутній діагноз: Віддалені наслідки ВТ (12.02.2024), ВОСП м`яких тканин лівого передпліччя та плеча, акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок у вигляді зміцнілого після вогнепального точкового рубця з наявністю стороннього тіла без порушення функції, хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості І ст., зі зниженням гостроти слуху справа до 25 дБ, зліва - до 28,75 дБ. Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. У неврологічному статусі на момент огляду: М`язова сила у кінцівках збережена - 5 балів. М`язовий тонус не змінений. Сухожильні та періостальні рефлекси симетричні, жваві. Функції тазових органів не порушені. Відзначаються гіпестезія кистей рук та дистальних відділів нижніх кінцівок, болючість паравертебральних точок і напруження м`язів поперекового відділу хребта, позитивний симптом Ласега ліворуч. Таким чином, клінічно захворювання проявляється больовим синдромом у хребті з переважною локалізацією у поперековому відділі, цефалгіями та вестибулярними порушеннями. Даних за стійкий моторний дефіцит, парези чи паралічі не виявлено. За даними стимуляційної ЕНМГ нижніх кінцівок від 21.11.2025 року виявлено ознаки грубого ураження сенсорних волокон поверхневого малогомілкового нерва справа тяжкого ступеня за аксональним типом. Водночас ознак вираженого моторного ураження чи генералізованого неврологічного дефіциту не встановлено. Отримані зміни переважно стосуються чутливих волокон та узгоджуються з наявністю больового і сенсорного синдромів. За даними МРТ шийного відділу хребта від 07.11.2025: визначаються протрузїї міжхребцевих дисків С3-С4, С4-С5, С5-С6до 1,5 мм без ознак компресії спинного мозку. Сагітальний розмір хребетного каналу на зазначених рівнях становить 11 мм. Спинний мозок без осередкової та об`ємної патології. Висновок: МР-ознаки остеохондрозу та невеликих протрузій міжхребцевих дисків шийного відділу хребта. Дані зміни мають помірний дегенеративно-дистрофічний характер без ознак вираженої компресії нервових структур. МРТ грудного відділу хребта від 07.11.2025: виявлено хрящові вузли Шморля тіл хребців грудного відділу хребта. Ознак стенозу хребтового каналу, компресії спинного мозку чи деструктивних змін не встановлено. Отримані дані свідчать про початкові дегенеративні зміни без суттєвого функціонального значення. МРТ попереково-крижового відділу хребта від 07.11.2025 кістково-травматичних, кістково-деструктивних та виражених дегенеративно-дистрофічних змін не виявлено. Даних за спондилолістез, стеноз хребтового каналу чи компресію корінців кінського хвоста немає. Отримані результати не підтверджують наявності значного структурного ураження попереково-крижового відділу хребта. Таким чином, у сукупності клінічні, нейровізуалізаційні та електрофізіологічні дані підтверджують наявність легких функціональних порушень, переважно у вигляді больового та чутливого синдромів, без достовірно підтвердженого стійкого вираженого моторного дефіциту чи значного порушення опорно-рухової функції. У пацієнта наявні легкі порушення основних критеріїв життєдіяльності, насамперед щодо трудової діяльності та пересування. У зв`язку з цим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1338, підстав для встановлення інвалідності немає. Командою експертів прийнято рішення про підтвердження оскаржуваного рішення».

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню: рішення експертної команди комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради №258/26/1474/Р від 07.05.2026 року та рішення експертної команди Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» №3399/26/381 від 25.05.2026 року, оскільки огляд проведено формально, без всебічного та об`єктивного дослідження стану здоров`я, медичні документи та, зокрема довідка військово-лікарської комісії №2025-1113-0851-5355-0 від 25.11.2025 року не були враховані при прийнятті рішення про встановлення групи інвалідності, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

Пунктом 8 Положення №1809 було встановлено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.

З 01.01.2025 року набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацом 2 пункту 3 Постанови КМУ від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» було встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.

Абзацом 2 пункту 5 Постанови №1338 встановлено, що медико-експертні справи, скарги та документи, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я, передаються підприємству, установі або організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я, на які покладені права і обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та відповідного наказу Міністерства охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року №2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи було покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673).

Наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» було також затверджено Положення про Центр оцінювання функціонально стану особи, яким визначені повноваження Центру оцінювання функціонального стану особи, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи.

Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи визначаються Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом МОЗ України від 03.12.2024 року №2022 та Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою КМУ від 15 листопада 2024 року №1338.

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи до повноважень Центру оцінювання належить, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи, - перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до пункту 18 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи Центр оцінювання має право, зокрема, розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 та відповідних клопотань особи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно абзаців 1-4 пункту 68 розділу «Оскарження результатів оцінювання» Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео-та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

Відповідно до абзаців 5-8 пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

1) підтвердження оскарженого рішення експертної команди;

2) скасування оскарженого рішення експертної команди;

3) формування нового рішення щодо результату оцінювання.

У даному випадку, 07.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» зі скаргою на рішення експертної команди комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради №258/26/1474/Р від 07.05.2026 року.

25.05.2026 року експертною командою Державної установи «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» за результатами проведеного ретельного аналізу медико-експертної справи, а також всіх наявних медичних документів, що містяться в електронній системі охорони здоров`я на ім`я ОСОБА_1 на підставі пункту 20 оскаржуваного рішення, встановлено:

«Згідно з аналізом наданої медичної документації та довідки ВЛК №2025-1113-0851-5355-0 від 25.11.2025 року основним діагнозом хворого є: Хронічна вертеброгенна правобічна люмбоішалгія на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу ІІ ст., спондильозу, унковертебрального артрозу ІІ ст., у фазі загострення, зі стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, тимчасовим порушенням функції. Порушення адаптації у вигляді змішаного порушення емоцій і поведінки, компенсація. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Супутній діагноз: Віддалені наслідки ВТ (12.02.2024), ВОСП м`яких тканин лівого передпліччя та плеча, акубаротравми без порушення цілісності барабанних перетинок у вигляді зміцнілого після вогнепального точкового рубця з наявністю стороннього тіла без порушення функції, хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості І ст., зі зниженням гостроти слуху справа до 25 дБ, зліва - до 28,75 дБ. Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. У неврологічному статусі на момент огляду: М`язова сила у кінцівках збережена - 5 балів. М`язовий тонус не змінений. Сухожильні та періостальні рефлекси симетричні, жваві. Функції тазових органів не порушені. Відзначаються гіпестезія кистей рук та дистальних відділів нижніх кінцівок, болючість паравертебральних точок і напруження м`язів поперекового відділу хребта, позитивний симптом Ласега ліворуч. Таким чином, клінічно захворювання проявляється больовим синдромом у хребті з переважною локалізацією у поперековому відділі, цефалгіями та вестибулярними порушеннями. Даних за стійкий моторний дефіцит, парези чи паралічі не виявлено. За даними стимуляційної ЕНМГ нижніх кінцівок від 21.11.2025 року виявлено ознаки грубого ураження сенсорних волокон поверхневого малогомілкового нерва справа тяжкого ступеня за аксональним типом. Водночас ознак вираженого моторного ураження чи генералізованого неврологічного дефіциту не встановлено. Отримані зміни переважно стосуються чутливих волокон та узгоджуються з наявністю больового і сенсорного синдромів. За даними МРТ шийного відділу хребта від 07.11.2025: визначаються протрузїї міжхребцевих дисків С3-С4, С4-С5, С5-С6до 1,5 мм без ознак компресії спинного мозку. Сагітальний розмір хребетного каналу на зазначених рівнях становить 11 мм. Спинний мозок без осередкової та об`ємної патології. Висновок: МР-ознаки остеохондрозу та невеликих протрузій міжхребцевих дисків шийного відділу хребта. Дані зміни мають помірний дегенеративно-дистрофічний характер без ознак вираженої компресії нервових структур. МРТ грудного відділу хребта від 07.11.2025: виявлено хрящові вузли Шморля тіл хребців грудного відділу хребта. Ознак стенозу хребтового каналу, компресії спинного мозку чи деструктивних змін не встановлено. Отримані дані свідчать про початкові дегенеративні зміни без суттєвого функціонального значення. МРТ попереково-крижового відділу хребта від 07.11.2025 кістково-травматичних, кістково-деструктивних та виражених дегенеративно-дистрофічних змін не виявлено. Даних за спондилолістез, стеноз хребтового каналу чи компресію корінців кінського хвоста немає. Отримані результати не підтверджують наявності значного структурного ураження попереково-крижового відділу хребта. Таким чином, у сукупності клінічні, нейровізуалізаційні та електрофізіологічні дані підтверджують наявність легких функціональних порушень, переважно у вигляді больового та чутливого синдромів, без достовірно підтвердженого стійкого вираженого моторного дефіциту чи значного порушення опорно-рухової функції. У пацієнта наявні легкі порушення основних критеріїв життєдіяльності, насамперед щодо трудової діяльності та пересування. У зв`язку з цим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1338, підстав для встановлення інвалідності немає. Командою експертів прийнято рішення про підтвердження оскаржуваного рішення».

Відповідно до пункту 31 Порядку №1338, під час розгляду справи члени експертної команди ЦОФСО дослідили всі надані документи, а також медичні записи, що підтверджують стан здоров`я позивача та містяться в електронній системі охорони здоров`я.

А отже, у спірних правовідносинах відповідачем проведено перевірку обґрунтованості попереднього рішення за всіма наданими медичними документами, що підтверджується пунктом 20 оскаржуваного рішення.

Результати розгляду скарги ОСОБА_1 відповідно до наказу МОЗ України від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» оформлені у вигляді:

- протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 25.05.2026 року за № 3399/26/381;

- рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 25.05.2026 року за №3399/26/381.

У даному випадку, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи в період вивчення медичної документації було належним чином враховано стан здоров`я, наявні діагнози, тривалість хвороби, обмеження життєдіяльності, та фахівцями спеціалізованого медичного органу розглянуті усі документи (виписки, консультаційні висновки, історію хвороби).

Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби у мирний час.

Отже, оцінка висновку МСЕК, яким, зокрема визначається ступінь втрати працездатності та інвалідність особи, з медичного критерію не вирішується судом, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 та від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, встановлених обставин в даній справі, суд приходить до висновку, що рішення експертної команди комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради №258/26/1474/Р від 07.05.2026 року та рішення експертної команди Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» №3399/26/381 від 25.05.2026 року прийняті відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022, є правомірними та скасуванню не підлягають.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник