Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №140/7626/26
Суддя: Ксензюк Андрій Ярославович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7626/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №92 від 11.12.2025 в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 14 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; зобов`язання прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю бабусею – ОСОБА_2 , яка за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується відповідним висновком лікарсько-консультативної комісії.
Однак рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленим протоколом №92 від 11.12.2025, позивачу відмовлено у наданні відстрочки з підстави наявності інших членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою здійснюється догляд, які, на думку комісії, мають можливість здійснювати постійний догляд, та відсутності документів, що підтверджують неможливість таких осіб здійснювати догляд.
Позивач вважає зазначене рішення протиправним та необґрунтованим, оскільки, за його твердженням, інші члени сім`ї його бабусі фактично не мають можливості здійснювати постійний сторонній догляд за нею.
Зокрема, позивач зазначає, що його мати – ОСОБА_3 , яка є дочкою ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Син бабусі – ОСОБА_4 – помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Інший її син – ОСОБА_5 – помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Також позивач наголошує, що інші діти ОСОБА_2 постійно проживають за межами України та фактично не мають можливості здійснювати щоденний і безперервний догляд за нею. На підтвердження цих обставин до заяви були додані нотаріально посвідчені заяви відповідних осіб, у яких вони повідомили про неможливість здійснення такого догляду та відсутність наміру повертатися в Україну для його забезпечення.
На переконання позивача, сам факт наявності родинних зв`язків між особою, яка потребує догляду, та іншими членами сім`ї не свідчить про існування реальної можливості здійснення ними постійного догляду. Водночас фактичне здійснення позивачем такого догляду протягом тривалого часу підтверджується його перебуванням на обліку в органах соціального захисту населення як особи, яка здійснює догляд.
Позивач зазначає, що відповідач під час розгляду його заяви не встановив, хто саме з членів сім`ї першого ступеня споріднення має можливість здійснювати постійний догляд, де такі особи проживають, на підставі яких доказів комісія дійшла висновку про наявність у них такої можливості, а також не надав належної оцінки поданим позивачем документам, зокрема свідоцтвам про смерть та нотаріально посвідченим заявам.
У зв`язку з цим позивач вважає, що висновок комісії про можливість здійснення догляду іншими членами сім`ї ґрунтується виключно на формальній наявності родинних відносин, а не на встановленні фактичних обставин, які мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.
Крім того, позивач посилається на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачу було достеменно відомо про потребу ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді, а також про те, що саме позивач фактично та протягом тривалого часу здійснює такий догляд.
За наведених обставин позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача адвокатки Савюк Кристини Олександрівни про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
ІНФОРМАЦІЯ_6 подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.
У відзиві відповідач зазначає, що ОСОБА_1 відповідно до абзацу 5 частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідач зазначає, що 11.12.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 надійшла заява позивача з доданими документами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказану заяву було отримано через ЦНАП в електронному вигляді 08.12.2025 та зареєстровано за №180.
У заяві позивач просив надати йому відстрочку у зв`язку із здійсненням постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І Б групи.
Відповідач посилається на положення пунктів 57, 58, 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, якими визначено порядок утворення комісій з питань надання відстрочки, подання військовозобов`язаними відповідних заяв та документів, а також порядок їх розгляду і прийняття рішень про надання або відмову у наданні відстрочки.
Зокрема, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 60 зазначеного Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки та за необхідності отримує додаткову інформацію від відповідних органів державної влади.
За результатами розгляду заяви позивача 11.12.2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено, що до заяви не було долучено всіх необхідних документів, передбачених додатком 5 до Порядку №560, зокрема документів, які підтверджують неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю І чи ІІ групи здійснювати постійний догляд за нею.
Відповідач звертає увагу, що для отримання відстрочки на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язаний, який здійснює постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, повинен подати документи, що підтверджують родинні зв`язки, а також один із передбачених додатком 5 до Порядку №560 документів, які підтверджують неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення здійснювати такий догляд.
Як зазначає відповідач, під час розгляду заяви позивача комісією було встановлено, що син ОСОБА_2 – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не є особою з інвалідністю. При цьому, за словами позивача, зазначена особа проживає за кордоном. Однак документів, які б підтверджували неможливість сина за станом здоров`я здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, до заяви позивача долучено не було.
За таких обставин відповідач вважає, що позивачем не було належним чином підтверджено відсутність інших членів сім`ї першого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, а тому комісією правомірно прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, відповідач посилається на статтю 51 Конституції України, відповідно до якої повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків, а також на частину першу статті 202 Сімейного кодексу України, якою передбачено обов`язок повнолітніх дочки та сина утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги.
На переконання відповідача, наведені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не подав усіх передбачених законодавством документів на підтвердження права на відстрочку.
За результатами викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
08.12.2025 позивач подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку зі здійсненням постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду. Заяву зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_10 за №180.
11.12.2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянуто заяву позивача та подані документи. За результатами розгляду комісією встановлено, що син ОСОБА_2 – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є живим, не має інвалідності, а документів, які підтверджують неможливість здійснення ним постійного догляду за матір`ю, позивачем не подано.
За результатами розгляду заяви комісією прийнято рішення, оформлене протоколом №92 від 11.12.2025, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з відсутністю документального підтвердження неможливості здійснення постійного догляду членами сім`ї першого ступеня споріднення особи, яка потребує догляду.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжується станом і на час розгляду справи.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Згідно з ч.ч.8-10 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов`язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.
Постановою КМУ від 23 лютого 2022 року №154 затверджено «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» ,відповідно до п.1. якого, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до положень п.9 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» відповідно до покладених на них завдань, у тому числі:
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Відповідно до абзац.8 п.11 Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
16 травня 2024 року Кабінет Міністрів України постановою № 560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Згідно з п. 1 Порядку № 560, порядком визначено процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації особам, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначеним у підпунктах 1, 16-23 пункту 1 та пункті 5 додатка 5, комісією не розглядаються.
Приписами п.п. 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364.
Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов`язані працівники перебувають на військовому обліку (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу). До відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу) органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями надсилаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відомості про таку відстрочку вносяться відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протягом трьох робочих днів з дня отримання документів, зазначених у переліку згідно з додатком 5.
Зарахування заброньованих на спеціальний облік в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу) здійснюється згідно з Порядком бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12 та від 7 червня 2024 р. № 674, або відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940; 2024 р., № 107, ст. 6790).
Приписами п. 58-1 Порядку № 560 передбачено, що Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Додатком № 5 до Порядку № 560 визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яким передбачено, що особа, яка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону має надати:
для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Згідно з п. 60 Порядку № 560, Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.
За результатом розгляду заяви про надання відстрочки військовозобов`язаного СБУ або розвідувального органу довідка (додаток 6) або повідомлення про відмову (додаток 7) надсилається у спосіб, зазначений у заяві про надання відстрочки, засобами електронного або поштового зв`язку.
Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації у зв`язку із здійсненням постійного догляду за своєю бабусею ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І Б групи, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.10.2025 №50/25/5417/Р.
Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщені осіб №133 судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (без реєстрації). Інформація про проживання позивача без реєстрації за вказаною адресою підтверджена довідкою Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 05.11.2025.
З долучених до позовної заяви документів встановлено, що у ОСОБА_2 з ОСОБА_4 була народжена спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер. Донька ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є син ОСОБА_1 1987 р.н. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно з наданими нотаріально посвідченими документами, судом встановлено, що син ОСОБА_2 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаними документами підтверджено, що ОСОБА_6 зазначив, що не має можливості здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка проживає в Україні. Вказав, що є постійним мешканцем Республіки Польща з 2015 року, офіційно працевлаштований і не має наміру повертатися до України.
Разом з тим нотаріальною конторою Катажина Хабровська зареєстрованого в реєстрі А №2616-2025 підтвердження того, що інший син ОСОБА_2 . ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Вказаними документами підтверджено, що ОСОБА_8 зазначив, що не має можливості здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка проживає в Україні. Зазначив, що є постійним мешканцем Республіки Польща з 2017 року, офіційно працевлаштований та не має наміру повертатися в Україну, готує документи для набуття громадянства Республіки Польща.
Суд зазначає, що згідно з п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України, членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу України вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу України вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Отже, онуки є членами сім`ї другого ступеня споріднення. Таким чином, вбачається, що ОСОБА_2 є рідною бабусею ОСОБА_1 , тобто фізичною особою другого ступеню споріднення.
Згідно з рішеннями про призначення/перерахунку компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 07.06.2023, від 29.05.2024 та від 25.06.2025 ОСОБА_1 призначена компенсація, як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
На підставі викладеного вбачається, що позивач є особою, яка здійснює догляд за своєю бабусею ОСОБА_2 (членом сім`ї другого ступеня споріднення), яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного догляду.
Посилання відповідача на наявність у ОСОБА_2 двох синів, які є членами сім`ї першого ступеня споріднення та відповідно до закону мають пріоритет щодо здійснення догляду за нею, саме по собі не свідчить про наявність у них реальної можливості забезпечувати такий догляд. Як встановлено судом, ОСОБА_6 з 2015 року, а ОСОБА_8 – з 2017 року постійно проживають на території Республіки Польща, де офіційно працевлаштовані. Обидва у нотаріально посвідчених заявах підтвердили відсутність можливості здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка проживає в Україні, та відсутність наміру повертатися в Україну для забезпечення такого догляду.
При цьому постійний догляд за особою з інвалідністю І групи передбачає необхідність систематичної та безпосередньої присутності доглядальника, що об`єктивно ускладнюється тривалим проживанням відповідних осіб в іншій державі та їх працевлаштуванням за кордоном. Сам факт перебування синів за межами України не виключає можливості їх повернення, однак відповідач не навів жодних доказів того, що такі особи фактично мають намір або реальну можливість повернутися та забезпечувати щоденний догляд за матір`ю.
Отже, висновок комісії про можливість здійснення догляду синами ОСОБА_2 ґрунтується виключно на наявності між ними родинних відносин, без урахування фактичного місця їх проживання, зайнятості та поданих позивачем документів. За таких обставин суд вважає, що відповідач не мав достатніх підстав стверджувати про наявність у синів реальної можливості здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , а тому наведена обставина не могла бути самостійною підставою для відмови позивачу у наданні відстрочки.
Тобто, згідно з наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт здійснення позивачем постійного догляду за бабусею, тобто членом сім`ї другого ступеня споріднення особи, яка є особою з інвалідністю I та відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення, які б могли здійснювати постійний догляд за нею.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_8 , що оформлене протоколом №92 від 11.12.2025, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Якщо ж прийняття рішення передбачає наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти на власний розсуд, суд зобов`язує його вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У цій справі суд установив, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації комісія не надала належної оцінки всім поданим позивачем документам та фактичним обставинам, які мають значення для вирішення питання про можливість здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 членами її сім`ї першого ступеня споріднення.
Зокрема, комісія обмежилася посиланням на наявність у ОСОБА_2 двох синів, не врахувавши, що ОСОБА_6 з 2015 року, а ОСОБА_8 з 2017 року постійно проживають на території Республіки Польща та офіційно там працевлаштовані. Також належної оцінки не отримали подані позивачем нотаріально посвідчені заяви зазначених осіб щодо відсутності в них можливості здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка проживає в Україні, та відсутності наміру повертатися в Україну для забезпечення такого догляду.
Водночас самі по собі встановлені судом обставини не дають підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу. Вирішення питання про наявність передбачених пунктом 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» умов для надання відстрочки потребує перевірки всіх обставин, з якими закон пов`язує виникнення такого права, та оцінки поданих на їх підтвердження документів у порядку, визначеному Порядком №560.
При цьому суд не наділений повноваженнями підміняти відповідну комісію та перебирати на себе здійснення первинної перевірки документів і встановлення всіх обставин, необхідних для прийняття рішення з питання, віднесеного до компетенції такого органу. Завдання суду в межах цього спору полягає у перевірці правомірності оскаржуваного рішення та забезпеченні повторного розгляду заяви позивача з дотриманням установлених законом вимог і з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зареєстровану за №180, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, надати оцінку всім поданим документам, перевірити фактичну можливість членів сім`ї першого ступеня споріднення ОСОБА_2 здійснювати постійний догляд за нею та за результатами такого розгляду прийняти обґрунтоване й мотивоване рішення відповідно до вимог Закону №3543-XII та Порядку №560.
З огляду на викладене позовна вимога про зобов`язання відповідача безпосередньо надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки відповідне питання має бути повторно розглянуте компетентною комісією з урахуванням висновків суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення комісії і зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене вище, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1 331,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 09.06.2026.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом №92 від 11.12.2025 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 14 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі на підставі п. 14 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Суддя А.Я. Ксензюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua