Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №140/12264/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/12264/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) відповідно до якого просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його фактичного перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за періоди: 03.06.2025 09.06.2025; 31.07.2025– 21.08.2025; 19.09.2025– 13.10.2025; 13.10.2025– 24.10.2025; 24.10.2025–12.11.2025; 12.11.2025– 03.12.2025; 05.12.2025– 26.12.2025; 27.12.2025 12.01.2026; 15.01.2026– 05.02.2026; 11.02.2026– 11.03.2026; 26.03.2026– 16.04.2026 - з урахуванням фактично виплачених сум.

2. Зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зазначену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його фактичного перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за періоди: 03.06.2025– 09.06.2025; 31.07.2025– 21.08.2025; 19.09.2025– 13.10.2025; 13.10.2025– 24.10.2025; 24.10.2025– 12.11.2025; 12.11.2025 - 03.12.2025; 05.12.2025–26.12.2025; 27.12.2025– 12.01.2026; 15.01.2026– 05.02.2026; 11.02.2026–11.03.2026; 26.03.2026–16.04.2026-з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 25.02.2022 до 21.04.2026. Він мав військове звання старшого солдата, виконував обов`язки стрільця та безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації. Довідкою за формою додатка 6 № 14572А від 09.08.2025 підтверджено безпосередню участь позивача у зазначених заходах у районах ведення бойових дій у такі періоди: 16.06.2022–06.01.2024; 19.01.2024–24.06.2024; 12.07.2024–03.06.2025; 09.06.2025–18.06.2025; 08.07.2025–16.07.2025. Довідка містить, зокрема, відомості про виконання завдань у районах населених пунктів Донецької та Харківської областей, серед яких Бахмутський, АДРЕСА_1 , Куп`янський і Чугуївський райони та район с. Петропавлівка. 30.05.2025 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петропавлівка Куп`янського району Харківської області внаслідок скидання боєприпасу з безпілотного літального апарата противника по вогневій позиції позивач отримав вибухову травму та акубаротравму без пошкодження цілісності барабанних перетинок. Ці обставини зафіксовані в/ч НОМЕР_1 у довідці про обставини травми № 226/12/266А від 12.06.2025, виданій на підставі наказу командира від 11.06.2025 № 3893А. У довідці безпосередньо зазначено, що травма отримана під час виконання бойового завдання та пов`язана із захистом Батьківщини. Також підтверджено, що травма не є наслідком кримінального чи адміністративного правопорушення, не пов`язана зі станом алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння та не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Первинне медичне документування здійснене у формі № 100 — первинній медичній картці № 28067 від 03.06.2025.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди згідно постанови №168 протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 07.10.2026 в/ч НОМЕР_1 просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що право на додаткову винагороду у розмірі 100000 грн відповідно до постанови №168 мають лише військовослужбовці, які безпосередньо брали участь у бойових діях або виконували бойові (спеціальні) завдання, що повинно бути підтверджено належними документами: бойовими наказами, журналами бойових дій, рапортами командирів та наказами про виплату винагороди. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 та Порядку №260. Військова частина не заперечує факту отримання позивачем 30.05.2025 вибухової травми та акубаротравми, що підтверджується довідкою про обставини травми від 12.06.2025 №226/12/266А. Відповідач зазначає, що за період стаціонарного лікування з 03.06.2025 по 08.06.2025 позивачу додаткова винагорода виплачена в повному обсязі. Водночас за наступні періоди лікування, зокрема з 18.06.2025 по 16.04.2026, підстави для виплати додаткової винагороди відсутні, оскільки основні діагнози, з якими позивач перебував на лікуванні, не відповідають діагнозу, зазначеному в довідці про обставини травми. На думку відповідача, сам факт перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, оскільки необхідно підтвердити зв`язок такого лікування з пораненням, отриманим під час захисту Батьківщини. Військова частина вважає, що діяла відповідно до вимог законодавства, здійснила всі належні нарахування та виплати, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Інших заяв чи клопотань по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 25.02.2022 до 21.04.2026.

Відповідно до довідки за формою додатка 6 № 14572А від 09.08.2025 встановлено безпосередню участь позивача у зазначених заходах у районах ведення бойових дій у такі періоди: 16.06.2022–06.01.2024; 19.01.2024–24.06.2024; 12.07.2024–03.06.2025; 09.06.2025–18.06.2025; 08.07.2025–16.07.2025 (а.с. 35).

Згідно з довідкою № 226/12/266А від 12.06.2025 виданої в/ч НОМЕР_1 про обставини травми, виданій на підставі наказу командира від 11.06.2025 № 3893А, встановлено, що 30.05.2025 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петропавлівка Куп`янського району Харківської області внаслідок скидання боєприпасу з безпілотного літального апарата противника по вогневій позиції позивач отримав вибухову травму та акубаротравму без пошкодження цілісності барабанних перетинок. У довідці безпосередньо зазначено, що травма отримана під час виконання бойового завдання та пов`язана із захистом Батьківщини. Також підтверджено, що травма не є наслідком кримінального чи адміністративного правопорушення, не пов`язана зі станом алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння та не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження (а.с.34).

У первинній медичній картці № 28067 від 03.06.2025, вказано, що ушкодження класифіковане як бойове, зазначено механізм — вибухова травма, код Y36.2, дату травмування 30.05.2025, акубаротравму без ушкодження барабанних перетинок і необхідність подальшої евакуації та лікування (а.с.13).

Після первинної евакуації, підтвердженої формою № 100, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Шевченківська ЦРЛ» з 03.06.2025 до 09.06.2025.

З 18.06.2025 по 07.07.2025 згідно з випискою КНП «Міська клінічна лікарня № 2 імені проф. О. О. Шалімова» Харківської міської ради позивач проходив стаціонарне лікування з приводу ерозивного гастриту, дуоденіту, артеріальної гіпертензії та патології правого колінного суглоба (а.с.21).

З 31.07.2025 по 21.08.2025 ОСОБА_1 проходив лікування з діагнозом— розлад адаптації, тривожно-депресивна реакція. В анамнезі зафіксовані участь у бойових діях, вибухова травма й акубаротравма 30.05.2025, первинне лікування та подальша поява відповідної психоневрологічної симптоматики. Психологічне обстеження встановило високі рівні тривожності й депресивних проявів, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 7826 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ( а.с.26).

З 19.09.2025 до 13.10.2025 позивача повторно госпіталізували у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», що підтверджується Первинним медичним документом, випискою №9259 (а.с.22).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №9259, ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні з 13.10.2025 по 24.10.2025 (а.с.23).

Згідно з випискою №11533 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», у період з 05.12.2025 по 26.12.2025 позивач повторно проходив стаціонарне лікування з діагнозом F43.2 — розлад адаптації. Під час лікування скаржився на порушення сну, кошмарні сновидіння, головний біль, підвищену втомлюваність, тривожність та емоційну нестабільність (а.с.18).

Відповідно до виписки №5764 КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня», ОСОБА_1 з 27.12.2025 по 12.01.2026 перебував на стаціонарному лікуванні з основним діагнозом вертеброгенної патології (а.с.21).

Як встановлено з виписки №439 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», з 15.01.2026 по 05.02.2026 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом F43.2 — розлад адаптації (а.с.20).

Згідно з випискою №1249 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», у період з 11.02.2026 по 11.03.2026 позивач проходив стаціонарне лікування з діагнозом F48.8 — помірно виражений тривалий невротичний розлад із повторними хворобливими проявами, стан нестійкої компенсації (а.с.16).

Відповідно до довідки ВЛК від 11.03.2026 №2026-0311-1055-0035-0, за діагнозами T70.0, T90.5, Z54 встановлено причинний зв`язок із проходженням військової служби, а захворювання за діагнозом F48.8 визнано пов`язаним із захистом Батьківщини. При цьому довідкою №226/12/266А підтверджено, що мінно-вибухова травма та акубаротравма від 30.05.2025 пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.32-33).

Як убачається з виписки №2581 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», з 26.03.2026 по 16.04.2026 позивач повторно перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом F48.8 — тривалий невротичний розлад (а.с.24).

Згідно з витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №1300/26/75/В від 16.04.2026, позивачу встановлено III групу інвалідності з 14.04.2026 до 01.05.2027. Причиною інвалідності визначено стан, пов`язаний із захистом Батьківщини. Основний діагноз — F48.8, супутні — T90.5 та T70.0 (а.с.27-29).

Витягом наказу командира в/ч НОМЕР_2 по стройовій частині від 21.04.2026 №117, встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади від 21.04.2026 №127-РС, звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я у зв`язку з наявністю інвалідності. З 21.04.2026 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення — з 22.04.2026. Для зарахування на військовий облік направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.33 зворот).

21.04.2026 представник позивача звернувся до в/ч НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 19.07.2026 № 393, зареєстрованим відповідачем 21.07.2026 за вх. № 2930. У запиті наведено всі періоди стаціонарного лікування, обставини бойової травми та поставлено питання про нарахування і виплату додаткової винагороди (а.с.36-37).

Листом від 29.07.2026 № 1046/484-в командир в/ч НОМЕР_1 повідомив, що за 03–08.06.2025 було нараховано 20 000,00 грн і фактично перераховано 19 700,00 грн. Щодо решти періодів частина відмовила, мотивуючи це тим, що «зазначені у виписках основні діагнози не відповідають довідці про обставини поранення» та що виплата за «періоди лікування захворювань» нібито не має правових підстав (а.с.31).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, щодо не нарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із пункту 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (пункт 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 9-2 Закону №2011-ХІІ (доповнено Законом України від 28 червня 2023 року №3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану”) під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову №168.

Пунктом 1-1 Постанови №168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2023 року №836, зі змінами на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац перший пункту 1-2 Постанови №168).

Абзацами третім, четвертим пункту 1-2 Постанови №168 також установлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року №745/32197; далі - Порядок №260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Розділом XXXIV Порядку №260 (доповнено наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44) унормовано порядок виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168.

Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі – Положення №402), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Відповідно до пункту 13 розділу XXXIV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Отже, встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану. Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України. До наказу про виплату збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди включаються військовослужбовці: 1) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, 2) які перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Норми Постанови №168, Порядку №260 визначають підставою для виплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я отримання одних із таких чотирьох проявів негативного впливу на організм військовослужбовця: поранення; контузія; травма; каліцтво. Умовами, необхідними для виплати збільшеної до 100000,00 грн винагороди є: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, внаслідок такого поранення (контузії, травми, каліцтва). Для виплати додаткової винагороди у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні або отримання поранення лише тяжкого ступеню. При цьому підставою для включення військовослужбовця до наказу командира про виплату додаткової винагороди є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини.

Відповідно до довідки № 226/12/266А від 12.06.2025 виданої в/ч НОМЕР_1 про обставини травми, виданій на підставі наказу командира від 11.06.2025 № 3893А, встановлено, що 30.05.2025 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петропавлівка Куп`янського району Харківської області внаслідок скидання боєприпасу з безпілотного літального апарата противника по вогневій позиції позивач отримав вибухову травму та акубаротравму без пошкодження цілісності барабанних перетинок. У довідці безпосередньо зазначено, що травма отримана під час виконання бойового завдання та пов`язана із захистом Батьківщини. Також підтверджено, що травма не є наслідком кримінального чи адміністративного правопорушення, не пов`язана зі станом алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння та не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження (а.с.34).

Як вбачається із долучених до справи доказів, а саме витягів з особового рахунку військовослужбовця за 2025, 2026 роки (а.с.67-68), додаткових пояснень відповідача (а.с. 52-61), листа відповіді від 29.07.2026 № 1046/484-в на адвокатський запит від 19.07.2026, відповідачем з врахуванням наданих до позову медичних виписок та довідок ВЛК фактично було виплачеано ОСОБА_1 додаткову винагороду за періоди з 03.06.2025 по 08.06.2025 за у розмірі 20 000,00 грн і фактично перераховано 19 700,00 грн. З врахуванням викладеного позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Щодо виплати додаткової винагороди позивачу за період перебування його на стаціонарному лікуванні у періоди 19.09.2025– 13.10.2025; 13.10.2025– 24.10.2025; 24.10.2025– 12.11.2025; 12.11.2025 - 03.12.2025; 05.12.2025–26.12.2025; 27.12.2025– 12.01.2026; 15.01.2026– 05.02.2026; 11.02.2026–11.03.2026; 26.03.2026–16.04.2026.

У вказані періоди позивач перебував на лікуванні з 19.09.2025 до 13.10.2025 у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», що підтверджується Первинним медичним документом, випискою №9259 (а.с. 22).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №9259, ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні з 13.10.2025 по 24.10.2025 (а.с.23).

Згідно з випискою №11533 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», у період з 05.12.2025 по 26.12.2025 позивач повторно проходив стаціонарне лікування з діагнозом F43.2 — розлад адаптації. Під час лікування скаржився на порушення сну, кошмарні сновидіння, головний біль, підвищену втомлюваність, тривожність та емоційну нестабільність (а.с.18).

Відповідно до виписки №5764 КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня», ОСОБА_1 з 27.12.2025 по 12.01.2026 перебував на стаціонарному лікуванні з основним діагнозом вертеброгенної патології (а.с.21).

Як встановлено з виписки №439 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», з 15.01.2026 по 05.02.2026 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом F43.2 — розлад адаптації (а.с.20).

Згідно з випискою №1249 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», у період з 11.02.2026 по 11.03.2026 позивач проходив стаціонарне лікування з діагнозом F48.8 — помірно виражений тривалий невротичний розлад із повторними хворобливими проявами, стан нестійкої компенсації (а.с.16).

Відповідно до довідки ВЛК від 11.03.2026 №2026-0311-1055-0035-0, за діагнозами T70.0, T90.5, Z54 встановлено причинний зв`язок із проходженням військової служби, а захворювання за діагнозом F48.8 визнано пов`язаним із захистом Батьківщини. При цьому довідкою №226/12/266А підтверджено, що мінно-вибухова травма та акубаротравма від 30.05.2025 пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.32-33).

Як убачається з виписки №2581 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», з 26.03.2026 по 16.04.2026 позивач повторно перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом F48.8 — тривалий невротичний розлад (а.с.24).

Згідно з підпунктом “а” пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

“Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини” - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України”.

Згідно з підпунктом “д” пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 “Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини”, приймається, зокрема, якщо таке захворювання якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби”.

Відповідно до підпункту “є” пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанова ВЛК у формулюванні захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" – приймається якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами “а”, “ґ” цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

Тобто, в розумінні чинного законодавства формулювання “поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини” та “захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини”, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби є різними категоріями і виплата додаткової винагороди за час лікування пов`язується саме з отриманням “поранення (травми, контузії, каліцтва)”, а не “захворювання”.

При цьому позивачем не було долучено жодного доказу, довідок ВЛК про те, що комісія прийшла до висновку, що захворювання з яким позивач перебував на лікуванні, пов`язане з проходженням ним військової служби, а не захистом Батьківщини.

Саме по собі перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із захворюванням, що виникло під час служби та пов`язане з її проходженням (навіть якщо воно пов`язане із захистом Батьківщини), не зумовлює право на отримання додаткової винагороди за час лікування, хоча основне грошове забезпечення зберігається.

Відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У справі відсутні виписки із медичних карток позивача про перебування на стаціонарному лікуванні та на реабілітації у закладах охорони здоров`я, за інші періоди в часовому проміжку, які зазначені позивачем.

Лише наявність відповідного медичного документу, який засвідчує факт перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні пов`язаного з отриманням ним поранення є підставою для виплати додаткової винагороди.

Тому, позовні вимоги про нарахування та виплату додаткової за інші періоди 19.09.2025– 13.10.2025; 13.10.2025– 24.10.2025; 24.10.2025– 12.11.2025; 12.11.2025 - 03.12.2025; 05.12.2025–26.12.2025; 27.12.2025– 12.01.2026; 15.01.2026– 05.02.2026; 11.02.2026–11.03.2026; 26.03.2026–16.04.2026 задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд погоджується із відповідачем, що правові та фактичні підстави для виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у розмірі до 100000,00 грн за період його перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із захворюваннями у вказані періоди 19.09.2025– 13.10.2025; 13.10.2025– 24.10.2025; 24.10.2025– 12.11.2025; 12.11.2025 - 03.12.2025; 05.12.2025–26.12.2025; 27.12.2025– 12.01.2026; 15.01.2026– 05.02.2026; 11.02.2026–11.03.2026; 26.03.2026–16.04.2026 відсутні, а за інші спірний період, а саме 03.06.2025- 08.06.2025 в/ч НОМЕР_2 додаткова винагорода ОСОБА_1 виплачена.

Отже військовою частиною не було допущено протиправних дій щодо неповного проведення нарахувань та виплаті позивачу додаткової винагороди у ці періоди.

Відтак в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Що стосується виплати додаткової винагороди позивачу 31.07.2025 по 21.08.2025, то суд вказує на наступне.

У вказаний період позивач перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом— розлад адаптації, тривожно-депресивна реакція. В анамнезі зафіксовані участь у бойових діях, вибухова травма й акубаротравма 30.05.2025, первинне лікування та подальша поява відповідної психоневрологічної симптоматики. Психологічне обстеження встановило високі рівні тривожності й депресивних проявів, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 7826 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради ( а.с.26).

Із даної виписи вбачається, що лікування ОСОБА_1 у даному медичному закладі було пов`язане з отриманням ним травми та встановленим після неї діагнозом.

Із долучених до справи документів вбачається та не заперечується відповідачем, що виплата додаткової винагороди за цей період позивачу не була проведена.

Враховуючи вищевказане та норми Постанови №168 ОСОБА_1 за даний період повинна бути виплачена додаткова винагорода у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Отже в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував доводи позивача про порушення його права на отримання додаткової винагороди згідно з Постановою №168 за період з 31.07.2025 по 21.08.2025.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 31.07.2025 по 21.08.2025 у зв`язку з отриманим 30.05.2025 пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати вказаної додаткової винагороди.

Отже, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за період з 31.07.2025 по 21.08.2025 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідно до Постанови №168 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 31.07.2025 по 21.08.2025 та про відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовільнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100 000 гривень за період з 31 липня 2025 року по 21 серпня 2025 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100 000 гривень за період з 31 липня 2025 року по 21 серпня 2025 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської комісії, у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А.Лозовський