Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №140/8297/26
Суддя: Андрусенко Оксана Орестівна
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8297/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 – 2016 роки, 2018 рік, 2019 рік, 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавка за класність, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за особливі умови служби, премія) та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 – 2016 роки, 2018 рік, 2019 рік, 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавка за класність, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за особливі умови служби, премія), та раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2016 рік, та грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням включення в обрахунок оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди перерахованих згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №140/7183/24 та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2016 рік, та грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням включення в обрахунок оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди перерахованих згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі №140/7183/24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у відповідача та наказом від 13.05.2024 №467-ОС виключений зі списків особового складу. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення. З наданої відповідачем довідки-розрахунку вбачається, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2013–2016, 2018, 2019, 2022 роки нарахована та виплачена позивачу не в розмірі місячного грошового забезпечення. На заяву представника позивача від 26.05.2026 про перерахунок цієї допомоги відповідач листом від 06.06.2026 повідомив, що рішенням суду у справі №140/7183/24 його не зобов`язано здійснити такий перерахунок.
Позивач вважає, що відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) до складу місячного грошового забезпечення входять усі щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, а підзаконні акти не можуть звужувати це поняття, тому матеріальна допомога має бути обчислена з усіх його складових. Крім того, оскільки на виконання рішення суду у справі №140/7183/24 розмір щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 збільшився з урахуванням індексації грошового забезпечення, матеріальна допомога за 2016 рік та грошова допомога для оздоровлення за 2016–2017 роки, які обчислюються з урахуванням цієї винагороди, підлягають перерахунку.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
09.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, а грошове забезпечення позивачу обчислювалось та нараховувалось у межах виділених коштів відповідно до чинного законодавства, зокрема Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425, та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 №558. Також зазначив, що індексація грошового забезпечення не є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовців, а тому не враховується при обчисленні допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди.
10.07.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив. Зазначив, що реалізація особою права, пов`язаного з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, а питання індексації грошового забезпечення не є предметом спору в цій справі, оскільки вирішувалось у справі №140/7183/24. Наголосив, що відповідач фактично визнав, що до складу місячного грошового забезпечення позивача входять щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, проте обрахунок матеріальної допомоги здійснив лише з посадового окладу.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.05.2024 №467-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби I категорії – техніка відділення зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільненого з військової служби в запас наказом від 11.05.2024 №466-ОС, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Як зазначив відповідач у листі від 06.06.2026 №09/М-1465/1479, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24 його зобов`язано здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги за 2013–2016, 2018, 2019, 2022 роки з урахуванням у складі при її обрахунку індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, однак не зобов`язано здійснити її нарахування та виплату в розмірі місячного грошового забезпечення. Крім того, цим рішенням відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення, що виплачувались за період з 01.02.2016 по 28.02.2018, з урахуванням у складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди, а також перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 з урахуванням у складі, з якої вона обраховується, індексації грошового забезпечення.
Згідно з довідкою-розрахунком виплат, проведених ОСОБА_1 відповідно до рішення суду у справі №140/7183/24, від 31.03.2026 №4889 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачена позивачу: у лютому 2013 року, квітні 2014 року, березні 2015 року та березні 2016 року – по 760 грн 00 коп. (у розмірі посадового окладу згідно з наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України на відповідний рік); у квітні 2018 року, листопаді 2019 року та квітні 2022 року – по 1530 грн 00 коп. (у розмірі 150 % окладу за військовим званням). Розмір доплати після перерахунку за кожен із цих років склав 0 грн 00 коп.
На звернення представника позивача від 21.04.2026 відповідач листом від 08.05.2026 надав копії особових карток грошового забезпечення позивача за 2020–2024 роки та оновлених довідок-розрахунків виплат, проведених на виконання рішення суду у справі №140/7183/24.
26.05.2026 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013–2016, 2018, 2019, 2022 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, а також матеріальної допомоги за 2016 рік і грошової допомоги для оздоровлення за 2016–2017 роки з урахуванням оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди.
Листом від 06.06.2026 №09/М-1465/1479 відповідач повідомив, що рішенням суду у справі №140/7183/24 його не зобов`язано здійснити нарахування та виплату матеріальної допомоги за 2013–2016, 2018, 2019, 2022 роки в розмірі місячного грошового забезпечення, а перерахунок щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 з урахуванням індексації грошового забезпечення здійснено згідно з довідкою-розрахунком №5. Відповідно до довідки-розрахунку №5 загальна сума щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням рішення суду склала 45516,63 грн.
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей №2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно із статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою та третьою статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацами першим та другим частини четвертої вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №1294 від 07.11.2007 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 №425 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228) (далі - Інструкція №425, яка була чинна в спірний період), військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до підпункту 3.6.1, 3.6.3 пункту 3.6 Інструкції №425 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення.
Як зазначив представник позивача та підтверджено довідкою-розрахунком від 31.03.2026 №4889, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2013–2016 роки виплачена позивачу в розмірі посадового окладу (760 грн 00 коп.), а за 2018, 2019 та 2022 роки – у розмірі 150 % окладу за військовим званням (1530 грн 00 коп.), що не відповідає коментованим вище нормам Інструкції №425.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013–2016, 2018, 2019, 2022 роки в розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням включення до складу при їх обрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за класність, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливі умови служби, премії.
З метою захисту прав позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 слід зобов`язати здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013–2016, 2018, 2019, 2022 роки в розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням включення до складу при їх обрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за класність, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливі умови служби, премії (з урахуванням виплачених сум).
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2016–2017 роки з урахуванням включення в обрахунок оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди, перерахованих згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій (чинна на момент спірних правовідносин та втратила чинність 01.03.2018) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №380/2427/20 констатував наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача в частині нарахування і виплати позивачу допомоги на оздоровлення в 2016 та 2017 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016 та 2017 роках з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої вищевказаною постановою.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №73 від 02.02.2016 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 09.11.2018), затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, відповідно до пункту 2 якої виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держгіркордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Судом також з`ясовано, що позивачу у період з січня 2016 року по лютий 2018 року постійно нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, розмір якої розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, що підтверджується довідкою-розрахунком №5, складеною відповідачем на виконання рішення суду у справі №140/7183/24.
Як вбачається з листа відповідача від 06.06.2026 №09/М-1465/1479, на виконання рішення суду у справі №140/7183/24 відповідач спочатку здійснив перерахунок матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням у складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди (довідка-розрахунок №8), а потім – перерахунок щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 з урахуванням індексації грошового забезпечення (довідка-розрахунок №5), внаслідок чого її розмір збільшився. Доказів перерахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2016–2017 роки з урахуванням збільшених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідач суду не надав.
Спірним питанням у даній справі є склад грошового забезпечення військовослужбовців, що має включатися при обрахунку розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення.
Як уже вказувалось судом, згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Оскільки за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року додаткова грошова винагорода на підставі постанови КМУ від 22.09.2010 №889, нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, що підтверджується довідкою-розрахунком №5, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
Оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, мала постійний характер (виплачувалася позивачу щомісяця у період з січня 2016 року по лютий 2018 року), то відповідно до положень статті 9 Закону №2011-ХІІ вона повинна включатися до розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення.
За наведеного правового регулювання та обставин справи суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошову допомогу на оздоровлення у 2016–2017 роках, перераховані на виконання рішення суду у справі №140/7183/24 суми щомісячної додаткової грошової винагороди, що передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17.
При визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
Аналогічні правові висновки Верховний Суд сформулював, зокрема, у постановах від 16.08.2019 у справі №826/11679/17, від 31.07.2019 у справі №826/3398/17, від 08.08.2019 у справі № 802/955/17-а, від 16.12.2019 у справі №825/812/17, від 19.02.2020 у справі №822/2741/17, від 31.03.2021 у справі №620/2878/20 та від 28.05.2021 у справі №400/1955/20.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №620/2878/20 врахував, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла аналогічного висновку.
При вирішенні даного спору, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вищенаведених постановах Верховного Суду.
З наведених підстав позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016–2017 роки з урахуванням в складі при їх обрахунку оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, перерахованих згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24, та зобов`язання відповідача вчинити дані дії.
Таким чином, за наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013–2016, 2018, 2019, 2022 роки у розмірі місячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за класність, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за особливі умови служби, премія).
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013–2016, 2018, 2019, 2022 роки у розмірі місячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за класність, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за особливі умови служби, премія), з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2016–2017 роки з урахуванням включення в обрахунок оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди, перерахованих згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2016–2017 роки з урахуванням включення в обрахунок оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди, перерахованих згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №140/7183/24, та раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя О. О. Андрусенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua