Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №140/5513/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/5513/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Сотнік Катерина Андріївна, в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про скасування наказу №1262 від 04.03.2026, виданого командуванням в/ч НОМЕР_1 про результати спеціального розслідування за фактом ймовірного травмування солдата ОСОБА_1 ; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 поновити спеціальне службове розслідування за фактом травмування солдата ОСОБА_1 ; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 в повному обсязі об`єктивно та всебічно провести службове розслідування за фактом травмування солдата ОСОБА_1 щодо обставин отримання 20.01.2023 ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , а саме відібрати пояснення у свідків обставин травми ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 12.10.2022 та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 15.01.2023 по 01.02.2023 року перебуваючи в Лиманській міській територіальній громаді, Краматорського району, Донецької області; Кремінській міській територіальній громаді, Сєвєродонецького району. Луганської області.

Під час бойових дій, 20.01.2023, поблизу населеного пункту Лиман Донецької області, отримав мінно-вибухову травму. Первинний медичний огляд 23.01.2023 був проведений лікарем-неврологом ОСОБА_4 , лікувався в медичному пункті.

Зазначає, що за тривалий період проходження лікування довідка про обставини травми видано не було, у зв`язку із чим звернувся до Волинського окружного адміністративного суду та рішенням від 14.10.2025 у справі №140/1390/25 зобов`язано в/ч НОМЕР_1 провести розслідування щодо обставин отримання 20.01.2023 ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Згідно наказу №1262 від 04.03.2026 про результати спеціального розслідування за фактом ймовірного травмування солдата ОСОБА_1 на основі даних зібраних в межах в/ч НОМЕР_1 відмовлено у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 так як в/ч НОМЕР_1 вході службового розслідування не змогла встановити достовірність даних щодо отримання травми.

Звертає увагу суду, що під час службового розслідування не було відібрано пояснення свідків з якими безпосередньо перебував ОСОБА_1 на позиціях, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а тому воно проведено неповно та необ`єктивно, у зв`язку із чим просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-3).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (арк. спр. 50).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 достовірну інформацію та підтвердити письмовими доказами, у який спосіб та коли позивача ОСОБА_1 було ознайомлено з листом військової частини НОМЕР_1 , що є відповідачем у справі про матеріали службового розслідування та наказом про ведення службового розслідування №1262 від 04.03.2026 (арк. спр. 51-52).

Копія вказаної ухвали була надіслана відповідачу за допомогою підсистеми «Електронний Суд» та доставлена до електронного кабінету 03.06.2026 (арк. спр. 55), проте, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Згідно із довідкою виданою в/ч НОМЕР_1 від 31.08.2023 №5548, солдат ОСОБА_1 з 12.10.2022 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 (арк. спр. 8) та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період з 15.01.2023 по 01.02.2023 перебуваючи в Лиманській міській територіальній громаді, Краматорського району, Донецької області; Кремінській міській територіальній громаді, Сєвєродонецького району Луганської області, що підтверджується копією довідкою від 05.08.2023 №4636 (арк. спр. 6).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 140/1390/25 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення розслідування щодо обставин отримання 20.01.2023 ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 провести розслідування щодо обставин отримання 20.01.2023 ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. В задоволені решти позовних вимог відмолено (арк. спр. 30-35).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.03.2026 №1262 спеціальне розслідування, призначене наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.01.2026 №35 «Про призначення спеціального розслідування за фактом ймовірного травмування солдата ОСОБА_7 ", вважати завершеним. Визнано, що у зв`язку з відсутністю можливості достовірно підтвердити факт травмування (контузії, поранення, каліцтва) солдата ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби та пов`язаних із захистом Батьківщини, видача Довідки про обставини травми (контузії, поранення, каліцтва) за формою, наведеною в додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, не вбачається можливою (арк. спр. 28-39).

Уважаючи такий наказ в/ч НОМЕР_1 протиправним, позивач звернулася із даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІІ, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі - Положення № 402).

Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення № 402 передбачено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.

Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення № 402 визначено перелік документів, що подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК.

При цьому, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Відповідно до пункту 6.3 глави 6 розділу II Положення № 402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 21.1 Положення № 402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до пункту 21.7 глави 21 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

Додатком 5 до Положення № 402 затверджено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка містить наступні графи для заповнення: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові; рік народження; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва; обставини за яких виникла травма (поранення, контузії, каліцтва), під час виконання робіт, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп`яніння чи ні тощо; наказ командира (начальника) військової частини; назва закладу, організації, куди надається довідка; військове звання, підпис, прізвище, ініціали командира (начальника) військової частини.

Із системного аналізу положень розділу ІІ глав 6 та 21 Положення № 402 суд дійшов висновку, що визначення причинного зв`язку між захворюванням чи травмою військовослужбовця та проходженням ним військової служби можливе лише за наявності довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта службового (спеціального) розслідування нещасного випадку. Саме ці документи є обов`язковими для направлення до військово-лікарської комісії разом із медичною документацією про первинне звернення за медичною допомогою.

При цьому, видача довідки про обставини травми покладається на військову частину, у складі якої проходив службу військовослужбовець на момент отримання ушкодження, та здійснюється на підставі матеріалів службового розслідування і відповідного наказу командира.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 140/1390/25 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення розслідування щодо обставин отримання 20.01.2023 ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 провести розслідування щодо обставин отримання 20.01.2023 ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 та вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. В задоволені решти позовних вимог відмолено (арк. спр. 30-35).

На виконання вищевказаного рішення відповідачем проведено спеціальне розслідування, на підставі якого складено акт, який затверджено командиром в/ч НОМЕР_1 01.03.2026. Вказаним актом осіб, у тому числі й потерпілих, чиї дії або бездіяльність призвели до події (зникнення, смерті, поранення) не встановлено. Порушень нормативно-правових актів, посадових інструкцій тощо не виявлено. Пропозицій щодо притягнення до відповідальності осіб, які порушили або допустили порушення, внаслідок яких сталась подія, не надаються. Визнано, що у зв`язку з відсутністю можливості достовірно підтвердити факт травмування (контузії, поранення, каліцтва) солдата ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби та пов`язаних із захистом Батьківщини, видача Довідки про обставини травми (контузії, поранення, каліцтва) за формою, наведеною в додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, не вбачається можливою (арк. спр. 40).

У зв`язку із наведеним прийнято наказ командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.03.2026 №1262 спеціальне розслідування, призначене наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.01.2026 №35 «Про призначення спеціального розслідування за фактом ймовірного травмування солдата ОСОБА_7 ", вважати завершеним. Визнано, що у зв`язку з відсутністю можливості достовірно підтвердити факт травмування (контузії, поранення, каліцтва) солдата ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби та пов`язаних із захистом Батьківщини, видача Довідки про обставини травми (контузії, поранення, каліцтва) за формою, наведеною в додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, не вбачається можливою (арк. спр. 28-39).

Відповідно до статуту 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV (далі – Статут), про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити до наступного прямого начальника.

Відповідно до статті 255 Статуту, військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

Згідно з статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров`я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).

У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинені діями противника, в тому числі під час перебування в полоні, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів з дня отримання військовослужбовцем первинного облікового медичного документа, затвердженого Міністерством оборони України, а за його відсутності - довідки про перебування в закладі охорони здоров`я, та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я, в якому військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні, або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація про направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров`я та перебування військовослужбовця на лікуванні та/або реабілітації у сфері охорони здоров`я поза розташуванням військової частини може оброблятися з використанням державних інформаційних ресурсів у сфері охорони здоров`я у порядку, визначеному законодавством, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У Збройних Силах України розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (далі – Інструкція № 332).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 332, вона визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції № 332, її дія поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

За змістом пункту 3 розділу ІІ Інструкції №332, нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції визначені розділом V Інструкції № 332.

Відповідно до пункту 1 розділу V Інструкції № 332, у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.

За приписами пункту 2 розділу V Інструкції № 332, командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний:

негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;

оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото-або відеофіксацію;

опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;

скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;

отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.

Приписами пункту 3 розділу V Інструкції про розслідування передбачено, що командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.

Відповідно до пункту 4 розділу V Інструкції № 332, про розслідування командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.

Нормами пункту 5 розділу V Інструкції № 332, комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.

За змістом пункту 18 розділу ІІ Інструкції № 332, за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення № 402.

Таким чином, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена додатком 5 до Положення № 402, складається на підставі наказу командира (начальника) військової частини та в ній вказується вид, характер травми, та обставини її отримання. Така довідка складається начальником медичної служби військової частини після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

На переконання сторони позивача, згідно наказу про проведення службового розслідування не було відібрано пояснення свідків з якими безпосередньо перебував ОСОБА_1 на позиціях, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Щодо зазначено суд враховує, що актом проведення службового розслідування, а також наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.03.2026 №1262 видно, що у солдата ОСОБА_2 пояснення не відбиралися, оскільки даний військовослужбовець 25.05.2023 самовільно залишив місце розташування в/ч НОМЕР_1 та на телефонні дзвінки не відповідає. У солдата ОСОБА_3 пояснення не відбиралися, оскільки даний військовослужбовець 12.10.2023 справи і посаду стрільця-снайпера 4 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роби НОМЕР_2 аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_1 здав та вибув до нового місця служби у АДРЕСА_2 та на телефонні дзвінки не відповідає.

Отже, неможливість отримання пояснень від зазначених військовослужбовців зумовлена об`єктивними обставинами, які не залежали від волі відповідача. При цьому в/ч НОМЕР_1 вживалися заходи з метою отримання таких пояснень, однак їх відібрати не вдалося з причин, наведених в акті службового розслідування.

Суд зауважує, що сама лише відсутність пояснень окремих військовослужбовців, які могли володіти інформацією щодо обставин травмування ОСОБА_1 , за наведених обставин не свідчить про неповноту чи необ`єктивність проведеного службового розслідування. При цьому позивачем не наведено належних аргументів та не надано доказів на підтвердження того, що відповідач мав реальну можливість отримати пояснення від зазначених осіб, проте безпідставно не вжив відповідних заходів, або що невідібрання таких пояснень вплинуло на повноту з`ясування обставин події.

Отже, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено, що в/ч НОМЕР_1 під час проведення службового розслідування за фактом травмування солдата ОСОБА_1 допущено порушення вимог щодо його повноти, всебічності та об`єктивності, а тому наведені доводи сторони позивача є необґрунтованими.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 звернула увагу, що покладений частиною другою статті 77 КАС України на суб`єкта владних повноважень обов`язок довести правомірність свого рішення не усуває передбаченого частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Такий розподіл тягаря доказування забезпечує процесуальну рівновагу: відповідач доводить наявність законних і фактичних підстав для штрафу, а позивач конкретні факти, якими він спростовує висновки органу контролю, зокрема, заявлену ним мету та характер перевезення.

Водночас позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позиції відповідача та підтвердження необ`єктивного та неповного проведення службового розслідування. Саме лише твердження про не відібрання пояснень у військовослужбовців, за наявністю обґрунтованих підстав неможливості здійснення таких дій, не може бути підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович